Вирок № 58107023, 06.06.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15864/14-к

Провадження № 1-кп/161/47/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 06 червня 2016 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді - Сівчука А.Є.

за участю секретаря - Федьо Н.І.

прокурора - Устименка Є.В.

захисників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2

потерпілого - ОСОБА_3

обвинувачених - ОСОБА_4 та ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальні провадження, які внесені до Єдиного реєстру судових розслідувань за № 42014000000000696 та № 42014000000000971 про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хмельницький Хмельницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого начальником відділу кадрів Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління ДПС України, проживаючого в АДРЕСА_1 раніше не судимого, -

-за ст.368 ч.3 КК України, -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Хмельницький Хмельницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, працюючого начальником Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління ДПС України, проживаючого АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

-за ст.ст.368 ч.3 та 410 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4, наказом Голови Державної прикордонної служби України (надалі ДПС України) від 25.06.2011 року №305-ос призначений на посаду начальника відділу кадрів Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління ДПС України, яку він обіймав по 19.08.2014 року та має військове звання «підполковник».

Відповідно до посадової інструкції начальника відділу кадрів Луцького прикордонного закону Північного регіонального управління ДПС України, затвердженої ТВО начальника Луцького прикордонного загону 03.08.2011 року, обвинувачений ОСОБА_4 здійснює керівництво відділом кадрів та підпорядковується безпосередньо начальнику зазначеного прикордонного загону; зобов'язаний забезпечувати ефективне виконання покладених на орган охорони кордону завдань щодо реалізації державної політики з питань кадрової роботи; здійснювати аналіз укомплектованості підрозділів офіцерським складом та прапорщиками, готувати пропозиції щодо їх доукомплектування; подавати свої пропозиції начальнику органу охорони кордону з питань зарахування в кадри, звільнення, призначення, переведення, присвоєння військових звань, прийому на службу (роботу); організовувати та контролювати роботу щодо своєчасного оформлення необхідних документів для зарахування, переведення і звільнення військовослужбовців; контролювати підготовку проектів наказів по особовому складу.

Таким чином, як особа, що постійно обіймає у державному військовому формуванні посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, відповідно до п.1 Примітки до ст. 364 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 є службовою особою.

Так, 28.07.2014 року, технік групи автоматизованих систем управління відділення зв'язку відділу прикордонної служби «Доманово» Луцького прикордонного загону прапорщик ОСОБА_3, перебуваючи на території Луцького прикордонного загону за адресою: м. Луцьк, вул. Стрілецька, 6, близько 15:00 год. звернувся спочатку до начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління ДПС України полковника ОСОБА_5, з приводу призначення його на посаду у відділ прикордонної служби «Рівне» цього ж загону, однак ОСОБА_5 у вирішенні даного питання відмовив ОСОБА_3, після чого останній того ж дня, близько 16:40 год. звернувся до начальника відділу кадрів вказаного прикордонного загону підполковника ОСОБА_4 з аналогічним питанням, на що ОСОБА_4 погодився посприяти.

В подальшому, того ж дня, підполковник ОСОБА_4, перебуваючи на території Луцького прикордонного загону за адресою: м. Луцьк, вул. Стрілецька, 6 Волинської області, з метою вимагання та одержання від прапорщика ОСОБА_3 неправомірної вигоди за вчинення ним дій із використанням свого службового становища, а саме: за підготовку та підписання наказу про призначення останнього на посаду у відділі прикордонної служби «Рівне», а також інших необхідних для цього документів.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 повинен був забезпечити підготовку необхідних документів про погодження Північним регіональним управлінням ДПС України переліку військовослужбовців для призначення до відділу прикордонної служби «Рівне» та проект наказу начальника Луцького прикордонного загону про призначення військовослужбовців на посади до відділу прикордонної служби «Рівне», до яких включити ОСОБА_3.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_4 висунув вимогу ОСОБА_3 про передачу йому за вчинення вказаних дій грошових коштів у сумі 3500 доларів США.

Обвинувачений ОСОБА_4, 28.07.2014 року, близько 16:55 год., перебуваючи біля контрольно-пропускного пункту Луцького прикордонного загону за адресою: м. Луцьк, вул. Стрілецька, 6, повідомив ОСОБА_3 про те, що за призначення на вищевказану посаду останній має надати йому грошові кошти в сумі 3500 доларів США в якості неправомірної вигоди.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_4, створюючи умови, за яких особа буде вимушена погодитись надати неправомірну вигоду, під час цієї розмови почав вимагати від ОСОБА_3 зазначену суму грошових коштів, висловлюючи погрози з приводу того, що у разі відмови надати грошові кошти в якості неправомірної вигоди, ОСОБА_3, не буде призначений на посаду до відділу прикордонної служби «Рівне», а також матиме проблеми по службі та його буде переведено до віддаленого від місця його проживання відділу прикордонної служби.

29.07.2014 року, ОСОБА_3, зважаючи на вказані дії ОСОБА_4, усвідомлюючи протиправність дій останнього, звернувся до Служби безпеки України із заявою про вимагання від нього ОСОБА_4 неправомірної вигоди в сумі 3500 доларів США та почав діяти з метою викриття ОСОБА_4.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 29.07.2014 року, начальник відділу кадрів Луцького прикордонного загону ОСОБА_4, діючи умисно, перебуваючи на території цього загону за адресою: м. Луцьк, вул. Стрілецька, 6 Волинської області, використовуючи надану йому владу та службове становище, підготував телеграму № 220 від 29.07.2014 року про погодження Північним регіональним управлінням ДПС України переліку військовослужбовців для призначення до відділу прикордонної служби «Рівне», до якої включив ОСОБА_3.

Того ж, дня вказану телеграму було направлено до Північного регіонального управління ДПС України, яким погоджено призначення військовослужбовців Луцького прикордонного загону до відділу прикордонної служби «Рівне», в тому числі і ОСОБА_3 на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби.

В подальшому, 30.07.2014 року, обвинувачений ОСОБА_4, реалізовуючи злочинний намір, спрямований на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, створюючи перед ОСОБА_3 умови для передачі неправомірної вигоди в сумі 3500 доларів США, направив зі свого мобільного телефону з сім карткою № НОМЕР_1 на номер телефону ОСОБА_3 № НОМЕР_2, об 11:40 год. смс-повідомлення наступного змісту: «Добро. Бажано завтра привезти», тим самим сповістивши останнього про те, що його питання з приводу призначення на посаду до відділу прикордонної служби «Рівне» вирішено позитивно і він має передати за це неправомірну вигоду.

Після отримання о 12:11 год. 30.07.2014 року смс-повідомлення від ОСОБА_3 зі згодою надати неправомірну вигоду за призначення на посаду до відділу прикордонної служби «Рівне», обвинувачений ОСОБА_4, 30.07.2014 року, перебуваючи у приміщенні Луцького прикордонного загону за адресою: м. Луцьк, вул. Стрілецька, 6, вчиняючи з використанням свого службового становища дії в інтересах ОСОБА_3, дав вказівку своєму підлеглому - старшому інспектору з кадрів відділу кадрів Луцького прикордонного загону ОСОБА_7 підготувати проект наказу начальника Луцького прикордонного загону про призначення військовослужбовців до відділу прикордонної служби «Рівне», в тому числі прапорщика ОСОБА_3 на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Рівне» Луцького прикордонного загону, а також з інших питань.

У свою чергу ОСОБА_7, виконуючи вказівку обвинуваченого ОСОБА_4, не усвідомлюючи протиправних намірів останнього, 31.07.2014 року підготував вказаний проект наказу та передав його ОСОБА_4.

ОСОБА_3 усвідомлюючи, що у разі ненадання неправомірної вигоди ОСОБА_4, матиме проблеми по службі та його буде переведено до віддаленого від місця його проживання відділу прикордонної служби, виконуючи незаконну вимогу ОСОБА_4, 31.07.2014 року, близько 17:00 год., перебуваючи біля території Луцького прикордонного загону за адресою: м. Луцьк, вул. Стрілецька, 6, в автомобілі «Ауді А6», державний номерний знак НОМЕР_3, що належить на праві приватної власності дружині ОСОБА_4 - ОСОБА_8, передав, а ОСОБА_4, будучи службовою особою - начальником відділу кадрів Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління ДПС України, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав першу частину неправомірної вигоди в розмірі 1500 доларів США (що за офіційним курсом НБУ на вказану дату складає 18004,78 грн.) за включення ОСОБА_3 до телеграми про погодження Північним регіональним управлінням ДПС України переліку військовослужбовців для призначення до відділу прикордонної служби «Рівне» та за призначення його на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби зазначеного відділу прикордонної служби. Решту неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США ОСОБА_4 вимагав від ОСОБА_3 надати до 03.08.2014 року.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_4, у період з 31.07.2014 року по 05.08.2014 року, подав на підпис ОСОБА_5 проект наказу про призначення військовослужбовців, в тому числі прапорщика ОСОБА_3 до відділу прикордонної служби «Рівне» та з інших питань.

Обвинувачений ОСОБА_4, продовжуючи свою злочинну діяльність направлену на отримання неправомірної вигоди шляхом вимагання, 04.08.2014 року о 13:25 год., зі свого мобільного телефону з № 098570654 відправив ОСОБА_3 на номер мобільного телефону №0673322590 смс-повідомлення наступного змісту «уже понедельник?!». Цими своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_4 спонукав ОСОБА_3 до передачі йому решти неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США за включення ОСОБА_3 до телеграми про погодження Північним регіональним управлінням ДПС України переліку військовослужбовців для призначення до відділу прикордонної служби «Рівне» та за призначення його на посаду до зазначеного відділу прикордонної служби.

05.08.2014 року, близько 15:50 год., ОСОБА_3 зателефонував обвинуваченому ОСОБА_4 і останній призначив місце зустрічі для передачі йому неправомірної вигоди в кафе «Магніт» по вул. Стрілецька, 4, в м. Луцьк.

Обвинувачений ОСОБА_4 отримавши від ОСОБА_3 згоду на передачу йому другої частини неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США, 05.08.2014 року в другій половині дня передав підписаний начальником прикордонного загону наказ про призначення на посаду ОСОБА_3 та інших військовослужбовців до відділу прикордонної служби «Рівне» та з інших питань на реєстрацію до відділу кадрів. Після реєстрації наказу йому було присвоєно номер 162-ос від 30.07.2014 року.

Того ж дня, 05.08.2014 року, близько 18:00 год. обвинувачений ОСОБА_4, знаходячись у приміщенні кафе «Магніт» за адресою: м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4, знову висловив вимогу ОСОБА_3 надати решту неправомірної вигоди, погрожуючи настанням негативних наслідків в разі відмови її передачі, повідомивши ОСОБА_3 про те, що в разі якщо останній не надасть решту неправомірної вигоди його до закінчення терміну дії контракту на проходження військової служби буде переміщено до відділу прикордонної служби «Березове», а після закінчення дії терміну контракту він не буде продовжений і ОСОБА_3 звільнять з Державної прикордонної служби України.

В свою чергу, ОСОБА_3 усвідомлюючи, що у разі ненадання неправомірної вигоди обвинуваченому ОСОБА_4, матиме проблеми по службі та його буде переведено до віддаленого від місця його проживання відділу прикордонної служби, виконуючи незаконну вимогу обвинуваченого ОСОБА_4, 05.08.2014 року близько 18:00 год. в приміщенні кафе «Магніт» за адресою: м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4 передав, а ОСОБА_4, будучи службовою особою - начальником відділу кадрів Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління ДПС України, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав другу частину неправомірної вигоди в розмірі 2 000 доларів США (що за офіційним курсом НБУ на вказану дату складає 24595,18 грн.), за включення ОСОБА_3 до телеграми про погодження Північним регіональним управлінням ДПС України переліку військовослужбовців для призначення до відділу прикордонної служби «Рівне» та за призначення його на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії 1 групи інспекторів прикордонної служби, відділення інспекторів прикордонної служби зазначеного відділу прикордонної служби.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінового йому злочині визнав частково та показав, що дійсно у сприянні у переведенні ОСОБА_3 з митного посту «Доманово» на митний пост «Рівне» вимагав в останнього та отримав неправомірну вигоду в розмірі 3500 доларів США, а саме 31.07.2014 року отримав неподалік військової частини по вул. Стрілецькій в м. Луцьку, зокрема, в салоні його автомобіля від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1500 доларів США та 05.08.2014 року в приміщенні кафе «Магніт», що по вул. Стрілецькій в м. Луцьку отримав другу частину коштів в сумі 2000 доларів США, після чого при виході з даного кафе був затриманий працівниками СБУ. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_4 звернув увагу суду на те, що ОСОБА_5 зазначені обставини відомі не були, а «мічені» грошові кошти, що були вилучені в ОСОБА_5, обвинувачений ОСОБА_4, 02.08.2014 року передав ОСОБА_5 в якості погашення боргу в сумі 3000 доларів США, оскільки він позичав в останнього під письмову розписку, тобто будь-якої попередньої змови ОСОБА_4 з ОСОБА_5 з приводу переведення ОСОБА_3 з митного посту «Доманово» на митний пост «Рівне» не було. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_4 розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди, повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

-показами даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_3 який показав, що у 2014 році він працював техніком групи автоматизованих систем управління відділення зв'язку відділу прикордонної служби «Доманово» Луцького прикордонного загону. В ОСОБА_3 закінчувався контракт та останній мав намір перевестися на інший митний пост, ближче додому, тобто у відділ прикордонної служби «Рівне». 28.07.2014 року з даним питанням він звернувся в усній формі до начальника прикордонної служби ОСОБА_5, однак останній йому відмовив, мотивуючи це тим, що зараз в Україні ведуться військові дії, необхідно зі сходу країни забрати загиблих бійців, тому такі питання в даних час вирішувати є недопустимим. Після чого ОСОБА_3 вийшов з кабінету ОСОБА_5 та вирішив з даним питанням звернутися до начальника кадрів ОСОБА_4. Того ж дня, ОСОБА_3 зателефонував до ОСОБА_4 та запропонував зустрітися, на що останній погодився. 28.07.2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зустрілися поблизу прикордонного загону, що на вул. Стрілецькій в м. Луцьку, при цьому в потерпілого при собі був звукозаписуючий пристрій, який він попередньо увімкнув. При зустрічі ОСОБА_3 виклав суть свого питання ОСОБА_4 та запитав яким чином це можливо вирішити, на що ОСОБА_4 сказав, що для вирішення такого питання необхідно 3500 доларів США, які необхідно передати в Київ вищому керівництву, а по іншому таке питання не вирішиться. Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розійшлися. Дана вимога ОСОБА_4 обурила ОСОБА_3 і коли останній йшов поблизу кінотеатру «Промінь», що в м. Луцьку, він зустрів працівника СБУ ОСОБА_9, з яким був раніше знайомий та повідомив, що за переведення на інший митний пост, ОСОБА_4 вимагає в нього 3500 доларів США. Після чого, ОСОБА_10 повідомив, що якщо ОСОБА_3 має бажання звернутися з даного приводу в правоохоронні органи, то необхідно звертатись в Службу безпеки України, що в м. Києві, на що ОСОБА_3 погодився та домовились з ОСОБА_9 про те, що вони на наступний день поїдуть в Службу безпеки України в м. Київ. На наступний день, тобто 29.07.2014 року знайомий ОСОБА_3, завіз автомобілем ОСОБА_9 та ОСОБА_3 в СБУ в м. Києві, де останній написав заяву про вчинення кримінального правопорушення відносно нього. Після чого ОСОБА_3 був допитаний працівниками СБУ з даного приводу. 30.07.2014 року, коли ОСОБА_3 був на службі, то на його мобільний телефон прийшло смс-повідомлення від ОСОБА_4 про те, що останньому необхідні грошові кошти про які вони домовлялись, для вирішення питання про переведення на інший митний пост, оскільки дане питання вже вирішено і є відповідний наказ. В подальшому ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_4 та сказав, що в нього є лише частина обумовленої суми, а саме 1500 доларів США, а другу частину коштів він передасть пізніше. 31.07.2014 року ОСОБА_3 зателефонував до ОСОБА_4 та домовився про зустріч, з метою передачі грошових коштів в сумі 1500 доларів США. Того ж дня, у вечірню пору, ОСОБА_3 приїхав до військової частини, що знаходиться по вул. Стрілецькій в м. Луцьку та зустрівся з ОСОБА_4. Перебуваючи в салоні автомобіля ОСОБА_4, а саме на передньому пасажирському сидінні, при цьому ОСОБА_4 перебував на водійському місці, ОСОБА_3 на вимогу ОСОБА_4 поклав грошові кошти в бардачок автомобіля в сумі 1500 доларів США, що належали особисто потерпілому та були попередньо «помічені» та переписані серії та номери купюр працівниками СБУ. В подальшому вони вийшли з автомобіля та пішли по своїх справах. Разом з тим, ОСОБА_3 звернув увагу суду на те, що під час передачі зазначених коштів в нього був увімкнений звукозаписуючий пристрій та відеокамера, яка була надана працівниками СБУ. Іншу частину коштів в сумі 2000 доларів США ОСОБА_3 мав передати ОСОБА_4 за кілька днів. 04.08.2014 року ОСОБА_3 на мобільний телефон прийшло смс-повідомлення від ОСОБА_4 з наступним змістом «Понеділок?!», після чого ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що в даний час в нього не має 2000 доларів США та попросив зачекати і він знайде необхідну суму в найкоротші терміни, на що ОСОБА_4 сказав, що він заклав свої кошти, оскільки їх необхідно було передати в м. Київ. 05.08.2014 року ОСОБА_3 знайшов необхідну суму, тобто 2000 доларів США та надав зазначені кошти працівникам СБУ, після чого останні «помітили» їх, переписали серії на номери банкнот та вручили ОСОБА_3, а також надали йому спецзасоби. В подальшому ОСОБА_3 поїхав на автомобілі працівників СБУ, а також з ними поїхали «спецпідрозділ затримання» до військової частини, що знаходиться по вул. Стрілецькій в м. Луцьку. Прибувши у вищезазначене місце ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_4, однак останній не взяв трубку, а написав смс-повідомлення про те, що б ОСОБА_3 зайшов в кафе «Магніт», що знаходиться неподалік та зачекав його. За кілька хвилин у вищезазначений заклад прийшов ОСОБА_4 та сів за столик, де перебував ОСОБА_3. Під час розмови потерпілий ОСОБА_3 передав грошові кошти в сумі 2000 доларів США під столом в руки ОСОБА_4, які були поміщені в конверт. При цьому, ОСОБА_3 запитав ОСОБА_4, що було б якби ОСОБА_3 не передав дані кошти, на що ОСОБА_4 відповів, що тоді б ОСОБА_3 перевели у віддалене місце служби від місця проживання ОСОБА_3. Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вийшли з приміщення кафе та на виході з якого ОСОБА_4 було затримано працівниками СБУ;

-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_9, який показав, що він є працівником Служби безпеки України у Волинській області. 28.07.2014 року в другій половині дня, поблизу Управління служби безпеки України, що знаходиться по пр. Перемоги в м. Луцьку, він зустрів раніше знайомого йому ОСОБА_3, який під час розмови розповів, що він звертався до начальника прикордонного загону ОСОБА_5 щодо переведення його з митного посту «Доманово» на митний пост «Рівне», однак ОСОБА_5 йому відмовив, після чого ОСОБА_3 звернувся з аналогічним питанням до начальника кадрів ОСОБА_4, який погодився вирішити дане питання, однак за це вимагав грошові кошти в сумі 3500 доларів США. Свідок ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_3 звернутися з приводу вимагання грошей в Головне управління УСБУ в м. Києві, на що ОСОБА_3 погодився, а ОСОБА_9 посприяв йому в цьому. Наступного дня, а саме 29.07.2014 року ОСОБА_3, знайомий останнього та ОСОБА_9 поїхали на автомобілі в м. Київ, з метою написання відповідної заяви про вчинення кримінального правопорушення. Після написання зазначеної заяви проводилися необхідні слідчі дії, в яких ОСОБА_9 був задіяний;

-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_11, який показав, що він являється працівником СБУ у Волинській області. 05.08.2014 року він був задіяний по затриманню ОСОБА_4 під час отримання неправомірної вигоди в кафе «Магніт», що по вул. Стрілецькій в м. Луцьку. Прибувши до зазначеного кафе він побачив, що працівники групи «А» затримали працівника прикордонного загону ОСОБА_4 під час передачі неправомірної вигоди. Також, свідок ОСОБА_11 додав, що він був задіяний під час обшуку квартири ОСОБА_4, яка знаходиться на території Луцького прикордонного загону, під час якого в квартирі останнього були вилучені грошові кошти;

-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_12, який показав, що на початку серпня 2014 року, близько 15:00 - 16:30 год., точної години не пам'ятає, він разом зі своїм знайомим вийшли з готельного комплексу «Колобок», що знаходиться в с. Маяки Луцького району Волинської області, після чого до них підійшли два незнайомих чоловіка, які представились працівниками правоохоронного органу та запропонували ОСОБА_12 бути понятим, на що останній погодився, оскільки мав вільний час. В подальшому, вони зайшли в один з номерів вищезазначеного комплексу, однак в який саме номер готелю ОСОБА_12 не пам'ятає та в процесі розмови один з працівників правоохоронного органу пояснив, що буде проводитися слідча дія, а саме перепис серій та номерів грошових коштів в сумі 2000 доларів США, а також оброблення їх спецзасобами, та подальшої передачі ОСОБА_3, з метою передачі їх останнім посадовій особі в якості неправомірної вигоди, тобто хабар. Після чого, працівники правоохоронного органу дістали грошові кошти в сумі 2000 доларів США, а саме 20 купюр номіналом по 100 доларів США кожна, зробили їх ксерокопії, переписали номери і серії купюр, помітили спецзасобами та помістили зазначені грошові кошти в конверт та в подальшому вручили ОСОБА_3. Всі ці дії були зафіксовані у відповідному протоколі, в якому ОСОБА_12 та ще один понятий поставили свій підпис;

-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_13, який показав, що в кінці липня 2014 року до нього на мобільний телефон зателефонував знайомий, який був працівником СБУ у Волинській області, та попросив допомоги, а саме бути понятим та сказав, щоб ОСОБА_13 прийшов в Управління СБУ у Волинській області, на що свідок погодився. Прибувши у зазначене управління, ОСОБА_13 був задіяний в якості понятого під час перепису серій та номерів доларів США, а також їх оброблення спецзасобами, однак, яка була сума ОСОБА_13 не пам'ятає, після чого поставив свій підпис у відповідному протоколі. Також, свідок ОСОБА_13 додав, що він був залучений в якості понятого і 05.08.2014 року, під час оброблення спецзасобами грошових коштів та їх перепису серій та номерів, а саме доларів США, однак точної суми не пам'ятає. Також, ОСОБА_13 був залучений в якості понятого під час затримання ОСОБА_4 при виході з кафе «Магніт», що по вул. Стрілецькій в м. Луцьку. Того ж дня, він був присутній під час обшуку службового кабінету ОСОБА_5, однак в даному кабінеті нічого не знайшли, після чого проводився обшук квартири ОСОБА_5, при цьому останній був присутній при зазначених обшуках, та в квартирі були виявлені та вилучені грошові кошти серед яких були «мічені» спецзасобами купюри, зокрема, долари США. Після вчинення кожної з перелічених слідчих дій були складені відповідні протоколи, в яких ОСОБА_13 ставив свій підпис;

