Ухвала суду № 58103741, 01.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 червня 2016 року м. Київ К/800/14661/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Ланченко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016

у справі №821/2476/15-а

за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго»

до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області

про визнання протиправними рішень та їх скасування, -

ВСТАНОВИВ:

Каховською ОДПІ Головного управління ДФС в Херсонській області подано касаційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016, а також порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Клопотання мотивоване тим, що подана відповідачем 12.04.2016 касаційна скарга на вищезазначені судові рішення, ухвалою суду від 12.04.2016 була залишена без руху у зв'язку з ненаданням у встановленому порядку документу про сплату судового збору.

Вищезазначені недоліки касаційної скарги не були вчасно усунені, з підстав відсутності коштів на сплату судового збору у скаржника.

Ухвалою ВАСУ від 16.05.2016 касаційну скаргу повернено заявнику згідно ч.3 ст.108 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.108 КАС України, у разі повернення касаційної скарги скаржник не позбавлений права повторного звернення до суду з касаційною скаргою на вищезазначені судові рішення, в загальному порядку.

За таких обставин, наведені підстави, що зумовили пропуск строку на касаційне оскарження, є поважними.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, встановлено, що касаційна скарга відповідача обґрунтовується порушенням позивачем вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 4.1 ст. 4, п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року (діяв на момент спірних правовідносин), що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 864 233,00 грн., у тому числі за 9 місяців 2006 року на суму 930133,00 грн. за 2006 рік на суму 864233,00 грн.; п. 4.1 ст.4, п.6.1 ст.6, п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого, занижено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2007 рік на суму 301400,00 грн., за 1 кв. 2008 року на суму 301400,00 грн., за 1 півріччя 2008 року на суму 621900,00 грн., за 9 місяців 2008 року на суму 621900,00 грн.; п. 1.11 ст. 1, п. 3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4. п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5. п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7. п.11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (діяв на момент спірних правовідносин), що стало підставою для заниження податку на додану вартість на загальну суму 277378,00 грн., у тому числі за вересень 2006 року на суму 7225,00 грн., за серпень 2007 року - на 417,00 грн., за вересень 2007 року - на 14 022,00 грн., за жовтень 2007 року - на 18396,00 грн., за листопад 2007 року - на 15 973,00 грн., за січень 2008 року - на 46355,00 грн., за лютий 2008 року - на 68697,00 грн., за березень 2008 року - на 87176,00 грн., за квітень 2008 року - на 1773,00 грн., за травень 2008 року - на 17344,00 грн.; п. 1.11 ст.1, п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податок на додану на загальну суму 22 744,00 грн., у тому числі за червень 2008 року на суму 2486,00 грн., за липень 2008 року - на 2492,00 грн., за серпень 2008 року - на 333,00 грн., за вересень 2008 року - на 17 433,00 грн.; занижено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 47002,00 грн. за вересень 2008 року; п. 1.2, 2.3, 2.11, 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (чинне на момент спірних правовідносин), що виразилося у проведенні готівкових розрахунків понад встановлену граничну суму 10000,00 грн. та перевищенні встановленого ліміту залишку готівки в касі на суму 24603,90 грн. Встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 3958,24 грн.

Зазначені порушення відображені в акті планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 по 30.09.2008, №871/23-8/05449897 від 26.12.2008.

На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.01.2009: №000012301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 864233,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 930133,00 грн.; № 0000022301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 254634,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 138689,00 грн.; № 0000032301 про застосування штрафних санкцій в сумі 52895,60 грн. згідно Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені платником у судовому порядку, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.10.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції від 09.01.2009 №0000012301/0, яким КПТМ «Каховтеплокомуненерго» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1794366,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 864233,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 930133,00 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції від 09.01.2009 №0000022301/0 в частині визначення КПТМ «Каховтеплокомуненерго» податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 171898,78 грн. та за штрафними санкціями у сумі 97321,34 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що положення Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств плавно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 №2711-ІУ є спеціальними відносно норм Закону України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-Ш, що відповідає практиці застосування норм матеріального права викладеній в постанові Верховного Суду України від 17.10.2011 у справі за позовом ДП «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль» до ДПІ у м.Харцизьку Донецької області.

Відповідно до абзацу «а» підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону № 2711-IV на умовах, визначених цим Законом, дозволяється списання заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру, у складі заборгованості по зобов'язаннях за енергоносії та послуги з їх передачі (транспортування) та/або постачання, за якою не минув строк позовної давності та яка виникла з причин зокрема, невиконання зобов'язань з оплати енергоносіїв державними та комунальними підприємствами, у тому числі через невідповідність тарифів на електричну, теплову енергію та газ, що спожиті такими підприємствами, вартості товарів, робіт, послуг, які вони реалізовували, виконували або надавали в межах своєї господарської діяльності, за умов, що величина такої вартості визначалася або встановлювалася органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 1.2. статті 1 Закону № 2711-IV погашення заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених цим Законом. Відповідно до пункту 9.2 статті 9 Закону № 2711-IV при погашенні платниками податків заборгованості у складі, визначеному цією статтею, що підтверджена за встановленим порядком, суми такої заборгованості не включаються до валових витрат кредиторів та до валового доходу дебіторів, штрафні санкції не нараховуються.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, а фактично спрямовані на переоцінку установлених судом обставин, що перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження у справі має бути відмовлено на підставі п.5 ч.5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1.Визнати причини пропуску Каховською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області строку подання касаційної скарги на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 поважними.

2.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016.

Ухвала вступає в законну силу з моменту постановлення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-2391 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Суддя Л.В. Ланченко