Ухвала суду № 58127509, 06.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/18429/15

Суддя-доповідач Петрик І.Й.

У Х В А Л А

06 червня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Петрик І.Й., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2016 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2016 року, було залишено без руху.

Підставою для постановлення зазначеної ухвали було те, що апеляційна скарга не оформлена відповідно до вимог ст. 187 КАС України.

20 травня 2016 року апелянтом подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги з вимогою звільнити від сплати судового збору.

Звертаючись до суду з клопотаннями про звільнення від сплати судового збору, апелянт посилається на те, що є бюджетною установою, фінансується з Державного бюджету України, та бюджетом якої не передбачено коштів на сплату судового збору.

Однак, вказане клопотання щодо відсутності коштів не підтверджено жодними належними доказами. Разом з тим, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Також, відсутність законодавчого врегулювання питання щодо поновлення територіальним органам державної фіскальної служби пільг на судовий збір не є обставиною, яка зумовлює наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Однак, апелянтом не надано належних доказів незадовільного майнового стану, які б переконливо свідчили про наявність у нього виключних обставин, що обумовлюють відсутність можливості сплатити судовий збір як на теперішній час, так і в майбутньому.

Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

При цьому, Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» акцентував увагу на тому, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 2 від 05.02.2016.

Аналогічної позиція дотримується Верховний Суд України в Ухвалі від 27.10.2015 року (номер в ЄДРСР - 52867921).

Крім того, суд зазначає, що з клопотанням про відстрочення сплати судового збору апелянт не звертався.

Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Таким чином, з огляду на те, що заявником не усунуто зазначені недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк, її необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 108, 187, 189, 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування рішення, - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Петрик І.Й.