-аналогічні покази в судовому засіданні надав свідок ОСОБА_14 та підтвердив покази свідка ОСОБА_13, оскільки ОСОБА_14 теж був залучений на слідчі дії в якості понятого разом з ОСОБА_13;

-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_15, який показав, що він працює оперуповноваженим відділу «К» УСБУ та був залучений на слідчі дії по даному кримінальному провадженню, залучав понятого ОСОБА_13, а також виконував інші слідчі дії, а саме під час затримання та обшуку ОСОБА_4 в кафе «Магніт», що по вул. Стрілецькій в м. Луцьку, проводив слідчу дію - відео зйомку, під час зазначених слідчий дій було виявлено предмет хабара, а саме 2000 доларів США, а також інші кошти, які внесені у відповідний протокол. Також, проводилося ультрафіолетове опромінювання грошових коштів в приміщенні зазначеного кафе, а саме 2000 доларів США на яких нанесено напис «неправомірна вигода», разом з тим, на нагрудному кармані польової куртки ОСОБА_4 теж був наявний спецзасіб, який наносився на банкноти, що були передані останньому в якості неправомірної вигоди. Крім того, свідок ОСОБА_15 був задіяний під час обшуку в квартирі ОСОБА_4, де теж були виявлені та вилучені грошові кошти різних номіналів та банкнот, які занесені до відповідного протоколу;

-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_16, який показав, що в літку 2014 року, точної дати та години не пам'ятає, він був залучений працівниками правоохоронного органу в якості понятого під час обшуку квартири ОСОБА_5. Під час зазначеного обшуку, в квартирі останнього було виявлені та вилучені грошові кошти, зокрема, із шафи спальної кімнати, з-поміж яких були «мічені» грошові кошти, що були записані в слідчого, тобто серії та номери купюр. Даний обшук фіксувався на відео, а також свідок ОСОБА_16 засвідчив даний обшук своїм підписом в якості понятого у відповідному протоколі;

-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_17, який показав, що він працював оперуповноваженим Головного Управління Служби безпеки України та в липні 2014 року до них звернувся потерпілий ОСОБА_3 із заявою про вчинення кримінального правопорушення відносно нього начальником Луцького прикордонного загону ОСОБА_5 та начальником відділу кадрів ОСОБА_4, а саме вимагання грошових коштів в сумі 3500 доларів США за переведення з одного митного посту до іншого, тобто просування по службі. В подальшому дана заява була передана в Генеральну прокуратуру України, в порядку ст.214 КПК України, і після того як були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ОСОБА_3 було допитано та розпочато досудове розслідування до якого залучався свідок ОСОБА_17;

-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_7, який показав, що в кінці липня 2014 року, за вказівкою ОСОБА_4 він готував проект наказу про переведення військовослужбовців на місце служби митного поста «Рівне», який передав ОСОБА_4 та 04.08.2014 року побачив, що зазначений наказ підписаний командиром;

-протоколом огляду від 30.07.2014 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_3 в ході розмови між собою домовляються про грошові кошти, які необхідно надати ОСОБА_4, для вирішення питання про переведення ОСОБА_3 на митний пост «Рівне»;

-наказом начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 30.07.2014 року № 162-ОС, відповідно до якого ОСОБА_3 переведено у відділ прикордонної служби «Рівне»;

-протоколом огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_3 від 31.07.2014 року;

-протоколом огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_3 від 05.08.2014 року;

-відео та аудіозаписами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження, на яких зафіксовані факт передачі ОСОБА_3 ОСОБА_4 грошових коштів в загальній сумі 3500 доларів США, що мало місце 31.07.2014 року та 05.08.2014 року;

-висновком експерта № 172/5 від 09.09.2014 року, відповідно до якого були виявлено нашарування спецзасобу на грошових коштах та нагрудному кармані польової куртки ОСОБА_4.

Отже, начальник відділу кадрів Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління ДПС України обвинувачений ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи надану владу та службове становище, вимагав та 31.07.2014 року і 05.08.2014 року одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у загальному розмірі 3500 доларів США (що за офіційним курсом НБУ на час вчинення кримінального правопорушення становить 42599,96 грн.), за включення ОСОБА_3 до телеграми про погодження Північним регіональним управлінням ДПС України переліку військовослужбовців для призначення до відділу прикордонної служби «Рівне» та за призначення його на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби зазначеного відділу прикордонної служби.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження кваліфікуюча ознака ст.368 ч.3 КК України - за попередньою змовою групою осіб, а тому суд вважає, що дану кваліфікуючу ознаку, слід виключити з обвинувачення ОСОБА_4, як зайво вмінену.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.368 ч.3 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, разом з тим, він же, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.410 ч.2 КК України, тобто заволодіння військовим майном із зловживанням службовим становищем.

Однак, в судовому засіданні інкриміновані обвинувачення ОСОБА_5 за ст.ст.368 ч.3, 410 ч.2 КК України не знайшло свого підтвердження, а тому ОСОБА_5 підлягає виправданню за ст.ст.368 ч.3, 410 ч.2 КК України, за відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, з наступних підстав.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явлених обвинувачень, ОСОБА_5 свою вину в категоричній формі заперечив та пояснив, що будь-якої причетності до вчинення інкримінованих йому злочинів не має, зокрема, щодо інкримінованого злочину, передбаченого ст.368 ч.3 КК України, будь-якої змови із обвинуваченим ОСОБА_4 щодо отримання неправомірної вигоди за переведення ОСОБА_3 на інше місце служби в нього не було, разом з тим, додав, що ОСОБА_3 дійсно звертався до нього з приводу переведення на інше місце служби, однак ОСОБА_5 відмовив ОСОБА_3 та в подальшому будь-яких розмов з ОСОБА_3 ОСОБА_5 не мав. Разом з тим, ОСОБА_5 в судовому засіданні в категоричній формі ствердив, що ОСОБА_4 не звертався до нього з приводу переведення ОСОБА_3 на інший митний пост. Разом з тим, ОСОБА_5 щодо вилучення в нього в квартирі «мічених» грошових коштів в сумі 900 доларів США в судовому засіданні пояснив, що це грошові кошти, які повернув йому ОСОБА_4, відповідно до боргової розписки.

Також, зазначене обвинувачення ОСОБА_5 повністю спростовується показами даними в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4, показами потерпілого ОСОБА_3, борговою розпискою, а також показами свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_10.

Як показав в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4, що дійсно він позичав грошові кошти в сумі 3000 доларів США в ОСОБА_5, про що свідчить відповідна розписка, а також будь-якої змови щодо вимагання та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 між ними не було, разом з тим, ОСОБА_5 не було відомо про спілкування ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Також, обвинувачений ОСОБА_4 звернув увагу суду на те, що коли повертав борг ОСОБА_5, то грошові кошти ОСОБА_3 були разом з його особистими коштами та знаходилися в квартирі ОСОБА_4, таким чином «мічені» кошти в сумі 900 доларів США потрапили та були вилучені в квартирі ОСОБА_5.

Крім того, дане обвинувачення ОСОБА_5 повністю спростовується показами потерпілого ОСОБА_3, з яких слідує, що останній дійсно звертався до ОСОБА_5, з приводу його переведення на інше місце служби, однак ОСОБА_5 відмовив в такому проханню ОСОБА_3 та в подальшому будь-яких розмов з приводу даного питання між ними не було.

Відповідно до боргової розписки, яка складається з двох частин, свідчить, що дійсно ОСОБА_5 позичав грошові кошти ОСОБА_4 в сумі 3000 доларів США, а відповідно до другої частини даної розписки, яку власноручно писав ОСОБА_5 щодо повного погашення боргу.

Крім того, за клопотанням прокурора, судом було призначено судово-почеркознавчу експертизу розписки почерків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, згідно висновку № 4441 від 09.12.2015 року, слідує, що рукописні та цифрові записи та підпис від імені ОСОБА_4 розташований записом «С.А.Муратов» в першій частині розписки, яка починається словами «Розписка…» і закінчується «С.А. Муратов», виконані ОСОБА_4, а також рукописні та цифрові записи та підпис від імені ОСОБА_5, розташований перед записом «Білюк» в другій частині розписки, яка починається словами «Борг…» і закінчується «…Білюк», виконані самим ОСОБА_5, що свідчить про дійсність походження розписки та підтверджує боргові зобов'язання між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що виникли 07.07.2014 року.

Також, за клопотанням прокурора, судом було призначено судово-технічну експертизу реквізитів та матеріалів документів, згідно висновку № 4466/4467 від 18.12.2015 року, з якої слідує, що рукописні тексти в першій та другій частині розписки виконані гелевими ручками, а також виконані різними пишучими вузлами гелевих ручок, що свідчить, що різні частини розписки написані в різний час самими ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що й не заперечували в судовому засіданні останні.

Як вбачається з показів свідка ОСОБА_18, даних останньою в судовому засіданні, що грошові кошти в сумі 20000 доларів США належить їй та мали бути перераховані її сином ОСОБА_5 в лікувальний заклад Ізраїлю, де проходила лікування ОСОБА_18, разом з тим, остання пояснила, що на початку липня 2014 року ОСОБА_5 просив дозволу в матері ОСОБА_18 щодо можливості надання позики в сумі близько 3000 доларів США та вона такий дозвіл надала, а коли перебувала на лікуванні в Ізраїлі, ОСОБА_5 в телефонній розмові повідомив, що борг повернули в повному обсязі.

Також, з показів даних в судовому засіданні свідком ОСОБА_19 слідує, що дійсно ОСОБА_3 записався на прийом до начальника Луцького загону ОСОБА_5 та зазначив причину такого візиту, виїзд за кордон, з метою лікування дружини, однак будучи на прийомі в ОСОБА_5, будь-яких розмов щодо лікування дружини не було, а розмова відбувалася лише щодо переведення ОСОБА_3 на митний пост «Рівне», разом з тим, ОСОБА_3 в ході прийому намагався залишитися віч-на-віч з командиром загону ОСОБА_5, однак останній, тобто ОСОБА_5 відмовив ОСОБА_3 у переведенні на інший пост служби та на одинці з ОСОБА_23 не залишався.

Крім того, відповідно до показів даних в судовому засіданні свідком ОСОБА_20, який повідомив, що призначення чи переведення військовослужбовців на митний пост «Рівне» проводилось відповідно до мобілізаційної заявки, з метою доукомплектування зазначеного митного посту, однак призначали і переводили військовослужбовців, які мали досвід служби.

Також, відповідно до показів даних в судовому засіданні свідками ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_10, які в категоричній формі ствердили, що за їх переведення на митний пост «Рівне» будь-якого натяку чи вимагання коштів з боку керівництва загону не було, а також їм не відомо, що за переведення військовослужбовців з одного митного посту на інший необхідно платити грошові кошти.

З приводу інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст.410 ч.2 КК України, ОСОБА_5, також в категоричній формі заперечив свою вину та суду пояснив, що дійсно була необхідність облаштування кімнати для відпочинку приїжджих, одна ремонт зазначеної кімнати не можливо було виконати за державні кошти, тобто за кошти військової частини, оскільки існувала відповідна постанова Кабінету Міністрів України, яка забороняла це робити у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на сході України, тому було прийнято рішення про облаштування зазначеної кімнати власними силами, про що на відповідній нараді було доведено до відому відповідальних осіб Луцького прикордонного загону. Даним особам було запропоновано в межах їх можливостей перерахувати кошти на картку ОСОБА_24, з метою облаштування кімнати відпочинку для приїжджих. В результаті чого деякими начальниками відділів було добровільно перераховано грошові кошти на картку ОСОБА_24, в подальшому з якої знімалися грошові кошти та були витрачені на закупівлю меблів, будматеріалів, побутової техніки, про що є відповідні розрахункові документи. Також, придбане майно було поставлено на балансовий облік військової частини.

В липні 2013 року, на нараді Луцького прикордонного загону командиром було доведено до відому начальників відділів про необхідність облаштування кімнати відпочинку для приїжджих і запропоновано по мірі можливості, добровільно внести благодійні внески або залучити спонсорські кошти.

З показів даних в судовому засіданні свідків ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 слідує, що останні по мірі можливості добровільно внесли благодійні внески для облаштування зазначеної кімнати відпочинку, також, з показів даних в судовому засіданні свідків ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 слідує, що останні не вносили благодійні внески для облаштування кімнати для відпочинку та будь-яких негативних наслідків зі сторони керівництва не було.

Крім того, відповідно до акту № 080-22/24 від 29.09.2014 року позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансової господарської діяльності Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України за період з 01.01.2012 року по 01.08.2014 року та висновку судово-економічної експертизи № 8148 від 30.01.2015 року з яких слідує, що будь-яких порушень фінансово-господарської діяльності Луцького прикордонного загону виявлено не було, що свідчить про те, що ОСОБА_5 будь-якими грошовими коштами Луцького загону не заволодівав.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_5 будь-якого заволодіння майном чи грошовими коштами військової частини не було, крім того, ОСОБА_5 не вимагав та не отримував неправомірної вигоди за переведення ОСОБА_3 на митний пост «Рівне», чим повністю спростовується пред'явлене обвинувачення ОСОБА_5 за ст.ст.368 ч.3 та 410 ч.2 КК України і в даний час здобути будь-які докази вини останнього не є можливим.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 необхідно виправдати в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ст.ст.368 ч.3 та 410 ч.2 КК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладені висновки суду, цивільний позов Генеральної прокуратури України в інтересах Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 9971) до ОСОБА_5 про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок кримінального правопорушення на загальну суму 10000 грн., слід залишити без задоволення.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відносяться до категорії тяжких злочинів, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, суд відносить фактичне визнання вини, каяття у вчиненому.

Обставини, що обтяжують його покарання, суд не вбачає.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, свою вину в інкримінованому йому злочині фактично визнав повністю, має постійне місце проживання, характеризується виключно з позитивної сторони з місця проходження військової служби, має на утриманні неповнолітню доньку, а також його стан здоров'я, вчинив злочин під контролем працівників правоохоронного органу, тяжких наслідків від вчиненого не настали, разом з тим, ОСОБА_4 зобов'язався в подальшому дотримуватись бездоганної поведінки, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання йому слід призначити в межах санкції ст.368 ч.3 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, а також призначенням додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади, які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в державних військових формуваннях, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, і буде відповідати вимогам ст.65 КК України.

Речові докази по даному кримінальному провадженні, вирішити в порядку ст.100 КПК України, а судові витрати покласти на обвинуваченого ОСОБА_4.

Судом застосовується ст.368 ч.3 КК України щодо обвинуваченого ОСОБА_4, відповідно до змін в Кримінальному кодексі України в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014 року, тобто станом на липень 2014 року.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.368 ч.3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з позбавленням права обіймати посади, які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в державних військових формуваннях строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 /три/ роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи чи навчання;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді застави - скасувати.

Заставу в розмірі 42630 (сорок дві тисячі шістсот тридцять) гривень, що було внесено на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва № 373 110 010 028 07, МФО (код банку) 820019, ЗКПО 02 896 745, УДРПОУ банку 38004897, Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві, - повернути заставодавцю.

Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання даного вироку законної сили.

Відповідно до ст.194 п.5 КПК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- не відлучатися без дозволу суду за межі Волинської області.

Стягнути з ОСОБА_4 2212 (дві тисячі двісті дванадцтять) гривень 56 коп. витрат, пов'язаних на залучення експертів в даному кримінальному провадженні.

ОСОБА_5, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.368 ч.3 та 410 ч.2 КК України - виправдати у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Цивільний позов Генеральної прокуратури України в інтересах Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 9971) до ОСОБА_5 про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок кримінального правопорушення на загальну суму 10000 грн. - залишити без задоволення.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді застави - скасувати.

Заставу в розмірі 48720 (сорок вісім тисяч сімсот двадцять) гривень, що було внесено на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва № 373 110 010 028 07, МФО (код банку) 820019, ЗКПО 02 896 745, УДРПОУ банку 38004897, Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві, - повернути заставодавцю.

Речові докази - складний флеш-накопичувач марки «ADATA c 903», червонного кольору з реєстраційним номером виробника G08GNMB010350, який наданий ОСОБА_3 та знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ - куртка польова Дежавної прикордонної служби України, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження та належить ОСОБА_4, - повернути останньому за належністю.

Речові докази - спеціальні тампони щі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_4, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази - 2000 (дві тисячі) доларів США у вигляді 20 (двадцяти) купюр номіналом 100 доларів США серії та номер HB42751213QB2, HL64840881EL12, HA00996349BA1, CF69069528AF6, KB49791313MB2, KB89333378KB2, KB63149453JB2, KB57005842MB2, KE55845268AE5, HC04629061BC3, HE57333369BE5, KF57623803CF6, KB49791310MB2, AD39454515AD4, AB77491117VB2, KF133893554DF6, KD16326914FB2, KB47310859KB2, KB47305156KB2, HG78472160AG7, які були вилучені 05.08.2014 року у ОСОБА_4 та згідно постанови про визнання речовими доказами від 13.09.2014 року знаходяться в матеріалах кримінального провадження - повернути ОСОБА_3 за належністю.

Речові докази - 900 (дев'ятсот) доларів США у вигляді 9 купюр номіналом 100 доларів США серії та номери LB58035562G, HD49223064A, HC95427114A, HC50617003A, HB67392756J, HB67392755J, HB87783964K, AB65908551A, HB67392760J, які були вилучені 06.08.2014 року в ОСОБА_5 та згідно постанови про визнання речовими доказами від 13.09.2014 року знаходяться в матеріалах кримінального провадження - повернути ОСОБА_3 за належністю.

Речові докази - оптичний диск DVD-R 16Х і-tech синього кольору з написами на ньому маркером «НОМЕР_5, НОМЕР_6 ОСОБА_5.», оптичний диск DVD-R 16Х і-tech, синього кольору, на якому маркером чорного кольору виконано написи «вих. № 10958/1/кт від 03.11.2014 вх. № 16590», оптичний диск DVD-R 16Х і-tech, синього кольору, на якому маркером чорного кольору виконано написи «вих. № 10959/1/кт від 03.11.2014 року вх. 16589», оптичні диски DVD+R, VIDEX № 156, DVD+R ARTEX № 63 та DVD+R ARTEX № 64, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази - розрахункова відомість № 268 за липень 2013 року, платіжна відомість № 250 на виплату грошового забезпечення за липень 2013 року Луцького прикордонного загону, наказ начальника прикордонного загону від 17.07.2014 року за № 283-КП, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази - книга обліку електрообладнання № 721/5, книга обліку побутового інвентарю № 721/8, книга обліку меблів № 721/2, справа № 11/52 том №1 «Документи позапланової ревізії…» Луцького прикордонного загону, які знаходяться в Луцькому прикордонному загоні - залишити останнім за належністю.

Речові докази - копії сторінок паспорту ОСОБА_24, копію анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у «Приватбанк», виписка про рух коштів по рахунку № 4627 0817 2137 8219, копія розписки ОСОБА_4 від 28.08.2014 року, копія журналу обліку особистого прийому громадян Луцького прикордонного загону та рапорт прапорщика ОСОБА_3 від 25.07.2014 року, копії вихідної телеграми № 52 від 04.08.2014 року (№ Т/10-6797, рапорти начальника відділу прикордонної служби «Рівне майора ОСОБА_35 від 06.08.2014 року, рапорт начальника відділу прикордонної служби «Доманово», майора ОСОБА_36 від 06.08.2014 року»), копія вихідної телеграми Луцького прикордонного загону від 30.07.2014 року № 356 (Т/24-6646), копія розрахункової відомості № 268 за липень 2013 року, копія платіжної відомості № 250 на виплату грошового забезпечення за липень 2013 року Луцького прикордонного загону, записник ОСОБА_4, що був вилучений в ході обшук його службового кабінету, оригінал наказу начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 30.07.2014 року № 162-ОС по особовому складу, оригінал вихідної телеграми Луцького прикордонного загону № 220 від 29.07.2014 року, оригінал вхідної телеграми від Північного регіонального управління ДПС України до Луцького прикордонного загону № 339 від 29.07.2014 року, копія наказу начальника Луцького прикордонного загону від 17.07.2013 року № 283-КП, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази - мобільний телефон марки «НОКІА 107 ІМЕІ 351731069382260 ІМЕІ2 351731069382278 та сім-картка з номером оператора стільникового зв'язку ПрАТ «Київстар» № 067-332-25-90», які передані на відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_3 - залишити останньому за належністю.

Речові докази - мобільний телефон марки «Самсунг» ІМЕІ та сім картку оператора стільникового зв'язку ПрАТ «Київстар» з № 098-576-06-54, які належать ОСОБА_4 та знаходяться в матеріалах кримінального провадження - повернути останньому за належністю.

Арешт, який накладений на майно та грошові кошти ОСОБА_4, а саме: вилучені 05.08.2014 року під час обшуку кошти в сумі 100 доларів США (однією банкнотою), мобільний телефон марки «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_4, грошові кошти в сумі 2900 доларів США (двадцять дев'ять банкнот номіналом 100 доларів США кожна) та 1050 Євро (дев'ять банкнот номіналом 100 Євро кожна, та 3 банкноти номіналом по 50 Євро кожна), мобільний телефон марки «Samsung GT-S7562», мобільний телефон марки «Айфон 4», мобільний телефон марки «Самсунг» - зняти.

Грошові кошти, що були вилучені 05.08.2014 року під час обшуку в ОСОБА_4, а саме 1050 Євро (дев'ять банкнот номіналом 100 Євро кожна, та 3 банкноти номіналом по 50 Євро кожна), мобільний телефон марки «Samsung GT-S7562», мобільний телефон марки «Айфон 4», мобільний телефон марки «Самсунг» - повернути ОСОБА_4 за належністю.

Арешт, який накладено на майно грошові кошти ОСОБА_4, а саме 6811 (2 банкноти номіналом по 1 грн. кожна, 2 банкноти номіналом по 2 грн. кожна, 1 банкнота номіналом 5 грн., 2 банкноти номіналом 50 грн. кожна, 1 банкнота номіналом 100 грн., 33 банкноти номіналом по 200 грн. кожна та 1 долар США), - зняти та повернути ОСОБА_4 за належністю.

Арешт, що накладено на грошові кошти ОСОБА_5, відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2014 року, - зняти та повернути ОСОБА_5 за належністю (том № 7 а.с.п. 94-95).

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів, з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: