Постанова № 58128564, 06.06.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Федорова Л.П.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

ПОСТАНОВА

іменем України

"06" червня 2016 р. Справа № 559/489/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Одемчука Є.В.

Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від "29" березня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови Львівської митниці ДФС №0419/20908/16 від 29.03.2016 року в справі про порушення митних правил за ч.3 ст.470 Митного Кодексу України та накладення штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 березня 2016 року постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченка М.І. в справі про порушення митних правил №0419/20980/16 від 26 лютого 2016 року про притягнення до відповідальності за ст.470 ч.3 Митного Кодексу України ОСОБА_3 змінено, звільнено ОСОБА_3 від відповідальності у зв'язку з малозначимістю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Провадження по справі закрито.

В апеляційній скарзі Львівська митниця Державної фіскальної служби України посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати рішення суду першої інстанції із ухваленням нового про відмову в позові. Зазначає, що вина позивача у вчиненні адміністративного порушення за ч.3 ст.470 Митного Кодексу України підтверджується матеріалами справи. Вказує, що суд першої інстанції вийшов за межі власних повноважень в адміністративному процесі та незаконно закрив провадження в справі про адміністративне правопорушення, маючи лише повноваження щодо перегляду законності дій суб'єкта владних повноважень в межах розгляду такої справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З протоколу Львівської митниці ДФС про порушення митних правил №0419/20908/16 від 10.02.2016 року вбачається, що 10.02.2016 року близько 02 год. 30 хв. в зону митного контролю митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС в напрямку «виїзд з У країни» прибув транспортний засіб марки "VOLKSWAGEN", модель "TRANSPORTER", VIN НОМЕР_2, р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 Під час проходження митного контролю та митного оформлення вище зазначеного транспортного засобу, після проведення перевірки у відповідності до інформації електронної бази ЄАІС ДМСУ «Перетин кордону транспортним засобом» з'ясовано, що останній ввіз на митну територію України транспортний засіб марки "VOLKSWAGEN", модель "TRANSPORTER", VIN НОМЕР_2, р/н НОМЕР_1 через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС 09.10.2015 по смузі руху «зелений коридор» в митному режимі «транзит». Автомобіль "VOLKSWAGEN", модель "TRANSPORTER", VIN НОМЕР_2, р/н НОМЕР_1 зареєстрований та території Чехії.

16.10.2015 року громадянин України ОСОБА_3 звертався на Рівненську митницю ДФС щодо перебування згаданого вище транспортного засобу у неробочому стані через загорання, на що поінформований листом від 19.11.2015 N24442/24/17-70-24 про те, що при вивезенні транспортного засобу за межі митної території України необхідно надати документи, що підтверджують дію обставин непереборної сили.

Станом на 10.02.2016 транспортний засіб марки "VOLKSWAGEN", модель "TRANSPORTER", VIN НОМЕР_2, р/н НОМЕР_1 за межі митної території України не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства не поміщений. На момент перетину кордону, відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, позивачем подано не було.

Відповідно до ст.95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці-5 діб).

ОСОБА_3 перевищив встановлений Митним Кодексом України строк доставки транспортних засобів до органу ДФС, що перебувають під митним контролем, допустивши порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України.

Постановою Львівської митниці ДФС №0419/20908/16 від 29.03.2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил за ч.3 ст.470 Митного Кодексу України та накладено штраф в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.

Закриваючи провадження в справі, суд першої інстанції звільнив позивача від відповідальності у зв'язку з малозначимістю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Колегія суддів вважає вказаний висновок хибним, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Правилами статті 93 Митного кодексу України визначено вимоги до переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі транзиту, що повинні:

1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання;

2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту;

3) бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу;

4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Відповідно до статті 95 Митного кодексу України встановлюються строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з ч.3 статті 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення порушень митних правил, передбачених, в тому числі, статтею 470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Зі справи вбачається, що позивач 16.10.2016 року звернувся до митних органів із заявою про неможливість вчасно вивезти автомобіль за межі митної території через його пошкодження внаслідок пожежі.

Листом від 19.11.2015р. № 4442/24/17-70-24 Рівненська митниця ДФС повідомила, що при вивезенні транспортного засобу за межі митної території України необхідно надати документи, що підтверджують дію обставин непереборної сили для уникнення від адміністративної відповідальності відповідно до статті 460 Митного кодексу України.

10.02.2016р. при перетині митного кордону України, на митному поcтy «Краковець» Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 подав документи на підтвердження дії обставин непереборної сили:

- довідку Дубенського МВ УМВС України в Рівненькій області від 14.10.2015р. №55/10-9502 про прийняття і реєстрацію заяви по факту загоряння автомобіля марки «Volkswagen Transporter» та реєстрацію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за реєстраційним номером 12015180040000902;

- витяг з матеріалів кримінального провадження №12015180040000902, виданий органом досудового розслідування Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області 15.10.2015р., відповідно до якого 14.10.2015р. до Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області надійшло повідомлення про те, що 14.10.2015р. в м. Дубно поблизу будинку по вул. Д.Галицького, 6 відбулося загоряння автомобіля марки «Volkswagen Transporter»;

- довідку Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (Дубенський міськрайониий сектор) від 16.10.2015р. №01/1268, яка підтверджує, що 14.10.2015р. виникла пожежа автомобіля Wolkswagen Transporter 2002 року випуску, № шассі НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився за адресою: м. Дубно, вул. Д.Галицького, 6, Рівненської області. Ймовірною причиною виникнення пожежі є коротке замкнення електромережі. Внаслідок пожежі вогнем знищено електрична проводка, правий задній підкрильник, задній бампер, два задніх вікна, праве заднє колесо, права задня фара, один правий двірник, обшивка салону, пошкоджено лакофарбове покриття.

Відповідно до п.2 розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657 підтвердженням факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили є обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.

Колегія суддів вважає, що докази, надані позивачем, не є належним підтвердженням дії відносно нього обставин непереборної сили, що стали на перешкоді виконання ним приписів чинного законодавства. Адже, документом, що засвідчує факт пожежі, є акт, що підписується комісією у складі не менше трьох осіб, що є вимогою п.7 ч.1 "Порядку обліку пожеж та їх наслідків", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. № 2030. Проведення ремонтних робіт автомобіля під час перебування на СТО з 16.10.2015 року по 09.02.2016 року жодним чином не підтверджується, як того вимагають Правила надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2014 року № 615 та приписи Цивільного кодексу України щодо оформлення договірних правовідносин, в тому числі, із надання послуг.

Надання з боку позивача вказаних документів з його боку є формалізованим, оскільки останні не містять у своїй сутності фактів на підтвердження виникнення обставин непереборної сили.

Відтак, колегія суддів вважає, що позивач безпідставно перевищив встановлений строк доставки автомобіля до органу ДФС.

За змістом ст.489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 284 КУпАП вирішення питання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності

Адміністративний суд, в свою чергу, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за наявними критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченими ч. 3 ст. 2 КАС України, критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Тому суд першої інстанції припустився помилки, звільнивши позивача від адміністративної відповідальності та закривши провадження у справі.

Відтак, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити, постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від "29" березня 2016 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою в позові ОСОБА_3 відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Львівської митниці Державної фіскальної служби України судовий збір в розмірі 606,32 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Ю.Бучик

судді: Є.В.Одемчук

С.М. Шевчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,35603

3- відповідачу/відповідачам: Львівська митниця Державної фіскальної служби України вул.Костюшка,1,м.Львів,79000

- ,