Ухвала суду № 58104406, 30.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

30 травня 2016 р. К/800/10911/16

У Х В А Л А

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпіцька Л.Т.

розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 р. у справі № 490/10281/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 217 від 01.10.2015 р.

Постановою Центрального районного суду м.Миколаєва від 04 грудня 2015 р. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 р. скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 217 від 01.10.2015 р. у справі про адміністративне правопорушення.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 р., Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що в оскаржуваній постанові не лише не надана оцінка доводам ОСОБА_1, а й взагалі його заперечення залишені поза увагою. Так, зі вступної частини постанови вбачається, що при її прийнятті розглядалися виключно: акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та припис про усунення порушення вимог законодавства.

Таким чином, відповідачем використано лише частину матеріалів адміністративної справи, що були в його розпорядженні.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення від 14.09.2015 р. міститься відмітка про повідомлення порушника, що розгляд справи відбудеться 29.09.2015 р. о 09.00. Натомість, фактично справу було розглянуто 01.10.2015 р. Доказів повідомлення позивача про перенесення розгляду справи на 01.10.2015 р. відповідачем не надано.

Відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам Закону та є необгрунтованою.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, ця касаційна скарга є необгрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 КАС України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 р.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Т. Черпіцька