Ухвала суду № 58107252, 02.06.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/7013/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С.С. Провадження № 22-ц/773/814/16 Категорія: 52 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Мудренко Л. І.,

суддів - Русинчука М. М., Матвійчук Л. В.,

з участю:

секретаря - Губарик К. А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

прокурора - Рішко А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Луцька місцева прокуратура Волинської області, ОСОБА_4, про позбавлення батьківських прав за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 квітня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

07 травня 2015 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Луцька місцева прокуратура Волинської області, ОСОБА_4, про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_5

Позов мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_3 злісно ухилявся від виконання свого батьківського обов'язку щодо своїх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_2 по їх утриманню, вихованню, фізичному, духовному і моральному розвитку, піклуванню про здоров'я дітей, здобуттю ними осовіти та спілкуванню з ними. З 1996 року відповідач з дітьми та їх матір'ю не проживав, не є членом їх сім'ї, створив нову сім'ю, вчинив злочин щодо своїх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_2

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 квітня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному об'ємі та визнати, що на момент смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, його батько ОСОБА_3 підлягав позбавленню батьківських прав щодо померлого на підставі встановленого вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.10.1999 року факту ухилення відповідача від виконання ним свого батьківського обов'язку і вчинення щодо померлого сина злочину, передбаченого ст. 114 КК України в редакції 1960 року. Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно позивача ОСОБА_2

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній наведених та просив її задовольнити.

Прокурор Рішко А. В. в судовому засіданні апеляційну скаргу позивача не визнав.

Інші особи в судове засідання не з'явились.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 року, її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 виданим 29.06.1982 року Луцьким міським відділом ЗАГСу Волинської області (а.с. 21).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00014756707 від 25.11.2014 р. дошлюбне прізвище ОСОБА_7 - ОСОБА_7

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 року, його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 виданим 20.04.1981 року Луцьким міським відділом ЗАГСу Волинської області (а.с. 21).

Шлюб між відповідачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був розірваний 18 листопада 1996 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_3 виданим 18.11.1996 року та рішенням Луцького міського суду Волинської області від 05.11.1996 року (а.с. 17, 8).

Постановою судді Луцького міського суду Волинської області від 17.05.1996 року постановлено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).

Як вбачається з довідки № 866 від 09.07.1999 року Відділу ДВС Луцького міського управління юстиції Волинської області та довідки № 945 від 02.06.2014 року ОСОБА_4 не отримувала аліменти на отримання дітей - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 від ОСОБА_3 (а.с. 16, 15).

Вироком Луцького міського суду Волинської області від 04.12.1997 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 114 КК України (а.с. 13-14).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року (а. с. 23).

Позивач звернулась до суду з позовом 07.05.2015 року.

Відмовляючи в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позбавлення батьківських прав після настання повноліття дитини законом не допускається.

Такий висновок суду відповідає вимогам чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не розглянув вимог про те, що на момент смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, його батько ОСОБА_3 підлягав позбавленню батьківських прав щодо померлого на підставі встановленого вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.10.1999 року факту ухилення відповідача від виконання ним свого батьківського обов'язку і вчинення щодо померлого сина злочину, передбаченого ст. 114 КК України в редакції 1960 року виходячи з наступного.

Як вбачається з ухвали судді Луцького міськрайонного суду Волинської області про відкриття провадження у справі від 12.05.2015 року провадження у справі відкрито за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав щодо ОСОБА_2 (а.с. 31).

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.05.2016 року відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно сина ОСОБА_5 (а.с. 32).

Вказана ухвала від 12.05.2016 року про відмову у відкритті провадження в цивільній справі залишена без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 06.07.2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.10.2015 року (а.с. 57-58, 76) .

02.03.2016 року позивач звернулась до Луцького міськрайонного суду із заявою про часткову зміну та доповнення позовних вимог, в якій просила суд визнати, що на момент смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, його батько ОСОБА_3 підлягав позбавленню батьківських прав щодо померлого на підставі встановленого вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.10.1999 року факту ухилення відповідача від виконання ним свого батьківського обов'язку і вчинення щодо померлого сина злочину, передбаченого ст. 114 КК України в редакції 1960 року та позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_2 (а.с. 104-106).

Як вбачається з журналу судового засідання від 05.04.2016 року вказана заява була розглянута судом першої інстанції і прийнята в частині уточнення вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо позивача ОСОБА_2, а в частині визнання відповідача таким, що підлягав позбавленню батьківських прав щодо померлого в прийнятті заяви відмовлено (а.с. 116-117).

Також суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відповідач як дитина, що походить від відповідача, має право на захист своїх порушених ним прав в частині позбавлення батьківських прав незалежно від віку, оскільки, відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" № 3 від 30 березня 2007 року особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Виходячи з вищенаведеного, дослідивши всі обставини справи і давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

Отже, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ впродовж двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: