Ухвала суду № 58106026, 26.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року м. Київ К/800/48429/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Шведа Е.Ю.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Рівненської обласної державної адміністрації на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 пред'явила позов до Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправною відмову Рівненської обласної державної адміністрації у продажі земельної ділянки площею 4,5 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для реконструкції будівель складу цукру та проф.БУМів під виробничу базу з виготовлення твердого біопалива з подальшим обслуговуванням), яка розташована по АДРЕСА_1; зобов'язання Рівненської обласної державної адміністрації розглянути заяву від 01 грудня 2014 року та прийняти рішення щодо питання продажу земельної ділянки площею 4,5 га, кадастровий номер НОМЕР_1, відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року, позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Рівненської обласної державної адміністрації (лист № вих.-1773/0/01-31/15 від 25 березня 2015 року) про продаж ОСОБА_4 земельної ділянки площею 4,5 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для реконструкції будівель складу цукру та проф.БУМів під виробничу базу з виготовлення твердого біопалива з подальшим обслуговуванням), розташованої по АДРЕСА_1; зобов'язано Рівненську обласну державну адміністрацію розглянути заяву ОСОБА_4 від 01 грудня 2014 року та прийняти рішення щодо питання продажу земельної ділянки площею 4,5 га, кадастровий номер НОМЕР_1 відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів, скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Рівненська обласна державна адміністрація, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що позивачу на праві приватної власності належать об'єкти нерухомого майна: склад цукру (літ.Ш-1), будівля проф. БУМів (літ.Ц-2), розташовані по АДРЕСА_1, що підтверджується витягами про державну реєстрацію прав КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації»від 14 листопада 2011 року № 32026468 та № 32024249.

Як власник нерухомого майна, у грудні 2013 року позивач звернулась до відповідача за одержанням дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу орієнтовною площею 4,5000 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для реконструкції будівель складу цукру та проф. БУМів під виробничу базу з виготовлення твердого біопалива з подальшим обслуговуванням).

Площа земельної ділянки, що проектувалась до відведення у власність шляхом викупу, обґрунтована генпланом забудови, погодженим головним архітектором Рівненського району.

Розпорядженням відповідача від 14 квітня 2014 року № 111 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу орієнтовною площею 4,5000 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для реконструкції будівель складу цукру та проф. БУМів під виробничу базу з виготовлення твердого біопалива з подальшим обслуговуванням), на території Шпанівської сільської ради Рівненського району.

На підставі розпорядження відповідача ліцензованою землевпорядною організацією ПП «Рівнеприватзем» розроблений проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки для передачі у власність шляхом викупу позивачу для зазначених цілей, який згідно вимог статті 186-1 Земельного кодексу України отримав погодження відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області (висновок від 02 липня 2014 року №805), управління Держземагентства у Рівненському районі Рівненської області (висновок від 16 липня 2014 року № 04-20/188).

За заявою позивача відомості про державну реєстрацію земельної ділянки внесені до Державного земельного кадастру із кадастровим номером НОМЕР_1, тобто відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України, Закону України «Про Державний земельний кадастр» вказана земельна ділянка сформована .

Проект землеустрою згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації від 20 серпня 2014 року № 508 оцінений позитивно як такий, що в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України.

Розпорядженням Рівненської обласної державної адміністрації від 04 листопада 2014 року № 539 «Про затвердження проекту землеустрою та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,5000 га (кадастровий номер НОМЕР_1) у власність ОСОБА_4 шляхом викупу для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для реконструкції будівель складу цукру та проф. БУМів під виробничу базу з виготовлення твердого біопалива з подальшим обслуговуванням), на території Шпанівської сільської ради Рівненського району.

На виконання вказаного розпорядження відповідача проведена експертна грошова оцінка земельної ділянки по АДРЕСА_1, визначена вартість ділянки - 503550,00грн.

01 грудня 2014 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням про продаж земельної ділянки площею 4,5000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за ціною експертної грошової оцінки.

Відповідач 25 березня 2015 року відмовив ОСОБА_4 у продажі земельної ділянки з мотивів, що загальна площа забудови земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно позивача, складає лише 5,3% від загальної площі земельної ділянки та недостатнього обґрунтування доцільності відведення земельної ділянки для реконструкції будівель складу цукру та проф. БУМів під виробничу базу з виготовлення твердого біопалива з подальшим обслуговуванням.

Не погоджуючись із рішенням відповідача від 25 березня 2015 року № 1773/0/01-31/15, позивач звернулась із даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги зазначив, що не виконавши вимоги частини 3 статті 128 Земельного кодексу України відповідач протиправно допустив бездіяльність, що полягає у відмові прийняти рішення (розпорядження) про продаж ОСОБА_4 земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 4,5000 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Суд апеляційної інстанції із таким висновком суду першої інстанції погодився та залишив постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанції погоджується з огляду на наступне.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Пунктом «а» частини 1 статті 17 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент звернення позивача про продаж земельної ділянки) встановлено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Пунктом «а» частини 1 статті 81 Земельного кодексу України передбачено, що однією з підстав набуття громадянами України права власності на земельні ділянки є придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Статтею 128 Земельного кодексу України передбачено, що продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 128 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Частиною 3 статті 128 Земельного кодексу України визначено, що орган державної влади, Рада Міністрів АРК або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву, клопотання і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній), та /або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Частиною 5 статті 128 Земельного кодексу України визначено, що підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність.

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем подано всі необхідні документи, передбачені статтею 128 Земельного кодексу України для викупу земельної ділянки, і як власник нерухомого майна, розташованого на вказаній земельній ділянці, ОСОБА_4 має право на викуп у власність зазначеної земельної ділянки.

Також судами встановлено, що подані позивачем документи повністю відповідають вимогам чинного законодавства та погоджені в установленому законом порядку, а визначені частиною 5 статті 128 Земельного кодексу України підстави для відмови в продажу земельної ділянки відсутні.

Посилання у касаційній скарзі на положення статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що вступили в дію 01 січня 2015 року обґрунтовано не взято судами першої та апеляційної інстанцій до уваги, оскільки проект землеустрою щодо відведення позивачу шляхом викупу земельної ділянки був затверджений розпорядженням відповідача від 04 листопада 2014 року № 539, тобто до вступу в дію зазначеної норми.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи та прийшли до правильного висновку про задоволення позову, оскільки під час судового розгляду не встановлено наявності підстав для відмови ОСОБА_4 у прийнятті рішення про продаж земельної ділянки.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Рівненської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: