Рішення № 58124417, 26.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1568/16

Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б.

Доповідач Суворов В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2016 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого - Суворова В.О.

суддів -Артеменко І.А.

-Сватаненко В.І.

при секретарі -Фабіжевській Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 27 жовтня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

19 грудня 2014 року позивач звернувся з вказаним позовом, який уточнив 01 квітня 2015 р. (а.с.113 ), просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 48 675,06 доларів США в гривневому еквіваленті з урахуванням встановленого НБУ курсу долару на час розгляду справи, та стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 3 654 грн. судового збору. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 01 жовтня 2008 року АКІБ «УкрСиббанк» уклав з ОСОБА_3 договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого Банк надав відповідачці кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 42 100, 00 дол. США на строк до 01 жовтня 2025 року зі сплатою 14, 5 % річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язання 01 жовтня 2008 року АКІБ «УкрСиббанк» уклав з ОСОБА_4 договір поруки, згідно з яким останній зобов'язався відповідати у повному обсязі за виконання ОСОБА_3 усіх зобов'язань, що виникли з вищевказаного кредитного договору.

На виконання умов договору банк надав відповідачці кошти у розмірах обумовлених договором .

В свою чергу ОСОБА_3 не виконувала належним чином зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, у зв'язку з чим в неї виникла заборгованість, яка станом на 11 листопада 2014 року становить 48 675, 06 дол. США, яка складається з: заборгованості по основній сумі кредиту у розмірі 40 610, 81 дол. США; заборгованості за процентами у розмірі 8 064, 25 дол. США.

11 червня 2012 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» був укладений договір факторингу №4, відповідно до умов якого АТ «УкрСиббанк» відступив своє право грошової вимоги до боржника за договором про надання споживчого кредиту № 11398778000 від 01 жовтня 2008 року.

Відповідачі позов не визнали, вказуючи, що регулярно сплачували платежі за кредитним договором до ПАТ «УкрСиббанк», оскільки не були повідомлені про відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «Кей-Колект».

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2015 р. позовні вимоги ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволені.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11398778000 від 01 жовтня 2008 року в сумі 48 675 дол. США 06 центів, яка складається з: заборгованості по основній сумі кредиту у розмірі 40 610 дол. США 81 цент; заборгованості за процентами у розмірі 8 064 дол. США 25 центів.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кей-Колект» в рівних частках суму судового збору у розмірі 3 654 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення, яким просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах вимог скаржника і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи вимоги виходив з того, що відповідачі порушили умови кредитного договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед банком, яка підлягає стягненню у солідарному порядку у відповідності до договору кредиту та договору поруки. Банк уклав з позивачем договір факторингу, відповідно до умов якого право вимоги перейшло до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», на користь якого підлягає стягненню заборгованість, яка виникла станом на 11 листопада 2014 року .

Судова колегія частково погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, крім того, згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судовою колегією встановлено, що ОСОБА_3 звернулася до 66 відділення АКІБ «УкрСиббанк» про надання споживчого кредиту у сумі 42 100 доларів США.

01 жовтня 2008 року АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», уклав з ОСОБА_3 договір про надання споживчого кредиту № 11398778000, додаткову угоду №1, додаткову угоду №2, відповідно до якого Банк надав відповідачці кредит в іноземній валюті в сумі 42 100, 00 дол. США на строк до 01 жовтня 2025 року зі сплатою 14, 5 % річних за користування кредитом (а.с.6,10).Відповідно до Додатку №2 до договору був встановлений графік платежів (а.с.11,19).

З метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язання 01 жовтня 2008 року АКІБ «УкрСиббанк» уклав з ОСОБА_4 договір поруки, згідно з яким останній зобов'язався відповідати у повному обсязі за виконання ОСОБА_3 усіх зобов'язань, що виникли з вищевказаного кредитного договору (а.с.22-24).

01 жовтня 2008 року АКІБ «УкрСиббанк» уклав з ОСОБА_3 договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1. Відповідно до застережень, викладених у п.п. 5.1-5.3 договору іпотеки, сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом позасудового урегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на Предмет іпотеки: Передача Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку , встановленим Законом України «Про іпотеку».

Відповідачі не виконували належним чином зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи та додатку до нього, яке було видано Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України від 08 грудня 2011 року, здійснена державна реєстрація ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», яке має право здійснювати фінансові послуги без отримання ліцензій та\або дозволів відповідно до законодавства. Згідно з відомостями з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ « КЕЙ-КОЛЕКТ» здійснює наступні види діяльності: надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення, н.в.і.у.); трасти, фонди та подібні фінансові суб'єкти;фінансовий лізінг; інші види кредитування; інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення. Як було з'ясовано судовою колегією Позивач не є суб'єктом, який може в своїй діяльності використовувати іноземну валюту при здійсненні фінансових операцій, оскільки не має генеральної та індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій.

11 червня 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» був укладений договір факторингу №4, за яким АТ «УкрСиббанк» відступив своє право грошової вимоги до боржника щодо погашення (стягнення, повернення) заборгованості , що виникла на підставі Первинних договорів Забезпечення за договором про надання споживчого кредиту № 11398778000 від 01 жовтня 2008 року. Згідно з пп. 3.1. Договору право вимоги переходить від Клієнта до Фактора у дату відступлення , після чого Фактор одержує право вимагати від Боржників і Гарантів виконання усіх зобов'язань за Первинними Договорами і Договорами Забезпечення (а.37-40).

11 червня 2012 р. між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» укладений договір відступлення права вимоги за договором кредиту. Згідно з виписки Додатку №1 до договору відступлення права вимоги за договором кредиту від 11 червня 2012 р. заборгованість ОСОБА_3 перед банком складає 42 100 доларів США, у зв'язку з чим до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором еквіваленту на заборгованості в національній валюті у розмірі 361 318 грн. 15 коп. (а.с.42).

Відповідно до виписки до додатку №1 до договору факторингу №4 від 11 червня 2012 року банк відступив ТОВ «Кей-Колект» по кредитному договору № 11398778000 від 01 жовтня 2008 р., боржником по якому є ОСОБА_3, право вимоги в розмірі 42 100 доларів США, що в еквіваленті складає 361 318 грн. 15 коп. (а.с.42).

11 червня 2012 року ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» склали акт приймання-передачі прав вимоги , відповідно до якого банк передав ТОВ право вимоги на виконання договору факторингу №4 від 11 червня 2012 р. (а.с. 136).

Судова колегія приходить до висновку, що ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» уклали договір факторингу, по якому до позивача перейшло право вимоги на стягнення з відповідачів суми у розмірі 361 318 грн. 15 коп.

З урахуванням того, що позивач не є банківською установою, та не має права на здійснення банківських операцій , судова колегія вважає, що розрахунок, відповідно до якого він нараховує відсотки за користування коштами, які йому відійшли за договором факторингу, не відповідає вимогам закону.

Приходячи до вказаного висновку судова колегія керується наступним.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Як було встановлено судовою колегією відповідно до п.1 договору факторингу від 11 червня 2012 р. до позивача перейшло право вимоги по кредитному договору укладеного з відповідачкою. Право Вимоги встановлено станом на дату укладання цього договору, що визначена у Додатку 1 до цього договору. Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, яка існувала перед банком на час укладання договору факторингу, а саме на 11 червня 2012 року. Але позивач визначаючи суму заборгованості нарахував проценти за користування кредитом станом на 11 листопада 2014 року. Тому судова колегія вважає, що з відповідачів підлягає стягненню сума заборгованості, яка перейшла до позивача за договором факторингу , а саме - 361 318 грн. 15 коп.

Позивач в позові ставить питання про стягнення заборгованості у доларах США. Суд першої інстанції задовольнив дані вимоги. Судова колегія не може погодитися з вказаним з наступних підстав.

Судова колегія у ході розгляду справи з'ясувала, що позивач не має генеральної та індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій. З урахуванням того, що відповідно до додатку №1 до договору факторингу до позивача перейшло право вимоги у розмірі 361 318 грн. 15 коп., суд помилково обчислював суму заборгованості у доларах США. При цьому судова колегія керується наступним.

Згідно з ст. 533 ЦК грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок встановлено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року N 15-93, статтею 5 якого визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

У зв'язку з тим, що при укладанні договору факторингу відповідно до Додатку №1 зобов'язання було обраховано в іноземній валюті, яке було переведено у гривню, визначених за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, судова колегія приходить до висновку, що відповідно до частини другої ст. 533 ЦПК України до позивача (який не є суб'єктом валютних операцій) перейшло право вимоги не в доларах США, а їх еквівалент в гривнях, який був обчислений сторонами при укладанні договору факторингу.

Доводи апеляційної скарги про те, що до позивача не перейшло право вимоги за кредитним договором , спростовуються матеріалами справи.

Апелянт вказує, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивач визнав за собою право власності на предмет іпотеки-квартиру АДРЕСА_1. Судова колегія, з'ясувавши, що вказане право власності оскаржується у судовому порядку, вважає, що відповідно до ст. 16 ЦПК України позивач має право вибору на спосіб захисту порушених прав.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виносячи рішення, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 27 жовтня 2015 року-змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: «Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11398778000 від 01 жовтня 2008 року, відступленого за договором факторингу від 11 червня 2012 року, у розмірі 361 318 грн. 15 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2) на користь ТОВ «Кей-Колект» в рівних частках суму судового збору у розмірі 3 613 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.О. Суворов

І.А.Артеменко

В.І.Сватаненко