Ухвала суду № 58106398, 24.05.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

24 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Терлецького О.О.,розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2016 року, постановленої у справі за його позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31 березня 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року про відмову в задоволенні позову.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_4 подав заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції пункту 3 статті 5 Закону України від 24 березня

1998 року № 203/98-ВР «Про статус ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», що, на думку заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від 26 березня 2015 року (справа № К/800/56389/14).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Якщо проаналізувати вимоги заяви про перегляд у контексті зазначених у ній суджень та аргументів, а також текстів рішень суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву та наданого для порівняння, змісту (характеру) правовідносин, які склалися між сторонами спору у кожній із справ, обсягу та юридичної природи фактичних обставин справ, що зумовили конкретне, відповідне правозастосування, яке автор заяви оцінює як неоднакове й таке, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, інших передумов, наведених в заяві, то в підсумку можна дійти висновку, що ця заява не містить підстав, що вказують на наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та на можливість відкриття провадження у справі.

З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2016 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

О.О. Терлецький