Рішення № 58115196, 01.06.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 310/924/16-ц Головуючий у 1 інстанції Петягін В.В.

Номер провадження 22-ц/778/2508/16 Суддя-доповідач Краснокутська О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Краснокутської О.М.,

Спас О.В.

Суддів: Панкєєва О.В.

При секретарі Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» про стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» про стягнення збитків.

В позовній заяві позивач зазначав, що на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 28 листопада 2013 року ОСОБА_3, в якості покупця, з ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж», в якості продавця, посвідченого Романченком В.В., приватним нотаріусом Бердянського нотаріального округу Запорізької області, зареєстровано в реєстрі за № 4742, позивач придбав у власність двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Продаж вчинено, відповідно до п. 3.1 договору, за 144673,00 грн.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 30 червня 2015 року у справі №310/3810/14-ц за позовом ОСОБА_5 до ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж», ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Романченко В.В. про визнання за позивачем переважного права на придбання у власність АДРЕСА_1, переведення на позивача прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу квартири, стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 суми 144673,00 грн., визнання за позивачем права власності на квартиру, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_5 переважне право на придбання у власність квартири загальною площею 50,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Переведено на ОСОБА_5 права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу, укладеного 28 листопада 2013 року між ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Романченко В.В., зареєстрованого в реєстрі за № 4742. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 суму 144673,00 грн. шляхом перерахування даної суми з депозитного рахунку Територіального Управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, де вони зберігаються. Визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру загальною площею 50,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Судом апеляційної інстанції під час розгляду справи № 310/3810/14-ц встановлено, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 серпня 2011 року у справі 2-241/2011 за позовом ОСОБА_5 до ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж»,яке набрало законної сили, визнано ОСОБА_5 наймачем квартири АДРЕСА_1 на умовах договору найму житла.

Відповідач не повідомив наймача ОСОБА_5 про намір продажу квартири, і таке порушення з боку відповідача є підставою для переведення на ОСОБА_5 прав та обов'язків покупця зазначеної квартири за ціною, за яку її було продано ОСОБА_3, та визнання за ОСОБА_5 права власності на це житло.

У п.п. 2.1.1 п.2.1 укладеного між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу квартири, зазначено, що квартира, яка є предметом цього договору, на момент його підписання нікому іншому не продана, не подарована, не відчужена іншим особам, під забороною (арештом), а також заставою, в тому числі податковою, не перебуває, судового спору щодо неї і прав у третіх осіб як в межах, так і за межами України, немає, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не внесена, місцезнаходження юридичних осіб за адресою квартири не зареєстровано, сервітут відносно неї не встановлений, малолітні та неповнолітні діти, недієздатні чи обмежено дієздатні особи у вищевказаній квартирі не мають реєстрацію місця проживання та не мають прав на користування нею або будь-якою її частиною, у відчужуваній квартирі не проводилося самовільне переобладнання або перепланування.

Таким чином обставини, які в подальшому стали підставою для вилучення квартири у позивача, виникли до продажу товару (квартири), при цьому покупець, купуючи квартиру, не знав та не міг знати про укладений відповідачем договір найму житла, про визнання судовим рішенням третьої особи наймачем квартири.

Розмір завданих позивачу збитків позивач визначає як реальну вартість втраченої ним квартири у зв'язку з її вилученням на користь третьої особи та підтверджує письмовим доказом - Звітом про оцінку об'єкта нерухомого майна № 42 від 05.02.2016 р., виконаним судовим експертом ОСОБА_6, згідно з яким грошова дійсна (ринкова) вартість двокімнатної квартири АДРЕСА_1, на 05 лютого 2016 року складає 770665,00 грн.

За вирахуванням стягнутої судовим рішенням у справі № 310/3810/14-ц на користь ОСОБА_3 з третьої особи ціни продажу квартири за договором між позивачем та відповідачем, розмір збитків складає 625992 грн.(770665гр. -144673гр).

На підставі викладеного позивач просив суд сягнути з ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» на його користь 625992,00 грн.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання з»явився представник позивача ОСОБА_3, сторони не з»явились.Повідомлені про час і місце розгляду справи.Відповідач ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» просить розглядати справу без участі його представника.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За вимогами ст.. 213 ЦПК України Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення,яким суд,виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення,ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин ,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами,які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до вимог ст.. 214ч.1 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання:чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що завдяки його діям була збільшена вартість двокімнатної квартири АДРЕСА_1 до 770665,00 грн. станом на 05 лютого 2016 року. Змінення цінової політики на ринку нерухомості України, зокрема в м. Бердянськ, внаслідок чого зростає вартість квартир, не залежить від дій позивача та відповідача, тому ці підстави не можуть вважатися збитками ОСОБА_3 при вилученні у нього квартири.

Оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам закону,обставинам справи,здобутим доказам.

Відповідно до ст. 661 ЦК України у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Правочин щодо звільнення продавця від відповідальності або щодо її обмеження у разі витребування товару у покупця третьою особою є нікчемним.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є (в тому числі) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Пленум Верховного Суду України у п. 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" роз'яснив, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, не визначення або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів інших осіб або державні чи суспільні інтереси ( частина перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизначені або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати чи є залучений у справі відповідач відповідальний за це.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу , посвідченого Романченком В.В., приватним нотаріусом Бердянського нотаріального округу Запорізької області, 28 листопада 2013 року і зареєстрованого в реєстрі за № 4742, ОСОБА_3 придбав у ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» у власність двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору, продаж вчинено за 144673,00 грн. (а.с. 7-9).

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 30 червня 2015 року у справі №310/3810/14ц за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж», ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Романченко Віталій Володимирович про визнання за позивачем переважного права на придбання у власність квартири АДРЕСА_1, переведення на позивача прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу квартири, стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 суми 144 673, 00 грн., визнання за позивачем права власності на квартиру встановлено,що ОСОБА_5 з 1997 року є наймачем зазначеної квартири і має переважне право на її придбання,проте ПАТ Бердянське підприємство теплових мереж» у порушення його першочергового права на придбання цієї квартири і вимог ст.. 822 ЦК України продало ОСОБА_3 цю квартиру.

Зазначеним рішенням апеляційного суду визнано за ОСОБА_5 переважне право на придбання у власність квартири загальною площею 50,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

- Переведено на ОСОБА_5 права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу, укладеного 28 листопада 2013 року між ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Романченко В.В., зареєстрованого в реєстрі за № 4742.

- Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 суму 144673,00 грн., шляхом перерахування даної суми з депозитного рахунку Територіального Управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області.

- Визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру загальною площею 50,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно до вимог ч.3 ст.. 61 ЦПК України зазначені обставини не підлягають доказуванню.

Аналіз статті 661 ЦК України дає підстави для висновку, що обов'язок відшкодувати збитки покупцеві виникає у продавця за трьох умов: по-перше, права третіх осіб на товар виникли до моменту продажу товару; по-друге, покупець не знав і не міг знати про наявність прав третіх осіб на товар; по-третє, відбулося вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи.

Із матеріалів справи вбачається, що покупець ОСОБА_3 не знав про наявність права ОСОБА_5 на придбання спірної квартири,оскільки продавець житла- ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» про укладений договір найму з ОСОБА_5 його не повідомив і під час укладення договору купівлі-продажу відповідач зазначив в договорі про відсутність прав третіх осіб на цю квартиру.

Виходячи із встановлених судом обставин справи судова колегія приходить до висновку про те,що між сторонами склались правовідносини,за якими продавець повинен відшкодувати покупцеві збитки на підставі ст.661 ЦК України.

Визначаючи розмір збитків,суд першої інстанції помилково вважав їх рівними грошовій сумі 144673гр.,переданій покупцем ОСОБА_3 продавцеві ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж»за договором купівлі-продажу, проте із п.1.1 Договору купівлі-продажу між сторонами у даній справі від 28.11.2013р.(а.с.7) видно,що покупець зобов»язався сплатити продавцю за квартиру визначену за домовленістю сторін грошову суму.

Таким чином сплачена покупцем ОСОБА_3 сума 144673гр. продавцю ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» є грошовою сумою , визначеною за домовленістю сторін у договорі.

Такий самий висновок вбачається і з наведеного вище рішення апеляційного суду Запорізької області від 30 червня 2015р.

Між тим за змістом ст..22 ЦК України збитками є (в тому числі) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Отже грошова сума 144673гр.00коп.,яка була стягнута на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_5 рішенням апеляційного суду Запорізької області від 30 червня 2015 року, не є повними збитками у розумінні ст..22 ЦК України, а є лише грошовою сумою,визначеною сторонами за договором,що була сплачена покупцем.

Крім того висновки суду першої інстанції про те,що відсутні докази щодо збільшення позивачем вартості двокімнатної квартири є такими,що не відповідають вимогам ст.ст.22,661 ЦК України,оскільки законом не передбачено визначення розміру збитків в залежності від дій покупця .

Суд першої інстанції, розглядаючи дану справу , у порушення вимог ст.ст.212,213,214 ЦПК України ,не взяв до уваги фактичні обставини справи,а саме те,що позивач втратив майно,яке має конкретну ціну на час вилучення цього майна у нього, неправильно встановив характер правовідносин між сторонами і неправильно тлумачив матеріальний закон,посилаючись на відшкодування позивачу сплаченої за договором суми третьою особою, оскільки за вимогами ст..661 ЦК України збитки повинен відшкодувати продавець,дії якого є неправомірними.

Суд не надав належної оцінки доказам у справі , дійшов хибного висновку про отримання позивачем ОСОБА_3 збитків в сумі 144673гр. від нового власника ,який не є продавцем за договором з ОСОБА_3 ,внаслідок чого неправильно вирішив спір.

З урахуванням встановлених обставин судова колегія приходить до висновку про те,що оскільки квартира рішенням суду ,яке набрало законної сили, була вилучена у позивача ОСОБА_3 третьою особою на підставах,що виникли до її продажу позивачеві,про які його не повідомив відповідач-продавець квартири,то неправомірними діями відповідача завдані позивачеві збитки , які останній зазнав у зв»язку із втратою ним цього майна і які належить стягнути на його користь з відповідача.

Згідно зі Звітом про оцінку об'єкта нерухомого майна № 42 від 05.02.2016 р., грошова дійсна (ринкова) вартість двокімнатної квартири АДРЕСА_1, на дату проведення дослідження і складання висновку - на 05 лютого 2016 року складає 770665,00 грн. (а.с. 13-16), проте судова колегія,визначаючи розмір збитків, виходить із вартості цього майна на час його вилучення у позивача рішенням суду, а саме- 30 червня 2015 року - з урахуванням отриманої суми 144673гр.00коп.за рішенням суду.

Згідно з висновком у справі № 310/3810/14-ц судової будівельно-технічної експертизи № 187/34 від 25 грудня 2014 року і на час розгляду судом справи 30 червня 2015р. вартість двокімнатної квартири АДРЕСА_1 складає 548 400гр.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем від ОСОБА_5 коштів за купівлю квартири у розмірі 144 673гр.00 коп. ,то розмір збитків,які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача дорівнюють: 548 400гр.00коп. - 144 673гр.00коп.=403 727гр.00коп., у зв»язку із чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 за наведеними підставами.

У відповідності до вимог ст..88 ЦПК України пропорційно задоволеному позову підлягає відшкодування позивачу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 квітня 2016 року у цій справі скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» на користь ОСОБА_3 збитки в сумі 393727гр.00коп., а також судові витрати в сумі 5484гр.00 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді