Постанова № 58126722, 01.04.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2016 року м. Київ №810/5909/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Суть спору: ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку №18727/П-1-980 від 09.07.2015;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєву Анну Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку №18727/П-1-980 від 09.07.2015.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №810/5909/15, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (далі також третя особа-1).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 09.07.2015 вона уклала з ПАТ «Радикал Банк» договір банківського рахунку, в порядку та на умовах якого банком було відкрито поточний рахунок. 9 липня 2015 року позивач двічі поповнила зазначений рахунок на 57188,00 грн. та на суму 11439,00 грн. відповідно шляхом внесення відповідних готівкових коштів через касу Банку.

У цей же день Національний банк України прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб призначив уповноважену особу Фонду, якій делегував усі повноваження ліквідатора банку, у тому числі й щодо задоволення вимог кредиторів. У подальшому позивач звернулась до уповноваженої особи на ліквідацію банку із заявою про включення її до реєстру вкладників для виплати за рахунок Фонду гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом, однак уповноважена особа, на думку позивача, неправомірно відмовила їй у включенні до реєстру вкладників.

Відповідач позов не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що операція (транзакція) позивача з поповнення рахунку шляхом внесення готівки через касу банку була фіктивною (в дійсності не відбувалась), а фінансові документи за наслідками такої операції були складені з метою забезпечення одержання відшкодування за рахунок коштів Фонду за вкладом іншої особи понад гарантовану суму.

Третя особа проти позову заперечувала, зазначивши, що з огляду на виявлення Уповноваженою особою Фонду під час перевірки факту вчинення позивачем нікчемного правочину - транзакції з поповнення поточного рахунку, внесені на такий рахунок кошти не є вкладом, а позивач не набув статусу вкладника, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для внесення ОСОБА_1 до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Представники сторін та третьої особи у судове засідання, призначене на 11.03.2016, не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Водночас матеріали справи містять клопотання сторін про розгляд справи за відсутності уповноважених представників.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2015 року ОСОБА_1 уклала з ПАТ «Радикал Банк» договір банківського рахунку №18727/П-1-980, в порядку та на умовах якого Банк відкрив поточний рахунок у гривні НОМЕР_1 та зобов'язувався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування протягом операційного часу, але в межах режиму роботи установи Банку, в якому здійснюється операція (т.1, а.с. 10-11).

Як стверджує позивач, 09.07.2015 вона особисто через касу відділення ПАТ «Радикал Банк» внесла на рахунок НОМЕР_1 готівкові кошти в загальному розмірі 68627,00 грн., на підтвердження чого Банк видав їй квитанцію №14985 від 09.07.2015 на суму 57188,00 грн. та №15058 від 09.07.2015 на суму 11439,00 грн. (т.1, а.с. 101,102).

З виписки по особовому рахунку НОМЕР_1 вбачається, що транзакція з поповнення рахунку на суму 57188,00 грн. в операційній системі ПАТ «Радикал Банк»» АБС Б-2 проведена банком 09.07.2015 о 18:02:30 год., а транзакція з поповнення рахунку на суму 11439,00 грн. - 09.07.2015 о 18:08:02 год., вхідний залишок коштів (на початок дня 09.07.2015) - 0,00 грн.; вихідний залишок (на кінець дня) - 68627,00 грн. (т.1, а.с.64).

Того ж дня, а саме 09.07.2015, постановою Правління Національного банку України №452/БТ ПАТ «Радикал Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.07.2015 №130 з 10.07.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ «Радикал Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Радикал Банк» (т.1, а.с. 60-61).

В силу положень статті 36 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з 10.07.2015 призупинені всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту), повноваження усіх органів управління банку та органів контролю перейшли до Фонду, припинено задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

У подальшому постановою Правління Національного банку України від 09.11.2015 №769 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» (т.1, а.с. 62).

На підставі вказаної постанови Національного банку України виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09.11.2015 №203 про початок процедури ліквідації ПАТ «Радикал Банк», призначено уповноважену особу Фонду - Савельєву Анну Миколаївну, якій делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Радикал Банк», визначені статтями 37, 38 47-51 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на два роки з 10.11.2015 до 09.11.2017 включно (т.1, а.с. 63).

На виконання вимог статей 37, 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з метою забезпечення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 вказаного Закону, уповноваженою особою Фонду видано наказ від 09.11.2015 № 204 «Про визнання правочинів нікчемними», в якому визначені критерії, за якими мають оцінюватися правочини і транзакції банку на предмет висновків щодо їх дійсності (т.1, а.с. 86).

Так, відповідно до вказаного наказу ПАТ «Радикал Банк» вирішив вважати нікчемними правочини, зокрема: транзакції у системі АБС Б-2 з розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через каси банку 09.07.2015 поза межами робочого часу та/або операційного дня; транзакції в системі АБС Б-2 з розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через рахунки каси 09.07.2015 за одним й тим самим часом проведення транзакцій в одній касі одним і тим же касиром.

Перелік правочинів, які визнані нікчемними з вказаних підстав, наведено у Додатку №1, який є невід'ємною частиною наказу від 09.11.2015 № 204.

З витягу з вказаного додатку вбачається, що до нього включено транзакцію з поповнення рахунку позивача НОМЕР_1 з рахунку НОМЕР_2 на суму 57188,00 грн., яка була здійснена 09.07.2015 о 18:02 та транзакцію з поповнення рахунку позивача НОМЕР_1 з рахунку НОМЕР_2 на суму 11439,00 грн., яка була здійснена 09.07.2015 о 18:08 (т.1, а.с. 87).

У подальшому ПАТ «Радикал Банк» направив позивачу листа від 13.11.2015 №3378/15, в якому повідомив, що правочин вчинений (укладений) Банком з ОСОБА_1, а саме: транзакція ПАТ «Радикал Банк» щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошових сум з призначенням платежу «внесення коштів на поточний рахунок клієнта» на суму 57188,00 грн., дата вчинення транзакції 09.07.2015, час вчинення транзакції 18:02 та транзакція ПАТ «Радикал Банк» щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошових сум з призначенням платежу «внесення коштів на поточний рахунок клієнта» на суму 11439,00 грн., дата вчинення транзакції 09.07.2015, час вчинення транзакції 18:08 - є нікчемними з підстав, визначених пунктами 1, 2 та 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (т.1, а.с. 15).

Висновок уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину - транзакцій ПАТ «Радикал Банк» щодо перерахування на поточний рахунок ОСОБА_1 коштів на загальну суму 68627,00 грн. став підставою для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Радикал Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вважаючи бездіяльність відповідача по невключенню ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Радикал Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов'язані з відшкодуванням коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, насамперед, регулюються Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України) та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон №4452-VI).

Відповідно до статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону №4452-VI вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною 1 статті 3 вказаного Закону передбачено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Статтею 26 Закону №4452-VI встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами закріплено у статті 27 Закону №4452-VI.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (частина 5 статті 27 Закону № 4452-VI).

Відповідно до статті 28 Закону №4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.

Аналогічні положення містить й розділ ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 року.

Зокрема, за змістом пункту 2 та 3 розділу IV цього Положення Фонд складає на підставі переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Таким чином, умовою, з якою Закон №4452-VI пов'язує право фізичної особи на відшкодування коштів за її вкладом, є укладення з банком договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку.

Відповідно до приписів частини другої статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

У частині третій статті 38 Закону №4452-VI закріплено перелік із дев'яти підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

За приписами частини 4 статті 38 Закону №4452-VI Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Отже, Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями застосовувати до правочинів, у тому числі договорів, наслідки нікчемності, у випадку, коли такий правочин відповідає принаймні одному з критеріїв, перелічених у частині третій статті 38 Закону №4452-VI.

Поряд з цим, нормами Закону №4452 не передбачено певних дій щодо визнання правочинів нікчемними. З аналізу викладених положень закону слідує, що для застосування наслідків нікчемності правочину достатнім є лише виявлення Уповноваженою особою Фонду за наслідками перевірки такого правочину, який підпадає під критерії, закріплені у частині третій статті 38 Закону №4452.

На виконання приписів наведених норм Закону, наказом Уповноваженої особи Фонду створена комісія та призначено проведення перевірки укладених банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки (надалі - правочини).

Метою проведення перевірки було встановлення фактів штучного створення правових підстав для отримання вкладниками/клієнтами Банку виплат сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також виявлення правочинів, що можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, наведені у частині третій статті 38 Закону №4452.

Судом встановлено, що за наслідками проведеної перевірки було виявлено ряд правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду.

Так, в ході зазначеної перевірки було виявлено ряд операцій із зняття готівкових коштів з рахунків фізичних осіб, відкритих в установі банку, з подальшим нібито внесенням знятої суми на рахунки інших фізичних осіб, відкриті в установі банку, в межах гарантованої суми відшкодування коштів за рахунок Фонду.

При цьому, зазначені операції були вчинені посадовими особами Банку за межами операційного часу з одночасною реєстрацією в системі АБС Б2 за одним і тим самим часом проведення транзакції в одній касі, одним і тим же касиром. Крім того, за наявними в банку первісними документами вказані послуги були надані клієнтам банку в той час, як обсяг проведених операцій перевищував наявні в касі банку залишки готівкових коштів, або коли взагалі мало місце відсутність будь-яких залишків готівки в касі банку чи підкріплення каси протягом операційного дня.

Зазначені операції мали нетиповий характер і результатом таких операцій стало збільшення суми гарантованого відшкодування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що транзакції ПАТ «Радикал Банк» щодо поповнення поточного рахунку позивача НОМЕР_1 були здійснені з рахунку НОМЕР_2 (операційна каса Головного офісу ПАТ «Радикал Банк») 09.07.2015 о 18:02:30 год. на суму 57188,00 грн. та 09.07.2015 о 18:08:02 год. на суму 11439,00 грн.

Вивчаючи обставини, за яких ПАТ «Радикал Банк» було проведено транзакції, щодо яких відповідачем виявлено ознаки нікчемності, судом встановлено наступне.

Відповідно до довідки ПАТ «Радикал Банк» щодо відкритих рахунків та журналу відкритих рахунків в період з початку року (01.01.2015) по день, що передував віднесенню ПАТ «Радикал Банк» до категорії неплатоспроможних (08.07.2015), ПАТ «Радикал Банк» фізичним особам було відкрито 580 рахунків (т.1, а.с.147).

Водночас, 09.07.2015, тобто в день віднесення ПАТ «Радикал Банк» до категорії неплатоспроможних на підставі постанови Правління НБУ №452/БТ, співробітниками ПАТ «Радикал Банк» фізичним особам було відкрито 503 поточних рахунки за балансовим рахунком 2620.

Відповідно до даних оборотно-сальдового балансу банку, впродовж дня 09.07.2015 сума зобов'язань ПАТ «Радикал Банк» за поточними рахунками фізичних осіб збільшилась у 7,3 разів (вхідний залишок на початок дня - 15 138 699,01 грн.; вихідний залишок на кінець дня - 95 034 043,41 грн.) (т.1, а.с. 127).

Згідно з довідкою ПАТ «Радикал Банк» кількість транзакцій по зарахуванню коштів на рахунки фізичних осіб в операційних касах відділень банку 09.07.2015 склала 406 операцій на загальну суму 69 085 968,20 грн., для порівняння: кількість операцій за 09.04.2015 - 4 операції на загальну суму 487890,00 грн.; за 08.05.2015 - 8 операцій на загальну суму 60760,83 грн.; за 09.06.2015 - 4 операції на загальну суму 102779,50 грн.) (т.1, а.с. 141).

Судом встановлено, що транзакції з поповнення рахунку позивача здійснювалась посадовими особами Головного офісу ПАТ «Радикал Банк», який розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 2-В.

Згідно з даними оборотно-сальдового балансу Головного офісу ПАТ «Радикал Банк» упродовж банківського дня 09.07.2015 в операційній касі Головного офісу проведено 1178 транзакцій з готівкою на загальну суму 121 267 255,90 грн., з яких:

- 873 транзакції - з відображення операцій по внесенню готівки до каси відділення на загальну суму 58 892 631,03 грн.;

- 305 транзакцій - з відображення операцій по видачі готівки з каси банку на загальну суму 62 374 624,90 грн.

При цьому, станом на початок дня 09.07.2015 залишок готівки у касі відділення становив 3 578 783,55 грн., а станом на кінець дня - 96 789,68 грн. (т.1, а.с. 162).

Згідно з даними аудиторського висновку, складеного 17.02.2016 аудиторами ТОВ «Аудиторська фірма «ПКФ АУДИТ-ФІНАНСИ» (свідоцтво про включення до Реєстру аудиторських фірм і аудиторів від 26.10.2006 № 3886), у ході аналізу виписок по особовим рахункам було встановлено, що касові операції, проведені через касу Головного офісу ПАТ «Радикал Банк» 09.07.2015, мають ряд спільних характеристик, а саме: протягом обмеженого часового проміжку, тривалість якого, як правило, не перевищує трьох хвилин, відображено операції з приймання готівки в сумах, що є рівними, або близькими до 200 000,00 грн. від декількох фізичних осіб (за даними аудиту, в окремих випадках кількість таких осіб в зазначений проміжок часу сягає двадцяти), а потім, через незначний час, відображено операції з видачі готівки з цієї ж каси, як правило одній особі, на суму, яка є рівною, або близькою до прийнятої суми в касу.

Згідно з даними аудиторського висновку, касові операції, які відображені у виписках по особовим рахункам за 09.07.2015, в переважній мірі свідчать про зняття готівки з рахунків одних фізичних осіб та юридичних осіб через касу Головного офісу ПАТ «Радикал Банк» та внесення готівки через касу Головного офісу ПАТ «Радикал Банк» того ж самого дня на рахунки інших фізичних осіб.

Суд зазначає, що проведеним аудитом були згруповані окремі операції, проведені в касі Головного офісу ПАТ «Радикал Банк» з видачі готівки з каси Банку на користь клієнта Банку, який мав значний вклад, та зарахування коштів на рахунки фізичних осіб на суму виданої з каси готівки (т.2. а.с. 48-56).

З додатку №1 до звіту аудиторів вбачається, що кошти в сумі 57188,00 грн., внесені на поточний рахунок НОМЕР_3 о 18:02 год. 09.07.2015 були видані ОСОБА_4 через його поточний рахунок НОМЕР_3, а у цей час о 18:02 год. 09.07.2015 ОСОБА_1 було внесено таку ж суму коштів - 57188,00 грн. через касу банку на поповнення поточного рахунку НОМЕР_1 (т.2, а.с.54)

Також з вищевказаного додатку №1 до звіту аудиторів вбачається, що 09.07.2015 о 18:08 год. позивачем через касу банку внесено кошти у розмірі 11439,00 грн. на поточний рахунок НОМЕР_1, а 09.07.2015 о 18:52 год. внесені кошти на поточний рахунок НОМЕР_4, були видані у такому ж розмірі - 11439,00 грн. ОСОБА_5 через її поточний рахунок НОМЕР_4 (т.2, а.с.56-звортній бік).

У контексті зазначеного аудиторського висновку, суд зазначає, що транзакція з поповнення поточного рахунку позивача на суму 57188,00 грн. здійснена 09.07.2015 о 18:02 год., а транзакція на суму 11439,00 грн. - 09.07.2015 о 18:08 год. через касу Головного офісу ПАТ «Радикал Банк», що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_2 каси головного офісу банку (т.1, а.с. 217-250, т.2, а.с.1-20).

На підставі витягу з виписки по рахунку НОМЕР_2 каси головного офісу банку судом встановлено, що 09.07.2015 о 18:02 год. через операційну касу Головного офісу ПАТ «Радикал Банк» оператором ОСОБА_6 та касиром ОСОБА_7 проведено транзакцію по поточному рахунку НОМЕР_3 по видачі коштів ОСОБА_8 на суму 57188,00 грн. та одномоментно проведено транзакцію позивача на таку ж суму 57188,00 грн.

Крім того, з вказаної виписки по рахунку НОМЕР_2 вбачається, що 09.07.2015 о 18:52 год. по поточному рахунку НОМЕР_4 проведено транзакцію по видачі коштів ОСОБА_5 на суму 11439,00 грн., в той же час 09.07.2015 о 18:08 проведено трансакцію позивача на таку ж суму 11439,00 грн.

Судом встановлено, що в рамках перевірки правочинів, вчинених (укладених) банком на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, Уповноваженою особою Фонду створена комісія, якій доручено провести службове розслідування за фактами:

- здійснення посадовими особами банку операцій щодо розміщення вкладів клієнтів банку через рахунки каси банку, які було здійснено 09.07.2015 поза межами робочого часу та/або операційного дня;

- щодо розміщення вкладів клієнтів банку через рахунки каси банку, які було здійснено 09.07.2015 з одночасною реєстрацією у системі АБС Б-2 за одним й тим самим часом проведення транзакції в одній касі одним і тим же касиром;

- щодо розміщення вкладів клієнтів банку через безготівкові операції по рахунках клієнтів у банку, які було здійснено 09.07.2015 поза межами робочого часу та/або операційного дня.

Результати службового розслідування викладені в акті ПАТ «Радикал Банк» від 19.10.2015 (т.1, а.с. 180-189).

В акті службового розслідування відображено дані практичного експерименту щодо часу, необхідного для перерахунку суми готівки 200000,00 грн., в результаті якого встановлено, що загальний час, необхідний для прийому, перерахунку готівкових коштів у сумі 200000,00 грн. та видачі прибуткових документів, становить від 1 хвилини до 3 хвилин 40 секунд в залежності від номіналу банкнот.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи у сукупності, суд погоджується з доводами Уповноваженої особи Фонду щодо відсутності у касира об'єктивної можливості фактично здійснити за одну хвилину дві і більше операції з оприбуткування готівки з наступним проведенням таких операцій в автоматизованій банківській системі, і що в дійсності при виконанні операції з поповнення рахунку позивача переміщення реальних грошових коштів не відбувалось, а лише здійснювалась імітація таких операцій за рахунок внутрішніх банківських проводок в автоматизованій банківській системі Б2.

Про відсутність факту реального внесення позивачем готівкових коштів в касу Банку свідчить також і те, що транзакції з нібито поповнення рахунку позивача була здійснена 09.07.2015 о 18:02 год. та о 18:08 год. за межами операційного дня Банку та позаробочий час Головного офісу ПАТ «Радикал Банк».

Так, пунктом 5.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «Радикал Банк», затверджених Правлінням ПАТ «Радикал Банк» від 23.01.2012 №1, встановлений час початку роботи Головного офісу ПАТ «Радикал Банк» з 09:00 год., час закінчення роботи - 18:00 год. (т.1, а.с. 70-72).

Відповідно до пункту 1.21 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

За визначенням, наведеним у Положенні про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 №254, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 08.07.2003 за №559/7880 (далі - Положення №254), операційний день банку - це діяльність банку протягом робочого дня, що пов'язана з реєстрацією, перевірянням, вивірянням, обліком, контролем операцій (у тому числі прийманням від клієнтів документів на переказ і документів на відкликання та здійсненням їх оброблення, передавання та виконання) з відображенням їх у регістрах бухгалтерського обліку банку. Тривалість операційного дня встановлюється банком самостійно у внутрішньому положенні.

Операцією банку в розумінні Положення №254 є дія або подія, внаслідок якої відбуваються зміни у фінансовому стані банку та яка відображається за балансовими або позабалансовими рахунками банку.

Пунктом 2.10 Положення №254 встановлено, що операції банку здійснюються протягом операційного дня, який складається з операційного часу та часу завершення технологічного оброблення облікової інформації з обов'язковим формуванням оборотно-сальдового балансу, регістрів аналітичного обліку та інших регістрів за операціями, що здійснюються з використанням відповідного програмного забезпечення.

З системного аналізу наведених положень закону слідує, що банк приймає від клієнта заяви на переказ готівки та здійснює їх обробку, передачу та виконання з одночасною реєстрацією у регістрах бухгалтерського обліку банку виключно в межах операційного дня банку.

Заяви на переказ готівки, які були прийняті банком, проте не виконані з певних причин протягом того ж операційного дня, виконуються банком наступним операційним днем.

Наведені висновки повністю кореспондують умовам договору банківського рахунку від 09.07.2015 №18727/П-1-980, у силу якого Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку протягом операційного часу, але в межах режиму роботи установи Банку, в якому здійснюється операція (операційний день - робочий день Банку, що припадає на понеділок - п'ятницю) (пункт 1.1 договору від 09.07.2015 №18727/П-1-980).

Отже, із закінченням робочого дня банку банк не може здійснювати операцій із зарахування коштів, отриманих ним від клієнта на будь-які рахунки.

Як було встановлено судом, операції з поповнення рахунку позивача ПАТ «Радикал Банк» проведена 09.07.2015 о 18:02 год. та о 18:08 год., у той же час, тривалість робочого дня Головного офісу ПАТ «Радикал Банк», де у тому числі розташований Департамент Бек-офісу, на який покладено функції з безпосереднього контролю та реєстрації операції в регістрах бухгалтерського обліку банку, встановлено до 18:00 год.

Наведене свідчить про порушення посадовими особами ПАТ «Радикал Банк» Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Положення про організацію операційної діяльності в банках України.

Суд приймає до уваги, що кількість укладених ПАТ «Радикал Банк» 09.07.2015 договорів, кількість операцій банку, які були проведені банком у рамках цих договорів у позаопераційний день та за межами робочого дня банку, є аномальною та не характерною для звичайної діяльності банківської установи, а в контексті з прийняттям НБУ рішення про віднесення ПАТ «Радикал Банк» до категорії неплатоспроможних, та неможливості проведення операцій наступним операційним днем (з огляду на введення тимчасової адміністрації), ще й свідчить про те, що метою проведення таких операцій не було ведення звичайної банківської діяльності.

Крім того, в контексті доводів відповідача про здійснення транзакцій з поповнення рахунку за межами операційного часу, суд під час розгляду справи судом було визнано обов'язкову участь позивача, однак позивач особисту участь у судове засідання по справі не забезпечила, про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що позивач є матір'ю одиначкою та постійно працює, а тому в судове засідання прибути не мала змоги і просила здійснювати розгляд справи без її присутності.

В той же час, представник позивача зазначала, що позивачка особисто з'явилась до Головного офісу ПАТ "Радикал Банк" 09.07.2015 та оформила відповідні документи на переказ готівки.

Однак, встановлені під час розгляду справи обставини свідчать, що одна з операцій із зарахування готівки на поточний рахунок позивача відбулась одночасно (у ту ж хвилину) з іншою операцією на таку ж суму, а суми нібито внесених до каси позивачем коштів ідентичні сумам, виданих з каси готівки на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а у цей же день банком укладено 503 нових договори та проведено 1178 операцій з готівкою у касі Головного офісу ПАТ «Радикал Банк», у тому числі 873 операції з внесення готівки до каси та 305 операцій з видачі готівки з каси.

Отже, в даному випадку як свідчать обставини справи та виявлено під час перевірки Уповноваженою особою Фонду, видача/виплата або перерахування реальних грошових коштів в дійсності не проводилась, натомість на підставі поданих банку платіжних документів внаслідок проведення внутрішніх банківських проводок із внесення/видачі готівки з каси відбувалось виключно коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобов'язань, що в свою чергу призвело до штучного створення правових підстав для виникнення у Фонду обов'язку здійснити виплату суми гарантованого відшкодування за такими операціями.

Суд переконаний, що наслідком такого правочину є надання переваги окремим вкладникам ПАТ «Радикал Банк», розмір вкладів яких перевищує встановлений граничний розмір відшкодування, що полягає у можливості отримання всієї суми вкладу за рахунок коштів Фонду внаслідок подрібнення власного вкладу і його подальшого зарахування на рахунки фізичних осіб.

Про штучність та фіктивність правочину і створення правових підстав для отримання позивачем сум гарантованого відшкодування за наведеними вище операціями свідчить, зокрема, і той факт, що всі ці операції проводились у той час, коли Банк був віднесений до категорії неплатоспроможних, мав значну кількість невиконаних грошових зобов'язань перед іншими клієнтами - кредиторами Банку та не міг своєчасно і в повному обсязі виконувати їх грошові вимоги.

Вищезазначені обставини позивачем не спростовані, як і не надано аргументованих пояснень з приводу доцільності здійснення поповнення рахунку у неплатоспроможному банку, який на той момент вже не виконував та не міг виконувати свої зобов'язання перед клієнтами.

Пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI передбачено, що нікчемними є правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них.

Відповідно до положень статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з частиною 1, 2 статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Отже, правочин, спрямований на безпідставне та незаконне заволодіння майном держави вважаться таким, що порушує публічний порядок, а відтак нікчемний. В силу частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

В свою чергу відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суд зазначає, що вчинений позивачем і Банком правочин, а саме: транзакція ПАТ «Радикал Банк» щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошових сум з призначенням платежу «поповнення поточного рахунку клієнта власними коштами» на суму 57188,00 грн., дата вчинення транзакції 09.07.2015, час вчинення транзакції 18:02 год. та транзакція про перерахування грошової суми на користь позивача у сумі 11439,00 грн., дата вчинення транзакції 09.07.2015, час вчинення транзакції 18:08 год. - є нікчемними, оскільки його метою є надання окремим кредиторам ПАТ «Радикал Банк» переваг (пільг), прямо не встановлених для них, шляхом отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду понад гарантовану суму.

Про нікчемність правочинів (транзакцій), внаслідок чого надається перевага одному вкладнику, розмір вкладу якого перевищує встановлений граничний розмір відшкодування, внаслідок надання можливості отримати за рахунок коштів Фонду відшкодування, яке перевищує 200000,00 грн., з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI, частини 1 статті 236 ЦК України зазначив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 31.03.2016 К/800/54796/15 (номер рішення в ЄДРСР 56911970).

При цьому судом враховано, що позивач, маючи можливість вчинити відповідні дії на захист своїх прав, не скористався відповідним правом та не оскаржив наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Радикал Банк» від 09.11.2015 №204 про нікчемність транзакції ПАТ «Радикал Банк» щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошових на загальну суму 68627,00 грн. грн., та не оскаржив дії відповідача щодо застосування наслідків недійсності правочину.

Водночас, задоволення позовних вимог про вчинення уповноваженою особою Фонду дій щодо надання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації щодо позивача, як вкладника, за умови чинності наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» від 09.11.2015 №204 є неможливим.

Аналогічна правова позиція неодноразово підтримана Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалі від 13.01.2016 № К/800/36214/15.

Крім того, суд зазначає, що уповноваженою особою Фонду в межах чинного законодавства вживалися дії щодо перевірки правочинів, укладених банком, формування переліку вкладників, яким кошти підлягають відшкодуванню, та повідомлення правоохоронних органів за фактом виявлення протиправних дій тощо. Тобто, фактично, уповноваженою особою вчинялися дії, спрямовані на перевірку правочинів та обставин, які впливають на рішення про відшкодування коштів за рахунок Фонду. Таким чином, суд не вбачає у даному випадку ознак протиправної бездіяльності відповідача під час формування переліку вкладників ПАТ «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Враховуючи наведені обставини суд дійшов висновку, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» правомірно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і про відсутність правових підстав для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладом.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач належних і достатніх доказів, які б спростували доводи відповідача про нікчемність транзакції з поповнення рахунку ОСОБА_1, суду не надала.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Доказів понесення вказаних витрат відповідачем матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.