Рішення № 58107303, 31.05.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/605/16-ц Провадження № 22-ц/773/885/16 Головуючий у 1 інстанції: Бондар В.М. Категорія: 48 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Мудренко Л. І.,

суддів - Осіпука В. В., Матвійчук Л. В.,

з участю:

секретаря - Губарик К. А.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

прокурора - Романішиної Т. Л.,

представника третьої особи Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області - Грицені Г. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області, треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Селянське (фермерське) господарство "Володар" та Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя, виключення з акту опису майна та звільнення майна з-під арешту за апеляційною скаргою заступника прокурора Волинської області на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 квітня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, який мотивувала тим, що вона з відповідачем ОСОБА_5 з 11 серпня 1996 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей: сина, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з нею. Шлюб між ними розірваний згідно рішення Ковельського міськрайонного суду від 23 жовтня 2013 року. Під час шлюбу 16 жовтня 2001 року ОСОБА_5 заснував селянське (фермерське) господарство "ІНФОРМАЦІЯ_5" та на підставі розпорядження Ковельської районної державної адміністрації Волинської області від 04 березня 2002 року № 410 йому була передана у приватну власність земельна ділянка площею 1,751 га на території Кричевичівської сільської ради з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства. 30 жовтня 2003 року Кричевичівська сільська рада прийняла рішення за № 9/3 про відведення земельної ділянки під будівництво житлового будинку, яким власнику СФГ "ІНФОРМАЦІЯ_5", фізичній особі - ОСОБА_5 надано дозвіл на виділення земельної ділянки під будівництво житлового будинку та господарських споруд із землі, яка надана йому у приватну власність. На зазначеній ділянці знаходяться незакінчений будівництвом житловий будинок, баня, господарські приміщення, також тимчасові споруди, які були побудовані у період шлюбу за спільні кошти. Хоча в члени СФГ "ІНФОРМАЦІЯ_5" вона була прийнята 03 вересня 2013 року, однак фактично її членство було з часу заснування СФГ "ІНФОРМАЦІЯ_5", вона брала участь у веденні господарства. Апеляційним судом Волинської області був виданий виконавчий лист від 17 листопада 2014 року № 161/7308/13-к, згідно якого підлягає конфіскації в дохід держави все майно, належне ОСОБА_5 Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Мацюхом Д. Ю., при примусовому виконанні виконавчого листа № 161/7308/13-к було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 16 грудня 2014 року (ВП № 45864088). Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 16 грудня 2014 року головним державним виконавцем ВДВС Ковельського МРУЮ, при примусовому виконанні виконавчого листа № 161/7308/13-к було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_5 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику. Головним державним виконавцем ВДВС Ковельського МРУЮ, при примусовому виконанні виконавчого листа № 161/7308/13-к був складений акт опису й арешту майна від 21 жовтня 2015 року, згідно якого виконавцем було описано й накладено арешт на земельну ділянку площею 1,751 га на території Кричевичівської сільської ради з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства та на тимчасові будівельні споруди, що розташовані на зазначеній земельній ділянці. Заступником начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальником управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Кухариком В. І. винесено постанову від 20 листопада 2015 року про передачу виконавчого провадження (в ЄДРВП № 45864088) за виконавчим листом по справі № 161/7308/13-к, виданим 17 листопада 2014 року Апеляційним судом Волинської області про конфіскацію в дохід держави всього майна, належного ОСОБА_5 на праві приватної власності, до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Волинській області. Враховуючи ту обставину, що вона є членом СФГ "ІНФОРМАЦІЯ_5", брала та бере участь в діяльності господарства, вважає, що накладення арешту на земельну ділянку площею 1,751 га, що розташована на території Кричевичівської сільської ради з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства є незаконним, та таким, що порушує її права співвласника, оскільки дана земельна ділянка була отримана ОСОБА_5 під час перебування його в шлюбі з нею, а тому у відповідності до ст. 22 КпШС зазначене майно є їх спільною сумісною власністю, внаслідок чого кожен із них має рівні права щодо володіння, користування та розпорядження цим майном. Накладення арешту на майно, належного ОСОБА_5 на праві приватної власності, та заборона його відчуження, порушують її права як співвласника. На підставі викладеного, позивач просить: 1) визнати об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 1,751 га, що розташована на території Кричевичівської сільської ради Ковельського району Волинської області; 2) поділити земельну ділянку загальною площею 1,751 га, що розташована на території Кричевичівської сільської ради Ковельського району Волинської області; 3) визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 1,751 га, що розташована на території Кричевичівської сільської ради Ковельського району Волинської області; 4) виключити з опису та звільнити з-під арешту 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 1.751 га, що розташована на території Кричевичівської сільської ради Ковельського району Волинської області.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 квітня 2016 року позов задоволено. Суд вирішив визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 земельну ділянку СФГ "ІНФОРМАЦІЯ_5", загальною площею 1,751 га, що розташована на території Кричевичівської сільської ради Ковельського району Волинської області. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки СФГ "ІНФОРМАЦІЯ_5", загальною площею 1,751 га, що розташована на території Кричевичівської сільської ради Ковельського району Волинської області. Виключити з опису та звільнити з-під арешту 1/2 частину земельної ділянки СФГ "ІНФОРМАЦІЯ_5", загальною площею 1,751 га, що розташована на території Кричевичівської сільської ради Ковельського району Волинської області. Судові витрати вирішено залишити за позивачем.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду заступник прокурора Волинської області подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні прокурор Романішина Т. Л. підтримала апеляційну скаргу з підстав в ній наведених та просила її задовольнити.

Позивача ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу заступника прокурора Волинської області не визнали та просили її відхилити.

Представник третьої особи Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Грицуня Г. Г. апеляційну скаргу прокурора підтримала та просила її задовольнити.

Інші особи в судове засідання не з'явились.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу заступника прокурора Волинської області слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено з матеріалів справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.08.1996 року і який був розірваний рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області 23 жовтня 2013 року (а.с. 6).

Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 04.10.2002 року стверджується, що ОСОБА_5, на підставі розпорядження Ковельської райдержадміністрації від 04 березня 2002 року № 410, передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,751 гектарів, яка розташована на території Кричевичівської сільської ради, для ведення фермерського господарства (а.с. 10).

Згідно досліджених у судовому засіданні доказів, головою фермерського господарства є ОСОБА_5, а членом господарства була ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 234-235, 227).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка отримана за рахунок спільної сумісної праці та власності подружжя і є об'єктом їх спільної сумісної власності.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції не погоджується суд апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20 грудня 1991 року N 2009-XII (діяв на час створення СФГ "ІНФОРМАЦІЯ_5", Закон втратив чинність на підставі Закону

N 973-IV від 19.06.2003) після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі і на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію. За ч. 3 ст. 9 того ж закону сільська, селищна, міська Рада народних депутатів заносить до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку.

За ч. 2 ст. 4 того ж Закону земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства передаються у приватну власність і надаються в користування, в тому числі і на умовах оренди. Передача земель у приватну власність і надання в користування здійснюється із земель запасу, а також земель, вилучених (викуплених) у встановленому порядку. Безоплатно земельні ділянки передаються у приватну власність для ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки, що обчислюється в порядку, передбаченому ст. 6 Земельного кодексу України. Передача ггромадянам у приватну власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства проводиться один раз, про що Радою народних депутатів, яка передала земельну ділянку, робиться відмітка в паспорті або документі, який його замінює. За плату передаються у приватну власність громадян для ведення селянського (фермерського) господарства земельні ділянки, розмір яких перевищує середню земельну частку.

За ст. 6 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" земельні ділянки громадян, які ведуть селянське (фермерське) господарство, поділу не підлягають.

Відповідно до ст. 12 того ж Закону громадяни, які ведуть селянське (фермерське) господарство, мають право зводити житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди на відведеній їм у власність і користування земельній ділянці за погодженням з сільською, селищною, міською Радою народних депутатів. Зведення на орендованій земельній ділянці приміщень виробничого і невиробничого призначення, у тому числі житла, орендарі погоджують також з орендодавцем.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону "Про фермерське господарство" від 19 червня 2003 року N 973-IV (закон діючий на час прийняття зборами селянського (фермерського) господарства "ІНФОРМАЦІЯ_5" рішення від 03.09.2013 року про прийом у члени господарства ОСОБА_1, дружини голови господарства) при створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту.

Згідно ст. 22 Кодексу про шлюб та сімю України, який був чинним на момент надання земельної ділянки відповідачу (частково втратив чинність в зв'язку із вступом в дію Сімейного кодексу України) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Аналогічне положення міститься і в ст. 60 нині діючого СК України.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 року (в редакції чинній на час набуття права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом. Набуття права власності на землю громадягами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

За ч. 1 ст. 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 14 ЗУ "Про власність" (в редакції, яка була чинна на час отримання ОСОБА_5 ділянки у власність) громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для ведення селянського (фермерського) господарства.

Згідно роз'яснень, викладених в п. 18-2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року № 13 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (з послідуючими змінами і доповненнями), - відповідно до положень статей 81, 116 ЗК України окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Таким чином, земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства передавалися у власність громадян безплатно. За плату передавалися у власність громадян лише земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства, розмір яких перевищує середню земельну частку. Одержана громадянином у приватну власність для ведення селянського (фермерського) господарства земельна ділянка є його приватною власністю, оскільки йдеться про одержання громадянином частки із земельного фонду, а не про спільно нажите майно.

Позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження того, що рішення зборів селянського (фермерського) господарства "ІНФОРМАЦІЯ_5" від 03.09.2013 року, яким її вирішено прийняти у члени господарства, пройшло державну реєстрацію в передбаченому законом порядку з внесенням змін до статутних документів та реєстрацію таких змін.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи, то рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги суд вважає за необхідне стягнути з позивача понесені Прокуратурою Волинської області витрати на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 309, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Волинської області задовольнити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 квітня 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області, треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Селянське (фермерське) господарство "ІНФОРМАЦІЯ_5" та Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя і виключення з акту опису майна та звільнення майна з-під арешту відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 6332 (шість тисяч триста тридцять дві) гривні 18 копійок на одержувача Прокуратура Волинської області, р/р 35216072004945, код банку (МФО) 820172, код ЄДРПОУ - 02909915.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ впродовж двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: