Рішення № 58120468, 01.06.2016, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1549/16-ц

провадження №2/619/976/16

РІШЕННЯ

іменем України

01 червня 2016 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибок Є.А.за участюсекретаря судового засіданняМолотко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Регіональний сервісний центр МВС України в Харківській області, про визнання договору дійсним та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Регіональний сервісний центр МВС України в Харківській області, в якому просила: визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля, укладений 14.10.2015 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, згідно з яким ОСОБА_6 передав у власність ОСОБА_3 автомобіль НОМЕР_1, 2008 року випуску, №шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, сірого кольору, а ОСОБА_3 прийняла та сплатила за нього обумовлену грошову суму; зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС у Харківській області зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль Volkswagen Passat реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, №шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, сірого кольору. В обґрунтуванні позову ОСОБА_3 зазначила, що 14 жовтня 2015 року вона з ОСОБА_6 домовились щодо усіх істотних умов продажу автомобіля НОМЕР_1. Оскільки ОСОБА_6 потрібні були терміново кошти, то кошти за автомобіль були йому передані в повному обсязі в присутності його дружини - відповідача ОСОБА_4 В свою чергу, на підтвердження укладення договору купівлі-продажу автомобіля та передачі коштів за нього, ОСОБА_6 передав ОСОБА_3 документи та ключі від автомобіля, а також сам автомобіль. 20 жовтня 2015 року вони домовились звернутися до ДАІ та офіційно оформити договір купівлі-продажу даного автомобіля. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_8 від 22.10.2015 року. Таким чином, у призначений час вони не змогли оформити угоду купівлі-продажу та зареєструвати її в сервісному центрі МВС. Відповідно до інформації, наданої нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_6 до них з заявами про прийняття спадщини звернулися його дружина ОСОБА_4 та матір ОСОБА_5.

Відповідач ОСОБА_4 подала до суду письмові заперечення, в яких вказала, що 14 жовтня 2015 року її чоловік ОСОБА_6 з ОСОБА_3 не зустрічався, оскільки в цей вихідний день відповідач постійно була з чоловіком. ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно ОСОБА_6 трагічно загинув. Щодо спірного автомобіля, то їй відомо, що товариш її чоловіка ОСОБА_7 звертався до нього з приводу реєстрації автомобіля на ім'я ОСОБА_6

Представник третьої особи: Регіонального сервісного центру МВС України Лубков М.С. подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що згідно електронних баз даних та НАІС ДДАІ - Національна автоматизована інформаційна система Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС легковий автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT В6, 2008 року випуску, колір сірий, номер кузова НОМЕР_3, було зареєстровано 12.06.2015 року, у ВРЕР №1 ГУМВС України в Харківській області (на теперішній час ТСЦ № 6341 РСЦ МВС в Харківській області) на громадянина ОСОБА_6 на підставі Довідки-рахунку серії ВІА 997111 бід 12.06.2015 року. На транспортний засіб закріплено номерні знаки НОМЕР_2 та оформлено свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4. 28 серпня 2015 року у ТСЦ № 6341 РСЦ МВС в Харківській області вище наданий транспортний засіб перереєстровано при заміні номерного знаку. На транспортний засіб закріплено номерні знаки НОМЕР_1 та оформлено свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5, без зміни власника. Громадянка ОСОБА_3 ніколи не була власником вище зазначеного транспортного засобу. Як зазначено у позові ОСОБА_3 начебто придбала автомобіль 14 жовтня 2015 року, але до позову не надано жодного підтверджуючого документу. Відомості про тещо ОСОБА_6 ніколи не володів вище зазначеним транспортним засобом, які вказуються у заявах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також представник ставить під сумнів, оскільки в архіві зберігаються відповідні документи за якими ОСОБА_6 є власником транспортного засобу і він неодноразово особисто звертався до ВРЕР (ТСЦ) в заявами про проведення реєстраційних операцій з транспортним засобом. Також до позову додано лист приватного нотаріуса Кантемир І.О. в якому зазначено, що ОСОБА_5 звернулася з заявою про прийняття спадщини і тому проведення реєстраційних дій з транспортним засобом можливо лише після того як ОСОБА_5 перереєструє транспортний засіб у встановленому порядку на своє ім'я. На території України реєстраційні дії з транспортними засобами здійснюються у відповідності до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», та згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів». Пунктом №1 цього Порядку встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків. Відповідно до п.2 цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Згідно п.5 особи, які порушують цей Порядок, несуть відповідальність згідно із законом. Пунктом №7 встановлено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Що ж стосується позовних вимог зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС в Харківській області зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT В6, номерні знаки НОМЕР_1, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, сірого кольору, то також представник заперечує, бо до позову не надано жодного доказу про відмову в проведені реєстрації авто і ці вимоги є передчасними. Враховуючи вище викладене та приймаючи до уваги, що РСЦ МВС в Харківській області немає права самостійно змінювати порядок реєстрації транспортних засобів у позові необхідно відмовити.

У судовому засідання відповідач ОСОБА_4 проти задоволення позову не заперечувала, при цьому просила врахувати її письмові заперечення та вказала, що договору купівлі продажу між її чоловіком та позивачем не було.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення позову.

У судовому засіданні представник Регіонального сервісного центру МВС України в Харківській області заперечував проти задоволення позову з підстав, які зазначені у письмових запереченнях.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі і просила суд їх задовольнити з підстав, які зазначені у позовній заяві.

Судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 ОСОБА_6 та ОСОБА_4 13 січня 2007 року одружилися, про що зроблено відповідний актовий запис за №32, прізвище дружини після реєстрації шлюбу: ОСОБА_6.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 автомобіль марки «Volkswagen Passat», р/н НОМЕР_1, 2008 року випуску, №шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, сірого кольору, належить ОСОБА_6.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_8, ОСОБА_6, помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до листа приватного нотаріуса Кантемир І.О. №123/01-16 від 27.04.2016 року, після смерті ОСОБА_6 до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини звернулися: дружина померлого ОСОБА_4 та мати померлого ОСОБА_5 Інших заяв не надходило, свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступних мотивів.

Загальний порядок укладення договорів будь-якими учасниками цивільних відносин визначено у главі 53 ЦК України. До принципово важливих складових цієї процедури відносяться зміст та форма договору, спосіб, місце укладення.

Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року №1200 та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Згідно з Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року №1200, оформлення на товарних біржах договорів купівлі-продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється з використанням облікованих відповідно у територіальному органі з надання сервісних послуг МВС і Держсільгоспінспекції бланків біржових угод.

Оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС.

У разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб'єкта господарювання або уповноваженим дилером, крім акта приймання-передачі підприємства-виробника, покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб'єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером.

Під час продажу транспортних засобів, що перебувають (перебували) на обліку в уповноваженому органі МВС або Держсільгоспінспекції, покупцеві територіальним органом з надання сервісних послуг МВС видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) або Держсільгоспінспекцією - свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про зняття машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) з обліку чи акт технічного стану.

У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі.

Отже, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що без належного укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка користується цим транспортним засобом.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом статей 205, 639 ЦК України правочини можуть вчинятись у будь - якій формі (усна, письмова). Сторони мають право обирати форму правочину, якщо вимоги щодо форми правочину не встановлені законом.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Згідно з п.3 ст.208 ЦК правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, належить вчиняти у письмовій формі.

Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами, що договір купівлі-продажу автомобіля НОМЕР_1, у письмовій формі між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено не було.

За положенням ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

За правилами зазначеної статті за рішенням суду може бути визнаний дійсним лише той договір, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми.

Цивільним законодавством недійсність договору купівлі-продажу у разі недодержання письмової форми прямо не встановлена, а тому підстави для визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу відсутні.

Позивач не набула право власності на вказаний автомобіль.

Стаття 334 ЦК України визначає момент набуття права власності за договором наступним чином: право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом; переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно; право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

При цьому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» (далі - Порядок реєстрації) передбачена проста письмова, а не нотаріальна форма договору купівлі-продажу автомобілів.

Законодавством для набуття права власності на транспортний засіб передбачений інший порядок, який не передбачає права користуватися транспортним засобом, який є необхідною ознакою права власності, без його відповідної реєстрації за новим власником.

Так, відповідно до п.п. 4, 7 зазначеного Порядку державної реєстрації перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділу ДАІ, а після придбання (одержання) транспортного засобу або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів, - власники та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після такого придбання (одержання).

При цьому обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх, є Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (п.2 вказаних Правил).

Пунктами 7, 8 цих Правил визначено, що власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Реєстрація транспортних засобів здійснюється в тому числі на підставі заяви власника, поданої особисто, та документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу.

Так як договір купівлі-продажу спірного автомобіля не укладався, цей автомобіль не був знятий з облікув уповноваженому органі МВС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі продажу автомобіля.

Щодо позовних вимог про зобов'язання третю особу Регіональний сервісний центр МВС у Харківській області зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль НОМЕР_1.

Кожна особа має конституційне право на судовий засіб захисту, зокрема право на пред'явлення позову в процесуальному розумінні. Відсутність же права на позов у матеріально-правовому розумінні є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову за безпідставністю.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.33 ЦПК України, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Законодавством встановлений порядок реєстрації транспортних засобів, відповідно до якого на сервісні центри МВС України покладена зазначена реєстрація.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_3 позов до Регіонального сервісного центру МВС України в Харківській області не подавала, клопотання про залучення його до участі у розгляді справи у якості співвідповідача не заявляла.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для зобов'язання третьої особи вчинити певні дії.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.209 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Є. А. Болибок