Ухвала суду № 58113822, 19.05.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 219/5809/15-к

Номер провадження 11-кп/775/392/2016

Номер провадження: 11-кп/775/392/16 Головуючий у 1-ій інстанції: Медінцева Н.М.

Єдиний унікальний номер: 219/5809/15-к Доповідач: Половінкін Б.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 року колегія суддів Судової палати з кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Половинкіна Б.О.

суддів Чепур О.М., Залізняк Р.М.

при секретарях судових засідань Долі В.В., Яворського О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Бахмуті Донецької обл. апеляційні скарги прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Донецької області Столяренка Дмитра Сергійовича, потерпілого ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 січня 2016 року, яким, -

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Артемівськ, Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

за участю

прокурора Столяренка Д.С.

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, з застосуванням ст. 75 КК України з визначенням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладенням певних обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

На вказаний вирок подано три апеляційні скарги, а саме прокурором відділу процессуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Донецької області Столяренком Д.С. (далі - прокурор), потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6.

Прокурор в апеляційній скарзі прохав скасувати вказаний вище вирок та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 365 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки.

Потерпілий ОСОБА_5 в апеляційній скарзі прохав вказаний вище вирок змінити в частині визначення міри покарання - призначити обвинуваченому ОСОБА_6 - додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки та скасувати вирок в частині звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 в апеляційній сказі прохав вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19.01.2016 р. скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та недоведеністю винуватості ОСОБА_6 в інкрімінованому йому злочині.

Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, якій підтримав доводи своєї апеляційної скарги та скарги потерпілого у повному обсязі, заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, захисника та обвинуваченого які підтримали доводи апеляційної скарги обвинуваченого та заперечували проти задоволення апеляційних скарг прокурора та потерпілого.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційних скарг всіх апелянтів за такими підставами.

Встановлено, що вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 січня 2016 р. ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, з застосуванням ст. 75 КК України з визначенням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладенням певних обов'язків передбачених ст. 76 КК України. Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_6, будучи працівником правоохоронного органу перебуваючи на посаді старшого сержанта міліції в порушення вимог ст.ст. 1, 2, 10, 14, 20 Закону України «Про міліцію», п.п. 6.5, 11.5 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009р. № 111, п.п. 3.2, 4.1 розділу 3, п.п. 1.1, 1.2, 2.3, 2.4 розділу 4 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, п. 8.2 Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, затвердженої наказом МВС України від 07.09.2011 № 657, п.п. 3.9, 3.11, 3.12, 4.12, 4.13, 4.14 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України 04.10.2013 № 950, у порушення своїх функціональних обов'язків, затверджених начальником УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 14.04.2015, 23.05.2015 р. приблизно о 23 год. 30 хв. обвинувачений ОСОБА_6 та інспектори ДПС ОСОБА_8 та ОСОБА_9, будучи при виконанні своїх службових обов'язків, отримали інформацію про дорожньо-транспортну подію, яка сталась біля будинку № 10б по вул. Некрасова в м. Артемівськ Донецької області. Для перевірки вказаної інформації ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приблизно о 23 год. 40 хв. прибули за вказаною адресою, де на узбіччі побачили автомобіль «Geely Emgrand 7», державний номер НОМЕР_1, з механічними пошкодженнями, поруч з яким перебував чоловік з тілесними ушкодженнями.

Перебуваючи на місці ДТП за вказаною адресою, ОСОБА_6, діючи умисно, явно виходячи за межі наданих йому прав і повноважень, за відсутності будь-яких законних підстав, почав проводити огляд автомобіля «Geely Emgrand 7», державний номер НОМЕР_1. Після проведення огляду автомобіля ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5, що його затримано за вчинення ДТП, та, поваливши на землю, застосував до останнього спеціальний засіб - наручники, незважаючи на те, що жодного опору працівникам ДАІ ОСОБА_5 не чинив. Таким чином, ОСОБА_6, застосувавши до ОСОБА_5 насильство та спеціальний засіб в присутності інших співробітників правоохоронних органів, вчинив дії, що ображають особисту гідність потерпілого та порушують його конституційні права.

Після чого ОСОБА_6, не складаючи протоколу про адміністративне затримання, посадив ОСОБА_5 в патрульний автомобіль та 24.05.2015 о 00 год. 03 хв. без достатніх на те підстав доставив його до Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області за адресою: м. Артемівськ, вул. Петровського, 149, де в 00 год. 05 хв. наручники було знято.

Злочинними діями ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_5 спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді садна на правому передпліччі, а також завдано істотної шкоди державним інтересам у виді дискредитації правоохоронних органів та підриву авторитету органів виконавчої влади в особі Міністерства внутрішніх справ України.

Крім того, 25.05.2015 року в період часу з 13 год. 08 хв. по 13 год. 29 хв. ОСОБА_6, будучи в наряді дорожньо-патрульної служби ВДАІ м. Артемівська, перебуваючи на стоянці поруч з магазином «АТБ», розташованим за адресою: м. Артемівськ, вул. Ювілейна, 43, зупинив автомобіль «Таврія», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_11 та почав вимагати від останньої вийти з автомобіля та передати йому документ, що посвідчує її особу.

ОСОБА_11 через бокове скло автомобіля пред'явила ОСОБА_6 свій паспорт та відмовилась передавати його в руки. Після цього ОСОБА_6, діючи умисно, явно виходячи за межі наданих йому прав і повноважень, за відсутності будь-яких законних підстав, повідомив ОСОБА_11 про її затримання та повторно висловив вимогу про передачу йому паспорту для перевірки його справжності. Отримавши від ОСОБА_11 повторну відмову в передачі документів, ОСОБА_6 в присутності інспектора ДАІ ОСОБА_12 підійшов до автомобіля з боку переднього пасажирського сидіння та рукояткою табельного пістолету «Макарова» ЕГ 5771, який тримав в правій руці, вибив бокове скло правої двері вказаного автомобіля. Внаслідок насильницьких дій ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_11 спричинені легкі тілесні ушкодження у вигляді подряпин на лівому колінному суглобі, на правій гомілці, на 2-му пальці правої руки і на правому передпліччі та завдано матеріальної шкоди на загальну суму 313,62 грн.

Продовжуючи свої противоправні дії ОСОБА_6 діючи умисно, явно виходячи за межі наданих йому прав і повноважень, за відсутності відповідної ухвали суду чи письмової згоди ОСОБА_11, без складання відповідного протоколу та залучення понятих провів огляд її автомобіля, а потім без достатніх на те підстав доставив ОСОБА_11 до Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області за адресою: м. Артемівськ, вул. Петровського, 149.

Злочинними діями ОСОБА_6 порушено конституційні права потерпілої ОСОБА_11, а також завдано істотної шкоди державним інтересам у виді дискредитації правоохоронних органів та підриву авторитету органів виконавчої влади в особі Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права й свободи людини і громадянина та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суди, як органи державної влади зобов'язані своєчасно й дієво захищати ці права та свободи шляхом розгляду цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення.

Так, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на те, що згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є, рішення в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Положенням п.2 ч.3 ст. 374 КПК України передбачено, що у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотиви кримінального правопорушення, статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів, мотиви зміни обвинувачення.

Однак суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог кримінально процесуального закону під час розгляду даного кримінального провадження та ухвалення вироку.

Так, обґрунтовуючи свій висновок про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України суд послався на показання свідків та численні письмові докази лише перерахувавши їх при цьому не проаналізувавши їх належним чином та не дав їм оцінки з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності не перевірив їх кожен з них на відповідність ст. 87, 97 КПК України. У вироку також відсутній аналіз доказів у взаємозв'язку з іншими доказами.

Судом першої інстанції в повному обсязі не досліджено достовірність кожного доказу по справі в першу чергу показів обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні та потерпілих по справі про фактичні обставини кримінального провадження та не з'ясовані причини розбіжностей в них.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню по-перше, подія кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; по-друге винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення та інше.

Проте, як видно з вироку суду першої інстанції в ньому в порушення вимог ст. 91,94 КПК України відсутня всебічність, повнота та неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження та оцінка кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 з приводу неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження є обґрунтованими.

За таких обставин, на думку колегії суддів, вирок суду першої інстанції не відповідає вимогам кримінально - процесуального закону та підлягає скасуванню, оскільки він ухвалений з вказаними вище порушеннями, які перешкоджають суду ухвалити новий вирок, тому необхідно призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

При новому розгляді справи в суді першої інстанції необхідно всебічно, повно та об'єктивно розглянути всі обставини справи в їх сукупності, дати остаточну оцінку кожному доказу у їх взаємозв'язку та сукупності та вирішити питання, зазначені у ст. 368 КПК України.

Висновки суду щодо оцінки доказів викласти у вироку у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу.

Прийняття одних доказів і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404,405,407,412 КПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційні скарги прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Донецької області Столяренка Дмитра Сергійовича, потерпілого ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 січня 2016 року, яким, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України задовольнити частково.

Вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 січня 2016 року, яким ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України скасувати і призначити по справі новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Судді: