Ухвала суду № 58104441, 26.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2016 р. м. Київ К/800/5620/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е. Степашка О.І. Сіроша М. В.секретар судового засідання Орєшко Ю. О.

представники позивача Драюк М. С.

представник відповідача Пивовар В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Панхім" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Панхім" (далі - ТОВ фірма "Панхім") звернулось до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року позов ТОВ фірма "Панхім" задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року апеляційну скаргу Луцької ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Луцька ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

ТОВ фірма "Панхім" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу Луцької ОДПІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Луцькою ОДПІ була проведено документальна планова виїзна перевірка ТОВ фірма «Панхім» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року. За результатами перевірки 04.12.2014 року був складений акт №157/22-1/307333394.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, ст. 135, ст. 137, ст. 138 ПК України, у зв'язку з чим ТОВ фірма «Панхім» занижено податок на прибуток на суму 3157549,00 грн. Крім того, податковим органом встановлено порушення ст. 185, ст. 187, ст. 188 ПК України, в результаті чого ТОВ фірма «Панхім» занижено податок на додану вартість на загальну суму 3323736,00 грн.

В основу даного акту перевірки покладено дані, отримані працівниками Луцької ОДПІ під час її проведення щодо питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року відповідно до первинних документів.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що позивачем під час перевірки не надано документів, що свідчать про зміну октанового числа бензину, а відтак безоплатно передано покупцям нафтопродукти в кількості 1741000 кг. У результаті таких дій позивач занизив податкові зобов'язання по оподаткованих операціях з реалізації нафтопродуктів, а саме бензину марки А-92, що є об'єктом оподаткування ПДВ на суму 3323736, 00 в тому числі за грудень 2013 року 3323736, 00 грн.

На підставі акту перевірки 24.12.2014 року Луцькою ОДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення №0013172201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 4736323,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 3157549,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1578774,50 грн., а також №0013162201, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4985604,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 3323736,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1661868,00 грн..

Позивач оскаржував дані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішеннями ГУ ДФС України у Волинській області від 04.02.2015 року №864/10/03-20-10-03-06, та ДФС України від 15.04.2015 року №7831/6/99-99-10-01-01-25, скарга позивача була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на протязі 2013 року придбавалися нафтопродукти марки А-92. Зазначені операції відображені позивачем у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства від 08.05.2012 року, від 08.02.2013 року, від 10.02.2014 року. Між ТОВ фірма «Панхім» (замовник) та МПП «ВК Імпекс» (виконавець) 01 лютого 2012 року укладено договір про надання лабораторних послуг №99-Л, відповідно до якого виконавець зобов'язується проводити лабораторні дослідження нафтопродукті на відповідність ГОСТ, РСТ, ДСТУ, іншій нормативно-технічній документації та надавати науково-технічну допомогу за дорученням замовника, а замовник зобов'язується оплатити вартість таких робіт в порядку і на умовах визначеним даним договором.

Позивачем утворено комісію з розслідування випадків установлення наявності нестандартних нафтопродуктів під час зберігання та складено відповідні акти розслідування, якими було зафіксовано зниження октанового числа бензину. Ці дії підтверджується первинними документами - актами переведення нафтопродуктів за формою № 18-НП та паспортами якості, які були наявні в позивача на момент проведення перевірки та надавались під час перевірки Луцькій ОДПІ.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що матеріалах справи наявні акти відбирання проб нафти та нафтопродуктів від 02.12.2013 року №01-02.12.13, від 26.07.2013 року №01-26.07.13, від 26.04.2013 року №01-26.04.13, видані МПП «ВК Імпекс» паспорти якості нафтопродуктів №214 від 29.04.2013 року, №580 від 26.07.2013 року, №1015 від 03.12.2013 року, акти здачі-прийняття послуг №1550 від 30.04.2013 року, №2317 від 31.07.2013 року, №4394 від 31.12.2013 року; акти про переведення нафтопродуктів (нафти) з однієї марки в іншу №01-26.07.13 від 26.07.2013 року, №01-06.12.13 від 06.12.2013 року, №01-27.12.13 від 27.12.2013 року, №01-31.12.13 від 31.12.2013 року; бухгалтерські довідки №31-12/1 від 31.12.2013 року, №27-12/1 від 27.12.2013 року, №06-12/1 від 06.12.2013 року, №26-07/1 від 26.07.2013 року, №29-04/1 від 29.04.2013 року; паспорти якості №4-0652 від 02.12.2013 року, №4-0331 від 26.07.2013 року, №4-0125 від 26.04.2013 року, якими засвідчено невідповідність нафтопродуктів стандартам бензину А-92, відбирання яких засвідчено актами відбирання проб нафти та нафтопродуктів №4-0125 від 26.04.2013 року, №4-0331 від 26.07.2013 року, №4-0652 від 02.12.2013 року, акти розслідування випадку установлення наявності нестандартних нафтопродуктів під час зберігання від 29.04.2013 року, від 26.07.2013 року, від 06.12.2013 року, виданих акредитованою установою МПП «ВК Імпекс».

Переведення бензину повністю відображено в бухгалтерському обліку по рахунку 28 «Товари» та підтверджується відповідними бухгалтерськими довідками.

У податковому обліку дана операція не була відображена враховуючи те, що вона не має за собою податкових наслідків, а полягала лише у переведенні однієї марки бензину в іншу без зміни в балансі підприємства та не мала фінансового результату.

Судами попередніх інстанцій також зазначено, що позивачем підтверджено факт реалізації бензину марки А-80, А-76 покупцям, що підтверджується реєстром реалізації ТМЦ по рахунку 281, аналізом рахунку 90, реєстром реалізації ТМЦ по рахунку 20 «Виробничі запаси» за 2013 рік. Наведене означає, що безоплатно товарів позивач не реалізовував, і в свою чергу вказує на помилковість висновків податкового органу, викладених в акті перевірки.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що висновки податкового органу про безоплатність передачі покупцям бензину марки А-92 ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій при винесенні рішення не перевірено реальність здійснення господарських операцій, товарність та їх виконання.

Наведена неповнота встановлення обставин зі спору призвела до прийняття судом апеляційної інстанції рішення, яке не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, тоді як передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають Вищому адміністративному суду України права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року - скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Панхім" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Волинській області направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. В. Сірош