Ухвала суду № 58113296, 02.06.2016, Селидівський міський суд Донецької області

237/951/16-к

1-кп/242/156/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення обвинувального акту прокурору

02 червня 2016 року колегія суддів Селидівського міського суду Донецької області у складі головуючого - судді Моцного О.С., суддів Ігнатенко Л.І., Пирогової Л.В., при секретарі Нарижній О.Г., при проведенні підготовчого судового засідання в приміщенні Селидівського міського суду Донецької області по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015050000000051 від 05.02.2015 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, який перебуває в зареєстрованому шлюбі та має на утриманні одну неповнолітню дитину, який працював на посаді молодшого інспектора відділу нагляді і безпеки Селидівської ВК-82 УДПтСУ в Донецькій області, раніше не судимого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України

за участі сторін кримінального провадження - прокурора Чередниченко О.В., захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)

В С Т А Н О В И В:

До Селидівського міського суду Донецької області в порядку ст. 291 КПК України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42015050000000051 від 05.02.2015 року відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Ухвалою суду призначено підготовче судове засідання, в яке викликані учасники.

Прокурор просить призначити справу до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності не має.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема - в обвинувальному акті не зазначено розмір витрат на залучення експерта, бо під час досудового розслідування проводилася експертиза відносно ОСОБА_1 Просить повернути обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні в режимі відеоконференції не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та заявив клопотання про особисту участь при судовому розгляді.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

У відповідності до вимог ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого; анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище, ім'я та по батькові і займана посада слідчого і прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження; обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором; до обвинувального акту додається: реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов, якщо він був заявлений, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, копії цивільного позову і реєстру матеріалів досудового розслідування.

За наведеним вбачається, що вимоги встановлені кримінальним процесуальним законом до обвинувального акту є безумовними і підлягаючими досконало виконанню слідчим та прокурором.

В порушенні вимог ст. 291 ч.ч. 1, 3 КПК України обвинувальний акт належним чином не затверджений прокурором, оскільки відповідно до п. 18.2 інструкції з діловодства в органах прокуратури України затвердженої наказом Генерального прокурора України №3 від 15.01.2013 року процесуальні документи, які складені в органах прокуратури завіряються печаткою.

Аналогічні вимоги містить в собі п.73 типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ №1242 від 30.11.2011 року.

В порушення п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України складений обвинувальний акт не містить дату його затвердження прокурором, а вказано тільки «2016 року», що унеможливлює суду перевірити своєчасність та законність затвердження обвинувального акту. Крім того, в обвинувальному акті зазначено, що його складено в м. Маріуполі, тобто слідчий за погодженням з прокурором зазначає «місто складання», а не «місце складання».

Суд визнає слушними доводи захисника щодо не зазначення в обвинувальному акті витрат на залучення експерта, оскільки в порушення п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК України в акті вказано, що судові витрати відсутні, хоча в підготовчому судовому засіданні захисник підтвердив, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було проведено судово-медичну експертизу, що також вказано в п. 4 прийнятих в ході досудового розслідування процесуальних рішень реєстру матеріалів досудового розслідування, який долучений до обвинувального акту.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

Зі складеного обвинувального акту встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу начальника Селидівської ВК-82 УДПтСУ в Донецькій області від 07.05.2013 року № 20 о/с, працюючи на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки вказаної установи, маючи спеціальне звання молодшого сержанту внутрішньої служби, являючись службовою особою та працівником правоохоронного органу, скоїв кримінальне правопорушення при наступних обставинах - на протязі часу з 24 грудня 2014 року по 21 січня 2015 року з метою сприяння діяльності злочинній терористичній організації «Донецька народна республіка» в особі її представника ОСОБА_3, згідно попередньої домовленості з останнім про співробітництво, за допомогою мобільного телефону особисто здійснював передачу йому розвіданих щодо кількості, розташування, передислокації підрозділів збройних сил України, які беруть участь у антитерористичній операції на території Мар'їнського району Донецької області.

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті зазначено, що діяльність організації направлена на насильницьку зміну і повалення конституційного ладу, захоплення державної влади (злочини проти основ національної безпеки України ст. 109 КК України), зміну меж території та державного кордону України (ст.110 КК України), захоплення будівель чи споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування (злочини проти авторитету органів державної влади ст. 341 КК України), злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг (розділ XVII КК України). При тому обвинувачення кваліфікує це правопорушення як злочин проти громадської безпеки, тобто виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не відповідають його правовій кваліфікації.

З огляду на викладене, у відповідності з вимогами з ч. 6 ст. 22 КПК України, яка передбачає, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд вважає, що обвинувальний акт складений з такими порушеннями КПК України, що позбавить прийняття судом законного рішення у справі з урахуванням такого обвинувального акту, оскільки при наявності грубих порушень закону суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України за наявності клопотання прокурора про подовження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, суд вважає, що воно є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки ризики, які стали підставою для застосування даного заходу, не відпали.

Керуючись ст. 291, 314, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015050000000051 від 05.02.2015 року, відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України - повернути прокурору для приведення його у відповідність до ст. 291 КПК України.

Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в Дніпропетровському СІЗО відносно обвинуваченого ОСОБА_1 вважати продовженим до 29 липня 2016 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд шляхом подачі апеляції протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий

Судді