Ухвала суду № 58125280, 12.05.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 653/2097/15-к

Справа № 11-кп/791/389/16 Головуючий у 1-й інстанції Калімбет Л.І.

Категорія ч 2 ст.286 Доповідач Ковальова Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2016 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області у складі :

Головуючого : судді Ковальової Н.М.

Суддів Калініної О.В., Шевцової В.Г.

При секретарі Осипенко С.С.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальне провадження №42015230270000051 за апеляційною скаргою представника цивільного відповідача - представника Міністерства оборони України на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 9 лютого 2016 року, яким,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Нечаївка Кіровоградської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 військовослужбовця, раніше не судимого,

засудженого за ч.1 ст.415 КК України на два роки позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу. На підставі ч.1 ст.62 КК України замінено зазначене покарання на покарання у вигляді двох років тримання в дисциплінарному батальйоні.

Початок строку відбування покарання відраховувати з часу прибуття засудженого ОСОБА_1 до дисциплінарного батальйону.

Задоволений цивільний позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України . Стягнуто з Міністерства оборони України на її користь 2443,97 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 200 тис.грн. у відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_3 до Міністерства оборони України задоволено частково. Стягнуто з Міністерства оборони України на її користь матеріальної шкоди у сумі 292 083,88 грн. та моральної - 300 тис. грн..

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави за проведення судово-медичної та судово авто-технічних експертиз у розмірі 1583,82 грн.

Вирішено питання щодо речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком солдат ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, визнаний винним і засуджений судом за те, що 11 березня 2015 року, близько 12.05 год., керуючи бойовою розвідувальною машиною «БРМ 1-К» із заводським серійним номером НОМЕР_2 на 498 км. автодороги М-18 «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта», (Генічеський район Херсонської області), в порушення вимог п.2.3 Правил дорожнього руху, не впоравшись з керуванням, здійснив виїзд на зустрічну смугу, після чого виїхав в кювет та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4. В результаті ДТП водій ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких наступила смерть на місці пригоди, а пасажирка автомобіля ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Такі Дії солдата ОСОБА_1 суд першої інстанції кваліфікував за ч.1 ст. 415 КК України, як порушення правил та експлуатації бойової машини, що спричинило загибель потерпілого ОСОБА_4 та тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_2

В апеляційній скарзі представника цивільного відповідача - Міністерства оборони України ставиться питання про скасування вироку в частині задоволення цивільного позову на користь потерпілої ОСОБА_2 та частково на користь потерпілої ОСОБА_3, та ухвалити в цій частині новий вирок, яким зазначені цивільні позови до Міністерства оборони України залишити без задоволення.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що належним відповідачем по даному кримінальному провадженню є не Міністерство оборони України, а військова частина - польова пошта В5509, яка має свою печатку та код - НОМЕР_3, а солдат ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу зазначеної військової частини і бойова розвідувальна машина, на якій скоєно ДТП перебуває у оперативному управлінні цієї ж військової частини.

Крім того, у судовому засіданні суд не дослідив доказів, якими обґрунтовувались цивільні позови, оскільки представник відповідача цивільні позови не визнавав та клопотався про дослідження всіх доказів, якими підтверджуються позовні вимоги, але суд не дослідив жодного доказу та задовольнив позови.

Також зазначає, що суд не з'ясував наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, не обґрунтував її розмір та безпідставно задовольнив позовні вимоги потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди.

Стягуючи на користь ОСОБА_3 витрати на поховання, суд не врахував граничні вартості пам'ятника, труни та інших матеріальних засобів, не з'ясував обставин щодо можливого відшкодування страховою компанією страхової суми, оскільки автомобіль придбаний у кредит.

Заявлена потерпілою ОСОБА_6 завдана матеріальна шкода не підтверджується належними доказами. Нею не надано доказів щодо знаходження під наглядом лікарів, призначень лікарів, рецептів, витягів з історії хвороби.

У запереченні на апеляційну скаргу представника Міністерства оборони України, представник цивільних позивачів - адвокат Юрченко А.С. наводить доводи щодо необґрунтованості апеляційної скарги та прохає відмовити у її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора та представника цивільного відповідача - Міністерства оборони України, підтримавших апеляційну скаргу з зазначених у ній підстав, цивільних позивачів - потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їхнього представника адвоката Юрченко А.С., які не погодились з доводами апеляційної скарги та прохали відмовити у її задоволенні. У судових дебатах сторони залишились на своїх міркуваннях, судова колегія приходить до слідуючого.

Злочинні дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 415 КК України, як порушення правил водіння та експлуатації бойової машини, що спричинило загибель потерпілого та тяжкі тілесні ушкодження потерпілої, кваліфіковані правильно та ніким не оспорюється.

Суд, у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд має з'ясувати, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Тобто, якщо обвинувачений повністю визнає свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідуванням кримінальному правопорушенні, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор, не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд вправі провести судовий розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку.

Розглядаючи кримінальне провадження в скороченому порядку згідно ч.3 ст.349 КПК України, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 вину визнав повністю, погоджувався із пред'явленим йому обвинуваченням і фактичних обставин вчинення ним злочинів не оспорював.

Разом з тим, представник цивільного відповідача - Міністерства оборони України, заперечував проти задоволення цивільних позовів заявлених потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_8 та клопотався про дослідження всіх доказів, які підтверджували цивільні позови.

Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Оскільки представник цивільного відповідача позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не визнавав, тобто оспорював їх, та ставив питання про дослідження всіх доказів підтверджуючих цивільні позови, то суду у такому випадку було необхідно їх дослідити в повному обсязі та надати їм належну оцінку.

Згідно із ст. 370 ч.1 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Отже суд, постановляючи вирок не дослідив заявлені цивільні позови, які представник цивільного відповідача не визнав та не мотивував свого рішення щодо їхнього задоволення пославшись лише загальними фразами, а тому вирок в цій частині підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 409, ч.1 ст. 412 КПК України, підставою для скасування судового рішення, при розгляді справи апеляційному суді, є істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Оскільки судовий розгляд проведений судом першої інстанції за правилами ч.3 ст. 349 КПК України, а докази щодо цивільного позову не досліджувалися, апеляційний суд позбавлений можливості усунути зазначені істотні порушення, постановити законне та обґрунтоване рішення, тому вирок суду першої інстанції в частині цивільного позову підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції.

У зв'язку з цим цивільні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про стягнення матеріальної та моральної шкоди а також доводи апеляційної скарги підлягають дослідженню у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника цивільного відповідача - Міністерства оборони України задовольнити частково.

Вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 9 лютого 2016 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.415 КК України в частині задоволення цивільного позову - скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та в цій частині призначити новий судовий розгляд в Генічеському районному суді Херсонської області в порядку цивільного судочинства, в іншому складі суду.

В решті вирок залишити без зміни.

Судді:(три підписи)

згідно оригінала суддя Ковальова Н.М.