Постанова № 58127024, 01.06.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 червня 2016 р. № 820/5247/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Стрєлка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області, треті особи: ПАТ "Мегабанк" та ТОВ "Сортіс" про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000191700 від 14.01.2015 року, прийняте відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу було визначене відповідне податкове зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.

Представник третьої особи - ПАТ "Мегабанк" - ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечувала з підстав його незаконності та необгрунтованості.

Представник третьої особи - ТОВ "Сортіс", що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, згідно до вимог ст. 35 КАСУ, в судове засідання не прибув без повідомлення про причини неприбуття, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаної особи, на підставі наявних у ній доказів відповідно до вимог ст. 128 КАСУ.

Заслухавши представників сторін, третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що на підставі наказу від 28.11.2014 року № 396 Державною податковою інспекцією у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи платника податку ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо отримання доходів від операцій з інвестиційними активами та правильності нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб за 2011 р., 2012 р., 2013 р., за результатами якої був складений акт № 2685/17/НОМЕР_1 від 10.12.2014 р., де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п.п. 164.1.1. 161.1.3. п. 164.1, п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 п.п. 170.2.2. п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, згідно чого громадянином ОСОБА_5 занижено оподатковуваний дохід від здійснення операцій з інвестиційними активами за 2011 р. 2013 р. на загальну суму 627431,78 грн. (за 2011 р. - 513 419,70 грн., за 2012 р. - 54 680,81 грн., за 2013 р. - 59 33 1,27 грн.), в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 102 124,81 грн., в т.ч. за 2011 р. на суму 85023 грн., за 2012 р. на суму 8202,12 грн., за 2013 р. на суму 8899,69 грн., зменшено суму відємного значення фінансово результату операцій з інвестиційними активами за 2011 р. на суму 310294,99 грн. зменшено суму відємного значення фінансового результату операцій з інвестиційними активами за 2012 р. на суму 348116,68 грн. та зменшено суму відємного значення результату операцій з інвестиційними активами за 2013 р. на суму 357168,08 грн.

За наслідками вказаної перевірки 14.01.2015 року відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000191700, яким ОСОБА_5 збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 127656,01 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Судом встановлено, що відносини між позивачем (клієнт) з ТОВ "Сортіс" (брокер) щодо продажу інвестиційних активів склались в межах договору № Б-37383/11 від 16.06.2011 року, згідно пп. 4.3.18 якого клієнт зобов'язаний самостійно здійснювати функції податкового агента, визначені чинним законодавством України.

Так, 23.12.2013 року між позивачем (продавець) та ТОВ "Сортіс" (покупець) укладено поговір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-44127/13 від 23.12.2013 р. щодо продажу акцій іменних простих ПАТ "Отава" в кількості 777 шт. на загальну вартість 59390,66 грн., згідно п. 2.1 якого покупець зобов'язаний до 31.12.2013 р. сплатити продавцю загальну суму за договором.

Як свідчать докази у справі, відповідно до звіту про виконанні замовлення клієнта за період з 01.01.2011 року по 22.06.2011 року складеного на підставі біржових звітів ПАТ "Українська біржа" та договору на брокерське обслуговування операцій з цінними паперами, що підтверджені депозитарієм "ПАТ "Розрахунковий центр", наданого ПАТ "МЕГАБАНК" по клієнту ОСОБА_1:

0,00 грн. - інвестиційний прибуток за операціями з деривативами;

Мінус 3740,32 грн. - прибуток від операцій з цінними паперами та деривативами (тобто збиток);

- 3931,42 грн. - винагорода торгівцю цінними паперами;

- 1252,74 грн. - сплачена вартість депозитарних послуг.

Мінус 8924,48 грн. - загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами (тобто збиток).

Так, у відповідності до довідки ТОВ «Сортіс» за 2012 рік про визначення торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента інвестиційного прибутку платника податку на доходи фізичних осіб, виданої ОСОБА_1:

- мінус 37821,69 грн. - інвестиційний прибуток (збиток) за операціями з цінними

паперами, що перебувають в обігу на організованому ринку;

- 0,00 грн. - розрахункова сума податку з інвестиційного прибутку за 2012 рік;

- 0,00 грн. - фактично утримано та сплачено податку до бюджету протягом року.

Також, у відповідності до довідки ТОВ «Сортіс» за 2013 рік про визначення торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента інвестиційного прибутку платника податку на доходи фізичних осіб, виданої ОСОБА_1:

- мінус 13 828,55 грн. - інвестиційний прибуток (збиток) за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на організованому ринку;

- 0,00 грн. - розрахункова сума податку з інвестиційного прибутку за 2013 рік;

- 558,76 грн. - фактично утримано та сплачено податку до бюджету протягом року;

- 0,00 грн. - підлягає утриманню та сплаті до бюджету за 2013 рік;

- 558,76 грн. - сума фактичної переплати податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік.

Тобто, у відповідності до звітів наданих ОСОБА_1 професійними учасниками ринку, які здійснюють безпосереднє проведення операцій з інвестиційними активами, вбачається відсутність інвестиційного прибутку (взагалі), який може бути оподаткований.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, суд зазначає, що зазначені звіти є дійсними та не оскарженими.

Таким чином, з документів наданих ОСОБА_1 торговцями паперами за 2011 рік, за 2012 та 2013 роки вбачається відсутність інвестиційного прибутку, який підлягав би оподаткуванню.

Суд також зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення грунтується на висновках, що ОСОБА_1 визначено невірно суму витрат на придбання інвестиційного активу, зокрема відповідачем розраховано витрати з номінальної вартості акцій та не враховано здійснення витрат ОСОБА_1А, на придбання інвестиційного активу. Зазначений висновок відповідача суперечить Методиці визначення інвестиційного прибутку, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2011 р. N 1484, п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента зокрема є: 163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

У відповідності до ст. 164 Податкового кодексу України Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

У статті ст.170.2 Податкового кодексу України регулюється питання оподаткування інвестиційного прибутку, зокрема:

170.2.1. Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від Інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

170.2.2. Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу.

170.2.6. До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Відповідно до п.п. 170.2.1 п. 170.2. ст. 170 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно з п.п. 170.2.2. п. 170.2. ст. 170 Податкового кодексу України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

При застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 цього пункту податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

У відповідності до п.п. 170.2.9. п. 170.2. ст. 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець (крім операцій з цінними паперами, визначеними у підпункті 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу).

Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

З рахуванням вищевикладеного та оцінюючи в сукупності докази справи, суд не може погодитися, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 255,08 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000191700 від 14.01.2015 року, прийняте щодо ОСОБА_1.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 255,08 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06.06.2016 року.

Суддя Самойлова В.В.