Ухвала суду № 58119470, 30.05.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/2111/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1003/2016

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Мула О. Д.

Суддя-доповідач Бойчук І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Проскурніцького П.І., Ясеновенко Л.В.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю ОСОБА_2, та представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та своє утримання

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду від 30 березня 2016 року

в с т а н о в и л а :

Рішенням Галицького районного суду від 30 березня 2016 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та своє утримання.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі - 100грн. та проводити до досягнення дитиною трьох років.

Стягнення аліментів на утримання дитини розпочато з 03.12.2015 року і проведено до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто аліментів на утримання дружини ОСОБА_2 розпочати з 03.12.2015 року і проводити до досягнення дитиною трьох років.

Рішення в частині стягнення аліментів на дитину у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 551.20грн. судового збору.

Апелянт на дане рішення подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що не погоджується з рішенням в частині стягнення аліментів на користь утримання своєї дружини ОСОБА_2, дана частина рішення прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 75 СК України, право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Апелянт зазначає, що позивачка не довела, а суд першої інстанції не встановив її непрацездатність, а також те, що ОСОБА_2, потребує матеріальної допомоги і те, що ОСОБА_3 може її надати. Про неможливість із сторони ОСОБА_3, надати відповідну допомогу свідчить і твердження у позовній заяві, де зазначено, що він є інвалідом 3 групи, а єдиним джерелом його існування є його пенсія. Тому в апелянта відсутня можливість сплати аліменти на утримання ОСОБА_2 Також, позивачка зазначала, що вони фактично як подружжя разом не проживали.

Тому апелянт вважає, що нетривалість шлюбних відносин між сторонами, а також відсутність можливостей у ОСОБА_3 надавати матеріальну допомогу є підставою для відмови у задоволенні позову у частині стягнення із нього на користь ОСОБА_2 1000 грн. щомісячно аліментів на її утримання.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції у частині стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 100 грн.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта та ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення. апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.06.2013р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1. народився син ОСОБА_4, який проживає з ОСОБА_2 та знаходяться на її вихованні та утриманні, що стверджується відповідними доказами (а.с. 7, 8).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом 3-ї групи загального захворювання. В даний час є непрацюючою особою, отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання інваліда 3 групи. Розмір отримуваної ним пенсії станом на грудень 2015 року становив 1174грн., що підтверджено копіями пенсійного посвідчення, трудової книжки, довідкою УПФУ Тисменицького району від 18.01.2016р., довідкою МСЕ №176870, випискою лікарсько - консультативної комісії поліклінічного відділення Лисецької ЦРЛ від 18.01.2016р. згідно якої ОСОБА_3 потребує постійного амбулаторного та періодичного стаціонарного лікування (а.с. 25-30).

Відповідач не надає належної матеріальної допомоги на утримання і виховання дитини маючи сталий щомісячний дохід - пенсію в розмірі 1174грн. Інших доказів про доходи відповідача судом не здобуто.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку. Апелянтом рішення суду в цій частині не оскаржується.

Згідно ст.84 ч.2,4 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання має дружини, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що відповідач має сталий дохід у вигляді пенсії по інвалідності, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що він може надавати аліменти дружині в розмірі по 100 грн. щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.

Доводи представника апелянта про відсутність у відповідача коштів для надання такої допомоги дружині, спростовуються зібраними у справі доказами, зокрема можливістю її надання виходячи з розміру отримуваної відповідачем пенсії.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Галицького районного суду від 30 березня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

Л.В. Ясеновенко

П.І. Проскурніцький