Ухвала суду № 58128414, 31.05.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1586/14

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

31 травня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С. ,

секретар судового засідання: Тарасенко А.М.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представників відповідача: Федючка Віталія Миколайовича,

Коваля Володимира Миколайовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТСЦ"Поділля" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТСЦ"Поділля" до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В січня 2009 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року даний адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу просили суд вимоги викладені в ній задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача, та просили суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.05.2009 року Хмельницькою МДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "ТСЦ "Поділля" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 24.02.2005 року по 31.12.2008 року. В результаті проведеної перевірки виявлено порушення чинних на момент виникнення спірних правовідносин: пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.7.7.2 п.7.7, пп.7.9.1, пп.7.9.2 п.7.9 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.2 "б" п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.1.15 ст.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, ст.11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст.203, п.п.1, 2 ст.215, п.1 ст.227, ст.228, ст. 655, ст.1134, ч.2 ст.1135 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), п.2 ст.166 Господарського кодексу України (далі - ГК України), п.2. ст.11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", п.3 ст.16, п.1 ст.17 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок". Результати перевірки оформлено актом №941/230/33363890 від 12.05.2009 року.

На підставі висновків акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.06.2009 року №0000722310/0/1367, яким визначено суму податкового зобов'язання ТОВ "ТСЦ "Поділля" у розмірі 247944,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 165296,00 грн. та штрафні (фінансові санкції) у розмірі 82648,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 25.06.2009 року № 0000732310/0/1368, яким визначено суму податкового зобов'язання ТОВ "ТСЦ "Поділля" у розмірі 2494081,00 грн., в тому числі податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1314119,00 грн. та штрафні (фінансові санкції) у розмірі 1179962,00 грн.

За результатами процедури апеляційного оскарження позивачем вказаних рішень до Хмельницької МДПІ та Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області, останніми частково скасовані податкові повідомлення-рішення: від 25.06.2009 року №0000732310/0/1368, а також прийняте за результатами його перегляду рішення №0000732310/1/1776 від 28.08.2009 року та прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.08.2009 року №0000722310/1/1777, від 09.11.2009 року №0000722310/2/2353, №0001172310/2/2352, від 19.01.2010 року №0000722310/3/34, № 0001172310/3/35.

Під час перевірки та судового розгляду справи встановлено, що TOB "ТСЦ "Поділля" задекларовано валові доходи в сумі 22 259 764 грн.

Відповідачем під час проведення перевірки виявлене завищення валового доходу на суму 15 828 046 грн., в тому числі: за рахунок заниження в сумі 5 234 287 грн., в тому числі в розрізі звітних періодів:

- за 2006 рік - в сумі 4 183 215 грн. (4 169 000 грн. - від операції з реалізації не емітованих (не власних) цінних паперів (облігацій) на виконання Договору про сумісну діяльність №01 від 04.10.2006 року; 14 215 грн. від операцій, пов'язаних із нарахуванням відсотків банком за користування тимчасово вільними коштами на розрахункових рахунках TOB "ТСЦ "Поділля";

- за 2007 рік - в сумі 848 645 грн. (833 333 грн. - від операції із реалізації 50 металевих павільйонів TOB "Київоблбуд", згідно з укладеним договором про новацію від 12.04.2007 року; 15 312 грн. від операцій, пов'язаних із нарахуванням відсотків банком за користування тимчасово вільними коштами на розрахункових рахунках TOB "ТСЦ "Поділля";

- за 2008 рік - 202 427 грн. (202187 грн. - до складу власного доходу не віднесено операції, пов'язані з отриманням доходів від продажу послуг (надходження грошових коштів за утримання торгових місць та 240 грн. - від операцій, пов'язаних із нарахуванням відсотків банком за користування тимчасово вільними коштами на розрахункових рахунках TOB "ТСЦ "Поділля").

Завищення в сумі 21 062 333 грн., в тому числі:

- за 2007 рік - в сумі 4 169 000 грн. від операції з реалізації не емітованих (не власних) цінних паперів (облігацій) на адресу Договору про сумісну діяльність №01 від 04.10.2006 року. Вказану операцію проведено у IV кварталі 2006 року. Перевіркою віднесено до складу валових доходів по періоду виникнення, як фінансову допомогу. Платником відображено у складі доходів І кварталу 2007 року;

- за IV квартал 2008 року - в сумі 16 893 333 грн. (16 810 000 грн. - від операцій з реалізації 300 металевих павільйонів на адресу TOB "Р-Квадрат Україна Альфа" на загальну суму 15 183 000 грн. та операції з реалізації 100 металевих павільйонів на адресу TOB "Р-Квадрат Україна Менеджмент Консалтинг" на загальну суму 4 990 000 грн.; 83 333 грн. - знято за результатами перевірки як інші доходи, що не підтверджені первинними документами (які визнано позивачем помилково включеними).

Крім того, TOB "ТСЦ "Поділля" задекларовано валові витрати в сумі 22 259 457 гри.

Під час перевірки встановлено їх завищення в сумі 21 042 810 грн., в тому числі в розрізі звітних періодів:

- за І квартал 2007 року - в сумі 4 169 000 грн. - від операції з придбання не емітованих (не власних) цінних паперів (облігацій) від TOB "Командос". Не відображено у відокремленому обліку як операції з цінними паперами;

- за 2008 рік - в сумі 16 873 810 грн. (16 790 477 грн. - від операцій з придбання металевих павільйонів від Договору про сумісну діяльність №01 на загальну суму 20 148 572 грн.; 83 333 грн. - знято з інших витрат, як не підтверджені будь-якими первинними документами).

На підставі проведеної перевірки були винесені вищезазначені податкові повідомлення - рішення.

Позивач не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх до суду.

При новому розгляді вказаної адміністративної справи постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року було відмовлено в задоволенні даного адміністративного позову.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 березня 2012 року апеляційну скаргу позивача злишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу позивача задоволено, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.07.2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 року скасовано справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року було відмовлено в задоволенні даного адміністративного позову.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2014 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.01.2016 року касаційну скаргу позивача задоволено, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014 року скасовано справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року було відмовлено в задоволенні даного адміністративного позову.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

У зв'язку з цим судам необхідно враховувати, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначені норми під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпункт 5.3.9 п.5.3 ст.5. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковий кредит звітного періоду відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення правовідносин), визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Під час перевірки встановлено, що відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2007 року, позивачем проведене коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту.

В підтвердження коригування підприємством надано договір субкомісії №1 від 24.03.2005 року, укладений у м. Києві між TOB "Київоблбуд" - комісіонером та TOB "ТСЦ "Поділля" - субкомісіонером. Предметом договору є купівля комісіонером за дорученням та за рахунок субкомісіонера майна від свого імені - торгівельних павільйонів на ринках Хмельницької області. Оплата по договору здійснюється в розмірі 100% передоплати субкомісіонером вартості платежів по угодах, укладених комісіонером, в межах даного договору.

На виконання умов договору субкомісії, "Київоблбуд" перераховано 1 000 000,00 грн. на розрахунковий рахунок TOB "ТСЦ Поділля".

В зв'язку з існуючою заборгованістю TOB "ТСЦ Поділля" перед ТОВ „Київоблбуд" в розмірі 1000000,00 грн. між вказаними сторонами укладено договір про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням (договір про новацію) від 12.04.2007 року. Згідно з ним, сторони замінюють зобов'язання TOB "ТСЦ Поділля" по договору комісії на зобов'язання за договором купівлі-продажу, де TOB "Київоблбуд" виступає покупцем, а TOB "ТСЦ Поділля" продавцем і за яким здійснюється купівля-продаж металевих торговельних павільйонів, які знаходяться на торговельно-сервісному центрі "Поділля" в кількості 50 шт. на загальну суму 1000000,00 грн., (в т.ч. ПДВ - 166666,67 грн.).

Відповідно до предмету договору, який міститься в п.2, продавець передає товар у власність покупцеві, а покупець приймає товар - металеві торговельні павільйони у кількості 50 шт., вартістю не більше 20000,00 грн. за один.

Пунктом 3.3 вказаного договору зазначено, що грошові кошти, в розмірі 1000000 грн., отримані від TOB "Київоблбуд" за договором комісії, продавець зараховує як проведену оплату за поставлений товар, також за п.4 цього договору покупець набуває право власності на товар з моменту підписання даного договору

В Додатку до податкової декларації з податку на додану вартість позивачем зазначено, що податкову накладну №А-0016, якою ТОВ "ТСЦ Поділля" скористалось для формування податкового кредиту квітня 2007 року, виписано в 12.04.2007 року. Разом з тим, первинних документів, що підтверджують формування податкового кредиту та які призвели до здійсненого коригування, до перевірки та під час судового розгляду платником не надано. Належного обґрунтування причин необхідності зміни первинного зобов'язання договором купівлі-продажу позивачем суду не надано.

