Ухвала суду № 58127472, 01.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/23728/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

01 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Федотова І.В.

Межевича М.В.

за участю секретаря Запорожченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прогрестехбуд" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прогрестехбуд" (далі - ТОВ "БК "Прогрестехбуд") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Подільському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.07.2015 р. (у виправленій редакції: податкове повідомлення-рішення від 13.08.2015 р. №0003692201).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі від 13.08.2015 р. №0003692201.

На вказану постанову ДПІ у Подільському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Подільському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БК "Прогрестехбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПАТ "Новоушицький консервний завод" за період з 01.12.2014 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої складено акт перевірки від 24.07.2015 р. №3135/26-56-22-05-04/33316751.

Даною перевіркою встановлено порушення 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 004 120,00 грн., у тому числі за грудень 2014 року на суму 1 004 120,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13.07.2015 р. б/н, яким позивачу збільшено податок на додану вартість в сумі 1 506 180,00 грн., з них за основним платежем в розмірі 1 004 120,00 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 502 060,00 грн.

В подальшому, ДПІ у Подільському районі 28.09.2015 р. надіслано позивачу лист №12908/10/26-56-22-01-10 про виправлення помилки у податковому повідомленні - рішення від 13.07.2015 р. б/н, у виправленій редакції: податкове повідомлення-рішення від 13.08.2015 р. №0003692201.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач мав господарські відносини:

- з ПАТ "Новоушицький консервний завод" (продавець) на підставі договору купівлі-продажу №14/2014 від 29.07.2014 р.;

- з ТОВ «Яблуневий дар» (зберігач) на підставі договору зберігання товару №19/М/2013 від 30.09.2013 р.

Відповідно до п. 1.1 договору №14/2014, в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується поставити (передати) у власність покупця товари, вказані в Специфікації, що є невід'ємним додатком до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його. Якість, асортимент, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю Товару, загальна вартість товару узгоджується сторонами та визначаються в Специфікації.

Згідно з п. 2.1 - п. 2.4 договору №14/2014, кількість товару, що є предметом поставки за цим договором, визначається у Специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною. Одиниця виміру товару визначається у Специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною. Товар повинен відповідати якісним параметрам, вказаним в специфікації на даний товар, що додається до договору і є його невід'ємною частиною. Якість товару, що поставляється за даним договором, органолептичні, фізико-хімічні параметри і відповідність санітарним вимогам повинні бути підтверджені наступними документами: Сертифікат відповідності; протокол про відсутність ГМО у продукції; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України; посвідчення (сертифікат) про якість товару, що поставляється.

Пунктами 4.1 - 4.4 договору №14/2014, передбачено поставка товару здійснюється на умовах та в строк, визначений в Специфікації. Одночасно з товаром продавець зобов'язується передати покупцю документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром, а саме: акт прийому-передачі, видаткову накладну, податкову накладну, рахунок-фактуру. Поставка товару може здійснюватися партіями. Під партією слід розуміти ту кількість товару, яка вказана у Специфікації. Покупець забирає товар зі складу продавця зазначеного у Специфікації до договору за власний рахунок автомобільним транспортом. Місце поставки, асортимент, якість, кількість, ціна та загальна вартість кожної партії товару визначаються сторонами у Специфікації.

Між сторонами 28.08.2014 р. підписано Додаткову угоду до договору купівлі-продажу №14/2014, у відповідності до п. 1 якої, сторони домовились пункт 10.1. договору викласти в наступній редакції: « 10.1. Цей договір набуває чинності (є укладеним) з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2015 року, але в будь-якому разі до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за цим договором.».

На підтвердження виконання умов договору №14/2014 позивачем надано такі первинні документи: Специфікація №5 від 31.12.2014 р.; акт прийому-передачі товару №5 від 31.12.2014 р. (товар - «Сік яблучний консервований неосвітлений натуральний», кількість 260000 кг на загальну вартість з ПДВ 6 024 720,00 грн.); акт прийому-передачі товару по кількості та якості від 31.12.2014 р.; видаткову накладну №31124 від 31.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 6 024 720,00 грн.; податкову накладну від 31.12.2014 р. №5 на загальну суму з ПДВ 6 024 720,00 грн.; заява про відсутність ГМО, алергенів та опромінення від 26.06.2014 р.; Протокол №120 випробувань зразків продукції.

Згідно умов договору №19/М/2013, зберігач (ТОВ «Яблуневий дар») зобов'язується зберігати товар, переданий йому поклажодавцем. Місце зберігання: склади зберігача за адресою: Львівська обл., м. Городок, вул. Львівська, 274 а; Хмельницька обл., с. Солобківці, вул. Кам'янецьке шосе, 3. Передача товару на зберігання та його повернення оформляється актом прийому-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін. У даному акті сторони зазначають кількість, характеристики товару, що передається на зберігання/повертається зі зберігання.

Між сторонами 21.07.2014 р. укладено Додаткову угоду до договору зберігання товару №19/М/2013, у відповідності до п. 1 та п. 2 Додаткової угоди, пункт 1.2. договору викладено в наступній редакції: « 1.2. Місце зберігання: склади зберігача за адресою: Львівська обл., м. Городок, вул. Львівська, 274 а; Хмельницька обл., с. Солобківці, вул. Кам'янецьке шосе, 3, Харківська обл., с. Затишшя, вул. Харківська, 5-а. Вінницька обл., м. Липовець, вул. Копитка, 62-а.». Пункт 5.2. договору викладено в наступній редакції: « 5.2. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2015 року, а у випадку наявності невиконаних сторонами зобов'язань на цю дату. Дія договору продовжується до дня їх повного виконання. Жодна із сторін не в праві розірвати договір в односторонньому порядку.».

На підтвердження виконання умов договору №19/М/2013 позивачем надано акт прийому-передачі товару на зберігання від 31.12.2014 р., згідно якого ТОВ «Яблуневий дар» прийняв на зберігання від позивача товар - «Сік яблучний консервований неосвітлений натуральний» у кількість 260 000 кг. Крім того, в матеріалах справи міститься копія наказу №157 від 29.12.2014 р., яким відправлено у відрядження директора та заступника директора з питань економіки та фінансів позивача 31.12.2014 р. до с. Солобківці, Ярмолинецького р-ну Хмельницької області.

Такі документи відповідають чинному законодавству та дають можливість встановити зміст і обсяг господарських операцій, зокрема який саме товар було придбано, в якій кількості, за якою ціною та між якими контрагентами тощо.

При цьому, необхідно враховувати, що формальні недоліки первинних документів повинні оцінюватися у сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки (недоліків) у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також у акті перевірки відповідачем відображено, що на підприємстві позивача працює 190 робітників.

Колегія суддів вважає не обґрунтованим висновок податкового органу про те, що у видаткові та податковій накладних зазначено адресу, відмінну від тієї, яка зазначена у Специфікаціях як місце отримання товару, виходячи з наступного.

Як вбачається в матеріалах справи, у Специфікації від 31.12.2014 р. №5 зазначено, що вона складена у м. Нова Ушиця, при цьому вказано умови поставки, зокрема склад за адресою: с. Солобківці, вул. Кам`янецьке шосе, 3, або вул. Садова, 1, Ярмолинецького р-ну Хмельницької області. Акт прийому-передачі товару від 31.12.2014 р. складено у м. Городок, однак вказано, що місцем передачі товару є склад за адресою: с. Солобківці, вул. Кам`янецьке шосе, 3, Ярмолинецького р-ну Хмельницької області. Акт прийому-передачі товару по кількості та якості від 31.12.2014 р. складено у с. Солобківці та зазначено місцем передання товару - вул. Кам`янецьке шосе, 3, Ярмолинецького р-ну Хмельницької області. У видатковій накладній від 31.12.2014 р. №31124 зазначено місцем її складення - смт. Нова Ушиця, інформації щодо місця передання товару не зазначено. Податкова накладна також містить адресу її складення - смт. Нова Ушиця.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї ж статті Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинний документ має бути складений в момент здійснення господарської операції або безпосередньо після її завершення. Вимоги щодо складення первинних документів, а також податкової накладної лише в місці фактичного здійснення господарської операції чинним законодавством не встановлено.

З урахуванням наведеного, є обґрунтованими посилання позивача на те, що місцем отримання товару від ПАТ "Новоушицький консервний завод" і передачі його на зберігання до ТОВ «Яблуневий дар» була одна і та ж адреса: вул. Кам`янецьке шосе, 3, с. Солобківці, Ярмолинецького р-ну Хмельницької області, тому товарно-транспортні накладні відсутні.

Посилання податкового органу на ненадання позивачем документів, які підтверджують якість товару не свідчить про відсутність реальності господарської операції.

Також, не відповідають матеріалам справи посилання відповідача на складення первинних документів у листопаді місяці в той час, як перевіряємий періодом був грудень місяць.

Колегія суддів зазначає, що інших обставин, які стали підставою для висновку про відсутність реальності господарських операцій відповідачем згідно акту перевірки встановлено та зафіксовано не було.

Таким чином, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами.

При цьому, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Крім того, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.07.2015 р. (у виправленій редакції: податкове повідомлення-рішення від 13.08.2015 р. №0003692201), а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2016 р. ДПІ у Подільському районі визначено розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги. Ухвалою від 24.05.2016 р. заявнику відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення у справі. Станом на 01.06.2016 р. судовий збір заявником апеляційної скарги не сплачено, тому він підлягає стягненню судом, в розмірі встановленому ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", - 24851,97 грн. (110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви). Згідно із ч. 1 ст. 9 цього Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2016 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2016 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 24 851,97 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Федотов І.В.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 06.06.2016 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Межевич М.В.