Ухвала суду № 58112038, 05.06.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

№1-кс/760/7429/16

№760/10068/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05. 06. 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К., за участю прокурора Столярчука А. Ю., слідчого Ксендзової О. Т., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Оржешко О. Г., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Тостановським В. Ю. - про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю Харківської області, Харківського району, смт. Покотилівка, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1

у кримінальному провадженні №12016100090006460 від 03.06.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Оржешко О. Г., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Тостановським В. Ю., звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №12016100090006460 від 03.06.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Слідчий обґрунтовуючи клопотання посилався на те, що ОСОБА_2 03.06.2016 приблизно о 17.45 години, перебуваючи неподалік будинку № 15 по вул. В.Липківського в м. Києві, побачивши попереду себе раніше незнайому ОСОБА_5, яка в цей час прогулювалась з дитячою коляскою та помітивши на її шиї золотий ланцюжок, вирішив відкрито викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих спонукань та бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, ОСОБА_2 03.06.2016 приблизно о 17.50 години підійшов ззаду до ОСОБА_5, поклавши свою праву руку їй на плече, тим самим відволікши її увагу, а коли остання повернулась до нього обличчям, раптово схватив за ланцюжок з підвісками та потягнув на себе, при цьому завдавши ОСОБА_5 фізичного болю. ОСОБА_5 намагалася чинити ОСОБА_2 опір, але останній, продовжуючи свої злочинні дії не випускаючи ланцюжок з рук, шляхом ривку зірвав з шиї ОСОБА_5 золотий ланцюжок з підвісками, тим самим застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, після чого відштовхнув ОСОБА_5 від себе. Подолавши опір потерпілої, ОСОБА_2, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_5, а саме: золотий ланцюжок, вартістю 3500 гривень, на якому знаходились золота підвіска, вартістю 1500 гривень та золота підвіска, вартістю 3500 гривень. Відкрито викравши вищевказане чуже майно, ОСОБА_2, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, завдавши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 8500 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна, (грабіж) поєднаними з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

В зв'язку із зазначеним слідчий просив про задоволення клопотання.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, просив його задовольнити з мотивів, викладених у клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, однак проти обрання відносно нього міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував та просив слідчого суддю обрати відносно нього міру запобіжного заходу не пов'язану із триманням під вартою.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала та просила слідчого суддю обрати відносно підозрюваного більш м'який вид запобіжного заходу не пов'язаний із триманням під вартою, якого, на думку захисника, буде достатньо для досягнення мети застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 03.06.2016 приблизно о 17.45 години, перебуваючи неподалік будинку № 15 по вул. В.Липківського в м. Києві, побачивши попереду себе раніше незнайому ОСОБА_5, яка в цей час прогулювалась з дитячою коляскою та помітивши на її шиї золотий ланцюжок, вирішив відкрито викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих спонукань та бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, ОСОБА_2 03.06.2016 приблизно о 17.50 години підійшов ззаду до ОСОБА_5, поклавши свою праву руку їй на плече, тим самим відволікши її увагу, а коли остання повернулась до нього обличчям, раптово схватив за ланцюжок з підвісками та потягнув на себе, при цьому завдавши ОСОБА_5 фізичного болю. ОСОБА_5 намагалася чинити ОСОБА_2 опір, але останній, продовжуючи свої злочинні дії не випускаючи ланцюжок з рук, шляхом ривку зірвав з шиї ОСОБА_5 золотий ланцюжок з підвісками, тим самим застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, після чого відштовхнув ОСОБА_5 від себе. Подолавши опір потерпілої, ОСОБА_2, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_5, а саме: золотий ланцюжок, вартістю 3500 гривень, на якому знаходились золота підвіска, вартістю 1500 гривень та золота підвіска, вартістю 3500 гривень. Відкрито викравши вищевказане чуже майно, ОСОБА_2, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, завдавши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 8500 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна, (грабіж) поєднаними з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом - заявою ОСОБА_5 від 03.06.2016 про скоєння відносно неї вищевказаного кримінального правопорушення; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 03.06.2016, в ході якого остання розповіла про обставини вчинення даного кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події від 03.06.2016, згідно якого у ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. за адресою : АДРЕСА_2 вилучено ланцюжок та дві підвіски; протоколом допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8; рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 03.06.2016 ст. о/у ОСОБА_9

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 186 КК України карається позбавленням волі на строк від чотирьох до 6 років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Однак, враховуючи обставини, що підозрюваний ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від 4 до 6 років та відноситься до категорії тяжкого злочину вбачається, що існують всі підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду і вчиняти інші кримінальні правопорушення, то застосування більш м'яких запобіжних заходів вбачається недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_2, його майновий стан, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України у розмірі 40 розмірів мінімальних заробітних плат, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірною для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 18 год. 14 хв. 03. 06. 2016 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 18 год. 14 хв. 01. 08. 2016 року.

Розмір застави визначити у межах 40 розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 55120 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк УДК м. Києва, МФО 820019, депозитний рахунок 37319001004186, отримувач Солом'янський районний суд міста Києва, Код ЄДРПОУ 02896762, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися з місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити протягом 60 днів з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: Бобровник О. В.