ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2016 року м. Київ К/800/700/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Леонтович К.Г., Смоковича М.І., Сороки М.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" Гаджиєва Сергія Олександровича на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі №815/4390/15 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" Гаджиєва Сергія Олександровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" Гаджиєва Сергія Олександровича, в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ „ІМЕКСБАНК" та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" Северин Юрія Петровича щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників АТ „ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" Северин Юрія Петровича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у АТ „ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, як вкладника до Загального реєстру вкладників АТ „ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що бездіяльність відповідачів є незаконною та порушує право позивача на отримання гарантованої суми вкладу. Рішення відповідачів щодо не включення до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є протиправними, оскільки суперечать вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року, позовні вимоги задоволені.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" Гаджиєв С.О. звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення мсудів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 10.12.2014р. між ПАТ „Імексбанк" та ОСОБА_2 укладений Договір №1010019014 банківського рахунку (у доларах США), за умовами якого банк відкрив клієнту ОСОБА_2 поточний рахунок НОМЕР_4 // НОМЕР_5 та зобов'язався прийняти і зараховувати на відкритий рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Між ПАТ „Імексбанк" та ОСОБА_2 10.12.2014р. укладений Договір №1010019016 про приєднання до Публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р., згідно якого сума вкладу становила 880 доларів США, вкладний рахунок НОМЕР_2 // НОМЕР_3. До зазначеного договору 09.01.2015р. укладена додаткова угода, за якою вкладник поповнив депозитний рахунок НОМЕР_2, НОМЕР_3 грошовими коштами у сумі 506,76 доларів США.
Згідно виписки особового рахунку позивача в ПАТ „Імексбанк" залишок за депозитним рахунком №2630.3.656479.003 станом на 17.02.2015р. становить 1386,76 доларів США.
Між ПАТ „Імексбанк" та ОСОБА_2 11.12.2014р. укладений Договір банківського рахунку (в національній валюті) №1010019020, за умовами якого банк відкрив клієнту ОСОБА_2 поточний рахунок НОМЕР_6 і № НОМЕР_5 та зобов'язався приймати і зараховувати на відкритий рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Також, 11.12.2014р. між ПАТ „Імексбанк" та ОСОБА_2 укладений договір №1010019021 про приєднання до Публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р., за яким сума вкладу становила 2842 грн., вкладний рахунок НОМЕР_7 // НОМЕР_3.
До зазначеного договору 09.01.2014р. укладена додаткова угода за якою вкладник поповнив депозитний рахунок НОМЕР_7, НОМЕР_3 грошовими коштами у сумі 3708,69 грн..
На депозитний рахунок НОМЕР_7, НОМЕР_3 13.01.2015р. за сімейних потреб матір'ю ОСОБА_2 - ОСОБА_4 перераховані грошові кошти у сумі 150 000 грн. та 15.01.2015р. перераховані 30 000 грн.
Згідно виписки з особового рахунку позивача в ПАТ „Імексбанк" залишок за депозитним рахунком НОМЕР_7 станом на 22.01.2015р. становить 186 550,69 грн.
Правлінням Національного банку України 15.01.2015р. прийнята постанова №16/БТ „Про віднесення AT „Імексбанк" до категорії проблемних" також ним
Також, 26.01.2015 року Правлінням Національного банку України прийнята постанова №50 „Про віднесення публічного акціонерного товариства „Імексбанк" до категорії неплатоспроможних".
На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015р. прийняте рішення №16 „Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ „Імексбанк", яким з 27.01.2015р. запроваджена тимчасова адміністрація в АТ „Імексбанк" строком на три місяці з 27.01.2015р. по 26.04.2015р. включно та призначена уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ „Імексбанк" - Северин Юрій Петрович.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №84 від 23.04.2015р. строк здійснення тимчасової адміністрації в АТ „Імексбанк" та повноваження уповноваженої особи Фонду продовжені до 26.05.2015р. включно.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 27.05.2015р. прийняте рішення №105 „Про початок процедури ліквідації АТ „Імексбанк" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку". Вказаним рішенням розпочато процедуру ліквідації АТ „Імексбанк" та призначена уповноважена особа Фонду на ліквідацію АТ „Імексбанк" Северин Ю.П. строком на 1 рік з 27 травня 2015 року по 26 травня 2016 року включно.
На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення про те, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 27 травня 2015 року №105 „Про початок процедури ліквідації АТ „Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", Фонд з 4 червня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники АТ „Імексбанк" з 4 червня 2015 року до 15 липня 2015 року включно можуть звертатися до установ банку-агента Фонду ПАТ „Альфа-банк".
У відповідь на звернення позивача про виплату їй гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у АТ „Імексбанк", листом від 13.05.2015р. уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ „Імексбанк" Северин Ю.П. повідомив, що договір банківського вкладу може містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені п.7 ст.37 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому виплати сум гарантованого відшкодування за всіма операціями зупинені.
Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що відповідачами не доведена наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників АТ „Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Згідно ч.1, ч.2 ст.4 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Відповідно до ст.26 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно положень ст.27 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах „Урядовий кур'єр" або „Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Частиною 2 статті 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з метою забезпечення прав Фонду уповноважена особа забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
Статтею 37 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" закріплені повноваження уповноваженої особи Фонду, відповідно яких уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
З наведеного вбачається, що уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони про нікчемність укладених з цими особами договорів.
Частиною третьою статті 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вичерпний перелік підстав, за яких правочини неплатоспроможного банку є нікчемними. До таких підстав віднесені: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України „Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, на незаконне заволодіння ним.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що з аналізу наведених норм вбачається, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, разом з тим таке право кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину або має підстави визнання нікчемності. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися на встановлених обставинах, які тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема, визнання нікчемною угоди.
Судами не встановлена наявність конкретних підстав для визнання нікчемними вищевказаних договорів банківського вкладу. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі, у розумінні статті 70 КАС України, докази на підтвердження того, що внаслідок укладання договорів №1010019016 від 10.12.2014р. та №1010019021 від 11.11.2014р. про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу від 20.01.2014р., банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.
Разом з тим, судами встановлено, що станом на час укладення договорів та перерахування коштів на рахунок у банку були відсутні підстави для відмовити у зарахуванні коштів або підстави вважати, що правочини є нікчемними.
Згідно ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Також колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій щодо неспроможності доводів уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" відносно заборони з 15.01.2015р. всім філіям і відділенням AT „Імексбанк" приймати депозитні вклади та/або здійснювати поповнення існуючих депозитних рахунків, оскільки не встановлено, що у вказаний час дана постанова була доведена до відома ПАТ „ІМЕКСБАНК", в тому числі його філій.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що за сімейних обставин ОСОБА_4, мати позивача, перерахувала дочці ОСОБА_2 вказані кошти на її банківський рахунок. Відповідачами не доведено, що у вказаних спірних правовідносинах мало місце, яке вказує відповідач, „дроблення" банківського рахунку саме з метою незаконного отримання гарантованих державою виплат.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" Гаджиєва Сергія Олександровича залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Судове рішення № 58103649, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 26.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/4390/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: