Постанова № 58127214, 02.06.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/864/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМайстер П.М. при секретаріНетичай Ю.В. за участі:позивача: ОСОБА_3, представника позивача: ОСОБА_4, представника відповідача: Омелянчука О.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа Хмельницька районна державна адміністрація про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа Хмельницька районна державна адміністрація, в якому просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) в розмірі 2,5875 умовних кадастрових гектара із земель державної власності (запасу та резерву) на території Хмельницького району Хмельницької області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням апеляційного суду Хмельницької області по справі №686/3060/15-ц, провадження №22-ц/792/1005/15 від 19.06.2015 року, визнано за ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) на землях агрофірми "Проскурів" Розсошанської сільської ради Хмельницького району в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6.

Вказує, що звернулась до відповідача із заявою про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель державної власності.

За результатами розгляду поданої заяви відповідач відмовив у виділенні в натурі (на місцевості) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель державної власності, обгрунтовуючи тим, що на території Розсошанської сільської ради землі колективної власності, землі запасу та резерву державної власності, які могли бути передані у власність громадян для сільськогосподарського використання відсутні.

Позивач із вказаною відмовою не погоджується, просить суд зобов'язати відповідача надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) в розмірі 2,5875 умовних кадастрових гектара із земель державної власності (запасу та резерву) на території Хмельницького району Хмельницької області.

Позивач, представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду заперечення, в якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з підстав викладених у ньому.

Представник третьої особи - Хмельницької районної державної адміністрації у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи без його участі. При вирішенні справи покладається на думку суду.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням апеляційного суду Хмельницької області по справі №686/3060/15-ц, провадження №22-ц/792/1005/15 від 19.06.2015 року за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області, третіх осіб агрофірми "Проскурів" та Другої Хмельницької державної нотаріальної контори про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, визнано за ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) на землях агрофірми "Проскурів" Розсошанської сільської ради Хмельницького району в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6.

Вказане рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до листа відповідача від 29.02.2016 року №29-28-99.4-3311/0/15-16 середній розмір земельної частки (паю) по АФ "Проскурів" Розсошанської сільської ради становить 2,5875 гектари.

В подальшому, позивач звернулась до відповідача із заявою про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель державної власності.

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 21.03.2016 року №31-22-7777.9-5552/23-16 повідомило позивача, що на території Розсошанської сільської ради землі колективної власності, землі запасу та резерву державної власності, які могли бути передані у власність громадян для сільськогосподарського використання відсутні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Так, повноваженнями щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб наділені Головні управління Держгеокадастру у областях.

Пунктом 1 Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 р. "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

В силу ч.2 ст.2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Статтею 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", при неможливості надати особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 ( 720/95 ) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Пунктом 7 Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 р. "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" установлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, може бути виділена Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області позивачу на території будь - якої іншої найближчої сільської ради, на території якої є вільні земельні ділянки запасу та резерву.

Таким чином, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є обґрунтованими, в свою чергу відповідач не довів правомірність своїх дій, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що на користь позивача також слід стягнути 551,21 грн. судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду з позовом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати дозвіл ОСОБА_3 на розробку документації із землеустрою щодо виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) в розмірі 2,5875 умовних кадастрових гектара із земель державної власності (запасу та резерву) на території Хмельницького району Хмельницької області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, Код. ЄДРПОУ 39767479) судовий збір в сумі 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 21 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 03 червня 2016 року о 12 год. 35 хв.

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя П.М. Майстер