Ухвала суду № 58109018, 31.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/8386/14ц Головуючий у І інстанції Маценко Н.П.Провадження № 22-ц/780/2791/16 Доповідач у 2 інстанції Іванова І. В.Категорія 18 31.05.2016

УХВАЛА

Іменем України

31 травня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Іванової І.В.,

суддів - Гуля В.В., Білоконь О.В.

при секретарі - Тимошевській С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг компанія «Вектор Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа: ОСОБА_3 про припинення договору поруки,-

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду із даним позовом, в якому просила визнати договір поруки, укладений 22 червня 2006 року між нею та ПАТ «Омега Банк» таким, що припинив свою дію.

В обґрунтування своїх вимог, позивачка посилається на те, що 22 червня 2006 року між третьою особою ОСОБА_3 та ПАТ «Омега Банк» укладено договір про відкриття кредитної лінії, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 45170 доларів США зі сплатою 15 % річних з кінцевим терміном погашення 21 червня 2009 року.

У порядку забезпечення виконання вказаного зобов'язання, 22 червня 2006 року між нею та ПАТ «Омега Банк» укладено договір поруки, за умовами якого, вона як поручитель відповідає за кредитним договором в частині виконання зобов'язань, передбачених п. 1 договору поруки у тому ж обсязі, що і позичальник.

На підставі договорів факторингу від 28 листопада 2012 року ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора за договором від 22 червня 2006 року позичальником за яким є ОСОБА_3

Далі позивачка вказує, що на даний час є всі підстави вважати, що договір поруки припинив свою дію, так як кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя, тому просила визнати договір поруки припиненим.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2014 року, позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивачка ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог. Посилається на те, що судом не враховані підстави для задоволення її позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову районний суд виходив з відсутності правових підстав для припинення поруки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 22 червня 2006 року між закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк», правонаступник якого є ПАТ «Омега Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у вигляді кредитної лінії з лімітом 45 170 доларів США зі сплатою 15% річних строком до 21 червня 2009 року.

У забезпечення цього договору того ж дня між банком та позивачем було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_2 зобов'язалася перед банком відповідати за виконання кредитного договору у тому ж обсязі, що і позичальник.

09 червня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договорів кредиту та поруки, за якими збільшено строк дії договору до 21 червня 2010 року.

28 листопада 2012 року між банком та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, за яким до товариства перейшло право вимоги за кредитним договором від 22 червня 2006 року.

Того ж дня між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» також було укладено договір про перехід права вимоги за вищевказаним кредитним договором.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 02 лютого 2012 року, яке набрало законної сили, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 316 445 грн. 14 коп.

Позивачка у своєму позові посилається на те, що оскільки в договорі поруки фактично не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами договору встановлено, що він діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором, банк протягом шести місяців після спливу цього строку не пред'явив вимогу до неї, як до поручителя про виконання зобов'язання, тому вважає, що договір поруки, укладений 22 червня 2006 року між нею та банком, є припиненим.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Колегія суддів, дослідивши умови договору поруки, з'ясувавши наявність чи відсутність підстав для припинення поруки, виконавши вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.02.2016 року у даній справі, вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, вірно застосувавши положення ч. 4 ст. 559 ЦК України та умови договору поруки між сторонами, правильно виходив з того, що у договорі поруки встановлено, що він припиняється з дати виконання позичальником та (або) поручителем зобов'язань в повному обсязі за кредитним договором (п.7 Договору).

У 2011 році банк пред'явив позов до позичальника ОСОБА_3 та поручителів у тому числі до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, який заочним рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 02 лютого 2012 року, яке набрало чинності, було задоволено, тобто в межах строку дії договору поруки (а.с.60).

Таким чином, колегія суддів виходить із того, що при вирішенні позову Банка до відповідачів позичальника та поручителя ОСОБА_2, Косівський районний суд Івано-Франківської області, з'ясував дійсність та строк дії договору поруки, а оспорювати ці обставини в іншій справі законом не передбачено (ч. 2 ст. 223 ЦПК України).

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є правильним, ухвалюючи його не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :