Ухвала суду № 58127512, 01.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 760/304/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Оксюта Т.Г. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Губської Л.В., секретаря судового засідання Самсонової М.М., за участі представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Полтєва Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, третя особа - Донецький обласний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Донецький обласний військовий комісаріат, про визнання відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії - неправомірною; зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити йому одноразову грошову винагороду, належну йому на дату настання інвалідності ІІІ групи - 14.10.2014 року згідно ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року у у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 14.10.2014 року, а саме 142 350 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14.10.2014 року в нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку та умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо не призначення ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; зобов'язано Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 на день встановлення інвалідності.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що позивач військовослужбовцем Збройних Сил України не був, тому на нього не розповсюджується положення ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України №975; судом першої інстанції в порушення норм процесуального права розглянуто справу в порядку скороченого провадження.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, представник позивача заперечував проти її задоволення. Представник третьої особи не прибув, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 з 06.10.1983 року по 25.10.1985 року проходив строкову військову службу на посаді рядового та сержантського складу, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_1, виданий Ільїчівським районним військовим комісаріатом м. Жданова Донецької області.

З довідки Маріупольського об'єднаного міського військового комісаріату від 14.07.2015 року № 109 вбачається, що ОСОБА_4 приймав участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан з квітня 1984 року по листопад 1985 року.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК від 14.10.2014 року ОСОБА_4 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

14.07.15 р. позивач звернувся до Донецького обласного військового комісаріату з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку встановленням інвалідності ІІІ групи, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в республіці Афганістан, надавши до заяви необхідні документи.

Листом від 21.07.15р. Донецький обласний військовий комісаріат відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги з тих підстав, що інвалідність була оформлена пізніше визначеного законом строку.

Вищенаведені обставини підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» (надалі Закон 2232) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 9 статті 1 Закону 2232 визначено, що Військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91р. № 2011-XII (у редакції Закону від 04.07.12 р. N 5040-VI; редакція чинна з 01.01.14р.) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи.

Пунктом 3 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, передбачено, що призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що право на отримання одноразової грошової допомоги набувається у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності та не ставиться в залежність від періоду проходження військової служби та місця бойових дій.

Отже, враховуючи, що інвалідність третьої групи встановлена позивачу після набрання чинності зазначеними нормативними актами, що регулюють розмір та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, а саме з 14.10.14р., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст.ст.16, 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Доводи апелянта, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права розглянуто справу в порядку скороченого провадження не заслуговують на увагу, оскільки ч.2 п.1 ст. 183-2 КАС України передбачено скорочене провадження у справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, здійснення, надання, одержання допомоги тощо.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 06.06.2016 року.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 25 лютого 2016 р., залишити без задоволення.

Постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 25 лютого 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, третя особа - Донецький обласний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

Л.В. Губська

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Губська Л.В.