Постанова № 58126881, 01.06.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/570/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенка Ф.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шулик Н.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача та представника відповідача - Шлюєвої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Крюківського міського управління юстиції Шлюєва А.О., відділу державної виконавчої служби Крюківського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Крюківського міського управління юстиції Шлюєвої А.О. про визнання дій по винесенню постанов у виконавчому провадженні №49557267 неправомірними та скасування постанови від 07.12.2015 про відкриття виконавчого провадження ВП №49557267, постанови від 15.12.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору, постанови від 01.04.2016 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, постанови від 01.04.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, постанови від 01.04.2016 про арешт коштів боржника.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 травня 2015 року залучено до участі у справі в якості належного відповідача - відділ державної виконавчої служби Крюківського міського управління юстиції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.12.2015 державним виконавцем Крюківським ВДВС Кременчуцького МУЮ Шлюєвою А.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №49557267 про стягнення штрафу в розмірі 8500,00 грн з примусового виконання постанови Державної митної служби від 06.11.2015 №0096/80600/15 та постанову від 15.12.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору, постанову від 01.04.2016 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, постанову від 01.04.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, постанову від 01.04.2016 про арешт коштів боржника з примусового виконання постанови Державної митної служби від 06.11.2015 №0096/80600/15. Разом з тим постанова від 06.11.2015 №0096/80600/15 була оскаржена позивачем до Крюківського районного суду м. Кременчук в порядку Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на зазначене, посилаючись на положення статтей 533, 539 Митного кодексу України, позивач зазначає, що зазначена постанова на момент її пред'явлення митною службою до примусового виконання та відкриття державним виконавцем Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ виконавчого провадження, не набрала законної сили. У зв'язку з викладеним позивач вважає, що у державного виконавця Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ не було підстав для відкриття виконавчого провадження, а тому постанови винесені відповідачем у виконавчому проваджені №49557267 є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог діючого законодавства.

Заслухавши представника позивача, відповідача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою заступника начальника Полтавської митниці ДФС від 06.11.2015 в справі про порушення митних правил №0096/80600/15 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром п"ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500,00 грн. (а.с. 13-14).

03 грудня 2015 року Полтавською митницею ДФС подано на виконання до Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ постанову від 06.11.2015 №0096/80600/15 про стягнення з ОСОБА_3 штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою, позивач направив до Крюківського районного суду м. Кременчука адміністративний позов, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову від 06.11.2015 у справі про порушення митних правил №0096/80600/15.

07 грудня 2015 року державним виконавцем Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №49557267 про стягнення штрафу в розмірі 8500,00 грн з примусового виконання постанови Державної митної служби від 06.11.2015 №0096/80600/15, в якій запропоновано боржнику виконати виконавчий документ до 15.12.2015 (а.с. 23).

У зв'язку з невиконанням виконавчого документу боржником у наданий строк, 15.12.2015 державним виконавцем Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 850 грн. (а.с.24).

01.04.2016 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанову про арешт коштів боржника.

Того ж дня, державним виконавцем Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 60 грн.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю постанов відповідача від 07.12.2015 про відкриття виконавчого провадження ВП №49557267, від 15.12.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору, від 01.04.2016 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, від 01.04.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, від 01.04.2016 про арешт коштів боржника та дій по їх винесенню оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку позовним вимогам позивача, суд виходить із наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 21.04.1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV).

Приписами статті 1 Закону № 606-XIV визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно із частиною першою статті 2 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 1, п. 6 ч. 2 статті 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Статтею 19 вище вказаного закону визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ч. ч. 1, 2 статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

В позовній заяві позивач посилається на приписи статей 533 та 539 Митного кодексу України, в яких зазначено, що подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (адміністративного позову).

Штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше 15 днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови органу доходів і зборів про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше 15 днів з дня залишення скарги (адміністративного позову) без задоволення.

Відповідно до статтей 534, 536 Митного кодексу України постанови органів доходів і зборів про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил є обов'язковими для виконання.

Не підлягає виконанню постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Як вбачається матеріалів справи, 03.12.2015 до Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ надійшла постанова заступника начальника Полтавської митниці ДФС від 06.11.2015 №0096/80600/15, де зазначено, що вона набирає чинність з 17.11.2015, у зв'язку з чим, 07.12.2015 державним виконавцем Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №49557267 про стягнення штрафу в розмірі 8500,00 грн.

З урахуванням того, що відповідно до приписів статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо цей документ відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", суд вважає, що отримавши постанову від 06.11.2015 №0096/80600/15 яка є виконавчим документом, у державного виконавця були всі підстави відкрити провадження.

Зі змісту позовної заяви боржника та доданих до неї документів суд встановив, що постанова у справі про порушення митних правил правопорушення від 06.11.2015 №0096/80600/15 оскаржена позивачем до Крюківського районного суду м. Кременчук, однак виконання постанови від 06.11.2015 №0096/80600/15 судом не зупинено.

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчук від 05.02.2016 у справі №537/4810/15-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2016, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до заступника начальника Полтавської митниці ДФС Запорізького С.В. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовлено.

Оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, і відповідно до п.5 статті 37 Закону № 606-XIV є обставинами, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про наявність яких, згідно вимог п.5 статті 12 Закону № 606-XIV, сторони виконавчого провадження зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця в трьохденний строк.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Частиною 3 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Частиною 1 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 28 цього Закону; 2) авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 3) стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; 4) інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Частиною 5 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що постанова про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності їх примусового стягнення згідно з вимогами цього Закону. Зазначена постанова надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ним у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Отже, судом встановлено, що оскільки боржником не виконано постанову митного органу у строк, наданий для добровільного виконання виконавчого документа, державним виконавцем розпочато процедуру примусового виконання виконавчого документа з винесенням постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.12.2015, стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 01.04.22016, арешт коштів боржника від 01.04.2016, арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.04.2016.

Приймаючи до уваги наведене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З огляду на приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Крюківського міського управління юстиції Шлюєва А.О., відділу державної виконавчої служби Крюківського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, скасування постанов відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 06 червня 2016 року.

Суддя Ф.Ф. Соколенко