Вирок № 58120710, 03.06.2016, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/882/15-к

провадження № 1-кп/624/3/16

В И Р О К

іменем України

смт. Кегичівка 03 червня 2016 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючої судді Куст Н.М., за участю секретаря Лебідь Л.В., сторін: прокурорів Середи А.О., Ємельянової М.В., Костогризова О.В., потерпілого ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, за яким

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Емарі, Харьюського району Талліннської області, українець, громадянин України, неодружений, не працює, без визначеного місця проживання, раніше засуджений: 1). 03 червня 2002 року Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.175, 17, ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений 03 вересня 2002 року по відбуттю строку покарання; 2). 13 січня 2003 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку 2 роки; 3). 31 січня 2007 року Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки; 4). 05 вересня 2007 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.185 КК України до 850 грн. штрафу; 5). 11 липня 2011 року Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.309, ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 02 липня 2014 року на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 червня 2014 року, згідно ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році»,

- обвинувачується за ч.1 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2015 року, приблизно о 04 год., ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля магазину ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, з права від магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3» в смт. Кегичівка Харківської області, вчинив сварку з ОСОБА_1 та з раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, під час суперечки протиправно наніс останньому два удари ножем в область черевної порожнини зліва, а коли потерпілий розвернувся та відходив, щоб викликати допомогу, наніс ще один удар в ліву лопатку, спричинивши ОСОБА_1 проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкого кишечника, непроникаюче колото-різане поранення лівої подвздошної області, рана на спині, після чого втік з місяця скоєння злочину.

Вище вказані тілесні ушкодження, згідно з висновком судово-медичної експертизи №256-КР/15 від 22 жовтня 2015 року за ступенем тяжкості відносяться: проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкого кишечника до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння; непроникаюче колото-різане поранення лівої подвздошної області до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; рана на спині до легких тілесних ушкоджень, відповідно до «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6.

Дії обвинуваченого, після зміни прокурором обвинувачення, кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений повідомив, що обвинувачення за ч.1 ст.121 КК України йому зрозуміле, винним себе визнав повністю, але вказав, що тільки захищався і умисних дій не вчиняв, дати показання погодився. Цивільний позов визнав повністю, погодився відшкодувати завдані збитки.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений пояснив, що в цей день відпочивав із своїми товаришами та двома дівчатами, вживали спиртні напої: пиво, горілку, коньяк, за все розплачувався сам. Бійка з потерпілим відбувалась біля ІНФОРМАЦІЯ_2. Чому все трапилось взагалі не розуміє, ніякого негативу ні до кого не мав, мав гарний настрій. Бійку розпочав потерпілий, після того, як одна із дівчат - ОСОБА_5, йому щось сказала. Бив в обличчя, по голові руками, він йому не відповідав. Потекла кров, щоб її витерти, трохи відійшовши та дістаючи із задньої кишені платок, автоматично дістав і ніж. Ніж, що розкладався при натисканні на кнопку носив із собою, використовував його в роботі, коли клав плитку та коли потрібно було порізати їжу. Коли ОСОБА_1 знову почав наносити удари, почав захищатися за допомогою ножа, просто розмахуючи ним, голова і очі при цьому били опущені, другою рукою прикривався, не розумів, що наносить тілесні ушкодження, за статурою розумів перевагу потерпілого. Коли ОСОБА_1 почав відходити назад, усвідомив, що відбулося, злякався. Товаришу ОСОБА_6 сказав, «подивись що я зробив», на що він відповів, що все буде добре, разом пішли до магазину купили горілку та цигарки. За ними пішов інший хлопець, який намагався вдарити, але ОСОБА_7 його відтягнув. Після всього пішов до молокозаводу (місця роботи і проживання), щоб зібрати речі, поїхати з відти та піти до міліції, щоб все пояснити. Був затриманий незнайомим йому чоловіком, який відвіз його до міліції. ОСОБА_1 спеціально ніяких ударів не наносив. Про рану на спині пояснити не зміг. Ніякого ні фізичного, ні морального тиску ні від кого на нього не було, розкаявся у вчиненому, позов визнав у повному обсязі, завдані збитки згоден відшкодувати, попросив вибачення у потерпілого. Просить суд повернути йому шорти та телефон.

Потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що конфлікт розпочався із того, що коли під'їхав до ІНФОРМАЦІЯ_2, щоб зустрітися із своїм товаришем ОСОБА_8 та стояв з дівчатами ОСОБА_5 та ОСОБА_8, ОСОБА_3, підійшовши також, почав кричати, хто це такий і що йому потрібно, виражався нецензурно. Потім підійшов, вони схопились за одяг (петельки), відштовхнувши його, ОСОБА_3 правою рукою достав ніж, бачив, як заблистіла лезвія та наніс два удари, говорив «тобі хана». Коли розвернувся та зробивши рух від ОСОБА_3 отримав ще удар у спину. Його підхопила ОСОБА_8 та викликала швидку допомогу. Конкретних дій по відношенню до ОСОБА_3 не вчиняв, його не бив, хто це зробив не знає. Бачив, як він тікав, на ЖД переїзді упав. В цей вечір відпочивав, пив пиво. Обставини затримання ОСОБА_3 йому не відомі. Обвинувачений добровільно завдану шкоду не відшкодував. Просить позов задовольнити у повному обсязі, щодо покарання, то підтримав думку прокурора, просить суд повернути йому футболку та джинсову сорочку.

Свідок ОСОБА_6, у судовому засіданні показав, що до відділення лікарні був доставлений потерпілий, у свідомості, але в шоковому стані. Він був оглянутий, мав 2 рани черевної порожнини, одна рана проникаюча, була проведена операція. Рану на спині не оглядав, на неї потерпілий скаржився вже пізніше. Рана була оброблена до його приходу та на неї була накладена пластирна пов'язка. Працює хірургом.

Свідок ОСОБА_7, у судовому засіданні показав, постійно плутаючись у показаннях, пояснивши це тим, що багато чого не пам'ятає, оскільки в цей день - вечір вживав спиртні напої, випив дуже багато, 2-3 л горілки, пиво. Ніж у ОСОБА_3 бачив і раніше, зі слів останнього, він носив його завжди із собою. Саму бійку не бачив, прибіг вже потім, коли все відбулося. Хто спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_3 не знає.

Свідок ОСОБА_8, у судовому засіданні пояснив, що бачив ОСОБА_1 та ОСОБА_3 біля ІНФОРМАЦІЯ_2. Підійшов до них, проте став розмовляти з ОСОБА_5 та стояв до ОСОБА_1 з ОСОБА_3 спиною. Чув, що вони про щось розмовляли, почався який скандал. Проте більш детально пояснити не може, бо був в нетверезому стані. Впав скутер ОСОБА_1 і він ОСОБА_8 обернувся, бачив штовханину між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, але не придав цьому серйозного значення вважав, що все на цьому і скінчиться і далі не спостерігав за ними. Потім до нього та ОСОБА_5 підійшов ОСОБА_1 було видно, що в нього на футболці два порізи. ОСОБА_5 підняла футболку ОСОБА_1 і побачив два порізи, із одного з них було видно нутрощі. ОСОБА_3 побіг через переїзд, він ОСОБА_8 побіг за ним. Між автовокзалом та магазином ІНФОРМАЦІЯ_2 почав наздоганяти ОСОБА_3 проте, його схопив ОСОБА_7 та тримав. ОСОБА_3 в цей час впав та в нього з руки випав ніж, він підняв ніж та побіг далі. Ножа у ОСОБА_3 під час штовханини з ОСОБА_1 не бачив. ОСОБА_9 не бачив, щоб ОСОБА_1 бив ОСОБА_3. Проте чи були у ОСОБА_3 якісь тілесні ушкодження сказати точно не може, бо не звертав на нього уваги, не розглядав як він виглядав.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_3 наполегливо пропонував їй та ОСОБА_9 разом з ним погуляти. ОСОБА_1 заступився за них сказавши, що якщо дівчата не хочуть йти відчепись він них. Між ними почалась словесна перепалка, чула як ОСОБА_3 казав, ти що розборок хочеш. Почалась штовханина, штовхали один одного в плечі. Бачила як ОСОБА_3 замахувався, було схоже як нібито наносить ОСОБА_1 удари в область живота, ОСОБА_1 намагався відмахнутися. В руках у ОСОБА_3 щось було, проте що саме не бачила. ОСОБА_1 обернувся від ОСОБА_3 та підійшов до них, ОСОБА_3 побіг. Побачила порізи на футболці підняла її і побачила дві рани, з тієї що вище були видні нутрощі, на другу рану вже не дивилась. Ножа у ОСОБА_3 не бачила.

Свідок ОСОБА_10, пояснила, що коли вийшла із ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1 тримався за живіт, зігнувся, хто наніс удари йому не бачила, ОСОБА_3 стояв з ножем. Ніяких бійок не було, були тільки крики, ніяких тілесних ушкоджень на ОСОБА_3 не бачила. Коли ОСОБА_3 побіг, за ним побіг ОСОБА_8, сама викликала швидку допомогу.

Експерт ОСОБА_11 пояснила, що вона надавала експертні висновки в даному кримінальному провадженні, щодо тілесних ушкоджень отриманих ОСОБА_1 Для проведення експертиз їй були надані ксерокопія медичної карти ОСОБА_1, речові докази, а саме одяг потерпілого та ніж, протоколи допиту потерпілого, підозрюваного, протоколи проведення слідчого експерименту, протокол допиту хірурга. У потерпілого було виявлено три рани: проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкого кишечника, не проникаюче колото-різане поранення лівої подвздошної області, рана на спині. При проведенні експертизи рани знаходились на стадії заживлення, тому щодо напрямку раневого каналу нею був наданий висновок на підставі протоколу допиту хірурга. Показання обвинуваченого ОСОБА_3, щодо характеру нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому, а саме хаотичне вимахування ножем в сторони, не відповідає характеру отриманих потерпілим тілесних пошкоджень, оскільки в такому разі рани мали б утворюватись горизонтально з ліва направо чи навпаки.

В судовому засідання досліджені:

Том 2:

- протокол огляду місця події від 15 серпня 2015 року, яким є приміщення прийомного відділення Кегичівської ЦРЛ по вул. Калініна, смт. Кегичівка Харківської області, на підвіконнику якого лежить майка зеленого кольору та джинсова сорочка. В ході огляду майки виявлено з ліва знизу два отвори розміром по 2,5 см. Біля отворів наявні сліди темно-червоного кольору зовні схожих на кров. В ході огляду джинсової сорочки встановлено, що на ній зліва в низу наявні пошкодження, а саме: розірваний лівий бік сорочки та сліди зовні схожі на кров та фото таблиця до нього (а.с.8-12);

- постанова про визнання футболки зеленого кольору з двома отворами зліва в низу на якій наявні сліди темно-червоного кольору зовні схожими на кров та джинсової сорочки синього кольору з пошкодженнями з лівого боку на якій маються сліди темно-червоного кольору зовні схожими на кров речовими доказами в кримінальному провадженні (а.с.13);

- довідка з Кегичівської ЦРЛ про те, що ОСОБА_12 з 15 серпня 2015 року знаходиться на лікуванні в хірургічному відділенні лікарні з діагнозом проникаюче ножове поранення черевної порожнини, з пошкодженням тонкого кишечника, стан післяопераційний: ушивання ран тонкого кишечника, дренування черевної порожнини (а.с.14);

- протокол огляду місця події від 15.08.2015 року, яким є ділянка місцевості за магазином «ІНФОРМАЦІЯ_4» по АДРЕСА_2. В ході огляду місця події за участю ОСОБА_3 який вказав місце де викинув ніж. Ніж виявлений на відстані 2,7 м від початку магазину, в траві. Ніж розкладний, металевий, довжина леза 7 см, довжина рукоятки 10 см. На рукоятці та лезі наявні сліди зовні схожі на кров; фото таблиця до нього (а.с.17-21);

- постанова про визнання металевого розкладного ножа з дерев'яною вставкою з одного боку та з компасом по середині, на якому наявні сліди темно-червоного кольору зовні схожими на кров, речовим доказом в кримінальному провадженні та передання його на зберігання до кімнати речових доказів відділення міліції (с. Кегичівка Сахновщинського РВ (а.с.22);

- копії ухвал Кегичівського районного суду Харківської області про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження (а.с.47,128, том №1: а.с. 106,153,187,249);

- висновок Кегичівської ЦРЛ про те, що ОСОБА_3 перебуває в стані алкогольного сп'яніння (0,3), огляд проведено 15 серпня 2015 року о 09 год. 50 хв. (а.с.25);

- постанова про визнання речовими доказами нігтів та вміст під нігтями з лівої та правої рук, які належать ОСОБА_3 та передання їх на зберігання до кімнати речових доказів (а.с.55);

- протокол огляду місця події, відповідно до якого, огляд проводиться у приміщенні кабінету №2 ВМ (с.Кегичівка) Сахновщинського РВ по вул. Волошина, 26, смт. Кегичівка. ОСОБА_3 запропоновано видати речі в яких він був під час того, коли підрізав потерпілого ОСОБА_1 На що ОСОБА_3 видав з сумки: футболку з коротким рукавом, футболка різнокольорова смугаста, зелено-жовто-чорного кольору, зі слідами темно коричневого кольору, зовні схожі на кров; шорти джинсові темного кольору зі слідами темно-червоного кольору зовні схожими на кров; мобільний телефон Nokia 5610d-1 чорного кольору з синіми вставками, IMEI НОМЕР_2(а.с.56-57);

- постанова про визнання речовими доказами футболки смугастої зелено-жовто-чорного кольору, шортів джинсових темного кольору, в яких ОСОБА_3 був під час вчинення кримінального правопорушення, мобільного телефону «Nokia 5610d-1» IMEI № «НОМЕР_2» та передання їх до кімнати речових доказів (а.с.58);

- висновок експерта №233-КР/15, відповідно до якої ОСОБА_1 встановлений діагноз: проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкого кишечника, колото-різана рана лівої подвздошної області (здухвинна ділянка). Вхідні рани знаходяться: 1) на животі, в лівій мезогастральній області, проникаюча в черевну порожнину, розміром 5х0,5см, з ущемленням петель тонкого кишечника і 2) рана в лівій подвздошній області (здухвинна ділянка) розмірами 4х0,5см, яка сліпо закінчується в м'язах лівої сідниці. З приводу пошкоджень проведено оперативне втручання - середня лапаротомія, ревізія органів черевної порожнини, ушивання ран тонкого кишечника, санація и дренування черевної порожнини, первинне хірургічне оброблення ран. Зазначені тілесні ушкодження могли виникнути від ударної дії гострого предмета, що володіє колото-ріжучими властивостями, не пізніше 15 серпня 2015 року. За ступенем тяжкості проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкого кишечника відноситься до тяжких тілесних пошкоджень, за критерієм небезпечності для життя (а.с.68-69);

- висновки експерта №29 та №30, відповідно до яких на ножі вилученому 15 серпня 2015 року за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 слідів рук не виявлено, даний ніж відноситься до розкладних ножів господарсько-побутового призначення та не є холодною зброєю; довідки про вартість проведених експертиз, що становлять кожна по 491,04 грн. (а.с.75-78,79,82-85,86);

- протокол проведення слідчого експерименту з ОСОБА_3, відповідно до якого він розповів та показав під відеозапис про події, що відбулися 15 серпня 2015 року та вказував, що здійснював махи зліва на право та справа на ліво (а.с.92-96);

- повідомлення начальника Харківської установи виконання покарань №27 управління пенітенціарної служби України у Харківській області, відповідно до якої 22 серпня 2015 року, о 15 год. в приміщення відділення при проведенні тілесного огляду черговим фельдшером ув'язненого ОСОБА_3, якого було доставлено плановою вартою, були виявлені тілесні ушкодження: гематоми, подряпини (а.с.113);

- протокол проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_1 з фото таблицею, з підтвердженням його пояснень (а.с.115-120);

- копія висновку експерта №182-ПР/15, відповідно до якого у ОСОБА_3 мають місце: забійна рана на волосяній частині голови, два синці на обличчі, по одній садні на передніх поверхнях правого та лівого колінних суглобах, що виникли внаслідок ударної дії тупих предметів, характерні особливості яких в пошкодженнях не відобразилися, та могли утворитися в строк та спосіб вказаний в обставинах справи. Дані тілесні ушкодження як по одинці так і в комплексі відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.137);

- висновок експерта №1001-Ц, згідно з яким на рукоятці ножа виявлені сліди крові людини. При дослідженні виявлено антиген ОСОБА_9 чином, можливо зробити припущення/можливо вважати, що дані сліди крові могли виникнути від будь-якої людини групи крові якого А(ІІ) с ізогемагглютином анти-В, у том числі і від потерпілого ОСОБА_1 (а.с.155-159);

- висновок експерта №2304-И/15, про те, що кров ОСОБА_1 відноситься до групи А с ізогемагглютиніном анти-В (161-162);

- висновок експерта №2303-И/15, відповідно до якого кров ОСОБА_3 відноситься до групи О с ізогемагглютинінами анти-А и анти-В (а.с.164-165);

- висновок експерта №2306-И/15, згідно з яким: 1) на футболці (об'єкти №№2,4-7) вилученої у ОСОБА_3, виявлена кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, можливо вважати, що кров відноситься до групи О с ізогемагглютинінами анти-А і анти-В, властива самому ОСОБА_3. Від ОСОБА_1 ця кров виникнути не могла; 2) на цій же футболці об'єкт №3, виявлена кров людини з антигенами А і Н, тобто можливо вважати, що кров виникла від однієї людини с групою А с ізогемагглютиніном анти-В з антигеном Н і від ОСОБА_12 не виключається. Однак, неможна виключати виникнення антигена Н і за рахунок домішки крові групи О з ізогемагглютинінами анти-А і анти-В, яка могла виникнути від ОСОБА_3; 3) на футболці в об'єкті №1 виявлена кров, яка від ОСОБА_1 і ОСОБА_3 виникнути не могла. Однак неможна виключати можливість наявності в плямах крові домішки крові групи О с ізогемагглютинінами анти-А і анти-В, яка могла виникнути і від самого ОСОБА_3 (а.с.167-169);

- талон-квитанція №62 про прийняття речових доказів (а.с.170);

- висновки експерта №256-КР/15, №285-КР/15, відповідно до якої у ОСОБА_1 мали місце проникаючі колото-різані поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкого кишечника, не проникаюче колото-різане поранення лівої подвздошної області (здухвинна ділянка), рана на спині. Вхідні рани знаходяться: 1) на животі, в лівій мезогастральній області, проникаюча в черевну порожнину, розміром 5х0,5см, з ущемленням петель тонкого кишечника, канал поранення має напрямок знизу-вгору; 2) рана в лівій подвздошній області (здухвинна ділянка), ближче до гребня подзвдошної кістки (гребеня клубової кістки), розмірами 4х0,5см, яка сліпо закінчується в м'язах лівої сідниці, канал поранення має напрямок зверху-вниз, довжина якого (приблизно) 8см. З приводу пошкоджень проведено оперативне втручання - середня лапаротомія, ревізія органів черевної порожнини, ушивання ран тонкого кишечника, санація, дренування черевної порожнини, первинне хірургічне оброблення ран. Зазначені тілесні ушкодження могли виникнути від ударної дії гострого предмета, з колото-ріжучими властивостями. Враховуючи характеристики рани на спині, відповідність локалізації пошкодження на одязі (верхня сорочка) і на тулубі можливо вважати, що рана утворилася від ударної дії гострого предмета, що має колото-ріжучі властивості. Дані пошкодження виникли не пізніше 15 серпня 2015 року. За ступенем тяжкості проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкого кишечника відноситься до тяжких тілесних пошкоджень, за критерієм небезпечності для життя; непроникаюче колото-різане поранення живота в лівій подвздошній області(здухвинна ділянка) відноситься до легких тілесних пошкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; рана на спині відноситься до легких тілесних пошкоджень. Показання ОСОБА_3, частково відповідають об'єктивним судово-медичним даним, отриманих при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_1, в тій частині, що він йому спричинив тілесні ушкодження (а.с.177-179,180,-182,183-185);

- висновок експерта №2305-И/15, відповідно до якого на укорочених джинсових штанях (об'єкти №№1,3,6) вилучених у ОСОБА_3, виявлена кров людини з антигеном Н. Таким чином, можна вважати, що кров відноситься до групи О з ізогемагглютинами анти-А і анти-В, властивій самому ОСОБА_3 Від ОСОБА_1 дана кров виникнути не могла (а.с.187-189);

Також досліджені документи, щодо особи обвинуваченого: копія його паспорта з підтвердженням анкетних даних, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру (а.с.26-27,28); копія довідки (взамін військового квитка) (а.с.30); копія довідки про звільнення 02 липня 2014 року з місць позбавлення волі, довідка про судимості, відповідно до якої ОСОБА_3 раніше був засуджений: 1). 03 червня 2002 року Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.175, 17, ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений 03 вересня 2002 року по відбуттю строку покарання; 2). 13 січня 2003 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку 2 роки; 3). 31 січня 2007 року Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки; 4). 05 вересня 2007 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.185 КК України до 850 грн. штрафу; 5) 11 липня 2011 року Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.309, ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 02 липня 2014 року на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 червня 2014 року, згідно ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» (а.с.29,73)

Зазначені документи сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв'язаними для прийняття процесуального рішення.

Заслухавши усі показання, дослідивши докази, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.

Суд вважає доведеним, що викладені в обвинуваченні діяння мали місце і містять склад кримінального правопорушення.

Встановлено, що обвинувачений 15 серпня 2015 року, приблизно о 04 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля магазину ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, з права від магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3» в смт. Кегичівка Харківської області, вчинив сварку з ОСОБА_1 та з раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, під час суперечки протиправно наніс останньому два удари ножем в область черевної порожнини зліва, а коли потерпілий розвернувся та відходив, щоб викликати допомогу, наніс ще один удар в ліву лопатку, спричинивши ОСОБА_1 проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкого кишечника, непроникаюче колото-різане поранення лівої подвздошної області, рана на спині, після чого втік з місяця скоєння злочину.

Вище вказані тілесні ушкодження, згідно з висновком судово-медичної експертизи №256-КР/15 від 22 жовтня 2015 року за ступенем тяжкості відносяться: проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкого кишечника до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння; непроникаюче колото-різане поранення лівої подвздошної області до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; рана на спині до легких тілесних ушкоджень, відповідно до «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6.

Він є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення, і підлягає покаранню.

Обов'язковою ознакою складу вказаного злочину є наявність вини особи у формі прямого чи непрямого умислу на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Тобто особа повинна передбачати суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажати їх настання (прямий умисел) або ж хоча і не бажати, але свідомо припускати настання цих наслідків (непрямий умисел). При цьому питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Обвинувачений стверджує, що умислу на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень не мав, а удари завдав, як відповідь на дії потерпілого, захищався.

Такі показання обвинуваченого про обставини, що передували вчиненню ним злочину, спростовуються показаннями свідків, які вказали, що потерпілий обвинуваченому тілесних ушкоджень не завдавав, так і висновком судово-медичної експертизи та показаннями експерта у судовому засіданні, з яких вбачається, що зазначені тілесні ушкодження могли виникнути від ударної дії гострого предмета, з колото-ріжучими властивостями; показання ОСОБА_3, частково відповідають об'єктивним судово-медичним даним, отриманих при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_1, в тій частині, що він йому спричинив тілесні ушкодження; щодо характеру нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому, а саме, як показав обвинувачений, хаотичне вимахування ножем в сторони, не відповідає характеру отриманих потерпілим тілесних пошкоджень, оскільки в такому разі рани мали б утворюватись горизонтально з ліва направо чи навпаки, а не зверху в низ чи знизу в гору.

У зв'язку з чим, дії ОСОБА_3, правильно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України .

Визначаючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, суд вважає, що згідно із класифікацією за ст. 12 КК України він є тяжким.

Як обставини, що пом'якшує покарання, відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, визнається щире каяття, відповідно до обвинувального акту. Проте, суд не може розцінювати цю обставину, як таку, оскільки обвинувачений зазначає, що умисних дій по відношенню до потерпілого не вчиняв. Крім того, щире каяття передбачає в собі і добровільне відшкодування спричинених збитків. Тобто винна особа компенсує майнову шкоду у грошовій або іншій формі. Це також можуть бути дії, спрямовані на усунення заподіяної шкоди; надання допомоги у лікуванні потерпілому; ліквідування своїм трудом завданих пошкоджень або порушень, загладжування причиненої шкоди. Посилання захисника на те, що обвинувачений не може це зробити особисто, оскільки перебуває під вартою, вважається незрозумілим, оскільки відповідно до ч.1 ст.127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому внаслідок кримінального правопорушення.

Обставиною, що його обтяжує, згідно з п.13 ч.1 ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

ОСОБА_3 вчинив злочини, що відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, при цьому, здоров'ю потерпілого ОСОБА_1 була завдана значна шкода, у зв'язку з чим він вимушений був звернутися за медичною допомогою, переніс хірургічну операцію, проходив тривале лікування. При цьому, матеріали кримінального провадження не містять даних про відшкодування обвинуваченим нанесених злочинними діями збитків.

Вказані обставини свідчать про підвищену суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, що виключає можливість виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів без ізоляції ОСОБА_3 від суспільства. Таке покарання буде справедливим та при його реальному відбуванні сприятиме виправленню обвинуваченого та попередженню скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи розмір покарання у межах санкції закону, виходячи із засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, керуючись ст.ст.65, 66, 67 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості здійснення обвинуваченим злочину, те, що він вчинив його у стані алкогольного сп'яніння, раніше був неодноразово засуджений за скоєння умисних злочинів, відбував покарання у місцях позбавлення волі, не працює, не має визначеного місяці проживання, відсутність пом'якшуючих обставин, тому суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі за ч.1 ст.121 КК України не в мінімальній межі цієї статті.

При цьому також судом враховано визнання обвинуваченим позову та те, що він попросив вибачення у потерпілого, розуміє, що вчинив злочин.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов щодо стягнення з обвинуваченого завданої матеріальної шкоди (витрат на лікування), в розмірі 9898,51 грн., моральної шкоди в розмірі 40000 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 1000 грн.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.128, ч.1 ст.129 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, в КПК не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

На підставі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особі відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що вимога потерпілого про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди (витрат на лікування), в розмірі 9898,51 грн., підлягає задоволенню, оскільки сума заявленої шкоди підтверджується чеками, копіями чеків (накладними), копіями виписки №1742 із медичної карти стаціонарного хворого, виписного епікризу із історії хвороби №1743 (том 1 а.с.143-146,183,184,222).

Потерпілим також заявлено про відшкодування завданої йому моральної шкоди, яку він оцінив в 40000 грн. Моральна шкода, виразилась в фізичних і душевних стражданнях. У зв'язку з ушкодженням здоров'я, порушені нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків із знайомими і близькими людьми. Нанесеними ударами йому була завдана велика фізична біль, яка супроводжувала його на протязі стаціонарного лікування, операції та після неї, а також дає знати і в даний час, постійно спричиняє фізичні і душевні страждання. Після нападу з'явилось почуття страху, втрачено душевний спокій. Турбує невідомість того, скільки часу займе відновлення фізичного стану та які наслідки в майбутньому можуть настати від отриманої травми.

Згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи характер та обсяг страждань фізичних та душевних про які зазначив потерпілий, стан його здоров'я, зокрема те, що він тривалий період часу лікувався, переніс оперативне втручання та також визнання обвинуваченим позову, суд приходить до висновку про задоволення вимоги в цій частині, також у повному обсязі.

Витрати на оплату правової допомоги були фактично понесені ОСОБА_1 в сумі 1000 грн., що підтверджується квитанцією юридичної консультації від 02 жовтня 2015 року (а.с.143).

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Згідно зі ст. 1 Закону України від 20 грудня 2011 року N 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Статтею 8 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII "Про Державний бюджет України на 2015 рік" та статтею 8 Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII "Про Державний бюджет України на 2016 рік" передбачено установити у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 грудня - 1378 гривень, а у 2016 році: з 1 січня 2016 - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень. А значить, граничний розмір витрат на правову допомогу за годину роботи особи, яка її надає, у 2015 році складала 487,20 грн. (розрахунок: 1218 грн. х 40 % = 487,20 грн.), а у 2016 році - 551,20 грн. (розрахунок: 1378 грн. х 40% = 551,20 грн.).

З огляду на це суд приходить до висновку, що розмір витрат на правову допомогу, про стягнення яких з обвинуваченого просить потерпілий, складають менше граничного розміру вартості однієї години їх надання, а тому не перевищує їх граничного розміру, передбаченого ст. 1 Закону України від 20 грудня 2011 року N 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", був присутній в судових засіданнях тривалий час. А тому понесені ОСОБА_1 витрати на правову допомогу підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь потерпілого у повному обсязі. А тому позов в цій частині також підлягає задоволенню у повному обсязі.

Питання щодо речових доказів, які були оглянуті в судовому засідання та знаходяться в кімнаті речових доказів суду, підлягає вирішенню на підставі ст.100 КПК України, при цьому враховані клопотання обвинуваченого та потерпілого.

Судові витрати - вартість проведених експертиз в даному кримінальному провадженні, відповідно до ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, і призначити покарання у виді 5 (п'яти) років 3 (три) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання відраховувати з 15 серпня 2015 року.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього ув'язнення, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дня позбавлення волі з 15 серпня 2015 року по 03 червня 2016 року.

Речові докази по справі, що знаходяться у кімнаті речових доказів суду:

- футболку зеленого кольору з двома отворами зліва в низу на якій наявні сліди темно-червоного кольору зовні схожими на кров; джинсову сорочку синього кольору з пошкодженнями з лівого боку на якій маються сліди темно-червоного кольору зовні схожими на кров, повернути власнику ОСОБА_1;

- металевий розкладний ніж з дерев'яною вставкою з одного боку та з компасом по середині, на якому маються сліди темно-червоного кольору зовні схожими на кров; нігті (зрізи) та вміст під нігтями з лівої та правої рук, які належать ОСОБА_3, знищити;

- шорти джинсові темного кольору, в яких ОСОБА_3 був під час вчинення кримінального правопорушення, повернути власнику ОСОБА_3;

- футболку смугасту зелено-жовто-чорного кольору, в якій ОСОБА_3 був під час вчинення кримінального правопорушення та зразки крові ОСОБА_1, зразки крові ОСОБА_3, знищити.

- мобільний телефон «Nokia 5610d-1» IMEI № «НОМЕР_2», повернути власнику, ОСОБА_14.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 витрати на залучення експерта: - проведення судово-дактилоскопічної експертизи (експертиза №29) в сумі 491 (чотириста дев'яносто одна) грн. 04 коп.; та проведення судової експертизи холодної зброї (експертиза №30) в сумі 491 (чотириста дев'яносто одна) грн. 04 коп. на користь держави на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 9898 (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 51 коп., моральну у розмірі 40000 (сорок тисяч) грн., витрати на правову допомогу - 1000 (тисячу) грн.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попереднім тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 30 днів з моменту проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку надати учасникам провадження.

Суддя Н.М. Куст