Постанова № 58127051, 30.05.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 травня 2016 р. № 820/1224/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Стрєлка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.01.2016 р. № 0000071702 та вимогу про сплату боргу з єдиного соціального внеску № Ф -0010151702 від 28.12.2015 р. в частині сплатити суму 104064,11 грн., прийнятих відповідачем щодо нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкове повідомлення-рішення та вимога прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Коваленко Л.Д. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності. повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої 28.12.2015 р. був складений акт за №739/20-23-17-01/НОМЕР_3, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 51.1. ст. 51 та п.119.2 ст.119 Податкового Кодексу України, встановлено, що протягом 2012 р., 2013 р., 2014 р. ФО-П ОСОБА_1 до податкових розрахунків по формі №1-ДФ виплачених доходів за придбання товарів (робіт/послуг) не відносив суми виплачених доходів за ознакою "157" ФОП ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4) у сумах 135391,86 грн. з ПДВ 266003,00 грн. з ПДВ, 569947,40 грн. з ПДВ, відповідно;

- п. 164.1 ст.164, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України, ФОП ОСОБА_1 занизив податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 44372,06 грн., у т.ч. за 2012 р. у сумі 7 821,52 грн., за 2013 р. у сумі 12 542,25 грн., за 2014 р. у сумі 24008,29 грн.;

- п. 2 ст. 6, п. 2 ст.7, абз. 3 ч. 8 ст.9 Закону України "Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що призвело до заниження суми єдиного соціального внеску у сумі 106814,98 грн., у тому числі за 2012 рік у сумі 16786,99 грн., за 2013 рік у сумі 32280,07 грн., за 2014 р. у сумі 57747,92 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.01.2016 р. №0000071702 про нарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 44372,06 грн., фінансових санкцій в сумі 11093,02 грн. та вимога про сплату боргу з єдиного соціального внеску в сумі 106814,98 грн.

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд погоджується, виходячи з наступного.

Так, згідно до ст. 71 ч. 1 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В даному випадку позивач не надав достатніх доказів на обгрунтування позовних вимог та зазначене спростовується обставинами, встановленими судовим розгялядом.

Так, в акті перевірки зазначено (аркуші акту 17, 20, 22), що до витрат ФОП ОСОБА_1 віднесено:

- вартість кондиціонерів;

- вартість отриманих послуг (виїзд спеціаліста, діагностика, ТО кондиціонера, заміна компресора, ремонт, монтаж, демонтаж, встановлення супутникового телебачення, розміщення сайту на Prom.ua отримання ключів, сертифікатів та т.п.);

- послуги банку;

- сплата ЄСВ.

При цьому, до витрат ФОП ОСОБА_1 податковим органом не віднесено витрати на придбання матеріалів та комплектуючих, використаних у господарській діяльності:

- 2012 р. - 23452,80 грн.;

- 2013 р. -30472,06 грн.;

- 2014 р. - 109573,52 грн., всього -163498,38 грн.

Як свідчать докази у справі, позивачем було надано виписки з банку за перевіряємий період.

Так, всі понесені витрати та доходи, які підтверджуються виписками банку в повному обсязі вже були враховані Харківською ОДПІ, зазначене підтверджується складеними перевіряючими в ході перевірки таблицями про розмір доходу та витрат за 2012-2014 рр., який підтверджений ФОП ОСОБА_1 в ході перевірки. Всі зазначені документи перелічені в додатку 3 до акту перевірки, який складено особисто платником.

Перелік доходів та витрат в розрізі років та контрагентів постачальників - покупців ФОП ОСОБА_1 перелічено в акті перевірки на стор. 12-14 - визначено доходи, та на стор. 15-17 акту визначено витрати.

Також, перевіряючими складено додатки (шість таблиць) про визначення валового доходу та витрат за 2012-2014 роки із посиланням на назву, код контрагента, а також суму отриманого доходу або понесених витрат. Зазначені додатки до акту були вручені ФОП ОСОБА_1 разом з актом перевірки та є його невід'ємними частинами.

Крім того, як свідчать обставини справи та не заперечується платником, книга обліку доходів та витрат ним в період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р. не велась.

Тому, платник не має можливості фактично підтвердити які ж саме суми витрат ним були перенесені до декларацій про майновий стан і доходи за 2012-2014 роки відповідно.

Суд зазначає, що Порядок ведення книги обліку доходів і витрат було затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1025 (діяв з 21.01.2011 р. по 17.10.2013 р.) «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» та наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 р. № 481 (діє з 18.10.2013 р.) «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення».

Дані книги обліку доходів та витрат переносяться до декларації про майновий стан і доходи платника.

При судовому розгляді встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в перевіряємому періоді надавав послуги по ремонту та установці кондиціонерів, що підтверджується наданими ним до суду документами, як такими: видаткові накладні на отримання від постачальників мідної трубки, декоративно панелі, компресору, фільтру, хладону 508, повітропроводу, проводу ІПВВП, батарейки, лампочки.

Таким чином, враховуючи вимоги Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та приписи п. 44.1 ст. 44 ПКУ позивач зобов'язаний був складати акти виконаних робіт та акти списання використаних товарів, в яких детально зазначати номенклатуру використаних комплектуючих товарів, їх кількість, метраж, із зазначенням вартості, зо входить до собівартості наданих послуг.

Жодного акту виконаних робіт, акту списання ТМЦ ФОП ОСОБА_1 ані до перевірки, ані в ході розгляду судового оскарження не надано.

Таким чином, тільки надані видаткові накладні не можуть бути належним доказом та підставою для підтвердження понесених витрат.

Зазначені вимоги встановлює Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Його частина 1 статті 9 якого визначає - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи, що позивачем в повному обсязі не надано до суду первинні документи, що фіксують факти здійснення ним господарських операцій, як такі: акти виконаних робіт, акти списання ТМЦ, платіжні доручення щодо проведення розрахунків через банк платника податків тощо, то у суду відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та вимоги - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06.06.2016 року.

Суддя Самойлова В.В.