Ухвала суду № 58103837, 02.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 року м. Київ К/800/61165/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 по справі № 2а-5081/12/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веселинівське зерноприймальне підприємство»

до Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариством до суду заявлений позов про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2012 №0000021600, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 20 374,00 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що право на бюджетне відшкодування у платника податків виникає у випадку, якщо два періоди поспіль він декларує від'ємне значення з податку на додану вартість.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення скасовано.

Рішення обґрунтовано тим, що за платником податку зберігається право на використання у майбутньому накопиченого ним у попередніх звітних періодах податкового кредиту.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за лютий 2012 року, за результатами якої складено акт від 22.05.2012 №42/22-00/31388599 та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

У ході зазначеної перевірки встановлено порушення позивачем п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок чого Товариством завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 20 374,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що у декларації за січень 2012 року від'ємне значення з ПДВ складає 63 833,00 грн. (рядок 19 декларації), а у декларації за лютий 2012 року позивач задекларував позитивне значення з ПДВ (рядок декларації 18) у сумі 43 777,00 грн., при цьому графа 19 - від'ємне значення з ДПВ у декларації за лютий 2012 року підприємством не була заповнена, але від'ємне значення з ПДВ позивач вказав у декларації за лютий 2012 року у рядку 23 - «сума що підлягає бюджетному відшкодуванню» у розмірі 20 374,00 грн.

Зазначені висновки покладені в основу основних мотивів касаційної скарги.

Так, відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно зі ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки , встановлені розділом V Кодексу (п. 200.2 ст. 200 Кодексу).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Кодексу).

Згідно з п. 200.4 ст. 200 Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 Кодексу, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно п. 200.6 ст. 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно з пп. 4.6.3 п. 4.6 розділу 4 Наказу Міністерства фінансів України від 25.112011 № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 № 1490/20228, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з ПДВ, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відповідно до пп. 4.6.6 п. 4.6 розділу 4 Порядку залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у декларації Товариства за січень 2012 року від'ємне значення з ПДВ складає 63 833,00 грн. (рядок 19 декларації), у декларації за лютий 2012 року позивач задекларував позитивне значення з ПДВ (рядок декларації 18) у сумі 43 777,00 грн., в рядку 21 декларації за лютий 2012 року залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) зазначено 64 151,00 грн. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем цілком правомірно у рядок 23.2 декларації з ПДВ за лютий 2012 року віднесено суму 20 374,00 грн.

З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин переглянуте судове рішення апеляційної інстанції у справі відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 по справі № 2а-5081/12/1470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді І.Я. Олендер

А.О. Рибченко