Ухвала суду № 58127541, 02.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/569/16 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

02 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Труби А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, у якому просив: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 14.03.2016 № 0000181703 та № 0000191703.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року позов задоволено.

Відповідач із таким рішенням не погодився, у поданій ним апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача.

На думку скаржника, приймаючи це рішення, суд порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, у свою чергу, представник позивача просив відмовити у її задоволенні та залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів виходить із таких фактичних обставин.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 08.02.2016 до 12.02.2016 відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку фізичної особи платника податків ОСОБА_4 з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів товарів за ВМД від 02.09.2015 № 102110000/2015/024864, за результатами якої складено акт від 26.02.2016 № 84/17/НОМЕР_3.

Згідно із висновками акта контролюючий орган установив порушення платником податків: п. 214.4 ст. 214, пп. 215.2.1, 215.3.5-1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податкового зобов'язання по сплаті акцизного податку в сумі 27188 грн. 84 коп.; п. 190.1 ст..190 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 5437 грн. 77 коп.

Наведені висновки мотивовано тим, що під час ввезення позивачем у вересні 2015 року транспортного засобу на митну територію України ним у складі митних платежів було сплачено суму акцизного податку - 100934,62 грн. та ПДВ - 73703,72 грн. як за автомобіль, що використовується менше 5 років, вказавши дату його першої реєстрації 26.10.2010. Проте у подальшому, на запит митного органу надійшла відповідь генерального представництва Даймлер АГ ПРАТ «АВТОКАПІТАЛ», з якої випливає, що датою першої реєстрації ввезеного позивачем транспортного засобу є 15.09.2009, тобто автомобіль використовується понад 5 років, відповідно сума акцизного податку та ПДВ, що підлягали сплаті за нього складають 128123,46 грн. та 79141,49 грн. відповідно.

На підставі вказаного акта відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 14.03.2016 №0000191703, згідно із яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок (транспортні засоби (крім мотоциклів та велосипедів) у сумі 33986,05, у т.ч. за податковими зобов'язаннями - 27188,84 грн., за штрафними санкціями - 6797,21 грн.;

від 14.03.2016 №0000181703, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ з ввезених на територію України товарів на 6797,21 грн., у т.ч. 5437,77 за основним зобов'язанням та 1359,44 грн. штрафних санкцій.

Задовольняючи позов, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що датою першої постановки на облік та датою початку експлуатації ввезеного позивачем автомобіля є саме 26 жовтня 2010 року, що, з урахуванням дати його ввезення на митну територію України, складає менше 5 років, а отже у відповідача не було правових підстав для збільшення сум грошових зобов'язань платника, тому спірні рішення були прийняті ним протиправно і підлягають скасуванню.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.

Відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) до підакцизних товарів належать зокрема автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.

Як слідує з положень пп. 215.3.51 п. 215.3 ст. 215 ПК України автомобіль з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1500 куб. см, але не більш як 2500 куб. см, що використовувався понад п'ять років оподатковується акцизним податком за ставкою 2,441 євро за 1 куб. см об'єму циліндрів двигуна. Водночас, якщо автомобіль із таким об'ємом циліндрів двигуна використовувався менше п'яти років, то акцизний податок розраховується із суми 1,923 євро за 1 куб. см об'єму циліндрів двигуна.

Згідно із п. 190.1 ст. 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Судом попередньої інстанції правильно встановлено, що позивач є одержувачем та покупцем транспортного засобу "Мегcedes - Веnz Е220СDІ", VIN- WDD 2120021А043250.

2 вересня 2015 року особою, уповноваженою на роботу з митницею подано до митного поста "Чернігів-вантажний" Чернігівської митниці ДФС для здійснення митного оформлення транспортного засобу ""Мегcedes - Веnz Е220СDІ", VIN- WDD 2120021А043250 електронну митну декларацію за внутрішнім №1036, оформлену відповідно до обраного митного режиму імпорту та товаросупровідні документи до неї.

Зазначена ВМД, митним постом "Чернігів-вантажний" Чернігівської митниці ДФС, прийнята до митного оформлення та присвоєно реєстраційний № 102110000/2015/024864.

Позивачем було сплачено митні платежі, в числі яких акцизний податок та ПДВ виходячи із тих розрахунків, що автомобіль використовується менше п'яти років.

Поряд із цим, згідно з позицією відповідача, ввезений позивачем транспортний засіб використовувався більше п'яти років, внаслідок чого платником було занижено суму податкового зобов'язання зі сплати акцизного податку та суму податкового зобов'язання з ПДВ.

Контролюючий орган обґрунтовує такі доводи посилаючись на лист генерального представництва Даймлер АЕ в Україні ПРАТ "Авто Капітал" 21 09.2009 року №23/09, згідно з яким транспортний засіб "Мегcedes - Веnz Е220СDІ", VIN-WDD 2120021А043250 був виготовлений 10.06.2009 для дилера в Бельгії та вперше зареєстрований 15.07.2009.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив наведені доводи відповідача.

Так, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (малий бріф, великий бріф), в розділі "В" "Datum Erstzulassung des Fayrzeugs" (дата першої постановки на облік) зазначена дата "26.10.2010". Аналогічна дата зазначена у рахунку-фактурі від 24.08.2015 б/н, акті проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 29.08.2015 № 20502014/2015/000922.

При цьому, місцевий суд небезпідставно звернув увагу на те, що вказані документи узгоджуються між собою, не мають суперечностей, відповідачем не спростовано їх належності, як доказів у спорі, тому відсутні підстави для їх неврахування.

На думку колегії суддів, позивачем доведено його добросовісність під час ввезення транспортного засобу на територію України та здійснення його митного оформлення, позаяк, у нього були відсутні підстави не довіряти офіційним документам, які було надано продавцем транспортного засобу на території іноземної держави.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки.

Водночас, лист, на який посилається відповідач, за відсутності документального підтвердження офіційними документами викладеної у ньому інформації та відсутності посилань на безпосередні джерела її отримання, не є достатньо вагомим доказом, який би спростовував відомості, що містяться у наданих платником податків документах та правомірності його дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що у відповідача не було правових підстав для збільшення сум грошових зобов'язань позивача зі сплати акцизного податку та з ПДВ за увезений ним на митну територію України транспортний засіб, а тому спірні рішення були прийняті ним протиправно і підлягають скасуванню.

Підсумовуючи викладене, враховуючи досліджені докази у їх сукупності, апеляційний суд погоджується із позицією суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Відповідно до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2016 року задоволено клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття апеляційним судом рішення у даній справі.

В силу положень другої частини статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення апелянта зі скаргою) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Судом встановлено, що даний спір має майновий характер, оскільки його предметом є податкові повідомлення-рішення, згідно із якими позивачеві збільшено суму податкових зобов'язань зі сплати акцизного податку та ПДВ, а також застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 40783,26 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Положеннями частини першої зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оскільки відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 1 січня 2015 року мінімальний розмір заробітної плати встановлено в розмірі 1378 грн., то ставка судового збору за подання позову у цій справі становить 551,20 грн. (1378х0,4).

Відповідно, за подання апеляційної скарги скаржникові належало сплатити 606,32 грн. (551,20х110%).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

З огляду на викладене, розмір судового збору, що підлягає стягненню з апелянта до спеціального фонду Державного бюджету України за подання скарги на рішення суду першої інстанції складає 606,32 грн.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року - без змін.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО) 820019; Рахунок отримувача 31211206781007; Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 606 (шістсот шість) грн.. 32 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 6 червня 2016 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.