ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 487/4899/15-а
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Темнікова А.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про поновлення строку звернення до суду, скасування постанови №51 від 11.03.2015р. про притягнення її до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст.188-42 КУпАП та закриття провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що про наявність спірної постанови вона дізналася лише після отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження про сплату боргу у розмірі 15060 грн.; вважає, що оскільки відповідачем порушена процедура та порядок притягнення її до адміністративної відповідальності, тому провадження стосовно неї підлягає закриттю.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.10.2015р. позов задоволений частково; поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду; скасовано постанову інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області №51 від 11.03.2015р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП, накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800грн.; в іншій частині позовних вимог відмолено.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником ? частки домоволодіння 23 по вулиці Генерала Бєлова у місті Миколаєві. /а.с.12-18/ Власником іншої ? часток домоволодіння є ОСОБА_2
27.11.2013р. ОСОБА_2 звернулася з заявою до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про здійснення позивачем самочинної прибудови до сумісного домоволодіння, та проханням провести перевірку з цього приводу.
10.01.2014р. інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області була проведена позапланова перевірка обєкта будівництва: будівництво прибудови до житлового будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Генерала Бєлова, 23. За результатами перевірки встановлено, що за вказаною адресою у березні-квітні 2013р. самочинно виконано будівельні роботи з будівництва прибудови невизначеного призначення до житлового будинку, а саме: улаштовано фундамент розмірами у плані 7,8 х6,5 м; зведені стіни висотою близько 3м. В порушенні ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудовником виконані будівельні роботи з будівництва прибудови невизначеного призначення до житлового будинку без дозвільних документів, що надають право виконувати такі роботи. В порушення ч.4 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у ОСОБА_1 відсутні документи, які підтверджують, що вона є власником або користувачем (за умови використання) земельної ділянки під даною прибудовою відповідно до вимог містобудівної документації (будівельного паспорту). В порушення ст.ст.7,9 Закону України «Про архітектурну діяльність» забудовником збудовано прибудову невизначеного призначення до житлового будинку без затвердженої проектної документації (будівного паспорту). За результатами перевірки складений акт від 10.01.2014р. /а.с.8/.
Приписом №4 від 10.01.2014р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зобовязано ОСОБА_1 усунути порушення шляхом оформлення відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи з будівництва прибудови до житлового будинку до 11.07.2014р. /а.с.11/
04.03.2015р. інспекцією повторно проведена позапланова перевірка ОСОБА_1 щодо будівництва прибудови до вказаного обєкту та оформлення будівельно-дозвільних документів, та виконання вимог припису №4 від 10.01.2014р. За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 не оформлені відповідні документи, які дають право виконувати будівельні роботи з будівництва прибудови, що є порушенням п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 23.05.2011р. №553. За результатами перевірки складений акт від 04.03.2015р. /а.с.5/
04.03.2015р. інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області складений протокол про адміністративне правопорушення, яким встановлено порушення позивачем п.14 Порядку здійснення державного архітектурного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, а саме: невиконання вимог припису №4 від 10.01.2014р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за встановленні правопорушення передбачена ч.1 ст.188-42 КУпАП. /а.с.6/
11.03.2015р. інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області винесена постанова №51, якою ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено стягнення в розмірі 6800грн. /а.с.4/
При цьому, позивач в позові посилається на те, що спірну постанову №51 поштою не отримувала, а про її наявність дізналася тільки після одержання поштою листа з виконавчої служби з постановою про відкриття виконавчого провадження від 03.06.2015р. за постановою №51 від 11.03.2015р. про стягнення боргу у сумі 15060грн. /а.с.20/
Проте, до наданих заперечень на позов відповідач додав копію поштового повідомлення, згідно якого ОСОБА_1 отримала оскаржену постанову №51 - 18.03.2015р. /а.с.62/. Вказані документи не були досліджені судом першої інстанції, оскільки згідно штампу вхідної кореспонденції надійшли до суду 12.10.2015р., тобто після ухвалення рішення судом першої інстанції. /а.с.57/
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спору) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.
Статтею 15 вказано Закону передбачено, що компетенція центрального спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури визначається положенням, яке затверджується відповідно до закону. Окремі функції органів з питань містобудування та архітектури визначаються законодавством.
Відповідно до статті 41 державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.
Згідно пункту 1 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Відповідно до Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис)
Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За приписами статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Статтею 36 цього Закону передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.
Відповідно до статті 188-42 КУпАП адміністративним правопорушенням є невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, яке тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, судом встановлено, що при проведенні відповідачем первинної перевірки зафіксовано факт порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та внесено припис про їх усунення №4 від 10.01.2014 року, яким зобов'язано позивача направити до інспекції відомості щодо оформлення дозвільних будівельних документів у строк до 11.07.2014 року. Під час проведення повторної перевірки відповідачем було встановлено, що виявлені порушення не усунуті, вимоги припису не виконано, тому вважається що з 12.07.2014р. позивач допустила невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю. На цій підставі Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Миколаївській області складено протокол про адміністративне правопорушення та тільки 11.03.2015р. винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Водночас, відповідно до ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення.
Таким чином, постанова у справі про адміністративне правопорушення №51 від 11.03.2015 року винесена в порушення строку, передбаченого ч.1 ст.38 КУпАП.
Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог про скасування постанови №51 від 11.03.2015р. з підстав закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності.
При цьому, судова колегія не приймає посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки відповідачем до суду не надано належного доказу - оригіналу поштового повідомлення про своєчасне отримання позивачем оскарженої постанови.
Крім того, здійснений підпис на копії поштового повідомлення від 18.03.2015р. /а.с.62/ відрізняється від всіх наявних у справі власних підписів ОСОБА_1 /а.с.5,6,8,9 зворотній бік, а.с.17,23/, тому у суду наявні сумніви щодо дійсного отримання ОСОБА_1 поштою спірної постанови.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому в порядку ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.В. Крусян
Суддя: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія
Судове рішення № 58103911, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 487/4899/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: