Ухвала суду № 58104333, 25.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2016 року м.Київ К/800/54072/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Мороз Л.Л.,

секретар судового засідання - Ярош Д.В.,

за участю представників:

позивача - Шматкова Д.С.,

відповідача - Борисової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці ДФС на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлофор» до Харківської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Світлофор» звернулося з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС, у якому, з урахуванням заяви про зміни предмету позову від 04 травня 2015 року, просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 06 березня 2015 року №87000001/2015/000387/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2015/00268.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості та її визначення за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним (першим) методом. Вважає прийняті відповідачем рішення про визначення митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України протиправними та необґрунтованими.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

При винесенні рішення суд першої інстанції виходив із правомірності дій відповідача щодо прийняття рішення про коригування митної вартості та картки відмови у зв'язку з виявленою розбіжністю між заявленою митною вартістю і митною вартістю за попереднім митним оформленням та ненаданням позивачем додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлофор», постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року скасовано; прийняти нову постанову, якою позов задоволено; скасовано рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 06 березня 2015 року № 870000011/2015/000387/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00268.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що декларантом при здійсненні митного оформлення дотримані всі умови щодо підтвердження заявленої митної вартості, надані усі передбачені законодавством документи, у яких не встановлено будь-яких суперечностей чи неточностей та які чітко підтверджували ціну та митну вартість товарів, у зв'язку з чим у митного органу були відсутні підстави для коригування митної вартості та винесення картки відмови.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Харківська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Світлофор».

У касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність та обґрунтованість прийняття рішення про коригування митної вартості і картки відмови.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світлофор» проти задоволення касаційної карги заперечує, просить відмовити у її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 06 березня 2015 року позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Світлофор», з метою митного оформлення товару («Заготовки для автомобільних номерних знаків» та «Плівка термотрансферна чорна», виробник: UTAL Sp.z.o.o.), ввезеного на підставі укладеного з JSC Solution House зовнішньоекономічного договору від 27 березня 2014 року №1, надано до митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС митну декларацію №807100000/2015/006940, згідно якої митна вартість товару визначена з використанням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у розмірі 58550 Євро (1503911,96 грн.).

Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу: картку обліку; міжнародну автомобільну накладну від 03 березня 2015 року №2015/04; прайс-лист виробника №б/н від 23 лютого 2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) SH №000307 від 27 лютого 2015 року; контракт з фірмою JSC Solution House від 27 березня 2014 року №1; специфікацію від 27 лютого 2015 року № 6; сертифікат про походження товару PL/MF/AK 0616587 від 27 лютого 2015 року, внутрішній інвойс від виробника від 27 лютого 2015 року; комерційну пропозицію від 23 лютого 2015 року; лист від 19 вересня 2014 року про відсутність взаємозалежності між позивачем та постачальником; опис товарів від 19 вересня 2014 року; протокол ціни від 27 лютого 2015 року; копію митної декларації країни відправлення 15PL39402OE0009352 від 27 лютого 2015 року.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості оцінюваного товару з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та встановлено, що заявлена позивачем митна вартість менша, ніж митна вартість аналогічних товарів, імпортованих зазначеним підприємством в найближчий час до часу експорту оцінюваних товарів. Зокрема, встановлено, що заявлена митна вартість товарів зменшилась у порівнянні з попередніми митними оформленнями, які здійснювались позивачем за цим же контрактом: «Заготовки для автомобільних номерних знаків» з 1.70 євро/шт. до 1.30 євро/шт. та «Плівка термотрансферна чорна» з 124 євро/шт. до 70 євро/шт. При цьому декларантом не було надано жодного документа на обґрунтування причин зниження вартості товарів.

У зв'язку з чим митним органом запропоновано декларанту подати (за наявності) додаткові документи для підтвердження митної вартості товару та обраного методу її визначення, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з проведенням верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08 жовтня 2010 року №11/2-10.16/11627-еп; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (бажано ДП «Держзовнішінформ» або ДП «Укрпромзовнішекспертиза») та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також, окремим повідомленням декларанта повідомлено, що митна вартість товару, оформленого в максимально наближений час до часу експорту оцінюваного товару № 1 складає 9,444 євро/кг., товару № 2 складає 49,60 євро/кг.

Декларантом на вимогу митного органу додаткові документи щодо підтвердження заявленої митної вартості товарів не надано. Листом від 06 березня 2015 року №541 ТОВ «Світлофор» повідомило митний орган про неможливість надання додаткових відомостей та з проханням прийняти рішення щодо визначення митної вартості за наявним рівнем цін в митниці, не дотримуючись 10-денного терміну.

06 березня 2015 року Харківською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №87000001/2015/000387/2, яким визначено митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів), та складено картку відмови в прийнятті декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2015/00268.

У графі 33 рішення зазначено, що у відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.54, 55, 58, 60-64 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з виявленими і непідтвердженими розбіжностями в документах, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 Митного кодексу України та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості. Джерелом інформації для даного рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на ідентичний товар за фактами митних оформлень ЄАІС: МД №807100000/2015/4697 від 16 лютого 2015 року. При прийнятті даного рішення застосовані методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 13 липня 2012 року №362 (коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) у відповідності до вимог ст.59 МК України. Розрахунок митної вартості: тов.№1 - 9,4444 євро/кг., тов.№2 - 49,60 євро/кг.

Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Як передбачено ч.ч.2 та 3 ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей. При цьому, обґрунтованість сумнівів є обов'язковою умовою, додаткові документи витребовуються лише у разі відсутності у митного органу можливості пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості через недостатність наданих документів або виявлені у них неточність, неповноту або недостовірність.

Позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необґрунтованість сумнівів митного органу щодо правильності задекларованої позивачем вартості товару з посиланням на зменшення заявленої митної вартості у МД №807100000/2015/006940 від 06 березня 2015 року у порівнянні з попереднім митним оформленням за МД №807100000/2015/004697 від 16 лютого 2015 року, оскільки відповідачем не доведено наявності розбіжностей, у поданих декларантом документах, їх неповноти або неточності, які б могли вплинути на числове значення складових митної вартості товарів.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, згідно рахунку-фактури від 12 листопада 2014 року № 000287 до контракту №1 JSC Solution House поставив на адресу TOB «Світлофор»: заготовки для автомобільних номерних знаків: алюмінієві пластини з нанесеним світло відбивальним покриттям з символікою України, літровою абревіатурою «UA»: Типі, 520x112 мм ДСТУ 3650:2004 у кількості 100000 штук вартістю 2,60 Євро за штуку на загальну суму 260 000 Євро; плівку термотрансферу чорну (240мм/305м) у кількості 90 рулонів, вартістю 124 Євро за 1 рулон на загальну суму 11160 євро. При цьому, на момент підписання специфікації та виписки рахунку-фактури SH № 000287 від 12 листопада 2014 року комерційний курс продажу євро в обслуговуючому позивача банку «УкрСиббанк» до гривні становив 20.2 гривень за 1 євро. Зазначений товар розмитнено 17 листопада 2014 року за МД №807100000/2014/047826 за заявленою позивачем вартістю, визначеною за основним методом - за ціною договору.

Згідно специфікації від 16 лютого 2015 року №5 до контракту №1 JSC Solution House поставив на адресу TOB «Світлофор» заготовки для автомобільних номерних знаків: алюмінієві пластини з нанесеним світло відбивальним покриттям з символікою України, літровою абревіатурою «UA»: Типі, 520x112 мм ДСТУ 3650:2004 у кількості 26400 штук вартістю 1,70 Євро за штуку на загальну суму 44880 Євро; плівку термотрансферу чорну 8800 MNP (240мм/305м) у кількості 26 рулонів, вартістю 124 Євро за 1 рулон на загальну суму 32224 євро. Станом на момент підписання специфікації №5 комерційний курс продажу Євро в обслуговуючому позивача банку «УкрСиббанк» до гривні становив 29.9 гривень за 1 євро. Зазначений товар розмитнено 20 лютого 2015 року за МД № 807100000/2015/005346 за заявленою позивачем вартістю - за ціною договору.

Згідно специфікації від 27 лютого 2015 року № 6 до контракту №1 JSC Solution House зобов'язався поставити на адресу TOB «Світлофор»: заготовки для автомобільних номерних знаків: алюмінієві пластини з нанесеним світло відбивальним покриттям з символікою України, літровою абревіатурою «UA»: Типі, 520x112 мм ДСТУ 3650:2004 у кількості 41000 штук вартістю 1,30 Євро за штуку на загальну суму 53300 Євро; плівку термотрансферу чорну 8800 MNP (240мм/305м) у кількості 75 рулонів, вартістю 70 Євро за 1 рулон на загальну суму 58550 євро. 27 лютого 2015 року курс євро до гривні зріс до 37.2 гривень за один євро. На підставі додаткової угоди № 1/14 від 11 листопада 2014 року до контракту від 23 липня 2014 року № 1, якою передбачено зміну ціни за одиницю товару в сторону зменшення у випадку зростання міжбанківського і міжнародного курсу євро по співвідношенню до гривні, було зменшено ціну на продукцію і, згідно з комерційною пропозицією та прас-листа для ТОВ «Світлофор» JSC Solution House було встановлено ціни, які зазначені сторонами у рахунку-фактурі серії SН №000307 від 27 лютого 2015 року, специфікації № 6 від 27 лютого 2015 року до контракту № 1. Копії вказаних документів надані позивачем митному органу одночасно з митною декларацією.

Таким чином, обсяги витрат позивача на придбання матеріалів в гривневому еквіваленті, які біли закладені при розрахунку вартості поставки номерного знаку для МВС України, фактично не змінилися, а тому не можна розцінювати зменшення вартості імпортованого товару в євро як об'єктивне заниження вартості товару. Вказане також підтверджується довідкою Торгово-промислової палати від 30 квітня 2015 року вих.№3167/08.2-3, згідно якої ціни на продукцію, яка поставляється згідно специфікації № 6 від 27 лютого 2015 року до контракту № 1 від 23 липня 2014 року між ТОВ «Світловор» та JSC Solution House (Литва), відповідають відпускним цінам виробника - компанії UTAL sp.z.o.o (Республіка Польща).

За вказаними обставинами апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що позивачем подано відповідачу всі необхідні документи на підтвердження митної вартості ввезеного товару, заявленої позивачем за основним методом, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст.58 Митного кодексу України; відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Рішення суду апеляційної інстанції щодо скасування рішення Харківської митниці та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правильним та підлягає залишенню без змін.

Судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну Харківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді