Ухвала суду № 58104002, 26.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року м. Київ К/800/1200/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Мороза В.Ф.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Коростишівський льонозавод" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року у справі № 806/1530/14 за позовом публічного акціонерного товариство "Коростишівський льонозавод" до Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство "Коростишівський льонозавод" звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення від 13.01.2014 №1/20415045/236 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, в сумі 147623,37 грн.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваного рішення як такого, що прийнято за відсутності у органу Пенсійного фонду повноважень на прийняття рішень про застосування фінансових санкцій у порядку, передбаченому статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" після 01.01.2011.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Коростишівський льонозавод" із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області від 13.01.2014 №1/20415045/236 на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) чи несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків за період з 26.03.2009 по 30.08.2011 до публічного акціонерного товариства "Коростишівський льонозавод" застосовано фінансові санкції у розмірі 15201,95 грн. та нараховано пеню і 147623,37 грн.

Вказуючи на протиправність вказаного рішення, публічне акціонерне товариство "Коростишівський льонозавод" звернулось до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності рішення органу Пенсійного фонду від 13.01.2014 №1/20415045/236 як такого, що прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, за наявності факту несвоєчасної сплати позивачем страхових внесків за період з 26.03.2009 по 30.08.2011.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено застосування виконавчими органами Пенсійного фонду України до страховиків за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, штрафних санкцій у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій передбачалось нарахування пені в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розраховувалась за кожний день прострочення платежу.

Із набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" наведені вище норми матеріального права були виключені.

У той же час згідно з абзацом шостим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Зазначене свідчить про збереження у органу Пенсійного фонду повноважень щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 01 січня 2011 року і після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" до повного погашення заборгованості зі сплати страхових внесків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржуваним рішенням до позивача застосовано фінансові санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків, строк сплати яких настав до 01.01.2011.

За вказаних обставин, позиція судів попередніх інстанцій щодо правомірності рішення Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області від 13.01.2014 №1/20415045/236 є обґрунтованою.

Колегія суддів вказує на необґрунтованість доводів касаційної скарги в частині того, що відповідачем в оскаржуваному рішенні здійснено подвійне нарахування суми штрафу та пені за період з 2009 року по 2011 року з мотивів постановлення 08.10.2013 Житомирським окружним адміністративним судом постанови (справа №806/4863/13-а) про стягнення з позивача, у тому числі, заборгованості зі сплати страхових внесків за жовтень-грудень 2010 року. Так, у справі №806/4863/13-а предметом позову було стягнення з підприємства заборгованості, у тому числі, по фінансовим та штрафним санкціям, нарахованих у зв'язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків, за інші періоди.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій також не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Коростишівський льонозавод" відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: