Ухвала суду № 58104439, 31.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 травня 2016 року м. Київ К/800/8590/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Веденяпін О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року у справі №808/3211/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2016 року касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби залишено без руху та встановлено 30-денний строк для усунення недоліків касаційної скарги, оскільки її було подано з пропуском строку касаційного оскарження і скаржником не порушено питання про його поновлення, не надано документа про сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі. Скаржнику необхідно було надати суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та докази на підтвердження поважності причин його пропуску, документ про сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Ухвалу про залишення касаційної скарги без руху Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби отримала 11 квітня 2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

На адресу Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання скаржника, в якому він просив відстрочити йому сплату судового збору, посилаючись на відсутність бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі податкового органу. Також скаржник надіслав клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

Підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не вбачається, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, чинного на час вчинення процесуальної дії, передбачено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов’язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” від 23 січня 2015 року №2 судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

З огляду на викладене, недоліки касаційної скарги відповідачем не усунено.

Відповідно до частини третьої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 88, 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року у справі №808/3211/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Веденяпін