Справа № 226/3736/15-ц
ЄУН 226/3736/15-ц
Провадження № 2/226/70/2016
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 травня 2016 року м.Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Петуніна І.В.,
за участю секретаря Альберті О.В.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
представника третьої особи, органу опіки та піклування, ОСОБА_5
третьої особи ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Мирноград справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів на дітей та дружину, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми в обґрунтування якого вказав, що з відповідачем по справі ОСОБА_3 він перебував у зареєстрованому шлюбі з 09 серпня 2013 року по 17 липня 2015 року. Від даного шлюбу вони мають двох спільних дітей: сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_9 встановлених обставин у рішенні суду від 06.07.2015р., шлюб був розірваний за ініціативою відповідача. За його вимогою суд приймав заходи щодо збереження сімї та відновлення сімейних стосунків. Тому їм надавався строк 2 місяці для примирення. Але ОСОБА_3 письмовою заявою на розірванні шлюбу наполягала, тому шлюб був розірваний на підставі рішення Димитровського міського суду Донецької області від 06.07.2015р. Особисто він спрямовував свої дії на збереження сімї в першу чергу в інтересах дітей, бо свого життя без них не уявляє, на відміну від відповідача, яка могла місяцями кидати дітей та виїжджати, не цікавлячись їх долею. Причиною розірвання шлюбу стали систематичні, безцільні, безвідповідальні та безконтрольні поїздки відповідача у Туреччину. Відповідач залишала дітей на позивача і не надавала ніяких звітів куди вона їздить та з якою метою. Він намагався перешкоджати цьому, але це лише стало причиною конфлікту та ініціюванням розлучення з боку дружини. На час розлучення спору щодо визначення місця проживання та зустрічей з дітьми не було. Між сторонами існувала домовленість, що під час відлучення відповідача діти залишалися проживати з позивачем. На утримання дітей позивач добровільно з вересня 2014р. сплачував аліменти у розмірі 25%. Крім аліментів, позивач постійно брав участь вихованні та піклуванні про дітей, ніс додаткові витрати. Під час відсутності дружини, діти повністю перебували на утриманні позивача. У 2011 році ОСОБА_3 була у Туреччині 6 місяців, у 2012 6 місяців, у 2013 1 місяць, у 2015 4 місяці. І це лише за даними одного з її закордонних паспортів на прізвище «Шершень», у якому 3 штампи на стор.8-9 ще не розбірливі. Але у відповідача є ще один паспорт на прізвище «Шершень-ГРибовода», який вона суду не надала на огляд. Під час відїздів діти жили з ним. Навіть до укладення шлюбу, ОСОБА_7 був з ним. З вересня 2015 року ОСОБА_3 почала вимагати від позивача збільшення розміру аліментів, шантажуючи побаченнями з дітьми. Позивач відмовив їй у збільшенні аліментів, адже ніякого звіту щодо витрат на дітей відповідач не надавала. Тоді вона запропонувала позивачу відмовитись від батьківства, щоб отримувати гарантовані виплати від держави, як мати-одиначка. Він також їй відмовив. У жовтні 2015 року відповідач знову поїхала до Туреччини, але дітей позивачу не залишила, а залишила своїй матері і заборонила бачитися йому з дітьми. Під час перебування ОСОБА_3 за кордоном позивачу вдалось самовільно забрати доньку до себе, але син залишився мешкати з матірю відповідача. Після повернення ОСОБА_3, донька стала знову проживати з нею, оскільки відповідач проявила не аби яку зацікавленість у проживанні дітей з нею. Позивач вбачає таку зацікавленість відповідача тільки для продовження отримання аліментів та соціальних виплат на дітей, оскільки вона безробітна, працювати не хоче, свого доходу не має, живе на сплачені аліменти та матеріальну допомогу при народженні дитини. І втрата дітей для неї б значила втрату і цих доходів. Орган опіки та піклування визначив місце проживання дітей із матірю. Але рішенням виконкому Димитровської міської ради № 44 від 20.01.2016 року, встановлено спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_8, їх батьком, тобто позивачем: в день його відпочинку (субота або неділя), батько о 9:00 год. забирає дітей за місцем проживання дітей за адресою: пров.Уральский, 6/1, м.Димитров Донецької області та о 17:00 год. повертає малолітніх в родину матері ОСОБА_3
Відповідач не виконує рішення органу опіки та піклування та продовжує шантажувати позивача грошима та залякує, що добється позбавлення позивача батьківських прав. Так, висновками поліції від 05.12.2015р., 07.03.2016р., 14.03.2016р., 21.03.2016р., листами від 09.03.2016р., 15.03.2016р., встановлено, що 05.12.2015р., 06.03.2016р., 12.03.2016р., 19.03.2016р., 20.03.2016р. позивачу було відмовлено у побаченні з дітьми. За цих умов він змушений звернутися із захистом до суду. Але, так як орган опіки та піклування не врахував більшість важливих обставин і підготував однобокий феміністський висновок, який дискримінує його як батька, то він вимушений просити суд, щоб 3 доби на тиждень діти були з ним, а 4 доби з відповідачем. Це буде відповідати справедливості та ст.141 СК України. ОСОБА_10 згідно рішення органу та піклування, побачення з дітьми повинно становити лише 16 год. на тиждень з 168 год., що порушує право на рівність прав по відношенню до дітей.
Позивач може дати набагато більше ніж відповідач, але це не було враховано, не було враховане особисте ставлення дітей до нього, його до дітей, стан здоровя відповідача, не було проведено бесіди з оточенням, його сусідами, його батьками та багато інших недоліків у роботі служби у справах дітей. Він проживає у трикімнатній квартирі, яка перебуває у його спільній власності з батьками. Квартира обладнана всім необхідним, знаходиться у належному матеріальному, технічному та санітарному стані. За місцем проживання скарг від сусідів на нього немає, всі сусіди його та відношення до дітей характеризують позитивно. Позивач має вищу освіту, перспективу карєрного зросту, має стабільних дохід у вигляді заробітної плати в розмірі 7000 грн., у колективі характеризується позитивно, не має хронічних захворювань, на обліку в психоневрологічному та інших диспансерах не перебував та не перебуває.
Органом опіки та піклування не враховано, що він навчається у вищому навчальному закладі і в теперішній час знаходиться у відпустці по навчанню аж до серпня 2016р., а у серпні 2016р. у нього чергова відпустка. Тому призначення йому 16 год. на тиждень з 168 завдає йому порушення прав на приймання участі у вихованні дітей. Такі рідкісні зустрічі лише віддаляють його від дітей, що шкодить нормальну та правильному вихованню. Діти будуть себе відчувати неповноцінними. І це з вини деморалізованого органу опіки та піклування, який бездумно вирішує долі дітей та батьків. Такі рішення органу опіки та піклування, який бездумно вирішує долі дітей та батьків, такі рішення органу опіки та піклування направлені на вирощування розпусти у майбутніх поколінь. Позивач має бажання присвячувати всі 7 днів на тиждень дітям, але поважає право відповідача на участь у долі дітей. Тому погоджується, щоб йому було надано 3 дня на тиждень для перебування дітей з ним. Крім того, йому допомагає по догляду за дітьми його мати ОСОБА_6, яка мешкає разом з ним. Вона буде допомагати відводити дітей у школу та дитячий садок та по домогосподарству. Вона пенсіонер, а тому має достатньо сил та часу надавати йому добровільну допомогу. Вона вже визначила себе, як надійних помічник у вихованні та піклуванні. У характеристиці, наданій ЗОШ № 9 зазначено, що батьки приділяють належну увагу вихованню сина. Тобто позивач вважає, що він нічим не гірше відповідача, і звужувати його права на участь у вихованні сина та дочки не є правильним. У інформації, наданій центром «Бригантина» у секцію «Спортивна аеробіка та фітнес» ОСОБА_7 приводив та забирав батько. Як зазначено у інформації дошкільного дитячого закладу №19 «Веселка», позивач брав активну участь у житті ОСОБА_7, приводив та забирав його з дитячого садку. Позивач постійно слідкує за станом здоровя дітей, їх розвитком, виховує та піклується про них, з дочкою та сином позивач має психологічний контакт, привязаність один до одного. Відповідач постійно висловлювалася з погрозами на його адресу, що забере дітей до себе та покине територію України, і це має підґрунтя. Якщо буде втрачений контакт з дітьми, то він втратить їх назавжди. Підтримання стосунків можливо лише систематичними зустрічами з дітьми.
У звязку з вищевикладеним просить визначити з дітьми такий спосіб його участі: позивач о 17.00 год. у четвер забирає дітей до себе, у пятницю забезпечує дітям відвідування загальноосвітнього та дошкільного навчальних закладів, у суботу та неділю діти з батьком, о 17.00 год. у неділю батько повертає дітей в родину матері до місця проживання за адресою: пров.Уральский, 6/1, м.Димитров Донецької області. У разі тривалих відїздів матері (ОСОБА_3П.), діти цілодобово знаходяться під наглядом батька.
Також відповідач звернулася до позивача із зустрічним позовом про визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів на дітей та дружину в обґрунтування якого вказала, що 09.08.2013р. вона уклала шлюб з ОСОБА_1, який вони зареєстрували у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Димитровського міського управління юстиції у Донецькій області, за актовим записом №194. Для неї це другий шлюб, а для відповідача це перший шлюб. Від шлюбу вони мають двох дітей: ОСОБА_7 11.03.2009р.н. та ОСОБА_8 01.03.2014р.н. Подружні відносини з відповідачем не склались у звязку з тим, що вони мали інші погляди на життя, наслідками чого були постійні сварки з чоловіком, свідком яких були їх діти, що мало тяжкі наслідки для їх психіки. Їх подальше спільне життя та збереження шлюбу стало суперечити її інтересам та інтересам їх дітей. У звязку з цим вона з 06.03.2015р. припинила з відповідачем шлюбні стосунки та перестала вести спільне господарство. Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 06.07.2015р., шлюб між нею та ОСОБА_1 розірвано. Після розірвання шлюбу, по домовленості між ними, діти залишилися проживати з нею за адресою: Донецька область, м.Димитров, пров.Уральський, буд.6 кв.1.
Для проведення весілля з ОСОБА_1 ними з її кредитної картки Приватбанку було знято кредитні кошти у розмірі 15930 грн. Зазначених коштів не було достатньо та вони були вимушені зайняти у борг 1500 доларів США у її подруги ОСОБА_11, яка мешкає у Туреччині. Ними у період шлюбних відносин було частково погашено борг у розмірі 1000 доларів США. З метою погашення залишку зазначеного боргу, вона була вимушена поїхати на недовгий період на заробітки до Туреччини, а саме до м.Анкара, щоб доглянути за донькою ОСОБА_11 ОСОБА_12 2002р.н., у період її відсутності з 04.09.2015р. по 21.10.2015р., за винагороду у розмірі заробітної платні гувернантки у розмірі 300 доларів США. Наприкінці листопада 2015 року ОСОБА_11 повторно запросила її допомоги по догляду за її дитиною, у період з 02.12.2015р. по 01.01.2016р., щоб остаточно розрахуватися з залишком боргу у розмірі 200 доларів США та ще заробити коштів, а саме 100 доларів США, вона погодилася, оскільки інакшим образом вона не могла б повернути такий великий борг, так як єдиним доходом є допомога по догляду за дитиною у розмірі 1075,00 грн. на місяць та аліменти на утримання однієї дитини у розмірі орієнтовно 1598,85 грн. на місяць.
