Ухвала суду № 58104041, 17.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 року м. Київ К/800/16291/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Черпака Ю.К.,

Швеця В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної виконавчої служби України про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 30 жовтня 2014 року, зобов'язання виконати постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 25 червня 2011 року та виконавчий лист від 11 серпня 2011 року.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року скасовано, залишено без змін постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 17 грудня 2014 року.

Не погоджуючись з постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 17 грудня 2014 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нову якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, на підставі наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

09.01.2014 р. Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Хайнацький та інші проти України» та зобов'язав: (а) упродовж трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалених на користь заявників, які досі підлягають виконанню, та виплатити по 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, у заявах зазначених у Додатку 1, в якості відшкодування матеріальної і моральної шкоди та компенсації судових витрат а також будь-який податок, що може нараховуватись; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу; (б) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховується простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме у період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

05 березня 2014 року головним державним виконавцем Державної виконавчої служби України прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного рішення.

30 жовтня 2014 року, головним державним виконавцем прийнято постанову ВП №42342141, якою закінчено виконавче провадження у зв'язку з фактичним та у повному обсязі виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом. Грошові кошти у розмірі 33554,89 грн. (еквівалент 2000,00 євро) перераховані позивачу платіжним дорученням від 12 вересня 2014 року № 5403 та платіжним дорученням № 7310 від 07.10.2014 р. перерахована пеня за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду у розмірі 509,04 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою про закінчення виконавчого провадження від 30 жовтня 2014 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з того, що Державною виконавчою службою України в даному випадку належним чином виконане покладене завдання щодо здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про виконавче провадження, оскільки рішення Європейського суду виконано в повному обсязі.

При цьому зазначили, що твердження позивача щодо допущення відповідачем бездіяльності щодо невиконання рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2013 року у справі "Хворостяной та інші проти України" № 54552/09 в частині що стосується виконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 5 травня 2009 року, є безпідставними та необгрунтованими.

З таким висновком погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, на підставі наступного.

Згідно із частиною 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Пунктом 9 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», від 23 лютого 2006 року №3477-IV

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У статті 1 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» під Рішенням у цьому законі мається на увазі:

а) остаточне рішення Європейського суду з прав людини у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

б) остаточне рішення Європейського суду з прав людини щодо справедливої сатисфакції у справі проти України;

в) рішення Європейського суду з прав людини щодо дружнього врегулювання у справі проти України;

г) рішення Європейського суду з прав людини про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України.

Відповідно до статей 2, 3 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом. Виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Протягом десяти днів від дня отримання повідомлення суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва: надсилає стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів; надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва. Державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у пункті «б» цієї частини, відкриває виконавче провадження (частина перша статті 7 Закону № 3477-IV).

Відповідно до частин 1-4 статті 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» виплата стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні. У разі порушення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення. Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті «б» частини першої статті 7 цього Закону. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України «Про виконавче провадження».

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішення Європейського суду виконано у повному обсязі. Платіжним дорученням від 12 вересня 2014 року № 5403 позивачу перераховано суму 33554,89 грн. еквівалентну 2000,00 євро, яким підтверджується факт перерахування на банківський рахунок позивача коштів, призначених для виплати згідно з рішенням Європейського суду, а також платіжним дорученням № 7310 від 07 жовтня 2014 року перерахована пеня за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду у розмірі 509,04 грн.

Також судами встановлено, що 16 серпня 2011 року постановою старшого державного виконавця відділу ДВС ГУЮ у Чернівецькій області Мінтенко Р.Г. відкрито виконавче провадження ВП №28165933 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-5286 виданого 10 серпня 2011 року Хотинським районним судом Чернівецької області.

28 грудня 2011 року, згідно розпорядження УПФ України в Хотинському районі №260219 від 22 серпня 2011 року та на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" старшим державним виконавцем відділу ДВС ГУЮ у Чернівецькій області винесено постанову ВП №28165933 про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з фактичним виконанням рішенням суду.

Постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 09 грудня 2013 року постанову від 28 грудня 2011 року відділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Чернівецькій області про закінчення виконавчого провадження визнано протиправною та скасовано. Зобов'язано відділ примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Чернівецькій області виконати виконавчий лист від 10 серпня 2011 року шляхом реального стягнення коштів нарахованих ОСОБА_4

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 09 грудня 2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Судове рішення вмотивовано тим, що державним виконавцем обґрунтовано прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки, управлінням Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області проведено перерахунок пенсії у відповідності до зобов'язань, покладених судом на органи Пенсійного фонду України. Зазначена постанова апеляційного суду в установленому законом порядку не скасована.

Виходячи з вищевикладеного Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження є законною та вказує на правомірність рішення виконавчої служби по примусовому виконанню рішення Європейського суду з прав людини, яка за Законом покладається на державну виконавчу службу.

Тобто, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв у спосіб та в межах повноважень, встановлених Законом України ,,Про виконавче провадження".

За таких обставин, рішення судів відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, а тому підстав для скасування судових рішень колегія суддів відсутні.

Відповідно до вимог ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України суд, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 17 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

Ю.К. Черпак

В.В. Швець