Рішення № 58123436, 30.05.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

___________________________________________

Справа № 521/4953/15-ц

Номер провадження № 2/521/1955/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Жуган Л.В.

при секретарі - Іськовій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо - транспортної пригоди та франшизи, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси, 30.03.2015 року із позовом до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо - транспортної пригоди та франшизи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 15.06.2014 року в м. Одеса по вул. Генерала Петрова, 46, водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2, не вибрав безпечну швидкість руху, не урахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, та допустив зіткнення з припаркованим автомобілем «МАН», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить позивачу, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, а ОСОБА_3 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП України.

Постановою від 25.07.2014 року Малиновського районного суду м. Одеси, ОСОБА_3, було визнано винним у скоєнні вище зазначеного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Згідно висновку №387-07-14 експертного автотоварознавчого дослідження з визначенням вартості матеріального збитку вартість майнової шкоди складає 30561,70грн., також позивач, зазнає, що сплатив за послуги експертної компанії КАРЕКС ГРУП 900,00 грн., що підтверджується рахунком №387/07 від 14.07.2014 року.

На момент вчинення ДТП, цивільно - правова відповідальність ОСОБА_3, була застрахована ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», за договором обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності наземних транспортних засобів № АС8551262. Відповідно до вище зазначеного договору, передбачена франшиза (частина яка не відшкодовується страховою компанією) у розмірі 1000,00 грн.

20.08.2014 року позивач звернувся до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», із заявою про страхове відшкодування, а ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» повинна була здійснити страхову виплату до 17.11.2014 року.

В зв'язку з тим, що ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», прострочила виплату страхового відшкодування, та не виплатила його станом на момент звернення до суду, позивач просить суд: стягнути з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 29561,70 грн.; стягнути з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_2 витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 900,00 грн.; стягнути з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 2500,00 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 франшизу у розмірі 1000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 2500,00 грн.; стягнути з ОСОБА_3 та ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» судові витрати.

Представник позивача за довіреністю - ОСОБА_6, позовні вимоги, в чаcтині стягнення з ПрАТ «Українська транспортна компанія» пені просив залишити без розгляду, інші позовні вимоги підтримав в повному обсязі, про що надав суду відповідну заяву, згідно якої також просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3, 15.06.2014 року, керуючи автомобілем марки «Ніссан» державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Генерала Петрова, 46, у м. Одесі, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допустив зіткнення з припаркованим автомобілем марки «МАН» державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 25.07.2014 року встановлено, що зіткнення відбулось в результаті порушення ОСОБА_3, п. 12.3 та п.12.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого він був визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та притягнутий до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України постанова по справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_3 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.

Позивач ОСОБА_2 є власником автомобілю «МАН» державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданим МРЕВ-1 ДАІ ГУ УМВС України в Одеській області 11.02.2004 року.

Судом встановлено, що заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 03.06.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ПрАТ «Українська транспортна компанія», ОСОБА_3 було задоволено частково, та 15.07.2015 року відповідач ПрАТ «Українська транспортна компанія» подав до суду заяву про перегляд заочного рішення. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 06.10.2015 року рішення було скасовано та справу призначено до розгляду в загальному порядку.

З метою встановлення обставин справи, які мають істотне значення, а саме: чи було розраховано звіт №387-07-14 з визначенням величини матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля MAN 14-272 реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням податку на додану вартість чи без врахування, 25.01.2016 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси було задоволено заяву ОСОБА_2 про витребування доказів з ПП «Карекс Груп».

В листі ПП «Карекс Груп» від 30.03.2016 року, на ухвалу суду, засвідченого печаткою та підписом Директора ПП «Карекс Груп» - Нікотін Д.Є., зазначено, що при проведенні розрахунку для визначення величини матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки MAN 14-272, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, станом на 14.07.2014 року та складення звіту №387-17-14, ПДВ - не враховувалось.

Згідно Висновку №387-07-14 від 14.07.2014 року про визначення розміру матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «МАН» 14-272, державний номерний знак НОМЕР_1, власник ОСОБА_2, визначено розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобілю, внаслідок ДТП, що станом на 14.07.2014 року складає - 30561,70грн.

Відповідно до квитанції №387/07 від 14.07.2014 року, за послуги оцінювання пошкоджень автомобілю «МАН» 14-272, державний номерний знак НОМЕР_1 експертною компанією КАРЕКС ГРУП позивач сплатив 900,00 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє, зокрема транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

У зв'язку з тим, що на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», 20.08.2014 року ОСОБА_2, звернувся із заявою до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» про отримання страхового відшкодування.

Позивач зазначає, що ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» виплату страхового відшкодування не здійснило, причини не виплати не повідомило.

За п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно п. 33.1.4 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 15.06.2014 року за участю забезпеченого автомобіля «Ніссан» державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, є страховим випадком згідно до умов вищезазначеного полісу.

Так, за ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, тощо.

Оскільки відповідач ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС 8551262 року зобов'язалося сплачувати страхові платежі у випадку заподіяння шкоди особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, суд вважає, що шкода, завдана власнику автомобілю «МАН» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 29561,70 грн., підлягає стягненню з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія».

Оцінюючи вимоги про відшкодування моральної шкоди суд виходить з того, що відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 25.04.2014 року було встановлено вину відповідача ОСОБА_3 у скоєнні ДТП, вимоги про відшкодування моральної шкоди позивача підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи вимоги позивача, щодо компенсації заподіяної йому моральної шкоди - порушення нормального способу життя, порушення нормальної робочої діяльності через ушкодження і неможливість експлуатації автомобіля, перенесення стресу, звернення до спеціалістів, звернення до суду, суд визнає, що позивачу неправомірною поведінкою відповідача ОСОБА_3 дійсно заподіяно певну моральну шкоду.

Однак, керуючись принципом виваженості, розумності та справедливості, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_3 - на користь позивача ОСОБА_2 суму компенсації заподіяної моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка сталася 10.11.2011 року, в розмірі 1000 гривень.

При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» зобов'язань за договором страхування, суд виходить з того, що правовідносини сторін за договором страхування є зобов'язальними.

У випадку порушення зобов'язання моральна шкода може бути відшкодована лише тоді, коли це встановлено договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Судом встановлено, що умовами договору не передбачена відповідальність у вигляді стягнення моральної шкоди, та зазначена вимога не кореспондує положенням ст. 23 ЦК України.

Системний аналіз статей 23, 625, 1050, 1167 ЦК України свідчить про те, що порушення договірного зобов'язання не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки законодавством передбачений спеціальний порядок відповідальності та порядок відшкодування збитків за порушення грошового зобов'язання.

У зв'язку із цим, позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» не ґрунтуються на вимогах закону, і не підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено 900,00 грн. за складання висновку №387-07-14 експертного автотоварознавчого дослідження від 14.07.2014 року, враховуючи те, що зазначені витрати позивач поніс для визначення розміру майнової шкоди, суд вважає, що такі судові витрати підлягають стягненню з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія».

Оскільки договором обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС 8551262 передбачено сплату франшизи (частина яка не відшкодовується страховою компанією), а винуватцем ДТП згідно постанови Малиновського районного суду від 25.07.2014 року є ОСОБА_3, суд стягує з нього на користь позивача франшизу у розмір 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, в свою чергу відносяться, зокрема, витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Судом встановлено, що при подачі позову позивач сплатив судовий збір за квитанціями від 20.03.2015 року, у загальному розмірі 582,60 гривень, тому такі витрати підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 - особи винної у скоєнні ДТП, та завданні внаслідок цього позивачу матеріальної та моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (місце реєстрації: 011033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77, код ЄРДПОУ 22945712) на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 29561 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят одна) гривня 70 коп., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 900 (дев'ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 франшизу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, та судові витрати у розмірі 582 (п'ятсот вісімдесят дві) гривні 60 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Л.В. Жуган