Ухвала суду № 58104470, 24.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2016 року м. Київ К/800/33882/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні, за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, -

у с т а н о в и л а :

У квітні 2012 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Державної податкової служби у Дніпропетровській області (реорганізовано у Головне управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області; далі - ДПС) про визнання неправомірними дій та стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

В обґрунтування позову зазначав, що має 12 років 2 місяці та 14 днів стажу роботи у податковому органі, а тому при звільненні у зв'язку із скороченням штату йому має бути виплачено спірну допомогу згідно вимог на положення статті 9 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2262-XII) та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - постанова № 393). Посилаючись на відмову відповідача у виплаті такої просив про задоволення позову.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року позовні вимоги задоволено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та відмовити в позові.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивач з 29 грудня 1999 року по 14 березня 2012 року проходив службу в органах податкової міліції Державної податкової служби у Дніпропетровській області, згодом реорганізовану у ДПС.

Наказом від 14 березня 2012 року № 140-о майора податкової міліції ОСОБА_4 звільнено з посади оперуповноваженого відділення оперативних заходів із скорочення податкового боргу відділу податкової міліції Північної МДПІ у м. Кривому Розі в запас за підпунктом «г» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення), а саме через скорочення штатів при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Судами встановлено, що вислуга років позивача на день звільнення позивача складає понад 12 років (з урахуванням навчання).

Так, виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби регулюється, зокрема, статтею 9 Закону № 2262-ХІІ, відповідно до частини першої якої особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Аналогічне положення закріплено в абзацах першому-третьому пункту 10 постанови № 393, згідно з якими військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби:

які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби <...>.

Наведені положення пункту 10 постанови № 393 не пов'язують виплату одноразової грошової допомоги з набуттям права на пенсію.

Статтею 9-1 Закону № 2262-ХІІ регулюється питання виплати іншого виду грошової допомоги - щомісячної, яка виплачується особам, які звільнені зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію.

Системний аналіз положень частини першої статті 9 та статті 9-1 Закону № 2262-XII дає підстави вважати, що частиною першою статті 9 цього Закону встановлені дві підстави для виплати одноразової грошової допомоги зазначеним в ній особам: які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я та які звільнені зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням за наявності вислуги 10 років і більше. Стаття 9-1 вказаного Закону не пов'язує виплату щомісячної грошової допомоги з наявністю вислуги 10 років.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що одноразова грошова допомога особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які звільнені зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням має разовий характер. Право на її одержання пов'язане з наявністю 10-річної вислуги та звільненням зі служби, зокрема, з указаних підстав. Тому ненабуття права на пенсію цих осіб не може нівелювати їх право на отримання зазначеної грошової допомоги за умови наявності 10 років вислуги.

Аналогічна правова позиція була також висловлена Верховним Судом України, зокрема у рішенні № 21-80а15, яка відповідно до приписів статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх судів України.

За таких обставин рішення судів відповідають дійсним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування судових рішень колегія суддів не вбачає.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк

В.В. Тракало