Ухвала суду № 58103863, 02.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 червня 2016 року м. Київ К/800/14777/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Ліпський Д.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України, -

В С Т А Н О В И В :

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішеннями скаржник подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

Згідно частини 5 статті 213 КАС України, до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Судовий збір скаржником за подання касаційної скарги не сплачено.

Скаржник у касаційній скарзі просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

У касаційній скарзі зазначає, що відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України ,,Про судовий збір" (у редакції, що діяла до 1 вересня 2015 року) Пенсійний фонд України та його органи були звільненні від сплати судового збору, у зв'язку з чим бюджетом Пенсійного фонду України на 2016 рік кошти на сплату судового збору не передбачено.

Згідно частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих Положень Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а касаційну скаргу залишити без руху та надати скаржнику термін для усунення недоліків.

Скаржником оскаржується ухвала суду, а згідно частини 2 статті 4 Закону України ,,Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду встановлено сплату судового збору у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, що станом на 1 січня 2016 року становить 1378 грн.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 214 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Скаржнику необхідно надати заяву про поновлення строків звернення із касаційною скаргою та докази, які б підтверджували поважність пропуску строку касаційного оскарження.

Керуючись ст.213, 214 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року залишити без руху.

Встановити, що недоліки касаційної скарги слід усунути протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д Я : Д.В. Ліпський