Рішення № 5812108, 29.05.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2009 р. Справа № 5/13-3/38 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич Марії Миколаївни

При секретарі судового засідання Максимів Н.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ТзОВ"Вісла" вул.Тисменицька, 1, м.Івано-Франківськ, 76006

до: Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

третя особа на стороні відповідача: Селянський комерційний банк "Дністер" в особі Івано-Франківської філії, вул.Незалежності, 93а, м.Івано-Франківськ

про про стягнення заборгованості в сумі 177 983 грн. 27 коп. заборгованості

За участю представників сторін:

Від позивача: Богович Я.В. - представник, (паспорт серія -НОМЕР_2 від 27.12.02.)

Від відповідача: ОСОБА_4 - представник, (довіреність № ВМВ 991750 від 24.02.09р.)

Від 3-ї особи на стороні відповідача: не з"явився;

в с т а н о в и в:

ТзОВ"Вісла" заявило вимогу до підприємця ОСОБА_1 та до третьої особи на стороні відповідача Селянського комерційного банку "Дністер" в особі Івано-Франківської філії про стягнення 177 983 грн. 27 коп. заборгованості.

21.05.09р. позивач подав заяву (вх. № 3994) про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача 161 115 грн. заборгованості, з яких: 150 000 грн. основна заборгованість, 8 865 грн. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 2 250 грн.

Представник позивача в судовому засіданні заявив усне клопотання про відмову від позову в частині стягнення 8 865 грн. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 2 250 грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України - сторона вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, відмовитися від позову або визнати позов повністю. За таких обставин заява позивача визнається судом правомірною і спір розглядається в межах вимог та з підстав, викладених в заяві про уточнення позовних вимог від 16 травня 2009р. за вих.№ 42.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши при цьому подані сторонами докази в обгрунтування заявлених вимог та заперечень, враховуючи вимоги чинного законодавства встановив наступне.

Платіжними дорученнями №12 від 29.02.08р. позивач перерахував відповідачу 95000 грн., платіжним дорученням № 44 від 31.03.2008р. аналогічно перераховано ще 55000 грн. В розрахунковому документі підставою платежу вказано: за ТМЦ згідно договору № Д-307 від 2.06.2000р.

Заявляючи позов, позивач стверджує, що вказана сума коштів перерахована відповідачу помилково, оскільки жодних товаро-матеріальних цінностей позивач від відповідача не отримував. Листом від 13.05.2008р. № 62 та претензією від 6.06.2008р. позивач просив відповідача повернути гроші, проте відповіді від відповідача не отримав, вимоги позивача повернути кошти відповідачем в добровільному порядку не виконані.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив про отримання відповідачем спірної суми грошей, проте, посилаючись на акт перевірки ДПІ в м.Івано-Франківську № 17523/17-3/НОМЕР_1 від 18.12.2008р., вважає їх додатковим благом наданим особою, що не є працедавцем планика податку та прирівнюється до подарунків. Тому відповідач відмовляється повернути кошти.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу - особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов"язана повернути потерпілому це майно. Наведене правило застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, в спірному випадку відповідач не довів суду про поставку з його сторони позивачу товаро-матеріальних цінностей, таким чином факт безпідставно набутого майна судом визнається таким, що має місце. За правилами глави 83 Цивільного кодексу - таке майно підлягає поверненню власнику на його вимогу. Враховуючи фактичні обставини справи та вимоги чинного законодавства - позовні вимоги в частині повенення помилково перерахованих коштів визнаються судом обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Доводи відповідача про те, що майно є додатковим благом - судом до уваги не приймається - оскільки на момент перевірки такі кошти дійсно були додатковим благом, що є ще додатковим доказом його безпідставного набуття - проте, такий висновок податкової інспекції зроблено в розрізі податкового законодавства та не позбавляє права власника майна вимагати повернення помилково перерахованих коштів.

Щодо вимог позивача про стягнення суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу - суд зауважує, що в цій частині вимоги позивача не є правомірними, оскільки наведена норма права передбачає відповідальність сторони за порушення термінів грошового зобов"язання. В спірному випадку відповідач не брав на себе грошового зобов"язання стосовно позивача, а тому правила ст.625 Цивільного кодексу в спірному випадку застосуванню не підлягають. До того ж позивач в судовому засіданні заявив суду, що він не наполягає на задоволення його вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ( р/р НОМЕР_3 ІФФ ВАТ СКБ "Дністер" МФО 336923, ідентифікац. № НОМЕР_1) на користь ТзОВ "Вісла", вул.Тисменицька, 1, м.Івано-Франківськ, 76006 (код ЄДРПОУ 13660376) - 150 000 грн., 1 500 грн. витрат по сплаті державного мита та 99 грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезепчення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням чинності.

В частині стягнення 8 865 грн. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 2 250 грн. - в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України

Суддя Фрич Марія Миколаївна

рішення підписане 5.06.09