Ухвала суду № 58127694, 31.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 р. Справа № 876/1289/16 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Бадівській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі - Управління) у якому просив визнати протиправним та скасувати припис відповідача від 20.10.2015 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт (далі - Припис).

Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що позапланова перевірка була проведена відповідачем протиправно та без його участі і жодного повідомлення про таку, що позбавило його можливості бути присутнім під час її проведення, перевірити наявність у посадової особи Управління службового посвідчення та направлення на перевірку. Також, зазначає, що виявлені відповідачем порушення є надуманими, оскільки господарські будівлі не повинні були бути зазначені у будівельному паспорті, так як являються вбудованими у житловий будинок, а бланк такого паспорта немає юридичного значення та не може свідчити про його недійсність.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року у справі №809/4272/15 заявлений позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржило Управління, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. У поданій апеляційній скарзі покликається на те, що перевірка фактично була документальною, а відтак присутність позивача не була обов'язковою. Також, вказує, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт скасовано, виявлені порушення є істотними, а компетентним органом для видачі будівельного паспорта позивачу є відділ будівництва, архітектури, містобудування та містобудівного кадастру Надвірнянської районної державної адміністрації (далі - Відділ РДА), на що суд першої інстанції не звернув уваги.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач у спірних правовідносинах діяв не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.10.2015 Управлінням було проведено позапланову перевірку житлового будинку в АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої було складено акт від цієї ж дати (далі - Акт) (а.с.10).

Вказана перевірка була проведена на підставі п.7 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок), а саме скарги сусіднього землекористувача громадянина ОСОБА_2 (а.с.71-72).

В Акті відповідачем було зафіксовано ряд порушень, зокрема встановлено, що позивачем подано недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт по вул.Я.Стецько у м.Надвірна, а саме зазначено господарські будівлі, які не запроектовані у будівельному паспорті. Крім цього, останній розроблено на бланку ГПВАПБ Надвірнянської міської ради (далі - Міська рада), а у повідомленні вказаний відділ архітектури та містобудування Міської ради, якого не існує, чим порушено п.1.4.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI).

20.10.2015 Управлінням було прийнято Припис (а.с.12), яким ОСОБА_1 зобов'язано негайно зупинити виконання будівельних робіт по вул.Я.Стецько, 20 у м.Надвірна, та привести дозвільну документацію до відповідного стану згідно чинного законодавства, або привести земельну ділянку до попереднього стану в термін 10 днів.

Не погодившись із вказаним Приписом Управління, позивач звернувся до адміністративного суду із цим позовом.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - Держархбудінспекція) за змістом статей 6, 7 Закону №3038-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, зокрема, контроль за дотриманням законодавства, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Відповідно до ч.2 ст.41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Абзацом 2 п.1 Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

При цьому, п.11 вказаного Порядку передбачено право посадових осіб інспекцій (тобто Держархбудінспекції та її територіальних органів) під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.

Згідно п.5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п.7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (п.9 Порядку).

Пунктом 13 Порядку передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно п.21 Порядку якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Як вбачається з Акту позапланової перевірки (а.с.10), така проведена в присутності забудовника ОСОБА_1, який відмовився підписати та отримати складений акт перевірки.

Разом з тим, як було встановлено судом першої інстанції та не спростовується апелянтом, 20.10.2015 Управлінням було проведено виїзд за адресою вул.Я.Стецько, 20 у м.Надвірна для проведення позапланової перевірки дотримання ОСОБА_1 вимог містобудівного законодавства, проте позивача на об'єкті не було. ОСОБА_1 перевіряючи випадково зустріли повертаючись із перевірки на вул.Федьковича. Згідно показів свідка ОСОБА_3 Акт та Припис складався головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_4 на капоті автомобіля на тій же вулиці.

Допитаний як свідок ОСОБА_4 даний факт не заперечив і пояснив, що про проведення перевірки ОСОБА_1 не повідомлявся, оскільки він вважав, що такий буде знаходитись у день її проведення на об'єкті.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку щодо порушення відповідачем п.9 Порядку, яким передбачено що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників.

Окрім того, враховуючи відсутність позивача на об'єкті перевірки під час її здійснення, суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги п.7 наведеного Порядку в частині пред'явлення посадовою особою інспекції службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки під час її проведення, виконані не були.

Більше того, вказане порушення позбавило позивача можливості скористатися своїми правами передбаченими пунктами 13 та 21 цього ж Порядку.

Таким чином, слід погодитись із висновком суду першої інстанції, що позапланову перевірку 20.10.2015, за наслідками якої прийнято оскаржуваний Припис проведено з істотним порушенням процедури (без пред'явлення посадовою особою інспекції службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки та за відсутності суб'єкта містобудування під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю), а позивач не був належним чином повідомлений про позапланову перевірку та підстави її проведення.

Критично оцінюються апеляційним судом твердження апелянта щодо правомірності його дій при проведенні перевірки, оскільки згідно проаналізованих норм містобудівного законодавства з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлено, що з направленням на перевірку, відомостями про початок та місце її проведення забудовник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку такої. Невиконання таких вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішенням Верховного Суду України, зокрема, з постановою від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14.

В рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 26 жовтня 2000 року у справі «Гасан і Чауш проти Болгарії» вказується, що національне законодавство має передбачати правовий засіб захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які торкаються основних прав, дане законодавство суперечило б верховенству права - одному з передбачених Конвенцією основних принципів демократичного суспільства, якщо під правом діяти на власний розсуд, наданим органові виконавчої влади, мається на увазі необмежена влада. Тому межі наданих компетентним органам дискреційних повноважень мають бути абсолютно чітко визначені в законодавстві

Згідно із рішенням ЄСПЛ по справі «Олссон против Швеції» від 24 березня 1988 року цей Суд зазначив, що Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади.

Необхідно звернути увагу, що згідно Акту, позапланова перевірка проведена за участі позивача та на об'єкті по вул.Я.Стецько, 20 у м.Надвірна, що не відповідає дійсності та визнано відповідачем.

Враховуючи наведене, а також недотримання Управлінням під час проведення вказаної позапланової перевірки Порядку, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що правові наслідки такої, зокрема у вигляді Припису не можуть вважатися правомірними, а відтак підлягають скасуванню.

Додатково, слід вказати, що покликання апелянта на те, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 21.08.2014 № ІФ062142330645 (далі - Повідомлення, а.с.14) скасоване є безпідставним, оскільки згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року у справі №809/5/16, яка набрала законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року, рішення Управління від 29.10.2015 №3 про скасування реєстрації Повідомлення визнано протиправним та скасовано.

У вказаному судовому рішення, судом також було зазначено, що державними будівельними нормами передбачено, що господарські будівлі та гаражі, можуть бути вбудовані у житловий будинок, прибудовані до нього, або у вигляді окремої будівлі. При цьому, зазначення позивачем у Повідомленні «Житловий будинок та господарські будівлі» не свідчить про те, що будівельні роботи не відповідають проектній документації, а такі господарські будівлі будуються у вигляді окремої будівлі.

Щодо доводів апеляційної скарги про видачу будівельного паспорта на забудову земельної ділянки (далі - Будівельний паспорт, а.с.15-19) позивачу не компетентним та не уповноваженим на це органом, оскільки таким є Відділ РДА, апеляційний суд зазначає наступне.

Так, згідно п.1.4 «Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки» затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 (далі - Порядок №103), розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

Видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі. Будівельний паспорт підписується керівником відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури (пункти 2.1, 2.12 Порядку №103).

В силу вимог ст.13 Закону України «Про архітектурну діяльність» до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

Загалом, для отримання будівельного паспорта замовник звертається до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури (структурного підрозділу районної державної адміністрації або ж виконавчого комітету міської ради).

В даному випадку, Будівельний паспорт виданий та підписаний представником виконавчого комітету Міської ради ОСОБА_5 та є погодженим із головним архітектором міста, чиї повноваження не оспорюються, а відтак підстави для зупинення будівельних робіт відсутні.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо підставності позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування Припису, оскільки такий прийнято із значними порушеннями допущеними при проведенні позапланової перевірки, а відповідач у спірних правовідносинах діяв не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254 КАС, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 06 червня 2016 року.