Ухвала суду № 58105865, 20.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року м. Київ К/9991/81110/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

при секретарі Корецькому І.О.,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, -

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.08.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012

у справі № 2а-1270/4955/2012 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ТАНА" (далі - ТОВ "ТД "ТАНА")

до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби (далі - ДПІ)

про визнання нечинними податкового повідомлення - рішення, податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.08.2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012, позов ТОВ "ТД "ТАНА" задоволено: податкове повідомлення-рішення ДПІ від 28.05.2012 № 0001122201, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем на 440 025,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції - 1,00 грн., скасовано в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 431 143,00 грн.; податкова вимога від 08.06.2012 № 125 про погашення суми податкового боргу з ПДВ: за основним платежем - 8 438,53 грн., фінансових санкцій - 1,00 грн., пені - 49 056,63 грн., - визнана протиправною в частині вимоги ДПІ щодо погашення пені у сумі 48 700,00 грн.

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

У зв'язку з неявкою у судове засідання, призначене на 20.04.2016 о 12:00, осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до частини 1 ст. 41 КАС України, не здійснюється.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ДПІ проведена планова виїзна перевірка ТОВ "ТД "ТАНА" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011, за підсумками якої складено акт від 10.05.2012 № 326/22-24195267, яким, крім іншого, зафіксовано заниження товариством суми бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану за січень 2011 року, на 429 136,00 грн., в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 431 236,00 грн. (підпункт 3.2.3.1 акту).

На підставі цього акту ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення форми "В2" від 28.05.2012 № 0001112201 про збільшення ТОВ "ТД "ТАНА" суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року на 431 143,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 28.05.2012 № 0001122201 про збільшено ТОВ "ТД "ТАНА" суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на 440 025,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 1,00 грн.

Податковою вимогою від 08.06.2012 № 125 ДПІ повідомлено ТОВ "ТД "ТАНА" про обов'язок сплатити суму податкового боргу з ПДВ, у тому числі: за основним платежем - 8 438,53 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1,00 грн., пеня - 49 056,63 грн.

Відповідно до підпункту "а" пункту 200.14 статті 200 ПК якщо за результатами перевірки контролюючий орган виявляє заниження суми бюджетного відшкодування, вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Згідно з пунктом 86.10 статті 86 цього Кодексу в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є факт як заниження, так і завищення платником податків грошових зобов'язань з податку (збору), що передбачено нормами статті 54 ПК.

Будь-яких інших документальних підстав для виникнення чи зміни податкового обов'язку, в тому числі, у спосіб зменшення суми грошового зобов'язання з податку і збору, закон не містить.

Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків на час виникнення правовідносин, прав і обов'язків сторін в якому стосується адміністративний спір, що є предметом судового вирішення, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010 № 985 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за № 1440/18735) (далі - Порядок № 985).

У судовому процесі встановлено, що згідно з вимогами пункту 86.10 статті 86 ПК в акті перевірки контролюючий орган зазначив як факти заниження, так і факти завищення грошових зобов'язань ТОВ «ТД «ТАНА». Разом з тим, приймаючи два податкові повідомлення-рішення за формою "В2" та "Р", ДПІ при збільшенні суми грошового зобов'язання згідно з податковим повідомленням-рішенням форми "Р" від 28.05.2012 № 0001122201 (440 025,00 грн.) враховано лише висновки перевірки про заниження грошових зобов'язань ТОВ "ТД "ТАНА" без урахування встановленого цією перевіркою заниження останнім бюджетного відшкодування за січень 2011 року на суму 431 143,00 грн., на яку товариство має право зменшувати грошові зобов'язання з ПДВ, належні до сплати в наступних звітних періодах, до повного її використання.

Отже, враховуючи викладене вище, суди першої та апеляційної інстанцій правильно скасували податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 28.05.2012 № 0001122201 в частині збільшення ТОВ "ТД "ТАНА" суми грошового зобов'язання на 431 143,00 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 цієї статті податкове зобов'язання визначено законодавцем як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Тобто, пеня нараховується на суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір, але не сплатив у встановлені законодавством строки, та/або на суму штрафної (фінансової) санкції чи санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не сплачених платником у встановлені законодавством строки.

У зв'язку з відсутністю у ТОВ "ТД "ТАНА" податкового боргу у сумі 431 143,00 грн. суди правомірно визнали безпідставним нарахування пені, розрахованої на цю суму, згідно з податковою вимогою ДПІ від 08.06.2012 № 125 - 48 700,00 грн.

Що ж стосується доводів ДПІ у касаційній скарзі про неправомірність донарахування позивачеві грошового зобов'язання саме у розмірі різниці між сумою встановленого перевіркою заниження товариством грошового зобов'язання з ПДВ та сумою заниження бюджетного відшкодування на 8 882,00 грн. (440 025,00 грн. - 431 143,00 грн.) з посиланням на те, що сума 431 143,00 грн. залишилася у складі від'ємного значення ПДВ, задекларованого ТОВ "ТД "ТАНА" у лютому та березні 2011 року, то ДПІ мала підстави за наслідками перевірки виключити цю суму з від'ємного значення шляхом оформлення податкового повідомлення-рішення на зменшення суми від'ємного значення ПДВ за формою "В4", передбаченого Порядком № 985, що, однак, не було зроблено.

Відповідно до частини 3 статті 2 статті Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; прийняття податкового повідомлення-рішення щодо нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з ПДВ - прерогатива контролюючого органу (стаття 58 ПК).

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Є.А. Усенко

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев