Ухвала суду № 58104061, 24.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2016 року м. Київ К/800/5080/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до командира військової частини В2731 (А0409), третя особа -Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Військової частини В2731 (А0409) на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року , -

у с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до командира військової частини В2731 (А0409), третя особа - Міністерство оборони України, у якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати надати документи, які підтверджують його право отримання статусу учасника бойових дій.

В обґрунтування позову зазначав, що з 17 липня по 9 вересня 2014 року приймав безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей. Перед своїм звільненням, на вимогу від 27 липня 2015 року надати відповідні документи для отримання статусу учасника бойових дій, військова частина В2731 жодним чином не відреагувала, чим допустила неправомірну бездіяльність.

Тому посилаючись на ці обставини та вимоги пункту 6 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок № 413) та підпункт 4 пункту 11 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затверджено Наказом Міністерства оборони України від 7 травня 2015 року № 200 (далі - Положення № 200), просив про задоволення позову.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та відмовити у позові.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.

Судами встановлено, що 20 червня 2014 року позивач був призваний на військову службу на виконання Указу Президента України від 6 травня 2014 року № 454/2014 «Про проведення мобілізації» та проходив службу у військовій частині В2731, яка входить до складу сил, що були залучені та брали участь в антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей в зазначений період.

Згідно витягу з наказу керівника сектору «Д» (по стройовій частині) № 4, солдат ОСОБА_4 стрілець-санітар 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини - польова пошта В2731, прибув 23 липня 2014 року до складу сил та засобів сектора «Д», які залучаються та беруть участь у антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей з метою виконання службових (бойових) завдань.

Наказом командира військової частини В2731 від 31 липня 2015 року ОСОБА_4 звільненого з військової служби за призовом по мобілізації у запас згідно з пунктом «е» частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме через службову невідповідність, виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення, і направлено для зарахування на військовий облік до Шевченківського РВК у м. Київ.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій на підставі наявних у справі даних встановили і правильно виходили з того, що підстава звільнення позивача з військової служби та обставини, за яких таке відбулося, не можуть впливати на право подачі документів для отримання статусу учасника бойових дій.

Так, суть спору сторін зводиться виключно до захисту позивачем реалізації свого законного права на отримання статусу учасника бойових дій. При цьому, надання такого статусу суті спору сторін не стосується, а полягає у необхідності отримання певних документів для їх подальшої подачі до відповідної комісії.

Згідно вимог пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.

Процедура надання статусу учасника бойових дій особам, у тому числі, які брали участь в антитерористичній операції визначена Порядком № 413.

Згідно вимог пункту 4 Порядку № 413 підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є:

документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається:

комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС (далі - комісія);

міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - міжвідомча комісія), - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання.

Рішення щодо утворення комісії та положення про неї затверджується відповідним міністерством, центральним органом виконавчої влади та іншим державним органом, зазначеним в абзаці другому цього пункту.

Положення про міжвідомчу комісію затверджується Мінсоцполітики. До складу міжвідомчої комісії включаються фахівці Міноборони, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральної прокуратури України, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС. Також можуть включатися фахівці інших державних органів та представники громадських організацій.

Згідно пункту 6 Порядку для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або установи, закладу розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками установ, закладів подаються на розгляд комісії у місячний строк після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або установи, закладу чи призначення їх на відповідні посади.

Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та у місячний строк з дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів з метою подальшого доопрацювання.

Комісії інформують у місячний строк Державну службу у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції про осіб, яким надано статус учасника бойових дій, за формою згідно з додатком 3.

Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії документи із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання.

Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісіями, та у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та у місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії.

Пункт 8 Порядку визначає, що у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником установи, закладу до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.

Тобто, наведені положення Порядку передбачають процедуру отримання статусу учасника бойових дій, у тому числі самостійне звернення особи до комісії для реалізації свого права.

Процедура розгляду таких заяв відповідними Комісіями передбачена Положенням № 200.

Тому, без отримання позивачем усіх необхідних документів для звернення до відповідної Комісії, реалізація його права на отримання статусу учасника бойових дій не можлива.

Оскільки суть спору сторін полягає саме у ненаданні позивачу таких документів відповідачем, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, щодо допущеної бездіяльності та зобов'язали вчинити відповідні дії.

Враховуючи зазначене, рішення судів відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування судових рішень колегія суддів не вбачає.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Військової частини В2731 (А0409) відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк

В.В. Тракало