Ухвала суду № 58103547, 26.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року м. Київ К/800/38221/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Мороза В.Ф.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Запорізької митниці Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліон" звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 01.10.2014 №112050000/2014/000366/2; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.10.2014 №112050000/2014/00618.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Запорізькою митницею Міндоходів протиправно, на підставі хибного висновку щодо не підтвердження поданими позивачем документами заявленої митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято необґрунтоване рішення щодо її коригування.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 01.10.2014 №112050000/2014/000366/2; визнано протиправною та скасовано картку відмови Запорізької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.10.2014 №112050000/2014/00618.

У поданій касаційній скарзі Запорізька митниця Державної фіскальної служби як правонаступник Запорізької митниці Міндоходів із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Кліон" (покупець) та PELAGOS P/F, Фарерські острови (продавець) укладено контракт від 04.09.2014 №145S/2014P на поставку свіжозамороженої чи охолодженої риби різних видів та морепродуктів.

Умови поставки кожної партії товару, найменування товару, кількість, ціна, вартість кожної партії товару, строки проведення розрахунків, строки відвантаження та доставки товару, відправник та інші суттєві умови поставки визначаються сторонами шляхом переговорів та після узгодження вказуються в інвойсах на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною контракту.

Згідно з даним контрактом позивачем на митну територію України ввезено вантаж - морожену скумбрію. Згідно з інвойсами постачальника №№SDA140003, SDA140003а від 04.09.2014 товар постачався за ціною 1,754 доларів США за кг., на умовах FСА м. Роттердам, Нідерланди.

Для здійснення митного оформлення товару 29.09.2014 позивачем до митного органу подано митну декларацію МД-2 №112050000/2014/021816 довідковий №3784 (згідно графи 7 ВМД), згідно з якою митну вартість імпортованого товару визначено у розмірі 932 578,39 грн. (24,07 грн. або 1,86 доларів США за 1 кг.)

Визначення митної вартості товару здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість згідно ч. 10 ст. 58 МК України включає вартість товару згідно рахунків - 877 378,39 грн. (67967,50 доларів США х 12,908793 курс), та вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України - 55200 грн.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем були подані наступні документи:

- контракт № 1458/2014Р від 04.09.2014;

- інвойси № № SDA140003, SDA140003а від 04.09.2014;

- калькуляція постачальника від 04.09.2014;

- прайс-лист від 02.09.2014;

- платіжне доручення в іноземній валюті № 630 від 19.09.2014;

- міжнародна товарно-транспортна накладна № 110727 та№ 110728 від 18.09.2014р.;

- довідки про транспортні витрати б/н від 19.09.2014 - 2 шт.;

- договір транспортного обслуговування № 4458 від 11.09.2014;

- експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-547 від 29.09.2014;

- дублікат ветеринарного свідоцтва від 29.09.2014 серії ГРД-00 № 138786, № 138787;

- сертифікат відповідності №UA1.028.Х002313-13 від 01.03.2013;

- ветеринарний (санітарний) сертифікат №96223086 від 18.09.2014, №96288014 від 19.09.2014;

- сертифікат походження від 05.09.2014 № ВС 25405 та № ВС 25406;

- сертифікат якості від 05.09.2014 № 1-2014, № 2-2014;

- експортна декларація від 09.09.2014 - 2 шт.;

- лист постачальника від 29.09.2014 про відсутність каталогів.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, містять наступні розбіжності:

1) інвойси № № SDA140003, SDA140003а від 04.09.2014 містять інформацію щодо перевезення товару морським транспортом, у той час як до митного оформлення товар був заявлений як такий, що був доставлений вантажним автомобілем;

2) висновок ТПП не містить характеристик товару (харчові добавки та приправи), що не дає повної інформації стосовно оцінюваного товару;

3) у висновку ТПП № ОИ - 547 від 29.09.2014 як джерела зазначені дані низки компаній, серед яких відсутній виробник оцінюваного товару, тобто даний висновок не стосується оцінюваного товару;

4) висновок Запорізької ТПП від 29.09.2014 № ОИ - 547 містить ціновий інтервал на товар від 1,69 до 1,89 USD за кг, тобто ціна на товар може бути вищою за заявлену.

У відповідності до статті 53 Митного кодексу України декларанту пред'явлено письмову вимогу щодо необхідності подання (за наявності) додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) інші документи для підтвердження митної вартості, за бажанням декларанта.

01.10.2014 декларантом додатково надано: лист постачальника про склад бухгалтерської документації постачальника від 30.09.2014; лист № 06-1747 від 01.10.2014 з поясненнями щодо виявлених розбіжностей.

Під час аналізу додатково наданих документів, що підтверджують заявлену митну вартість, митним органом встановлене наступне: лист №б/н від 30.09.2014 від Ре1аgоs Р/F, лист від 01.10.2014 №06-1747 роз'яснюють деякі виявлені в первинно наданих документах розбіжності, але не дають додаткової інформації щодо чисельних складових митної вартості товарів та не може підтвердити заявлену митну вартість; надані листи суперечать вимогам підпункту 10.2 контракту від 04.09.2014 №145S/2014Р.

У зв'язку з неможливістю визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом, Запорізькою митницею Міндоходів прийнято рішення від 01.10.2014 №112050000/2014/000366/2 про коригування митної вартості товарів, згідно з яким митну вартість скориговано із застуванням методу 2б - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно наявної у органу доходів і зборів інформації про вартість операцій з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаної вартості за основним методом з розрахунку 2,5 дол. США за 1 кг товару (МД № 806020002/2014/6821 від 07.07.2014).

У зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 01.10.2014 №112050000/2014/000366/2, Запорізькою митницею Міндоходів також оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00618.

Вказуючи на протиправність рішення про коригування митної вартості товару від 01.10.2014 №112050000/2014/000366/2 та картки відмови від 01.10.2014 №112050000/2014/00618, товариство з обмеженою відповідальністю "Кліон" звернулось до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності рішення відповідача про коригування митної вартості товарів як такого, що прийнято за відсутністю факту доведення з боку органу доходів і зборів наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що мають значення для визначення митної вартості, а також за наявності факту надання декларантом відповідачеві достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені у частині четвертій цієї статті документи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що необхідність витребування від декларанта додаткових документів органом доходів з зборів обґрунтовано виявленням розбіжностей у поданих позивачем документах. Так, органом доходів і зборів зазначено, що інвойси № № SDA140003, SDA140003а від 04.09.2014 містять інформацію щодо перевезення товару морським транспортом, у той час як до митного оформлення товар був заявлений як такий, що був доставлений вантажним автомобілем; висновок ТПП не містить характеристик товару (харчові добавки та приправи), що не дає повної інформації стосовно оцінюваного товару; у висновку ТПП № ОИ - 547 від 29.09.2014 як джерела зазначені дані низки компаній, серед яких відсутній виробник оцінюваного товару, тобто даний висновок не стосується оцінюваного товару; висновок Запорізької ТПП від 29.09.2014 № ОИ - 547 містить ціновий інтервал на товар від 1,69 до 1,89 USD за кг, тобто ціна на товар може бути вищою за заявлену.

Колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо недоведеності з боку органу доходів і зборів наявності обставин, з якими стаття 53 Митного кодексу України пов'язує наявність підстав для витребування додаткових документів.

Судом першої інстанції в обґрунтування судового рішення зазначено, що в інвойсі зазначено умови поставки відповідно Інкотермс - FСА м. Роттердам, Нідерланди. Листом №06-1747 від 01.10.2014 позивач пояснив, що до зазначеного місця поставки постачальник перевозив товар морським транспортом, а після завантаження товару в місці поставки (м. Роттердам, Нідерланди) товар перевозився позивачем автомобільним транспортом, підтверджується наданими позивачем документами. Висновок ТПП, у свою, чергу, не є документом, який підтверджує митну вартість та подання якого є обов'язковим відповідно до вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України.

Наявності інших ознак підробки чи відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є підставою для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, Запорізькою митницею не обґрунтовано.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що органом доходів і зборів під час судового розгляду справи не спростовано правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також не обґрунтовано, що відомості про митну вартість товарів, заявлені декларантом є неповними та/або недостовірними, та не доведено наявності підстав для витребування у декларанта будь-яких додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішення про коригування митної вартості товару від 01.10.2014 №112050000/2014/000366/2 та винесеної на підставі нього картки відмови від 01.10.2014 №112050000/2014/00618.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби відхилити, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: