Рішення № 58121512, 01.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 22-ц/790/886/16 Головуючий І інстанції -

Справа: №643/3790/14-ц Короткий І.П.

Категорія: право власності Доповідач - Костенко Т.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Костенко Т.М.

суддів: Колтунової А.І., Гальянової І.Г.

за участі секретарів Рязанової С.А., Кравченко О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» Нечитайло Лесі Олександрівни та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до приватного підприємства «Нива-В.Ш.», треті особи: Московський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, публічне акціонерне товариство «ОТП Факторинг Україна» про визнання прилюдних торгів недійсними та поновлення порушеного права власності, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Московський районний відділ у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про усунення перешкод у користуванні квартирою, зняття з реєстрації та виселення,-

встановила:

19 березня 2014 року ОСОБА_5 звернулася у суд з позовом до приватного підприємства «Нива-В.Ш.», треті особи: Московський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, публічне акціонерне товариство «ОТП Факторинг Україна» про визнання прилюдних торгів недійсними та поновлення порушеного права власності.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що під час організації та проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна (предмета іпотеки) - квартири АДРЕСА_1 відповідачем було порушено встановлений порядок, а також її права.

29 березня 2014 року ОСОБА_3 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Московський районний відділ у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про усунення перешкод у користуванні квартирою, зняття з реєстрації та виселення.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що на прилюдних торгах по реалізації арештованого майна (предмета іпотеки) - квартири АДРЕСА_1 придбав спірну квартиру та є її власником. Відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстровані та проживають в цій квартирі, чим порушують його права.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2014 року, в позові ОСОБА_5 до приватного підприємства «Нива-В.Ш.» про визнання прилюдних торгів по реалізації арештованого майна (предмета іпотеки) недійсними та поновлення порушеного права власності на нерухоме майно, відмовлено. Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Московський районний відділ у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про усунення перешкод у користуванні квартирою, зняття з реєстрації та виселення, задоволено. Усунено ОСОБА_3 перешкоди в користуванні АДРЕСА_1, та знято ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з реєстраційного обліку. Виселено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, з усіма разом з ними проживаючими особами, з квартири АДРЕСА_1 Знято заборону власнику квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 виселяти ОСОБА_5 та членів її родини та знято заборону ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії , пов'язані з користуванням або розпорядженням квартирою.

Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 11 лютого 2015 року, рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2014 року, змінено. Виключено з мотивувальної частини цього рішення Посилання на положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого Постановою КМУ від 22.12.1997 року № 1448 , як на таке, що підлягає застосування до спірних правовідносин , та висновок про те, що на спірні правовідносини не розповсюджується дія Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна , затвердженого н№ 68/5 від 27 жовтня 1999 року. В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 серпня 2015 року, рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2014 року, та рішення судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 11 лютого 2015 року, скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2015 року, позов ОСОБА_5 до приватного підприємства «Нива-В.Ш.», треті особи: Московський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, публічне акціонерне товариство «ОТП Факторинг Україна», задоволено. Визнано недійсними протокол №2113236, затверджений директором Філії 21 ПП «Нива-В.Ш.» 03.02.2014 року та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, затверджений начальником Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 07.02.2014 року, якими зафіксовані результати прилюдних торгів по реалізації арештованого майна (предмета іпотеки) - квартири АДРЕСА_1. Поновлено право власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, яка належала їй на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 16.04.2007 року виконавчим комітетом Московської районної ради м. Харкова. В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа Московський районний відділ у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про усунення перешкод у користуванні квартирою, зняття з реєстрації та виселення відмовлено.

На зазначене судове рішення представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, в якій він посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити повністю, позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому розгляду справи.

Апелянт зазначив, що суд першої інстанції в супереч правовій позиції Верховного Суду України від 18.11.2015 року №6-1884цс15 визнає, що неотримання боржником ОСОБА_5 письмових повідомлень про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Також задовольняючи позов ОСОБА_5, суд першої інстанції поновив право власності позивача на квартиру АДРЕСА_1, ігноруючи правову позицію Верховного Суду України( постанова №6-1884цс15 від 18.11.2015 року). При цьому суд першої інстанції в своєму рішенні не звертає уваги на цю Постанову, правовою позицією якої є те, що при розгляді питання про дотримання при проведення торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення суди мають установити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу. Проте, сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними.

На зазначене судове рішення представником ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - Нечитайло Лесею Олександрівною подано апеляційну скаргу, в якій вона посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити.

Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та не надав належної оцінки наявним доказам, рішення суду є незаконним та необґрунтованим.

Апелянт зазначив, що суд першої інстанції не прийняв до уваги ту обставину, що неодержання ОСОБА_5 через поштове відділення листа-повідомлення про торги ПП «Нива-В.Ш.» не свідчить про порушення останнім вимог Закону щодо письмового повідомлення боржника про час та місце проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна. Також, суд не узяв до уваги, що до обов'язку організатора прилюдних торгів не входить надсилання повідомлення про дату, час, місце провадження торгів рекомендованим листом із зворотнім повідомленням про його вручення. Суд незаконно не виконав обов'язкові вимоги зазначені у Постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 року у справі № 6-1884цс15, а тому у справі не була застосована реституція, та майно не повернуто на повторні торги.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з*явилися, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційні скарги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, районний суд виходив із того, що остання не отримувала відомості про дату, час та місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну майна, що продавалося, а тому право її на участь у торгах або оскарження стартової ціни майна було порушене, а відтак, результати прилюдних торгів є недійсними, а право власності ОСОБА_5 на спірну квартиру підлягає поновленню. З цих же підстав районний суд відмовив ОСОБА_3 в задоволенні його позову.

Проте з таким висновком районного суду погодитись не можна.

Як встановлено в суді першої інстанції, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, 19 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОПТ Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк»), та ОСОБА_10 укладений кредитний договір.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 25 березня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_5 укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 що належала їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Московської районної ради м. Харкова 16 квітня 2007 року (а. с. 8, 9, т. 1).

07 липня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») укладений договір про відступлення права вимоги за вказаним договором іпотеки.

18 липня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_5 За рахунок коштів, отриманих від реалізації цього нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна», а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 62 599,44 доларів США; заборгованість з відсотків за користування кредитом у розмірі 6 885,44 доларів США, витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису, у розмірі 1 700 грн. Стягнення нараховано за період з 25 березня 2008 року по 07 липня 2010 року і у гривневому еквіваленті визначено у загальному розмірі 557 092 грн. 64 коп. (а. с. 54, т. 1).

За змістом ч. 1 ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За правилами ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно зі звітом про незалежну оцінку від 24 жовтня 2013 року вартість трикімнатної квартири АДРЕСА_1 визначена у 370 400 грн.

11 грудня 2013 року між Московським ВДВС Харківського МУЮ і Філією 21 ПП «Нива-В.Ш.» укладений договір № 2113236/103 про надання послуг з організації і проведення публічних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), за яким на прилюдні торги була передана вказана квартира за стартовою ціною 370 400 грн (59, 60, т. 1).

18 грудня 2013 року організатором прилюдних торгів - філією 21 ПП «Нива-В.Ш.» на адресу Московського ВДВС Харківського МУЮ, ОСОБА_5 та стягувача направлено повідомлення про призначення прилюдних торгів на 09 січня 2014 року о 09 год. та 18 грудня 2013 року розміщено оголошення № 533293 на спеціальному веб-сайті «Система реалізації конфіскованого та арештованого майна» ДП «Інформаційний центр Міністерства юстиції України», та у двох друкованих засобах масової інформації: в газеті «Харківський кур'єр» (№ 98 (188) і «Прем'єр»-бізнес» (№ 296 (5294) (а. с. 61?67, т. 1).

10 січня 2014 року організатором прилюдних торгів позивачу, стягувачу та Московському ВДВС Харківського МУЮ надіслано повідомлення про те, що прилюдні торги 09 січня 2014 року не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців та відповідно до ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» запропоновано провести переоцінку майна згідно з наданим на адресу філії 21 ПП «Нива-В.Ш.» відповідним актом (а. с. 68?70, т. 1).

14 січня 2014 року державним виконавцем Московського ВДВС Харківського МУЮ здійснено уцінку майна на 25 % від початкової вартості і визначена його ціна після уцінки у розмірі 277 800 грн, про що складений відповідний акт (а. с. 71, т. 1).

18 січня 2014 року організатором прилюдних торгів надіслані повідомлення позивачу, стягувачу та Московському ВДВС Харківського МУЮ про призначення повторних прилюдних торгів на 03 лютого 2014 року о 09 год. зі стартовою ціною 277 800 грн, 17 січня 2014 року розміщені повідомлення на спеціальному веб-сайті «Система реалізації конфіскованого та арештованого майна» ДП «Інформаційний центр Міністерства юстиції України, за № 535133 та у двох друкованих засобах масової інформації: у газеті «Харківський кур'єр» (№ 6 (2679) і «Прем'єр-бізнес» (№ 12 (5316) (72?79, т. 1).

03 лютого 2014 року на адресу Московського ВДВС Харківського МУЮ, стягувача і ОСОБА_5 організатором торгів надіслано протокол проведених прилюдних торгів від 03 лютого 2014 року, а Московському ВДВС Харківського МУЮ також протокол присутності на прилюдних торгах, копію паспортних даних переможця прилюдних торгів та відомості про розподіл грошових коштів від реалізації нерухомого майна, належного ОСОБА_5 (а. с. 80?83, т. 1).

07 лютого 2014 року державним виконавцем складений акт про реалізацію предмета іпотеки, 11 лютого 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харченко І.А. видано свідоцтво про право власності ОСОБА_13 на квартиру АДРЕСА_1 і в той же день відомості про право власності на цю квартиру внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 3?6, т. 2).

Відповідно до п. 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі - Тимчасове положення) (у редакції, чинній на час проведення торгів) спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Аналізуючи обставини справи, з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 17 грудня 2014 року по справі № 6-143цс14, районний суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 не отримувала відомості про дату, час та місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну майна, що продавалося, а тому право її на участь у торгах або на оскарження стартової ціни майна було порушене, а відтак, результати прилюдних торгів є недійсними, а право власності ОСОБА_5 на спірну квартиру підлягає поновленню.

При цьому районним судом не прийнято до уваги правову позицію Верховного Суду України у справі № 6-1884цс15 від 18.11.2015 року про те, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Наслідком визнання результату прилюдних торгів, яким фактично є оформлений у вигляді протоколу про результати торгів договір купівлі-продажу, недійсним є повернення сторін договору купівлі-продажу - продавця і покупця - до первісного стану, тобто реституція як спосіб захисту, що характерний для зобов'язальних відносин.

Як пояснила в судовому засіданні представник ОСОБА_5, ОСОБА_14, що діяла в її інтересах за довіреністю з усіма правами, що надає цивільно-процесуальний закон, в тому числі, і позивачу, ОСОБА_5 є пенсіонеркою, грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом, як і на участь у торгах вона не мала, приймати участь у цих торгах наміру не мала.

За таких обставин, судова колегія вважає висновок районного суду про визнання результату прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки (квартири АДРЕСА_1), протоколу та акту державного виконавця від 07 лютого 2014 року з вищезазначених підстав необґрунтованим. Крім того, реституція в даному випадку означала би повернення майна на повторні торги, а не у власність ОСОБА_5

Таким чином, зазначені висновки суду не відповідають обставинам справи, а також прийняті з порушенням поточного Законодавства України.

Переглядаючи рішення районного суду в частині відмови ОСОБА_3 в задоволенні його позову, судова колегія вважає, що в цій частині рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового по суті позовних вимог.

При цьому колегія суддів зважає на таке.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Порядок виселення із займаного житлового приміщення передбачений у ст. 109 ЖК Української РСР.

За змістом ч. 2 ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК Української РСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЖК Української РСР, громадянам, яких виселяють з житлових приміщень, одночасно надається інше постійне житлове приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на житлові приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного житлового приміщення. Постійне житлове приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 березня 2015 року у справі № 6-39цс15 і на підставі ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування всіма судами на території України.

Як свідчать матеріали справи, кредитний договір, в забезпечення якого спірна квартира передавалася банку в іпотеку, укладався між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_10 Тобто. отримувачем грошових коштів була не ОСОБА_5 і квартира АДРЕСА_1 була придбана останньою не за кредитні кошти.

Питання щодо надання іншого житлового приміщення мешканцям іпотечної квартири, у зв'язку із їх виселенням, не врегульоване у відповідності до ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК Української РСР, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі пунктів 3 та 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, як таке, що ухвалено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог обом сторонам, з зазначених вище підстав.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 309, 316, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В и р і ш и л а:

Апеляційні скарги представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» Нечитайло Лесі Олександрівни та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2015 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до приватного підприємства «Нива-В.Ш.», треті особи: Московський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, публічне акціонерне товариство «ОТП Факторинг Україна» про визнання прилюдних торгів недійсними та поновлення порушеного права власності - відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа Московський районний відділ у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про усунення перешкод у користуванні квартирою, зняття з реєстрації та виселення - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Т.М. Костенко

Судді: А.І. Колтунова

І.Г. Гальянова