В листопаді 2008 року в порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем безпідставно завищено податковий кредит за рахунок віднесення до сум задекларованого по деклараціях обсягів придбання в сумі 16790477 грн. та податкового кредиту в сумі 3358095 грн. від взаємовідносин, які оформлені лише накладними.

Перевіркою встановлене фактичне документування вищевказаних операцій по регістрах бухгалтерського обліку, яке відображено бухгалтерськими проводками в порушення вимог до операцій з коштами, одержаними по договору комісії, обліку товарно-матеріальних цінностей та не дотримані вимоги цивільного законодавства на загальну суму 16 810 000 грн. (в ІV кварталі 2008 року).

ТОВ "ТСЦ "Поділля" 04.10.2006 року виступило однією із сторін, які уклали договір про сумісну діяльність по будівництву та експлуатації торгівельно-сервісного центру "Поділля" №01 від 04.10.2006 року.

Відповідно до п.2.8 Договору №01 реєстрація договору, здійснення обліку, звітності, загальної організації і загального керівництва спільною діяльністю по реалізації договору, здійснення бухгалтерських та фінансових операцій, ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку по спільній діяльності за договором покладається на Сторону 1 - ТОВ "ТСЦ "Поділля".

Учасниками спільної діяльності для ТОВ "ТСЦ "Поділля" була видана довіреність від 04.10.2006 року, підписана ТОВ "Коммандос", ТОВ "Р-Квадрат Україна Дельта". Цією довіреністю було надано право: провести реєстрацію Договору №01 як платника податків та зборів, відкрити рахунки (в національній та іноземній валюті) в банківських установах України для ведення сумісної діяльності відповідно до умов Договору №01, вчиняти правочини із третіми особами від імені всіх учасників та виконувати зобов'язання від імені учасників договору відповідно до укладених правочинів, вчиняти інші дії, які прямо чи опосередковано випливають з умов Договору чи законодавства України та необхідні для досягнення мети учасників Договору №01. Для реалізації вказаних прав Уповноваженій особі - ТОВ "ТСЦ "Поділля" надається право підпису необхідних документів.

Однак, під час перевірки ТОВ "ТСЦ "Поділля" не надано підтвердження виконання вимог порядку ведення бухгалтерського обліку, встановленого законодавством за господарськими відносинами в межах сумісної діяльності.

Зазначене підтверджується також інформацією, яка зазначається у Висновку №3532/10-19/600/11-19 судово-економічної експертизи у справі.

У Висновку вказується на те, що експертом було заявлене клопотання про надання ТОВ "ТСЦ Поділля" додаткових документів, а саме - податкової звітності з податку на прибуток Договору №1 про сумісну діяльність, фінансової звітності Договору №1 про сумісну діяльність. Вказане клопотання задоволене не було, зважаючи на що Висновок складався без урахування вказаних документів, внаслідок чого підстав вважати, що Висновок судово-економічної експерти №3532/10-19/600/11-19 від 24.01.2011 року спростовує доводи податкового органу про відсутність документальних доказів (первинних документів) для підтвердження реальності господарських операцій не вбачається.

Крім того, розділом 3 Договору №01 передбачений розподіл результату спільній діяльності, відповідно до якого ТОВ "ТСЦ "Поділля" після введення в експлуатацію Центру отримує у власність металеві, цегляні та скляні павільйони у кількості 1154 шт. (із них 214 цегляних, 30 скляних) а також всю інфраструктуру Центру відповідно до Додатку № 3 від 04.10.2006 року.

Під час перевірки отримана відповідь за підписом генерального директора ТОВ "ТСЦ "Поділля" від 17.04.2009 року за №юв17.01/1 "Щодо додаткових угод та додатків до договору про сумісну діяльність по будівництву та експлуатації Торгово-сервісного центру "Поділля". У ній наведений перелік наявних додатків до Договору №01, які в свою чергу, не містять згоди учасників Договору №01 на реалізацію торгівельних павільйонів.

Як встановлено в суді першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, що уповноваженою особою - ТОВ "ТСЦ "Поділля" проведені операції по передачі майна ТОВ "ТСЦ "Поділля", яке знаходилось у спільній частковій власності учасників Договору №01, всупереч умовам Договору №01 без згоди всіх учасників, та відображено такі операції у відокремленому обліку за результатами спільної діяльності.

Згідно до відомостей, отриманих від Хмельницької райдержадміністрації (лист від 16.03.2009 за № 1074), першу чергу ринку "ТСЦ "Поділля" було прийнято в експлуатацію у червні 2008 року, відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 30.05.2008 року, затвердженого розпорядженням Хмельницької РДА №767/08-р від 27.06.2008 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ "ТСЦ "Поділля" для ведення діяльності від імені та в інтересах учасників Договору №1 було відкрито поточний рахунок в національній валюті №26000006483001 у АКБ "ТК Кредит", м. Київ. В тім, як підтверджується матеріалами виїзної планової перевірки Договору №01, в порушення вимог ч.2 ст.1131 ЦК України, п.1.11 Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті" рух коштів на виконання Договору №1 здійснювався по власних поточних рахунках позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою, а також довідкою відповідача від 16.03.2016 року №1389/9/10-024 про належність поточних рахунків позивачу. Доказів на перерахунок коштів з рахунку позивача на рахунок ведення діяльності від імені та в інтересах учасників Договору №1 (№26000006483001) суду не надано.

Отже, операції, пов'язані з нарахуванням відсотків банком за користування тимчасово вільними коштами на розрахункових рахунках ТОВ "ТСЦ "Поділля" всього 29767 грн. (з яких: за 2006 рік: 14215 грн.; за 1 квартал 2007 року:12879 грн.; за півріччя 2007 року: 14911 грн.; за 3 квартали 2007 року: 15254 грн.; за 2007 рік: 15312 грн.; за 1 квартал 2008 року: 98 грн.; за півріччя 2008 року: 109 грн.; за 3 квартали 2008 року: 200 грн.; за 2008 рік: 240 грн.), підлягають відображенню в бухгалтерському та податковому обліку саме ТОВ "ТСЦ "Поділля".

За вимогами п.3 ст.165 ГК України, операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів. Види та порядок здійснення зазначеної діяльності визначаються цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до п.2 ст.166 ГК України, державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, статус, порядок організації та діяльності якої визначаються законом.

Згідно п.2 ст.11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за здійснення діяльності на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), якщо законом передбачено одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення такої діяльності, - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.4 вказаного вище Закону, державна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку видає ліцензії на такі види діяльності на ринку цінних паперів брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи; дилерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до п.3 ст.16 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Перелік документів, необхідних для отримання ліцензії, порядок її видачі та анулювання встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до п.1 ст.17 цього ж Закону, професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.

Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся, позивачем придбано у ТОВ "Коммандос" не емітовані (не власні) цінні папери (облігації) та на виконання Договору про сумісну діяльність №01 від 04.10.2006 року, у IV кварталі 2006 року, вчинено їх реалізацію на суму 4 169 000 грн. без відповідного на те дозволу (ліцензії).

Колегією суддів встановлено, що згідно акта перевірки (том 1 а.с.105) оплата в сумі 4 169 000 грн. на рахунок ТОВ "Коммандос" здійснена після надходження коштів від Договору №1 про сумісну діяльність. Відносини по зазначеній операції відображено по бухгалтерському обліку ТОВ "ТСЦ "Поділля" бухгалтерською проводкою: Дт 68.6.1 "Розрахунки по спільній діяльності" - Кт 36.1 "Розрахунки з вітчизняними покупцями". Оплата проведена від Договору про сумісну діяльність №01 згідно з платіжними дорученнями та зафіксована по бухгалтерському обліку проводкою Дт 31.1 "Поточні рахунки в національній валюті" - Кт 36.1 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" в сумі 4 169 000 грн.

Відтак, позивач здійснив торгівлю цінними паперами (облігаціями) без відповідного дозволу (ліцензії), чим порушив вимоги вищевказаного Закону.

Враховуючи те, що ТОВ "ТСЦ "Поділля" вчинений правочин з відчуження (продажу) Договору №01 не емітованих (не власних) цінних паперів без відповідного дозволу (ліцензії), кошти в розмірі 4 169 000 грн., отримані внаслідок цього, включені до складу валового доходу як доходи з інших джерел, в тому числі, але не виключно, у вигляді суми фінансової допомоги.

Крім того, як встановлено з матеріалів що ТОВ "ТСЦ "Поділля" не вівся відокремлений податковий облік фінансових результатів проведених операцій із цінними паперами, а Додаток К3 "Розрахунок фінансових операцій з цінними паперами та деривативами" до Декларації з податку на прибуток за відповідні звітні періоди до Хмельницької МДПІ не подано.

Також, відповідно до положень пп."б" пп.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив ту обставину, що судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення прав та законних інтересів юридичних чи фізичних осіб.

На підставі вищевикладених обставин, доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем правомірно та обґрунтовано були прийняті податкові повідомлення - рішення відносно позивача.

В силу вимог статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Тому, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТСЦ"Поділля" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 червня 2016 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Граб Л.С.