Постанова № 58113151, 01.06.2016, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/1503/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартишева Т. О.

за участю секретаря Махота О.В.,

позивача -

представника відповідача Новікової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костянтинівки адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівського об*єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача - Костянтинівського об*єднаного УПФУ Донецької області, в якому зазначив, що є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та до 01 квітня 2015 року отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 01 квітня 2015 року відповідачем припинена виплата пенсії з посиланням на абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв*язку з внесенням змін до законодавчого акту, при цьому, з 01 червня 2015 року обставини, що передбачали припинення виплати пенсії, відпали, але така виплата відповідачем не відновлена. Відповідачем відмовлено позивачу у поновленні пенсійних виплат з посиланням на ті ж самі обставини, які зумовлювали припинення виплати пенсії. Вважає, що оскільки до 01 червня 2015 року закон щодо призначення всіх пенсій, в тому числі, спеціальних, на загальних підставах не прийнятий, то з 01 червня 2015 року він вже не має права на призначення пенсії у порядку та умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», а тому з 01 червня 2015 року йому повинна виплачуватись пенсія по інвалідності, як це передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи викладене, просив визнати бездіяльність відповідача щодо відмови у поновленні виплати йому пенсії по інвалідності з 01 червня 2015 року незаконною та зобов'язати відповідача виплачувати йому пенсію по інвалідності відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 червня 2015 року.

Ухвалою суду від 01 червня 2016 року за заявою позивача ОСОБА_2 визнано поважними причини пропуску ним строку звернення до суду з адміністративним позовом до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з*явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримує позовні вимоги (а.с. 4).

Представник відповідача - Костянтинівського об*єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надавши письмові заперечення (а.с. 28, 36), зі змісту яких вбачається, що позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні як отримувач пенсії по інвалідності ІІІ групи від загального захворювання відповідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 07 вересня 2011 року. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02 березня 2015 року, що набрав законної сили з 01 квітня 2015 року, внесені зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо пенсійного забезпечення осіб в частині виплати пенсій працюючим пенсіонерам, а саме, передбачено, що тимчасово, з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються. Згідно із записами у трудовій книжці позивач працює на посаді сільського голови Віролюбівської сільської ради на засадах та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ. Крім того, у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24 грудня 2015 року, до ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» внесено зміни: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим законом, законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачується», тому у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

З*ясувавши позицію сторін у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5-7), згідно копії довідки МСЕК серія НОМЕР_1 (а.с. 16) є інвалідом ІІІ групи від загального захворювання строком до 01 грудня 2016. Згідно копії трудової книжки НОМЕР_2 позивач у теперішній час займає посаду сільського голови Віролюбівської сільської ради VІІ скликання (а.с. 10-15), що давала право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», як це вбачається з відповіді Костянтинівського об*єднаного УПФУ в Донецькій області на адресу позивача за вих. № 5465/03/12-17 від 17 березня 2016 року (а.с. 9).

Позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду як отримувач пенсії по інвалідності ІІІ групи від загального захворювання відповідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування» з 07 вересня 2011 року, що підтверджується копією протоколу про призначення пенсії (а.с. 17).

16 березня 2016 року ОСОБА_2 звертався із заявою до відповідача з приводу поновлення йому з 01 червня 2015 року виплати пенсії по інвалідності у зв*язку з відсутністю перешкод для її виплати (а.с. 8), на яку відповідачем повідомлено, що у період дії Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02 березня 2015 року, що набрав законної сили з 01 квітня 2015 року, особі, яка отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та працює на посаді, яка давала право на призначення пенсії згідно Закону країни «Про державну службу» у період роботи з 01 квітня по 31 грудня 2015 року, пенсія, призначена відповідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - не виплачується (а.с. 9).

В силу ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до абз.1, 2 ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах передбачених Законом України «Про державну службу», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. У період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

В силу ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України.

Як вбачається з письмових заперечень відповідача, Костянтинівське об*єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області дотримується думки, що оскільки позивач працює на посаді, яка давала право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», то в період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 пенсія, призначена згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачу ОСОБА_2 виплачуватися не повинна.

В той же час, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 № 213-VII, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Зазначений в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01 червня 2015 не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Таким чином, станом на 01 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим дії відповідача в цей період часу відповідали діючому законодавству. При цьому, з 01 червня 2015 посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені частиною 1 статті 47 та статтею 54 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали, та з 01 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії були відсутні.

Доводи відповідача щодо дії вимог Закону України за № 911-VІІІ від 24 грудня 2015 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у заперечення цієї частини позовних вимог суд до уваги не приймає, оскільки даний закон набрав чинності з 01 січня 2016 року та на правовідносини, що виникли між сторонами у період часу з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року не поширюється.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24 грудня 2015 року до ч.1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» внесено зміни: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим законом, законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачується».

Позивач ОСОБА_2, як особа, яка продовжує працювати, у період часу з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року включно, тобто, до набрання чинності Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, мав право на отримання пенсії по інвалідності згідно ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ч.1, ч.2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб*єкта владних повноважень обов*язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а порушене право позивача - захисту, бездіяльність відповідача у справі щодо не поновлення виплати позивачу ОСОБА_2 пенсії, призначеної відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період часу з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року включно слід визнати протиправною та зобов*язати відповідача виплатити ОСОБА_2 пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за вказаний період часу, відмовивши у задоволенні іншої частини позовних вимог у зв*язку з тим, що вони не ґрунтуються на чинному законодавстві.

В силу ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб*єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати, пов'язані зі сплатою нею судового збору, у розмірі 551,20 грн. (а.с. 1).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 17, 18, 158-163, 167 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Костянтинівського об*єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій областіщодо відмови ОСОБА_2 у поновленні виплати з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року включно пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», неправомірною.

Зобов'язати Костянтинівське об*єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій областіздійснити виплату ОСОБА_2 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року включно.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 551 (п*ятсот п*ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 01 червня 2016 року. Повний текст постанови суду виготовлений 06 червня 2016 року.

Суддя