Ухвала суду № 58103514, 25.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2016 р. м. Київ К/800/56661/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Зайцева М.П., Маринчак Н.Є.

секретар судового засідання Корецький І.О.,

за участю: представника відповідача: Кривенка В.М.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року

у справі 826/5884/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Трейд»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес-Трейд» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція), в якому просило:

- визнати неправомірними дії Інспекції щодо проведення зустрічної звірки, результат якої оформлено актом від 16 січня 2014 року №146/26-55-22-7/34882274;

- зобов'язати вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі акту від 16 січня 2014 року №146/26-55-22-7/34882274, поновивши дані, задекларовані Товариством щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року апеляційну скаргу Товариства задоволено частково: постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2014 року скасовано в частині відмови у задоволенні вимог Товариства щодо зобов'язання вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі акту від 16 січня 2014 року №146/26-55-22-7/34882274, поновивши дані, задекларовані Товариством щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 вересня 2013 року по 30 вересня 2013 року: ухвалено в цій частині нову постанову, якою позов Товариства задоволено; в іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2014 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією за результатами здійснених заходів з метою проведення зустрічної звірки щодо позивача складено акт від 16 січня 2014 року № 146/26-55-22-7/34882274 «Про неможливість проведення зустрічної звірки».

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що оскаржувані дії відповідача не порушують прав та законних інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Скасовуючи в частині рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо внесення на підставі акта 16 січня 2014 року №146/26-55-22-7/34882274 інформації до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». При цьому суд апеляційної інстанції погодився з позицією суду першої інстанції про те, що дії з проведення зустрічної звірки не порушують права та законні інтерес позивача.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК).

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 73.5 статті 73 ПК з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації, які затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236, згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання <…>.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є відображенням дій працівників податкових органів, не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав.

Внесена до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформація на підставі такого акта використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Наведене відповідає правовій позиції, що викладена в постанові Верховного Суду України від 17 листопада 2015 року по справі № 826/11901/14 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54203682).

З урахуванням наведеного попередні судові інстанції дійшли юридично правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання неправомірними дій Інспекції щодо проведення зустрічної звірки, результат якої оформлено актом від 16 січня 2014 року №146/26-55-22-7/34882274

Водночас, суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку щодо задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі акту від 16 січня 2014 року № 146/26-55-22-7/34882274.

Натомість суд першої інстанції, зазначаючи про відсутність підстав для задоволення зазначених позовних вимог, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції скасуванню в частині задоволеної позовної вимоги про зобов'язання вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі акту від 16 січня 2014 року №146/26-55-22-7/34882274, поновивши дані, задекларовані Товариством щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 вересня 2013 року по 30 вересня 2013 року. Прийняте в цій частині із вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права та з вірною правовою оцінкою обставин у справі рішення суду першої інстанції слід залишити в силі.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року в частині задоволеної позовної вимоги про зобов'язання вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі акту від 16 січня 2014 року №146/26-55-22-7/34882274, поновивши дані, задекларовані Товариством щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 вересня 2013 року по 30 вересня 2013 року.

Залишити в силі в цій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2014 року

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін М.П. Зайцев Н.Є.Маринчак