Відповідно до ч.2 ст.151 СК України, батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Виїжджаючи тимчасово за межи України, вона точно знала період свого перебування на Туреччині, у звязку з чим, нею було залучено до виховання дітей її мати ОСОБА_13 та її рідну сестру ОСОБА_14 та попереджено ОШ №10, де навчається її син ОСОБА_7 про те, що дитину приводити до школи та забирати зі школи буде ОСОБА_14, про що нею написано заяву від 03.09.2015р. Під час її відсутності в Україні, 28.12.2015р. ОСОБА_1 зустрів їх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з її сестрою ОСОБА_14 та ОСОБА_13 біля магазину «Еко-Маркет» по вул.Ватутіна в м.Димитров та забрав ОСОБА_8 посилаючись на те, що він «сам буде виховувати свою доньку». ОСОБА_14 звернулася до поліції із заявою, повідомивши про цей випадок, про що начальником Димитровського відділення поліції Красноармійського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області підполковником поліції ОСОБА_15 винесено Висновок № 578/П від 29.12.2015р.
Повернувшись з відрядження 02.02.2016р., вона намагалася забрати свою доньку ОСОБА_8, проте ОСОБА_1 відмовив, посилаючись на те, що тепер він сам буде виховувати ОСОБА_8, звинувативши її у тому, що вона кинула дітей напризволяще, а сама поїхала відпочивати до Туреччини, хоча він точно знав, що вона їздила «відробити» їх борги за весілля. До того ж, ОСОБА_1 відмовив їй навіть бачитися з донькою ОСОБА_8, не допустивши її до неї 02.02.2016р., випхавши її з дверей втришия по сходах та викликав поліцію, посилаючись на те, що вона «вломилася» в його квартиру. Коли приїхала поліція він допустив її до доньки. 03.01.2016р. ОСОБА_1 повторно відмовив їй бачитися з ОСОБА_8, донька кричала через двері та плакала, він не міг доньку заспокоїти, а її не впускав, у звязку з чим вона була вимушена викликати наряд поліції. Поліції він повідомив, що донька буде мешкати з ним до того часу поки не буде винесено рішення Димитровської міської ради по справах сімї та молоді з ким будуть перебувати діти. За її повідомленням від 03.01.2016р. начальником Димитровського відділення поліції Красноармійського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області підполковником поліції ОСОБА_16 винесено Висновок № 33 від 04.01.2016р. відповідно якого справа була закрита з посиланням на те, що в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникли цивільно-правові відносини.
11.01.2016р., прийшовши до ОСОБА_1 побачитися з ОСОБА_16, вона звернула увагу на те, що у доньки велика температура, а саме 38 градусів. Вона сама викликала швидку медичну допомогу, коли позивач почув, що вона викликаю «швидку», він вигнав її з квартири. Вона була вимушена викликати поліцію. За її повідомленням від 11.01.2016р., начальником Димитровського відділення поліції Красноармійського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області підполковником поліції ОСОБА_16 винесено Висновок № 115 від 13.01.2016р. відповідно до якого справа була закрита з посиланням на те, що в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникли цивільно-правові відносини.
12.01.2016р. 15 год. 00 хв. прийшовши з лікарем-педіатром на адресу мешкання ОСОБА_1, її та лікаря-педіатра ОСОБА_17 не допустили до дитини, про що лікарем-педіатром видано довідку від 18.01.2016р. ОСОБА_1 21.01.2016р. повторно не дав можливості їй бачитися з ОСОБА_17, про що не відкриваючи двері мені та поліції повідомила його мати ОСОБА_6. За її повідомленням від 21.01.2016р. начальником Димитровського відділення поліції Красноармійського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області підполковником поліції ОСОБА_16 винесено Висновок № 203 від 23.01.2016р. відповідно якого справа була закрита з посиланням на те, що в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникли цивільно-правові відносини. За заявою ОСОБА_1 Виконавчим комітетом Димитровської міської ради винесено рішення №44 від 20.01.2016р., яким встановлено такий спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми ОСОБА_7 11.03.2009р.н., ОСОБА_8 01.03.2014р.н., громадянина ОСОБА_1, що проживає окремо: в день свого відпочинку, який співпадатиме з вихідним днем тижня (субота або неділя), батько о 09.00 год. забирає дітей за місцем їх проживання за адресою: м.Димитров, пров.Уральський, буд.6 кв.1 о 17.00 год. повертає малолітніх в родину матері, ОСОБА_3.
15.01.2016р. вона звернулася до Органу опіки та піклування виконкому Димитровської міської ради: служба у справах дітей із заявою визначення місця проживання дітей спільно з матірю. До заяви нею додано: довідку ДНЗ №8 «Конвалія» №3 від 26.01.2016р.; інформацію про виконання батьківських обовязків, яка видана ЗОШ №10; характеристику ОСОБА_7, яка видана класним керівником ЗОШ №10; інформацію про відвідування занять ОСОБА_7 ЗОШ №9; інформацію про виконання батьківських обовязків, яка видана ДДУ №19 «Радуга»; характеристику ОСОБА_7, яка видана ЗОШ №9; інформацію про виконання батьківських обовязків, яка видана тренером по спортивній аеробіці; довідку про відвідування секції спортивної аеробіки та інше. 01.02.2016р. Органом опіки та піклування виконкому Димитровської міської ради: служба у справах дітей винесено Висновок про визначення місця проживання дітей відповідно якого прийнято рішення щодо доцільності проживання малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в родині матері ОСОБА_3, за адресою: м.Димитров, пров.Уральський, буд.6 кв.1. 02.03.2016р. вона зайшла до дому до відповідача, провідати ОСОБА_8 та побачила, що у доньки на лобі велика гематома, перелякавшись за стан здоровя дитини, вона забрала її до себе дому, де переодягнула та звернулася у травматологічне відділення Димитровської центральної міської лікарні для огляду стану дитини. З 02.03.2016р. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мешкають разом з нею за адресою: Донецька область, м.Димитров, пров.Уральський, буд.6 кв.1 та перебувають на її утриманні.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови від 12.06.1998р. №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сімю України», вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обовязків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матірю.
Відповідач працює гірником очисного забою підземним на ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» та отримує заробітну плату у середньому 6395,42 грн. на місяць. ОСОБА_1, відповідно до вимог ч.1 ст.187 Сімейного кодексу України, подано заяву за місцем роботи, про відрахування аліментів на дітей з його заробітної плати, у розмірі 1/4 частини його заробітку.
Ними угоди про сплату аліментів на утримання ОСОБА_7 11.03.2009р.н. та ОСОБА_8 01.03.2014р.н. та на її утримання не досягнуто, тому відповідно до ч.3 ст.181 СК України, вважає що кошти на утримання їх дітей (аліменти) повинні бути присуджені за рішенням суду у частці від доходу відповідача.
Аліменти відповідач нікому не платить, по виконавчим листам з нього виплати не проводяться, інших утриманців не має, відповідно працездатності, інвалідом не являється, матеріальну допомогу на утримання їх дітей ОСОБА_7, ОСОБА_8 та на її утримання може надавати.
У звязку з цим відповідач у зустрічній позовній заяві просить визначити місце проживання дітей з нею, стягнути з позивача на її користь на утримання дітей аліменти у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) позивача та на її користь і утримання аліменти у розмірі 1/6 заробітку (доходу) позивача до досягнення донькою ОСОБА_8 3-х років.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та надав письмові заперечення проти зустрічних позовних вимог, де вказав, що в обґрунтування позовних вимог відповідач не назначає зовсім в чому конкретно полягає порушення її прав. Позовні вимоги ґрунтуються на сумнівних бездоказових обставинах про надумані перешкоди у спілкуванні з дітьми.
Не можна погодитись і з твердженням відповідача про те, що свідками їх сварок були діти, і збереження шлюбу стало суперечити інтересам дітей. Він намагався сварки згладжувати. Насильства у сімї ні до кого не застосовував, адже відсутні про це будь-які докази. Він намагався перешкоджати поїздкам дружини у Туреччину для заробітку аморальним способом, а це стало суперечити її інтересам. До речі, зароблені сумнівнім способом кошти, дружина витрачала виключно на себе. Він намагався перешкоджати дружині вживанню наркотичних засобів, але це стало суперечити її інтересам. Дітей вона тримає лише, як джерело додаткового доходу.
Як свідчить довідка з місця його роботи, аліменти у розмірі 25% він сплачує добровільно з вересня 2014 року. Але, як зазначає сама відповідач, шлюбні стосунки та ведення спільного господарства відповідач припинила лише у березні 2015 року. Однак, дійсно вони проживали спільно та вели спільне господарство у квітні-серпні 2015 року, навіть після розірвання шлюбу. 04 вересня 2015 року відповідач поїхала до Туреччини, а діти проживали з ним до 22 жовтня 2015 року. Приїхавши з Туреччини 23 жовтня 2015 року, відповідач забрала дітей та частково речі. Він в цей час був на роботі. Вона вирішила щоб діти жили у її батьків. Спочатку вона давала йому дітей на вихідні з ночівлею. 9, 10, 11 листопада 2015 року донька була зі мною, бо були три вихідних поспіль. У листопаді також відповідач почала ставити умови, щоб він відмовився від сина ОСОБА_18, або більше не побаче сина. З 09 листопада по 28 грудня року дітей не бачив. Тому він вимушений був написати заяву до органу опіки та піклування, який порушує його право на участь у житті дітей та їх вихованні.
Також зауважує, що з кінця грудня 2015 року по лютий 2016 року донька проживала з ним. Тому неясно, в чому порушення прав відповідача. Адже діти залишалися на його утриманні, а аліменти, які він сплачував добровільно, це додаткова допомога, щоб і мати дітей також брала участь в утриманні дітей. І якщо відповідач вирішила у судовому порядку стягувати аліменти, то потрібно врахувати, що на даний час існує переплата аліментів за 19 місяців. Діти проживали з ним і повністю були на його утриманні. Відповідач зазначає, що для святкування весілля з її кредитної картки були зняті кредитні кошти 15930 грн., та вона взяла у борг 1500 доларів США. Дана обставина не підтверджена належними та допустимими доказами. Він навіть не знав, що у неї є кредитна карка. З якою метою вона знімала гроші, він не знає. Може припустити, що гроші їй знадобились для сплати за літак у Туреччину. Про 1500 доларів США теж чує вперше. Надана суду розписка на 500 доларів США не є належним доказом. Адже ким вона написана та де саме це достовірно невідомо. Можливо такої особи навіть немає зовсім. Може зазначити інше, що гроші у розмірі 1000 доларів США на проведення весілля, вони брали у борг у його батьків. ОСОБА_10 він ще не віддав. Відповідач участі у віддані боргу ні приймає, бо жодного дня не працювала і спільного вкладу у сімейний бюджет не вносила. Тому посилання відповідача на існування їх спільних боргів може підтвердитись в тій частині, що вони брали у його батьків 1000 доларів США, а кредитні гроші та гроші з Туреччини відповідач витрачала на себе. Відповідач може працювати та себе забезпечувати, може на по декілька місяців залишати дітей, що підтверджується поясненнями про заробітки у Туреччині. Син ходить до школи, донька до дитячого садку. А весь інший час по піклуванню та вихованню під час заробітків відповідача, він може присвятити дітям сам. Це підтверджується тим, що під час всіх відїздів відповідача, окрім останнього, діти проживали з ним і не було ніяких проблем.
Надумані посилання відповідача на те, що під час, коли донька була з ним, він неналежно її доглядав. Виклики лікаря та поліції це було для того щоб привернути увагу. Підтвердження протиправних дій з його боку поліція не знайшла. Доньку він не віддав дружині з тієї причини, що вона оформлювала візу для чергової поїздки, про що свідчить довідка з Приватбанку, де зазначено, що відповідач отримала довідку для візи. Але під час засідань органу опіки і піклування, відповідач запевнила, що нікуди більше не поїде та піде працювати у нашому місті. Я її запевненням повірив, та безперешкодно віддав доньку їй.
Раніше у листопаді 2015 року він подав до органу опіки та піклування заяву про встановлення йому способу участі у вихованні дітей. 02 грудня 2015 року було призначено засідання, але відповідач на нього не з явилася. Він пішов до неї додому, щоб дізнатися, чому вона не прийшла. Коли прийшов, то довідався від її матері, що відповідач поїхала до Туреччини. Перед цим вона сина ОСОБА_18 перевела до іншої школи, а доньку ОСОБА_8 до дитячого садочку не водить. Рішенням №44 від 20.01.2016р. органу опіки та піклування, було визначено мій спосіб виховання моїх дітей, але відповідач це рішення не виконує, бачитись з дітьми йому не дає, залякує його тим, що загонить у борги. Це підтверджується висновками поліції, що є у справі та висновком поліції від 28.03.2016р. Йому було визначено спосіб участі у вихованні дітей бачитись з ними у суботу та неділю. Але, як свідчить графік роботи, такий спосіб не надає мені можливості повноцінно приймати участь у житті дітей, адже робота по першим змінам передбачає, що з дітьми я можу бачитись тільки після 15 години.
Він добровільно сплачував та продовжує сплачувати аліменти на двох дітей у розмірі 25% від своєї заробітної плати. 15% він сплачував аліментів допомоги непрацездатним батькам, що підтверджується довідкою з місця його роботи. Мати має пенсію у розмірі 1256,16 грн., що не достатньо для нормального життя, так як ціни на ліки та комунальні послуги останнім часом зросли у декілька разів.
Обовязок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений в ст.51 Конституції України. Дана конституційна норма знайшла своє відображення і в Сімейному кодексі України (статті 202-206).
Відповідно до ст.202 СК України, повнолітні дочка, син зобовязані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Непрацездатними визнаються особи, які досягли пенсійного віку (чоловіки 60 років, жінки 55 років) та інваліди І, II та III груп (ст.1 Закону України «Про загальнообовязкове в державне пенсійне страхування»).
Як свідчать копії пенсійних посвідчень його батьків, батько є пенсіонером за віком, а мати пенсіонером за інвалідністю. Крім того мати ще стоїть на диспансерному обліку у сімейного лікаря, ці обставини підтверджується довідкою з лікарні та довідкою МСЕК. Батьки потребують допомоги на лікування та підтримання стану здоровя.
Крім того потрібно памятати про його борг матері у розмірі 1000 доларів США.
У звязку з виникненням шантажу з боку відповідача, він перестав виплачувати аліменти та борг батькам добровільно. Тому у грудні 2015 року батьки зверталися з позовами до суду про стягнення аліментів з нього. Але це питання вони врегулювали миром. Він людина не конфліктна та намагається все вирішити переговорами без зайвих судових витрат. Тому вони домовилися, що він збільшить розмір аліментів на батьків до розміру 25% на місяць. Таким чином буде поступово погашатися і його борг у розмірі 1000 доларів США.
Крім зазначених витрат, він допомагаю ще одній дитині, яку вважає своєю, він відправляє перекази коштів, це підтверджується копіями платіжних переказів на суму 3000 руб. від 27.10.2015р.
Також він навчається на договірних умовах у вищому навчальному закладі, що підтверджується копією квитанції від 01.03.2016р. та довідкою-викликом для виконання дипломного проекту. Це також додаткові суттєві витрати. А у звязку з підвищенням тарифів на комунальні послуги, він несе більше фінансове навантаження. Його витрати щомісячно складають 119,77 + у середньому 750, а всього приблизно 870 грн. щомісячно.
Також з нього стягують щомісячні страхові внески відповідно до договору страхування у розмірі 536 грн. на місяць. Розірвати договір він поки не може, бо це передбачено умовами договору.
Тому прямо зараз призначати йому підвищення аліментів на двох дітей до 1/3 та стягнення аліментів на утримання відповідачки у розмірі 1/6 призведе до того, що я вимушений буду відмовитися від сплати за комунальні послуги та припинити навчання у вищому навчальному закладі. ОСОБА_10 інакше йому просто не буде за що жити. Залишок буде меншим за прожитковий мінімум, якого йому не достатньо, бо він працює у шахті фізично та потребую нормального калорійного харчування. Субсидію йому ніхто не дасть, адже його номінальний заробіток 6800 грн., після сплати аліментів відповідачу та батькам, фактично залишається для нього менше 1800 грн. на харчування, сплату комунальних послуг, сплати за договором страхування та витрат на навчання.
Відповідач забуває про приписи ч.6 ст.84 СК України, бо аліменти на дружину присуджуються за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Але я таку допомогу можу надавати у розмірі не більше 200 грн. на місяць. В цих грошах відповідач не має потреби, це лише помста за те, що намагається боротися за право спілкування з дітьми.
Як зазначає сама відповідач, за період з 02.12.2015р. вона заробила 300 доларів США. ОСОБА_9 з роздруківкою відомостей з веб-сайту НБУ за цей період, курс долара США складав 2400 грн. за 100 доларів. Це значить, що відповідачка зробила 7200 грн. за місць, тобто її заробіток більше мого. Податки та інші обовязкові платежі відповідач не сплачує, за комунальні послуги не сплачує також. Чому їй не вистачає цих коштів? І при цьому аліментів вона нікому не платить. Нікого не утримує, бо сплачених ним аліментів (в середньому 1700 грн. на місяць, за 19 місяців) та виплати державної допомоги 1075 грн. достатньо для утримання двох дітей. Я, наприклад, зараз у такому стані, що вимушений витрачати на себе лише 500 грн. на місяць. А при збільшенні аліментів йому залишиться померти з голоду, заплативши при цьому аліменти та всі обовязкові платежі.
Крім того, відповідач не зверталася до нього з приводу аліментів на себе. Про це він лише довідався з суду. Для того щоб вирішити питання по збільшення витрат на дітей та на відповідача, їй потрібно було спочатку звернутися до нього, щоб він зміг по-іншому розподілити свій дохід та досягти компромісу між мною та батьками, вирішити питання подальшого мого навчання, та пояснити іншому отримувачу допомоги, чому він перестане допомагати своїй дитині. Відмов у аліментах від мене відповідач не отримувала, а тому її права на цей час також не порушені.
Крім того, позивач у судовому засіданні пояснив, що у нього є ще дитина поза шлюбу, це ОСОБА_12 29.10.2005р.н., яка мешкає у РФ, Татарстан, м.Набережні Челни, зараз точну адресу сказати не може, матір дитини ОСОБА_19 01.03.1978р.н. Дитина народилася у РФ, Московська область, точне місце не знає. У графі батько, він батьком дитини не вказаний. Вони з ОСОБА_12 домовилися, що він буде їм допомагати. Також він добровільно сплачує аліменти своїм батькам. Також він віддає борг своїм батькам у розмірі 1000 доларів США, який він займав з відповідачем. Гроші знімали у гривнях, у Докучаєвську, але домовилися, що будуть віддавати за курсом долару США. Також він навчається в інституті на платній підставі. Із заробітної плати він повністю виплачує комунальні послуги, крім того з нього відраховують страховку у розмірі 530 грн. щомісячно. Він на цю страховку писав заяву, це страховка на здоровя на 20 років, заяву писав на дільниці шахти. Відповідач допомагала відправляти відкритки та гроші його доньці, бачила на фотокартках його дитину. Матір відповідача також знала про його доньку. Вони бажають вирвати у нього всі гроші. З донькою ОСОБА_12 бачиться не часто, останній раз бачив 3 роки тому. Він не зареєстрував доньку на себе, тому що не міг приїхати у РФ. У нього заробітної плати не хватає і якщо діти будуть мешкати з ним, він не буде плати аліменти. Він вважає, що умови для дітей у відповідача не створені, у неї немає манежу для ОСОБА_8, у кімнаті, де навчається ОСОБА_7, спить батько відповідача. Там завжди гори посуду. За його думкою більш займається дітьми матір відповідача, а не сама відповідач. Його дитину укладає спати бабуся, відповідач постійно гуляє на «Даманськом», палить цигарки, пє каву. Він забрав тоді ОСОБА_8, тому що ОСОБА_7 йому помішали забрати. Те, що забрав ОСОБА_8, може було для ОСОБА_7 психологічним стресом, тому що той залишився без сестри. Він працює на ш.Стаханова. Уходить у 6.00 приходить о 15.10 год. У цей час він приділяв увагу ОСОБА_8. У інший час займалася його матір, з доглядом за дитиною вона справлялася, перебуває на обліку як інвалід 3-ї групи у уролога. Протипоказань щодо підняття вантажів немає. Діти завжди проводили час з ним. Спиртне вживає на свята, може не вживати взагалі, палить, на обліку у наркодиспансері не перебуває. Фактично припинилися сімейні відносини 23.10.2015р. При розлученні питання про місце проживання дітей не піднімалося, діти мешкали з матірю, тоді вона давала дітей на 3 доби без проблем. У період шлюбу відповідач не виїжджала за кордон, вона забажала виїжджати у Туреччину і тому вони розлучилися. Самовільно забрав ОСОБА_8, тому що забрав свою дитину. З моменту припинення шлюбу, він бачився з дітьми, стали заважати бачитися з 09 листопада, тому що вони бажали позбавити його батьківських прав. Були погрози, що матір вивезе дітей у Туреччину. Коли він приїхав до дітей у час відсутності відповідача, у доньки та сина були подряпане обличчя, до лікарні вирішив не звертатися, тому що подряпини були незначні. Бабуся не заперечувала бачитися з ОСОБА_7, коли ОСОБА_8 була у нього, коли відповідача не було. З ним зараз мешкає матір, якщо діти будуть мешкати з ним, то матір буде постійне мешкати тут. Власники житла це він, матір та батько. Платить за комунальні послуги платить тільки він, тому що у матері пенсія складає лише 1200 грн. Він згоден з тим, щоб діти мешкали з відповідачем тільки у тому разі, коли вона не буде виїжджати за кордон на довгий час. Його матір ОСОБА_6 14.01.1957р.н., розмір пенсії у неї 1256 грн. Батько у нього мешкає у м.Докучаєвську Донецької області, у нього пенсія 3600 грн. Аліменти він платить добровільно у розмірі 25% на 2-х дітей. 8 та 9 травня він при неї бачився з дітьми.
Представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги позивача та заперечував щодо задоволення зустрічного позову.
Відповідач ОСОБА_3 підтримала свої зустрічні позовні вимоги та надала суду свої письмові заперечення проти позову, які підтримала у судовому засіданні, де зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені в заяві про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми не ґрунтуються на законі та заявлені без врахування інтересів малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Також ОСОБА_1 не враховано, що за його заявою Виконавчим комітетом Димитровської міської ради винесено рішення №44 від 20.01.2016р., яким встановлено такий спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми ОСОБА_7 11.03.2009р.н., ОСОБА_8 01.03.2014р.н., громадянина ОСОБА_1, що проживає окремо: в день свого відпочинку, який співпадатиме з вихідним днем тижня (субота або неділя), батько о 09.00 год. забирає дітей за місцем їх проживання за адресою: м.Димитров, пров.Уральський, буд.6 кв.1 о 17.00 год. повертає малолітніх в родину матері, ОСОБА_3. Зазначене рішення було винесено з врахуванням висновку служби у справах дітей Виконавчого комітету Димитровської міської ради від 05.01.2016р. №4. В свою чергу висновок від 05.01.2016р. № 4 було складено після проведеної бесіди з батьками, після зясування службою обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дітей, з врахуванням ставлення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до виконання батьківських обовязків. Службою у справах дітей Виконавчого комітету Димитровської міської ради було обстежено умови проживання дітей, батьків, враховано особиста прихильність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до кожного з батьків, стан здоровя дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Зазначений висновок винесено з максимально можливим урахуванням інтересів малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Викладені ОСОБА_1 в заяві обставини, що нею не виконується рішення Виконавчого комітету Димитровської міської ради № 44 від 20.01.2016р., не відповідають дійсності, оскільки вона виконує зазначене рішення та готова виконувати його й надалі, проте ОСОБА_1 ігнорується обовязок заздалегідь надавати їй відомості щодо днів свого відпочинку з метою забезпечення систематичних зустрічей з дітьми.
Крім того, відповідачу у судовому засіданні пояснила, що позов не визнає, а зустрічний позов підтримує. У Туреччину їздила до подруги доглядати її доньку. Сварки при дітях були завжди, розлучилися, тому що позивач її бив. Бабуся забирає сина, тому що сама вона молодшу дитину укладає спати. Учора вона їздила до УСЗН вдень та зайшла здати взуття та ззаду налетів позивач. Діти гуляють кожен день 2 рази на день, зокрема й з нею. Відповідач її бив останній раз 06.03.2015р., вона була на той час твереза. Дітей не дала, тому що вона була на тренуванні з дитиною. Інші погляди на життя це питання у вихованні дітей, були випадки, що позивач казав, що син піде гуляти увечері, щоб син брав палку та почав всіх лупцювати, відповідач зламав іграшку на очах дитини, позивач зловживає алкоголем. Про це син розповість. На даний час доказів її побиття немає. На весілля у закладі у «Караково» витратили 40000 грн. Вона поїхала доглядати інших дітей, тому що чоловік не гасив борги. Позивачу вона не довіряє, тому що той агресивний, він компютерний ігроман. Позивач може сплачувати аліменти на її утримання, тому що це передбачене законом, чи може він її утримувати, їй не цікаво і невідомо. Причина того, що вона не надає дітей у вихідні, тому що її не попереджав про це позивач. Варвара дитсадок не відвідує, тому що боїться, що позивач її вкраде. Сина перевела до іншої школи, тому що їй так зручно, з 9 школи вона постійно його забирає. Постійно з нею мешкають тільки діти. Батьки мешкають окремо з її сестрою. Те, що брала у борг 1500 доларів США, доказів немає. Вона не визнає, що батьки позивача непрацездатні, вони будуть будинок з нуля, держать худобу, тому вони працездатні. Вона не знала, що позивач сплачує аліменти матері. Після припинення шлюбу, батько неодноразово приходив та бачився з дітьми, на третій день викликав поліцію, щоб забрати дітей до себе. У листопаді 2015р. вона попросила позивача відмовитися від дитини, на цьому ґрунті винила сварка. Після зустрічей з батьком, є психоемоційний стрес у сина. Після відвідування батьком школи, син плаче, не хоче виходити зі школи. Вона не піднімала питання щодо залишення дітей позивачу, тому що залишала їх матері. У вересні позивач забрав дітей та ті мешкали з ним, коли вона була у Туреччині. Їй невідомо, що позивач навчається у вищому навчальному закладі. Ніяких погроз, шантажу від неї позивачу не було, до Туреччині вона не планує виїжджати. ОСОБА_20 та ОСОБА_21 це одна й та ж особа. ОСОБА_21 він став у звязку із заявою позивача у РАЦСі. Позивач після 11.04.2016р. не звертався щодо надання йому дітей. 14.05.2016р. вона отримувала лист з графіком роботи позивача, але не віддала, тому що немає рішення суду. Учора на випускний позивач прийшов пяний.
Представник третьої особи, органу опіки та піклування виконкому Димитровської міської ради, ОСОБА_22 пояснила суду, що підтримує висновки органу опіки та піклування виконкому Димитровської міської ради, а щодо стягнення аліментів просила вирішити питання на розсуд суду.
Третя особа, ОСОБА_6, пояснила суду, що позивач це її син. Позовні вимоги сина підтримує, зустрічні позовні вимоги відповідача частково. Артем може доглядати за дітьми, ОСОБА_3 давала дітей. Син може доглядати за дітьми, він все може та знає. Син повинен платити на дітей, але у нього є ще одна дитина, яка не зареєстрована на нього, відповідач про це знає. Сама вона є інвалідом, син їй допомагає. Ольга може сама себе забезпечити, що вона й робить у Туреччині. Вона не проти, щоб діти мешкали з матірю. Вона допомагала сину у догляді за дітьми. Вона зараз більше мешкає тут, чим у Докучаєвську. З ОСОБА_3 вони познайомилися у 2012р. Ольга давала дитину ОСОБА_21 їм, поки їздила у Туреччину. Син міг місяць-півтора мешкати без матері. Це було декілька разів. Артем платить їй аліменти у розмірі 15%, у середньому до 1000 грн. Частку з цих грошей залишала себе, а частку відсилала доньці сина у РФ. Сторони займали у неї гроші у 2013р. на весілля 1000 доларів США. Син отримує заробітну плату приблизно 5000-7000 грн., вона вважає, що син не в змозі платити аліменти на утримання відповідача. Відповідач казала, що їй не потрібні його аліменти не на неї та на дітей, але хай той відмовиться від ОСОБА_21. Основна частина аліментів, приблизно 2/3, які син платить їй, уходить на онуку, яка мешкає у м.Набережні Челни, Татарстан, РФ. Аліменти приходять з шахти за заявою сина на її картку, останній раз відправляла гроші наприкінці 2015р., приблизно 3000 грн., ця сума назбиралася за 3-4 місяці. Ці гроші вона дає сусідці, а донька сусідки, яка в свою чергу мешкає у Москві, пересилає цю суму у Татарстан. Кінцевий отримувач ОСОБА_19. Син не зареєстрував цю дитину на себе, щоб ОСОБА_19 отримувала там гроші, як мати-одиначка. ОСОБА_10 зараз перед нею приблизно 500 доларів США. Ніяких розписок щодо цього, у них з сином немає. Зараз вона мешкає з сином, веде сумісне господарство, у них спільний бюджет. Аліменти, які вона отримує від сина це недоторкані гроші на її лікування та на дитину у РФ. Умови проживання у сторін по справі для дітей однакові, однак може у них з сином трохи краще. З розміром 33% аліментів на дітей, вона згодна. Їй самій потрібно на ліки 300-500 грн. щомісяця, а коли операція це тисячі гривень.
Вислухавши пояснення сторін, третьої особи, представників сторін, представника третьої особи органу опіки та піклування, свідків, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, а зустрічна позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_7 11.03.2009р.н., ОСОБА_8 01.03.2014р.н. (а.с.6 т.1).
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 06.07.2015р., яке набрало чинності 17.07.2015р., шлюб між сторонами, зареєстрований 09.08.2013р. у відділі ДРАЦС Димитровського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 194, розірвано (а.с.5, 85 т.1).
ОСОБА_9 довідки ПП «ПЖФ «Гарант-сервіс» від 23.11.2015р., позивач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, за час мешкання по вищевказаному адресу скарг та нарікань від сусідів та мешканців будинку не надходило (а.с.7).
ОСОБА_9 виробничої характеристики, позивач працює на ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» з 23.05.2006р. у якості гірничого робітника очисного вибою. За час роботи показав себе як старанний, сумлінний працівник. Принциповий, вимогливий, товариський, користується авторитетом на ділянці. Порушень трудової і виробничої дисципліни немає. Поставлені завдання у праці виконує якісно та у строк, нарахована заробітна плата за період з травня по жовтень 2015р. складає 49478,70 грн. (а.с.8 т.1).
ОСОБА_9 довідки ДНЗ № 19 «Веселка», ОСОБА_7 відвідував ДНЗ № 19 «Веселка», у вересні та жовтні 2015р. дитину постійно приводили та забирали з дитсадку ОСОБА_1 та ОСОБА_6 Також ОСОБА_8 відвідувала ДНЗ № 19 «Веселка» з 05.10.2015р. У жовтні 2015р. дитину постійно приводили та забирали з дитсадку ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с.9 т.1).
ОСОБА_9 висновку Димитровського відділення поліції Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області № 914 від 05.12.2015р., 05.12.2015р. до чергової частини надійшло повідомлення позивача про те, що батьки його колишньої жінки, які мешкають за адресою: пров.Уральський, 6/1, м.Димитров Донецької області, не віддають йому дітей. Перевіркою встановлено, що діти після розлучення стали мешкати з матірю та її батьками за вищевказаною адресою, у теперішній час ОСОБА_23 звернувся до опікунської ради Димитровської міської ради з метою визначення місця мешкання дітей, рішення якої до теперішнього часу немає (а.с.10 т.1).
ОСОБА_9 довідки Приватбанку, відповідач за період з 01.06.2013р. по 31.08.2013р. витратила 15951,14 грн., надходження 6339,50 грн., сума комісій 555,03 грн., сума знижок 58,50 грн. (а.с.91 т.1).
ОСОБА_9 розписки від 01.01.2016р., ОСОБА_11 01.01.2016р. отримала від відповідача залишок боргу у сумі 500 доларів США, борг погашений, претензій не має (а.с.92 т.1).
ОСОБА_9 довідки Димитровського УСЗН від 28.01.2016р., відповідач отримала щомісячну одноразову допомогу при народженні дитини за період з серпня 2015р. по січень 2016р. у сумі 6450 грн. (а.с.93 т.1).
ОСОБА_9 довідки ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» від 28.01.2016р., відповідач від позивача отримала аліменти на 1 дитину 01.03.2014р.н. у розмірі 25% у сумі за період з липня по грудень 2015р. у сумі 9593,13 грн. (а.с.94 т.1).
ОСОБА_9 рішення виконавчого комітету Димитровської міської ради від 20.01.2016р. № 44, розглянувши заяву позивача, встановлено такий спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми ОСОБА_7 11.03.2009р.н., ОСОБА_8 01.03.2014р.н., громадянина ОСОБА_1, що проживає окремо: в день свого відпочинку, який співпадатиме з вихідним днем тижня (субота або неділя), батько о 09.00 год. забирає дітей за місцем їх проживання за адресою: м.Димитров, пров.Уральський, буд.6 кв.1 о 17.00 год. повертає малолітніх в родину матері, ОСОБА_3. Громадянин ОСОБА_1 зобовязаний заздалегідь надавати матері дитини, ОСОБА_3 відомості щодо днів свого відпочинку з метою забезпечення систематичних зустрічей з дітьми. Відповідальність за життя та здоровя ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час зустрічей покласти на батька, ОСОБА_1 (а.с.95 т.1).
ОСОБА_9 висновку Димитровського відділення поліції Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області № 921 від 29.12.2015р., 28.12.2015р. до чергової частини надійшло повідомлення ОСОБА_14 про те, що громадянин ОСОБА_1 забрав свою доньку у заявниці. Перевіркою встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_24 та у них народилася донька ОСОБА_8 01.03.2014р.н., сумісне життя не склалося та донька стала мешкати з матірю. Через деякий час ОСОБА_24 поїхала на заробітки до Туреччини, а донька почала мешкати з її сестрою ОСОБА_14 Так, 28.12.2015р. громадянин ОСОБА_1 зустрів свою доньку біля магазину «Еко-маркет» по вул.Ватутіна, м.Димитров та сказав сестрі своєї колишньої дружини ОСОБА_14, що він забирає свою доньку та буде сам її виховувати до рішення суду. Після цього ОСОБА_14 зателефонувала до поліції (а.с.96 т.1).
ОСОБА_9 висновку Димитровського відділення поліції Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області № 42 від 04.01.2016р., 03.01.2016р. до чергової частини надійшло повідомлення ОСОБА_3 про те, що її чоловік громадянин ОСОБА_1 заважає спілкуватися з дитиною. Перевіркою встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_3 та у них народилися діти: ОСОБА_7 11.03.2009р.н. та ОСОБА_8 01.03.2014р.н. Так, під час розлучення, суд не вирішив, з ким з батьків будуть мешкати діти, однак до 28.12.2015р. діти мешкали з матірю громадянкою ОСОБА_3, але 28.12.2015р. громадянин ОСОБА_1 забрав малолітню ОСОБА_8 до себе і матері її не дає бачити. Тому остання повідомила до поліції. На теперішній час, як пояснює громадянин ОСОБА_1, 05.01.2016р. було прийняте рішення Димитровської міської ради по справам сімї та молоді, з ким будуть перебувати діти (а.с.97 т.1).
ОСОБА_9 висновку Димитровського відділення поліції Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області № 115 від 13.01.2016р., 11.01.2016р. до чергової частини надійшло повідомлення ОСОБА_25 про те, що її колишній чоловік громадянин ОСОБА_1 заважає спілкуватися з їхньою дитиною. Перевіркою встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_24 та у них народилася донька ОСОБА_8 01.03.2014р.н., сумісне життя не склалося та донька стала мешкати з матірю та її батьками. Так, 28.12.2015р. громадянин ОСОБА_1 узяв доньку до себе, а громадянка ОСОБА_25 приходила та спілкувалася. 11.01.2016р. громадянка ОСОБА_25 прийшла до громадянина ОСОБА_1 і запідозривши у дитини температуру, викликала «Швидку допомогу», на цій підставі між ними виникла сварка, під час якої громадянка ОСОБА_25 звернулася до поліції. На теперішній час з метою визначення місця мешкання доньки громадяни ОСОБА_25 та ОСОБА_1 звернулися до опікунської ради Димитровської міської ради, рішення якої до теперішнього часу немає (а.с.98 т.1).
ОСОБА_9 картки «Швидкої допомоги», 11.01.2015р. о 17.40 год. ОСОБА_8 01.03.2014р.н. була викликана швидка медична допомога на адресу: м-н «Молодіжний», 18/59, м.Димитров Донецької області, встановлений діагноз ОРВІ, температура 37,70, рекомендовано лікування у дільничного педіатра (а.с.99 т.1).
ОСОБА_9 довідки амбулаторії «Центральна» Димитровського центру первинної медико-санітарної допомоги від 18.01.2016р., на 12.01.2016р. був виклик лікаря-педіатра за адресою: м-н «Молодіжний», 18/59, м.Димитров Донецької області до ОСОБА_8 01.03.2014р.н., при відвідуванні 12.01.2016р. о 15.00 год., лікарю двері не відчинили, залишена записка по відвідування (а.с.100 т.1).
ОСОБА_9 висновку Димитровського відділення поліції Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області № 203 від 23.01.2016р., 21.03.2016р. до чергової частини надійшло повідомлення ОСОБА_3 про те, що її колишній чоловік громадянин ОСОБА_1 перешкоджає у спілкуванні з дитиною ОСОБА_8 01.03.2014р.н. Перевіркою встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_3 та мали двох дітей: ОСОБА_7 11.03.2009р.н. та ОСОБА_8 01.03.2014р.н. Однак спільне життя не склалося та у 2015р. вони розлучилися. При цьому діти стали постійно мешкати з матірю та її батьками за адресою: пров.Уральський, 6/1, м.Димитров Донецької області. Громадянин ОСОБА_1 звернувся до опікунської ради Димитровської міської ради з метою визначення місця мешкання дітей, рішення якої було те, що діти будуть проживати з матірю, а батько буде бачитися по вихідних. На теперішній час ОСОБА_7 проживає з матірю, а ОСОБА_8 з батьком. 21.01.2016р. ОСОБА_3 прийшла до своєї доньки, але двері квартири ніхто не відчинив, хоча донька і колишня свекров знаходилися вдома (а.с.101 т.1).
ОСОБА_9 довідки ДНЗ № 8 «Конвалія» від 26.01.2016р., дитина ОСОБА_26 11.03.2009р.н. відвідував дошкільний навчальний заклад з 09.02.2010р. по 04.05.2012р., за час перебування дитини в закладі, батько не приймав участі у вихованні сина, вихователі спілкувалися тільки з матірю, зауважень до матері по догляду за дитиною не було. ОСОБА_3 завжди була ввічлива і приймала активну участь у діяльності дошкільного закладу (а.с.105 т.1).
ОСОБА_9 інформації ЗОШ № 10 та характеристиці учня ІНФОРМАЦІЯ_4, у школі з 01.09.2015р. по 27.11.2015р. навчався ОСОБА_7, вихованням дитини займалася мама ОСОБА_3 Сімя мешкає за адресою: пров.Уральський, 6/1, м.Димитров Донецької області. Батько ОСОБА_1 мешкає окремо за адресою: м-н «Молодіжний», 18/59, м.Димитров Донецької області та вихованням сина не займається. Мати контролювала успішність дитини, приймала участь у житті школи, класу, цікавилася успіхами дитини, відвідувала батьківські збори. Хлопчик ходив до школи чистий та охайний. Звязок з вчителем постійно підтримувала матір хлопчика (а.с.106-107 т.1).
ОСОБА_9 інформації ЗОШ № 9, ОСОБА_7 навчається з 30.11.2015р. За час навчання був відсутній 2 дні, 03.12.2015р.-04.12.2015р. через хворобу. ОСОБА_7 до школи супроводжували бабуся ОСОБА_13 та тітка ОСОБА_14 (а.с.108 т.1).
ОСОБА_9 інформації ДНЗ № 19 «Радуга», ОСОБА_7 відвідував дитсадок з вересня 2014р. по червень 2015р. На той час сімя мешкала за адресою: м-н «Молодіжний», 18/59, м.Димитров Донецької області. Матір ОСОБА_3 приводила сина завжди чистого, охайного, цікавилася у вихователів успіхами дитини, завжди відвідувала батьківські збори, дитячі ранки, приймала участь у роботі батьківського комітету (а.с.109 т.1).
ОСОБА_9 характеристиці ОСОБА_7, учня ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7 дуже скромний, веселий, товариський, врівноважений, дисциплінований, чужому впливу не піддається. Правила поведінки виконує завжди. Користується повагою серед викладачів, має багато друзів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Батьки приділяють належну увагу вихованню сина (а.с.110 т.1).
ОСОБА_9 інформації, наданої тренером секції зі спортивної аеробіки та фіт несу, ОСОБА_7 приводила та забирала матір ОСОБА_3 Матір контролювала зайняття фізичного виховання дитини, приймала участь у житті секції, ОСОБА_7 займався у секції з вересня 2014р. по лютий 2015р. (а.с.111-112 т.1).
ОСОБА_9 висновку про визначення місця проживання дітей, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Димитровської міської ради від 17.02.2016р. № 91, органом опіки та піклування Виконавчим комітетом Димитровської міської вивчено документи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, про визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9. Встановлено, що за позовом ОСОБА_3 шлюб між батьками дітей розірваний рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 06.07.2015р., і вони проживають окремо. Під час припинення сімейних відносин між громадянами не піднімалося окреме питання щодо визначення місця проживання малолітніх. З моменту розірвання шлюбу до 28.12.2015р. обидві дитини виховувались в родині матері за адресою: м.Димитров, пров.УральськийАДРЕСА_1. 26.11.2015р. до органу опіки та піклування звернувся ОСОБА_1 із заявою про встановлення способу його участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми ОСОБА_7 і ОСОБА_8 Дане питання було розглянуте на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Димитровської міської ради (далі комісія) 02.12.2015р. (у відсутності ОСОБА_3П.), 05.01.2016р. за участю обох батьків. Зі свідчень заявника, з 15.11.2015р. мати дітей заборонила йому спілкуватися з сином та донькою. Зясовано, що в період з 02.12.2015р. по 01.01.2016р. ОСОБА_3 знаходилась на заробітках за кордоном (Туреччина); малолітні в цей час знаходились під постійним наглядом рідної бабусі, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10, та рідної тітки, ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_11. 28.12.2015р., в результаті конфлікту між громадянками та батьком дітей, останній забрав доньку в свою родину, категорично відмовляється повертати її в сімю матері. Даний факт підтверджує висновок Димитровського відділення поліції Красноармійського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 29.12.2015р. за телефонним повідомленням ОСОБА_14 (ЄО № 761 від 28.12.2015). Під час вирішення спору між батьками, членами комісії встановлений довготривалий конфлікт між батьками дітей, їх небажання йти на компроміс один одному у вихованні малолітніх. Громадянам на комісії були розяснені їх права та обовязки по вихованню своїх дітей, наголошено увагу кожного з них на необхідності вирішення спорів щодо дітей виключно відповідно до чинного законодавства України. За результатами розгляду питання, з урахуванням думки батька та матері дітей, членами комісії було прийняте відповідний спосіб участі батька у вихованні дітей, який затверджений рішенням Виконавчого комітету Димитровської міської ради від 20.01.2016 № 44. За заявою ОСОБА_3, спір, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8 розглядався на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Димитровськської міської ради 03.02.2016 року за участю матері та батька дітей. З метою всебічного розгляду питання спеціалістами служби у справах дітей в ході проведення рейду «Сімя» від 29.01.2016р. проведено перевірку житлово-побутових умов проживання громадянки ОСОБА_3 за адресою: м.Димитров, пров.УральськийАДРЕСА_1. Встановлено, що трикімнатна квартира належить в рівних частинах на праві приватної власності бабусі, ОСОБА_13П (договір купівлі-продажу від 29.12.2010р.), та малолітньому ОСОБА_7 (договір дарування від 02.04.2012р.). За адресою проживання родини побутові та санітарно-гігієнічні умови задовільні, в достатній кількості мяких меблів, килимового покриття. В наявності окрема дитяча кімната, в якій розташовані 2 дивани, дитяча стінка, письмовий стіл, іграшки для розвитку і відпочинку дітей. Окрім того, в спальній кімнаті розташоване дитяче ліжко ОСОБА_8 для нічного догляду з боку матері за малолітньою. Громадянка ОСОБА_3 отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні однієї дитини в розмірі 1075 грн. щомісячно, аліменти, які стягнені з ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_8, середньомісячний розмір яких складає 1599 грн. ОСОБА_9 з довідками Димитровської центральної міської лікарні громадянка на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває. На даний час ОСОБА_3 мешкає в квартирі з сином ОСОБА_18. ОСОБА_9 з довідкою комунального закладу «Димитровський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 11.02.2016р., малолітній здоровий. За інформацією про виконання батьківських обовязків загальноосвітньої школи № 10 Димитровської міської ради, де навчалася дитина в період з 01.09.2015 року по 27.11.2015 року, мати контролювала успішність сина, цікавилась його успіхами, батько з класним керівником звязок не підтримував. З 30.11.2015р. ОСОБА_18 навчається в загальноосвітній школі № 9 Димитровської міської ради, за час навчання був відсутній на заняттях 2 дні з поважної причини через хворобу. ОСОБА_9 з інформацією вказаного закладу від 01.02.2016 року № 62, мати піклується про здоровя дитини, забезпечує сезонним одягом, допомагає у навчанні, створює належні умови для виховання, навчання і розвитку малолітнього. Батько, ОСОБА_1, теж часто відвідує учбовий заклад, цікавиться успіхами ОСОБА_7 у класного керівника, дарує йому розвиваючі ігри та шкільне приладдя. За зверненням ОСОБА_3 від 27.01.2016р., практичним психологом навчального закладу було проведено роботу з ОСОБА_7 щодо встановлення психоемоційного стану дитини, виявлення ступеню його прихильності до кожного з батьків. ОСОБА_9 з аналізом роботи спеціаліста від 08.02.2016р. № 82, за проективною методикою «Моя родина» малолітній намалював свою родину, крім батька, що свідчить про певну відстороненість дитини від батька. За спостереженнями педагогів, хлопець намагається уникати громадянина під час відвідувань ним в школі сина. Дитина бажає записатися до секції з боксу, «щоб захищати маму від батька», оскільки був свідком конфліктів між дорослими. За підсумками роботи психолога встановлено, що хлопець врівноважений, активний, має адекватну самооцінку. Під час співбесіди членів комісії з ОСОБА_7 03.02.2016 року зясовано, що малолітній виявляє бажання проживати разом з матірю та своєю сестрою, тому що вважає найближчими для себе людьми. Батько дітей, ОСОБА_1В, працює на ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля», за місцем праці характеризується позитивно. Громадянин отримує середньомісячну заробітну плату в розмірі 6412 грн. ОСОБА_9 з довідками Димитровської центральної міської лікарні на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Спеціалістами служби у справах дітей 29.01.2016 було проведено обстеження житлово-побутових умов проживання батька дітей, ОСОБА_1, за адресою: м.Димитров, мікрорайон «Молодіжний»АДРЕСА_2. Квартира, що належить в рівних частинах на праві приватної власності заявнику та його батькам, ОСОБА_6 і ОСОБА_28, складається з 3 житлових кімнат. За результатами перевірки встановлена відповідність приміщення технічним і санітарно-гігієнічним нормам. На даний час в квартирі проживає ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_8. Разом з ними тимчасово мешкає бабуся, ОСОБА_6, яка здійснює допомогу по догляду за малолітньою. Під час першого відїзду ОСОБА_3 за кордон (04.09.2015р. - 21.10.2015р.), малолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживали в родині батька. Саме батько 05.10.2015 року влаштував ОСОБА_8 до дошкільного навчального закладу № 19 «Веселка» ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля». ОСОБА_9 з інформацією про виконання батьківських обовязків вказаного закладу від 01.02.2016 року, дитина розвивається за віком, чиста і охайна, має у достатній кількості одягу. В жовтні 2015 року дівчину постійно приводили і забирали з закладу батько або бабуся, ОСОБА_6, цікавилися поведінкою дитини в дитячому колективі. З початку листопада 2015 року донькою опікувалася мати, ОСОБА_3 З 04.11.2015 року дитячий заклад ОСОБА_8 не відвідує. Як пояснює мати, ці заходи були повязані з загостренням конфлікту між нею та ОСОБА_1 і боязню того, що громадянин забере доньку. Під час співбесіди з бабусею, ОСОБА_6, встановлено, що протягом січня-лютого поточного року (час перебування у батька) дитина не відвідує заклад з тієї ж причини. З часу проживання ОСОБА_8 в родині батька, мати щодня навідує доньку, проводить з нею дозвілля, Зі свідчень громадянки, ОСОБА_1 інколи чинить перешкоди в її спілкуванні з малолітньою. Дані обвинувачення підтверджують висновки Димитровського відділення поліції Красноармійського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 04.01.2016р., 13.01.2016р., 23.01.2016р. за телефонним повідомленням ОСОБА_3 Окрім того, 11.01.2016 року мати зверталась до дільничного дитячого педіатра з приводу обстеження її доньки через наявність у дитини простудного захворювання. ОСОБА_9 з довідкою комунального закладу «Димитровський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 18.01.2016р., при відвідуванні 12.01.2016 року лікарем дитини за адресою її проживання двері ніхто не відчинив, відомостей про подальше лікування малолітньої заклад не має. ОСОБА_9 з довідкою комунального закладу «Димитровський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 11.02.2016р., малолітня здорова. За результатами розгляду питання 03.02.2016 членами комісії було прийняте рішення щодо доцільності проживання малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8 в родині матері, ОСОБА_3 Враховуючи вищевказане, орган опіки та піклування Виконавчий комітет Димитровської міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, в родині матері ОСОБА_13 - ОСОБА_25 за адресою: Донецька область м.Димитров пров.Уральський, б.6 кв.1 (а.с.113-115 т.1).
ОСОБА_9 довідки виконкому Димитровської міської ради від 26.01.2016р., відповідач та діти: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12 пров.Уральський, б.6 кв.1 (а.с.128 т.1).
ОСОБА_9 інформації ЗОШ № 9 від 01.02.2016р., позивач часто відвідує навчальний заклад, цікавиться успіхами дитини у класного керівника, але батьківські збори не відвідував. Позивач з родиною не мешкає, відвідує ОСОБА_7 у школі, дарує йому розвиваючи ігри та купує шкільне приладдя. На даний момент між батьками склалася конфліктна ситуація. Відповідач на даний час знаходиться у декретній відпустці, житлом забезпечена, де у ОСОБА_7 є свою кімната, письмовий стіл, шафа, ліжко, полиця для книг. Відповідач піклується про здоровя сина, його фізичний, духовний та моральний стан. Забезпечує дитину сезонним одягом, слідує за корисним харчуванням, допомагає у навчанні, у хлопчика є домашні тварини, про яких він піклується та має обовязки по догляду за ними. При відвідуванні родини класним керівником та соціальним педагогом у будинку були створені умови для виховання, навчання та розвитку дитини (а.с.148 т.1).
ОСОБА_9 довідки ДНЗ № 19 «Веселка», ОСОБА_8 відвідує ДНЗ з 05.10.2015р. Дитина чиста та охайна, має у достатній кількості одягу. У жовтні 2015р. дитину постійно приводили та забирали з дитсадку ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_6 Вони постійно відвідували дитсадок, сплачували внески та цікавилися життям дитини. 02.11.2015р. та 03.11.2015р. дитину приводила та забирала мати ОСОБА_29, яка теж цікавилася життям своєї доньки у ДНЗ. 04.11.2015р. мати прийшла до дитсадка та повідомила, що дитина хворіє. З того часу ОСОБА_8 не відвідує дитсадок (а.с.149 т.1).
ОСОБА_9 обстеження умов проживання від 29.01.2016р., у квартирах за адресами: Донецька область м.Димитров пров.Уральський, б.6 кв.1 та Донецька область м.Димитров м-н «Молодіжний», 18/59, створені задовільні житлово-комунальні умови (а.с.150-151 т.1).
ОСОБА_9 Аналізу роботи з учнем 1-В класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 9 Димитровської міської ради ОСОБА_7, 11.03.2009р., який мешкає за адресою: місто Димитров, пров.Уральский, 6/1, № 082 від 08.02.2016р., класний керівник ОСОБА_30 та соціальний педагог ОСОБА_31 відвідали родину. Під час проведення громадського огляду 27.01.2016 року встановлено, що ОСОБА_7 проживає з матірю та бабусею. Під час огляду було виявлено, що дитина забезпечена окремою кімнатою, де знаходяться ліжко, шафа, письмовий стіл за яким хлопець готує домашнє завдання. В будинку створені всі умови для виховання, навчання та розвитку дитини. Під час спілкування з матірю ОСОБА_7 зясовано, що вона занепокоєна станом своєї дитини через непорозуміння з чоловіком. І тому попросила практичного психолога поспілкуватися з хлопцем. За проективною методикою «Моя родина», 28.01.2016р. дитина намалювала свою родину, крім батька ОСОБА_1. Це свідчить про те, що хлопець уникає зустрічей з батьком. На малюнку зображена родина, де дитина відчуває турботу та гарне ставлення до себе з боку матері та бабусі. Під час розмови ОСОБА_7 вільно йде на контакт та розповідає про себе та свою родину, дитина захоплюється конструюванням, любить доглядати за домашніми тваринами. Слід відзначити, що батько мало приділяє уваги дитині. А коли приходить до ОСОБА_7 з настільними іграми, то хлопець намагається його уникати. Хлопець врівноважений, активний, має адекватну самооцінку. Дитина мріє записатися до гуртка «Бокс», щоб захищати маму від батька, бо бачив як він її ображає (а.с.160 т.1).
Сторони по справі на обліку у лікарів: нарколога, психіатра, дерматолога, фтизіатра, не перебувають (а.с.153-160 т.1).
Діти: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, здорові (а.с.161-162, 172-173 т.1).
Відповідач не перебуває на «Д»-обліку у лікарів, здорова (а.с.174 т.1).
ОСОБА_9 довідки ВДВС Димитровського міського управління юстиції Донецької області від 19.01.2016р., виконавчих листів про стягнення аліментів та будь-яких інших виконавчих листів, щодо ОСОБА_1, у провадженні не перебуває (а.с.175 т.1).
ОСОБА_9 довідки Головного центру обробки спеціальної інформації від 01.03.2016р., ОСОБА_24 пересікала кордон України: вїзд 05.04.2011р., виїзд 11.10.2011р., вїзд 06.01.2012р., виїзд 07.04.2012р., вїзд 04.07.2012р., виїзд 02.11.2012р., вїзд 26.12.2012р., виїзд 06.06.2013р., вїзд 29.05.2013р., виїзд 04.09.2015р., вїзд 21.10.2015р., виїзд 02.12.2015р., вїзд 02.01.2016р. (а.с.177 т.1).
ОСОБА_9 висновку Димитровського відділення поліції Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області № 546 від 07.03.2016р., 06.03.2016р. до чергової частини надійшло повідомлення ОСОБА_1 про те, що його колишня дружина ОСОБА_3 не дає спілкуватися з дітьми. Перевіркою встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_3 та мали двох дітей: ОСОБА_7 11.03.2009р.н. та ОСОБА_8 01.03.2014р.н. Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконкому Димитровської міської ради про визначення місця проживання дітей від 17.02.2016р., було прийнято рішення щодо доцільності проживання ОСОБА_7 11.03.2009р.н. та ОСОБА_8 01.03.2014р.н. в родині матері, громадянки ОСОБА_3, а громадянину ОСОБА_1 бачитися з дітьми у вихідні дні (суботу та неділю) з 09.00 до 17.00 год. Однак 06.03.2016р. громадянин ОСОБА_1 прийшов за місцем мешкання дітей, однак громадянка ОСОБА_3 не надавала останньому побачитися з дітьми, з цього приводу заявник звернувся до поліції (а.с.190 т.1).
ОСОБА_9 висновку Димитровського відділення поліції Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області № 589 від 14.03.2016р., 12.03.2016р. до чергової частини надійшло повідомлення ОСОБА_1 про те, що його колишня дружина ОСОБА_3 не дає бачитися з дітьми. Перевіркою встановлено, що громадянин ОСОБА_1 згідно рішення опікунської ради від 20.01.2016р., має право бачитися з дітьми у вихідні дні (суботу та неділю) з 09.00 до 17.00 год. Так 12.03.2016р. ОСОБА_1 зателефонував громадянці ОСОБА_3 та попередив її, що він прийде побачитися з дітьми. Однак громадянка ОСОБА_3 відмовила громадянину ОСОБА_1 в побаченні з дітьми, оскільки боїться, що ОСОБА_1 забере доньку та не віддасть їй, оскільки між останніми відбувається судовий розгляд за фактом того, з ким залишаться діти (а.с.192 т.1).
ОСОБА_9 висновку Димитровського відділення поліції Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області № 631 від 21.03.2016р., 20.03.2016р. до чергової частини надійшло повідомлення ОСОБА_1 про те, що його колишня дружина ОСОБА_3 перешкоджає у спілкуванні з дітьми. Перевіркою встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_3 та мали двох дітей: ОСОБА_7 11.03.2009р.н. та ОСОБА_8 01.03.2014р.н. Так 19.03.2016р. о 16.00 год. ОСОБА_1 прийшов за місцем мешкання ОСОБА_3 для того, щоб побачити своїх дітей, однак мати ОСОБА_3 пояснила, що доньки немає вдома і без неї вона не дасть можливості побачити дітей (а.с.195 т.1).
ОСОБА_9 висновку Димитровського відділення поліції Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області № 631 від 21.03.2016р., 19.03.2016р. до чергової частини надійшло повідомлення ОСОБА_1 про те, що його колишня дружина ОСОБА_3 не дає бачитися йому з дітьми. Перевіркою встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_3 та мали двох дітей: ОСОБА_7 11.03.2009р.н. та ОСОБА_8 01.03.2014р.н. Так 19.03.2016р. о 16.00 год. ОСОБА_1 прийшов за місцем мешкання ОСОБА_3 для того, щоб побачити своїх дітей, однак ОСОБА_3 не впустила свого колишнього чоловіка тим самим не дозволила йому побачити дітей (а.с.194 т.1).
ОСОБА_9 довідки МВС України, ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої та не погашеної судимості не має, у розшуку не перебуває (а.с.207 т.1).
ОСОБА_9 довідки УПФУ м.Димитров, ОСОБА_6 отримує пенсію у сумі 1256,16 грн. щомісячно, є інвалідом 3-ї групи, перебуває на «Д»-обліку у сімейного лікаря та потребує постійного медикаментозного лікування (а.с.3-5 т.2).
ОСОБА_9 висновку Димитровського відділення поліції Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області № 690 від 28.03.2016р., 27.03.2016р. до чергової частини надійшло повідомлення ОСОБА_1 про те, що його колишня дружина ОСОБА_3 не дає бачитися з дітьми. Перевіркою встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_3 та мали двох дітей: ОСОБА_7 11.03.2009р.н. та ОСОБА_8 01.03.2014р.н. Так 27.03.2016р. ОСОБА_1 прийшов за місцем мешкання ОСОБА_3 для того, щоб побачити своїх дітей, однак вийшла сестра ОСОБА_3 та пояснила, що остання відпочиває, так як хвора, а без її дозволу вона дітей не дасть (а.с.6 т.2).
27.10.2015р. позивачем переведено 3000 крб. ОСОБА_19 (а.с.8 т.2).
Позивачу надана відпустка для підготовки та захисту дипломного проекту з 03.03.2016р. по 30.06.2016р. (а.с.14 т.2).
ОСОБА_9 довідки ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля», у 2015р. позивачем сплачено страхових виплат на користь ПрАТ «Метлайф» у сумі 3392 грн. (а.с.16).
ОСОБА_9 довідки ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля», позивачем сплачено квартплата за 2015р. у сумі 1437,24 грн. (а.с.17 т.2).
ОСОБА_9 висновку органу опіки та піклування виконкому Димитровської міської ради від 11.04.2016р. № 001, органом опіки та піклування Виконавчим комітетом Димитровської міської ради вивчено заяву і документи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, про визначення способів його участі у вихованні малолітніх ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, та спілкуванні з ними. Встановлено, що шлюб між батьками дітей розірваний рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 06.07.2015р. і вони проживають окремо. З моменту припинення шлюбних відносин обидві дитини виховуються в родині матері, ОСОБА_3, за адресою: м.Димитров, пров.УральськийАДРЕСА_1. Батько, ОСОБА_1, 26.11.2015 звертався через Центр адміністративних послуг у м.Димитрові до органу опіки та піклування Виконавчого комітету Димитровської міської ради з особистою заявою про визначення способу його участі у вихованні малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8 та спілкуванні з ними. Дане питання розглядалося на засіданні комісії 03.12.2015р., 05.01.2016р., за підсумками розгляду якого було прийняте відповідне рішення Виконавчого комітету Димитровської міської ради від 20.01.2016р. № 44. З метою надання до Димитровського міського суду Донецької області письмового висновку про способи участі ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_7, ОСОБА_8, відповідне питання розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 06.04.2016р. за участю як батька, так і матері дітей. З особистих пояснень ОСОБА_1 членам комісії встановлено, що він не має можливості брати участь у вихованні дітей, оскільки з боку ОСОБА_3 та родичів, які проживають разом з дітьми, створюються штучні перешкоди у здійсненні ним своїх батьківських прав, стосовно неможливості його нормального спілкування з сином та донькою (висновки Димитровського відділення поліції Красноармійського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 07.03.2016р., 14.03.2016р., 21.03.2016р. за телефонними повідомленнями та заявами громадянина (ЄО № 805 від 06.03.2016р., ЄО № 879 від 12.03.2016р., ЄО № 957 від 19.03.2016р.). ОСОБА_1 вважає, що мирним шляхом досягти домовленості з ОСОБА_3 щодо своєї участі у спілкуванні з дітьми неможливо. В своїй заяві до суду ОСОБА_1 визначає такий спосіб участі у вихованні малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8 та спілкуванні з ними: о 17.00 год. щочетверга батько забирає дітей до себе, забезпечує в пятницю відвідування дітьми навчальних закладів, проводить дозвілля з ними у вихідні дні тижня та повертає малолітніх о 17.00 год. щонеділі в родину матері, ОСОБА_3 У разі тривалих відїздів ОСОБА_3 діти цілодобово знаходяться під наглядом батька. Мати дітей заперечує проти ночівлі дітей у ОСОБА_1, аргументуючи свою позицію часто вибуховим характером батька, його схильністю до вживання спиртних напоїв, проявом недостатньої уваги до дітей. Саме через недовіру до громадянина, невпевненість в його намірах, мати пропонувала вирішити способи участі батька з дітьми в її присутності. На думку членів комісії, через наявність конфлікту між батьками, що може спричинити сварку, свідками якої будуть діти, на сьогодні таке проведення дозвілля неприйнятне. Керуючись ч.2 ст.159 СК України, способи участі одного з батьків у вихованні дитини припускають періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо, місце та час їхнього спілкування. Спосіб участі, запропонований ОСОБА_1 в позовних вимогах, є варіантом короткочасного проживання дітей в його родині. Батько пояснив такі вимоги перебуванням на даний час у відпустці. Членами комісії визнано дані вимоги не досить обґрунтованими, зауважено громадян на необхідності складання документу для можливості його виконання на необмежений термін.
В процесі розгляду питання ОСОБА_1 і ОСОБА_3 дійшли згоди щодо наступного способу участі громадянина у вихованні малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8 та спілкуванні з ними: щосуботи та щонеділі о 09.00 год. батько забирає дітей за місцем їх проживання за адресою: м.Димитров, пров.УральськийАДРЕСА_1 та о 19.00 год. повертає малолітніх в родину матері.
Керуючись ст.141 СК України, якою визначено, що мати, батько мають рівні права та обовязки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обовязків щодо дитини, вимоги батька, ОСОБА_1, щодо здійснення ним в повному обсязі батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8 під час тривалих відїздів матері ОСОБА_3, членами комісії визнані прийнятними.
Однак, ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_3 не були ініційовані питання участі у вихованні дітей, що застосовуються незалежно від визначених годин та днів зустрічей: щодо можливості спілкування батька зі старшою дитиною засобом телефонного звязку, спільного відпочинку батька з дітьми (дитиною) з метою їх (або одного з них) оздоровлення, можливості виїзду матері з дітьми за межі міста в період, що співпадатиме з визначеними днями зустрічей батька з дітьми, тощо.
Враховуючи вищевказане, орган опіки та піклування Виконавчий комітет Димитровської міської ради дійшов висновку, що вказаний ОСОБА_1 в заяві спосіб його участі у вихованні малолітніх ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, та спілкуванні з ними, а саме: ОСОБА_1 о 17.00 у четвер забирає дітей до себе, у пятницю забезпечує дітям відвідування загальноосвітнього та дошкільного навчальних закладів, у суботу та неділю діти з батьком, о 17.00 у неділю батько повертає дітей в родину матері до місця проживання за адресою: м.Димитров, пров.УральськийАДРЕСА_1; у разі відїздів матері, ОСОБА_3, діти цілодобово знаходяться під наглядом батька не буде в повній мірі відповідати інтересам дітей (а.с. 21-22 т.2).
ОСОБА_9 довідки ДНЗ № 8 «Конвалія», ОСОБА_7 11.03.2009р.н. ніколи не відвідував навчальний заклад (а.с.31 т.2).
ОСОБА_6 перерахувала ОСОБА_19 2000 крб. 23.10.2013р. (а.с.35 т.2).
ОСОБА_9 свідоцтва про народження ОСОБА_32, його батьком є ОСОБА_33 (а.с.37 т.2).
ОСОБА_34 з Державного реєстру акцтів цивільного стану про внесення до актового запису змін та доповнень, на підставі заяви матері та батька про визнання батьківства, були внесені відповідні записи, де було зазначено батьками ОСОБА_18 сторін по справі з відповідним внесенням змін (а.с.40 т.2).
ОСОБА_34 висновку органу опіки та піклування виконкому Димитровської міської ради від 13.04.2016р. № 002, органом опіки та піклування Виконавчим комітетом Димитровської міської ради розглянуто заяву ОСОБА_1 від 23.02.2016р. щодо перевірки цільового витрачання аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання малолітніх ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9. Дане питання розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 02.03.2016р., 06.04.2016р. в присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_33 ОСОБА_25 Встановлено, що за власною заявою ОСОБА_1 на ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля», з вересня 2014 року з його заробітної плати стягуються аліменти в розмірі 25% на утримання сина ОСОБА_18 та доньки ОСОБА_8 на користь матері дітей, ОСОБА_3 Шлюб між громадянами розірваний рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 06.07.2015р. До припинення фактичних сімейних відносин подружжя мало спільний сімейний бюджет, гроші витрачалися на потреби сімї обома батьками без розмежування ними основного доходу і аліментів. Таким чином, на вимогу органу опіки та піклування ОСОБА_3 було надано матеріали та інформацію щодо витрати нею аліментів, які виплачені батьком на утримання дітей в період з серпня 2015 року по січень 2016 року. Так, згідно з довідкою ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля», ОСОБА_1 у визначений період сплатив: серпень 2015 року 1520 грн. 15 коп., вересень 2015 року 1790 грн. 53 коп., жовтень 2015 року 1758 грн. 47 коп., листопад 2015 року 1713 грн. 69 коп., грудень 2015 року 1077 грн. 09 коп., січень 2016 року 2325 грн. 29 коп. Загальна сума аліментів складає 10185 грн. 22 коп. ОСОБА_3 з часу розірвання шлюбних відносин проживає з дітьми за адресою: м.Димитров, пров.УральськийАДРЕСА_1. За звітній період нею витрачено: для оплати двічі в день в міському транспорті з метою супроводження сина в навчальний заклад та додому, для занять в секції карате, щоденного навідування ОСОБА_8 в період її проживання з батьком з 02.01.2016 по 01.03.2016 404 грн.;
вартість занять ОСОБА_7 в секції карате за січень 2016 року 150 грн.;
вартість харчування ОСОБА_7 в ЗОШ № 9 з 30.11.2015р. та за час навчання 394 грн. 24 коп. (довідка закладу);
оплата за перебування тричі на тиждень ОСОБА_7 в групі подовженого дня 72 грн.;
харчування ОСОБА_7 вдома з розрахунку середньої вартості одного прийому їжі в розмірі 8 грн. (з урахуванням рішення Виконавчого комітету Димитровської міської ради від 20.01.2016р. № 3): серпень 744 грн., жовтень 168 грн., листопад 552 грн., грудень 576 грн., січень 744 грн. Всього 2784 грн.;
харчування ОСОБА_8 вдома з розрахунку середньої вартості одного прийому їжі в розмірі 10 грн. (з урахуванням рішення Виконавчого комітету Димитровської міської ради від 16.12.2015р. № 368): серпень 930 грн., жовтень 270 грн., листопад 860 грн., грудень 810 грн. Всього 2870 грн.;
щотижневе додаткове харчування дітей за звітній період в складі 2 кг бананів (55 грн.), 1 кг яблук (15 грн.), 600 г ківі (15 грн.): жовтень 340 грн., листопад 340 грн., грудень 340 грн., січень 158 грн. Всього 1178 грн.;
щоденне вживання дітьми сирної маси «Машенька» вартістю 11 грн. за од.
-198 грн., листопад 660 грн., грудень 616 грн., січень 341 грн. Всього 1815 грн.
-використання памперсів (на ніч для ОСОБА_8): серпень 139,5 грн., жовтень 40,5 грн., листопад 135 грн., грудень 121,5 грн. Всього 436,5 грн.;
-квитанція про оплату за відвідування ОСОБА_7 дошкільного навчального закладу (жовтень, листопад) 420 грн.;
-квитанція про оплату за відвідування ОСОБА_8 дошкільного навчального закладу (листопад) 100 грн.;
-довідка батьківського комітету про внески в період з 21.12.2015р. по 26.02.2016р. на потреби класу, в якому навчається ОСОБА_7, в розмірі 751 грн.;
-купівля ОСОБА_7 зимової куртки в жовтні 2015 року вартістю 1500 грн.;
-купівля ОСОБА_8 зимової піжами вартістю 320 грн.;
-купівля за бажанням дітей домашнього декоративного кролика в купі з предметами по догляду 500 грн.;
-чек на оплату у магазині банківською картою «Приватбанк» іграшок подарунків дітям до Нового року в розмірі 852,30 грн., які придбані родичами з дозволу матері під час її перебування за межами країни;
-чек про плату в магазині «Теремок» за купівлю дитячих речей 424,63 грн.;
-товарні чеки від 06.01.2016р., 08.01.2016р., 05.02.2016р., 18.02.2016р. на придбання у приватного підприємця дитячого одягу загальною вартістю 3820 грн.
Перевірка цільового витрачання аліментів проведена без урахування коштів використаних на придбання засобів особистої гігієни для дітей, миючих засобів, сплату за користування електроенергією, комунальні послуги. Загальний обсяг втрачених коштів 18701 грн. 67 коп.
25.03.2016 року службою у справах дітей Виконавчого комітету Димитровсько з ради здійснений рейд перевірку матеріально-побутових умов проживання і малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8 за адресою м.Димитров, пров.Уральський, буд.6 кв.1. На момент перевірки фактів порушення умов утримання дітей не встановлено. Малолітні мають достатню кількість одягу відповідно до сезону: нова нижня білизна, спортивний костюм, сарафан, плаття, футболки, пайта, брюки тощо. Набір продуктів харчування, посуду, мякого інвентарю, іншого приладдя для розвитку дітей в необхідній кількості. У кожної дитини є окреме спальне місце. Родина забезпечена побутовою технікою, яка знаходиться у робочому стані. Санітарно-гігієнічні норми дотримані.
Враховуючи вищевказане, орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Димитровської міської ради дійшов до висновку, що аліменти, які стягнені в період з вересня 2015 року по січень 2016 року із заробітної плати позивача на користь ОСОБА_3 на утримання малолітніх ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9 витрачені матірю дітей за призначенням (а.с.44 т.2).
ОСОБА_34 рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення , відповідач отримала графік відпусток на серпень та грудень 2016р. (а.с.46-48, 65 т.2).
Позивачем 05.05.2016р. сплачено за навчання 1150 грн. (а.с.52 т.2).
ОСОБА_34 висновку Димитровського відділення поліції Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області № 1329 від 29.05.2016р., 29.05.2016р. до чергової частини надійшло повідомлення ОСОБА_1 про те, що його колишня дружина ОСОБА_3 перешкоджає у спілкуванні з дітьми. Перевіркою встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_3 та мають доньку ОСОБА_8 01.03.2014р.н. Так 29.05.2016р. о 11.00 год. ОСОБА_1 прийшов до ОСОБА_3 для того, щоб взяти дитину, однак мати ОСОБА_3 відкривати двері і давати дитину відмовилася (а.с.64 т.2).
Свідок ОСОБА_35 пояснила суду, що цю сімю знає 40 років, вони дружили сімями, ОСОБА_1 знає давно, ОСОБА_3 з часу, коли ОСОБА_1 познайомив з нею, ще до шлюбу. Артема часто бачила з дітьми, діти його люблять. У квартирі чисто та затишно, коли вона заходила до ОСОБА_1 то була у нього ОСОБА_8. Він справиться з ночівлею двох дітей, тому що він відповідальний та любить дітей. Вважає, що у нього достатня зарплата для утримання 2-х дітей, але скільки заробляє він не знає.
Дитина, ОСОБА_7, пояснив, що йому 7 років, народився 11 березня. Він навчається у 1-В класі у 9-й школі м.Димитрова. У нього оцінки «молодець», «добре», це пишуть у щоденнику. Зараз мешкає з мамою за адресою: пров.Уральський, 6/1, г.Димитров. Також з ними ще мешкає бабуся, дідусь та молодша сестра. Перед цим він мешкав на «Даманському» з батьком. Батько зараз ними не мешкає. Він був у бабусі ОСОБА_2, коли матір уїжджала на заробітки, мешкав ціле літо з бабусею та дідусем у м.Доучаєвськ. ОСОБА_35 їздила 2 рази на заробітки. Він скучав як за мамою так і за батьком. Більше подобається мешкати на Уральському 6/1, тому що батько украв у нього сестру і він більше не бажає з ним жити. До батька він не ходить у гості, тому що той украв у нього сестру і він боїться, що батько залишить і його у нього і він не зможе повернутися до матері.
ОСОБА_34 ст.158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки є обовязковим для виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобовязана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.159 СК України, якщо той з батьків, з яким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо, місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обовязків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоровя та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоровя одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Як встановлено судом, рішенням органу опіки та піклування від 20.01.2016р. № 44, розглянувши заяву позивача, встановлено такий спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми ОСОБА_7 11.03.2009р.н., ОСОБА_8 01.03.2014р.н., громадянина ОСОБА_1, що проживає окремо: в день свого відпочинку, який співпадатиме з вихідним днем тижня (субота або неділя), батько о 09.00 год. забирає дітей за місцем їх проживання за адресою: м.Димитров, пров.Уральський, буд.6 кв.1 о 17.00 год. повертає малолітніх в родину матері, ОСОБА_3. Громадянин ОСОБА_1 зобовязаний заздалегідь надавати матері дитини, ОСОБА_3 відомості щодо днів свого відпочинку з метою забезпечення систематичних зустрічей з дітьми. Відповідальність за життя та здоровя ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час зустрічей покласти на батька, ОСОБА_1
Оскільки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_8, 01.03.2014 року, є малолітніми, враховуючи прихильність ОСОБА_7 до матері і його боязнь батька та те, що донька ОСОБА_8 взагалі є дворічною дитиною та потребує материнської турботи та догляду, суд вважає, що спосіб участі батька у вихованні дітей, визначений рішенням органу опіки та піклування від 20.01.2016р. № 44 є доцільним та буде відповідати інтересам дітей і тому зміни не потребує. При цьому суд враховує вік малолітніх, конкретні обставини справи, те, що рішення органу опіки повинно виконуватися на тривалий термін, а не на період відпустки позивача.
Також, суд звертає увагу, щодо завчасного повідомлення відповідача про дні та години, коли позивач бажає забрати дітей за місцем їх проживання за адресою: м.Димитров, пров.Уральський, буд.6 кв.1, так як лише 14.05.2016р., тобто через 4 місяці з дня прийняття рішення органу опіки та піклування, відповідач отримала інформацію про відпустки позивача.
До того ж, орган опіки та піклування у своєму рішенні від 11.04.2016р. № 001 вказав, що спосіб участі у вихованні дітей, запропонований позивачем у позові, не буде відповідати інтересам дітей.
Також суд звертає увагу відповідача щодо виконання органу опіки та піклування від 20.01.2016р. № 44, звісно, при завчасному повідомленні про день та час, коли будуть забрані діти.
Тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення способу участі позивача у вихованні малолітніх ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, та спілкуванні з ними, а саме: ОСОБА_1 о 17.00 у четвер забирає дітей до себе, у пятницю забезпечує дітям відвідування загальноосвітнього та дошкільного навчальних закладів, у суботу та неділю діти з батьком, о 17.00 у неділю батько повертає дітей в родину матері до місця проживання за адресою: м.Димитров, пров.УральськийАДРЕСА_1; у разі відїздів матері, ОСОБА_3, діти цілодобово знаходяться під наглядом батька, задоволенню не підлягають, оскільки не відповідають інтересам дітей.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обовязків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоровя та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
У Принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матірю.
Суд вважає, оскільки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_8, 01.03.2014 року, є малолітніми, враховуючи прихильність ОСОБА_7 до матері та те, що ОСОБА_8 взагалі є дворічною дитиною та потребує материнської турботи та догляду, жодних виняткових обставин, щоб розлучити дітей з матір не встановлено, то суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей з матірю підлягає задоволенню. Доводи позивача про те, що він вже добровільно віддав доньку ОСОБА_8 та згоден з позовом і тому у позові необхідно відмовити, не ґрунтуються на законі.
ОСОБА_34 ст.180 СК України, батьки зобовязані утримувати своїх дітей до досягнення ними повнолітнього віку. Обовязок утримувати дитину є рівною мірою обовязком як матері, так і батька. Одним з способів виконання батьками обовязку по утриманню дитини є стягнення аліментів за рішенням суду.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З урахуванням вище зазначених обставин, суд вважає за можливе задовольнити зустрічні вимоги відповідача і стягнути з позивача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менш 30% прожиткового мінімуму щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
ОСОБА_34 ч.ч.2, 3, 6 ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.2 ст.80 СК України, розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Згiдно вищевикладеного, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на її утримання пiдлягають стягненню алiменти в розмiрi 1/10 частки заробiтку (доходу) до досягнення дитиною трьох років, тобто до 01 березня 2017 року.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги відповідача про стягнення аліментів саме у цьому розмірі, суд враховує, що позивач та діти здорові, позивач має утриманців, крім 2-х дітей та колишньої дружини, ще утриманця свою матір, яка є інвалідом 3-ї групи та потребує постійного медикаментозного лікування, вказаний розмір аліментів, на думку суду, буде відповідати вимогам розумності та справедливості.
Щодо зустрічних вимог відповідача про стягнення аліментів на своє утримання і на свою користь у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу), то суд вважає, що правових підстав для задоволення зустрічного позову про стягнення аліментів на користь та на утримання відповідача, саме у цьому розмірі, не має.
Крім цього, суд вважає за необхідне стягнути з позивача в доход держави судовий збір в сумі 551,20 грн. за задоволення зустрічних позовних вимог матеріального характеру (стягнення аліментів) та на користь відповідача у сумі 551,20 грн. за задоволення вимог про визначення місця проживання дітей.
На підставі Принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, ст.ст.80, 84, 150, 158-159, 161, 180-183 СК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 110, 209, 212, 213, 214, 215, 294, 367 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, залишити без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів на дітей та дружину задовольнити частково.
Визначити місце проживання ОСОБА_7 11.03.2009р.н., ОСОБА_8 01.03.2014р.н. разом з матірю ОСОБА_3 20.03.1979р.н. за адресою: пров.Уральський, 6/1, м.Мирноград Донецької області.
Стягнути з ОСОБА_1 09.08.1978р.н. уродженця ІНФОРМАЦІЯ_13 на користь ОСОБА_3 20.03.1979р.н. на утримання дітей: ОСОБА_7 11.03.2009р.н., ОСОБА_8 01.03.2014р.н. аліменти у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини та користь і на утримання ОСОБА_3 20.03.1979р.н. аліменти у розмірі 1/10 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно до виповнення доньці ОСОБА_8 3 років, тобто до 01.03.2017 року.
У задоволенні інших зустрічних вимог відмовити.
Стягнення аліментів провадити з 18.03.2016 року.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 551,20 грн. та на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 551,20 грн.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Судове рішення № 58112930, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області) було прийнято 06.06.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 226/3736/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: