Постанова № 58103416, 02.06.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Перекупка І.Г.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"02" червня 2016 р. Справа № 295/3167/16-а

ОСОБА_2 апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання Єрикалової О.О.,

представника позивача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "18" березня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року ОСОБА_6 звернулася до суду з вказаним позовом та просила скасувати постанову в справі про порушення митних правил, винесену ОСОБА_2 митницею Державної фіскальної служби від 16.02.2016 року та звільнити її від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КпАП України у зв"язку з малозначимістю вчиненого правопорушення, оскільки вказує на те, що порушення митних правил відбулося внаслідок непереборних обставин та непереборної сили.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 18 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.

Скасовано постанову заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_7 в справі про порушення митних правил № 0043/101110300/2016 від 16.02.2016 року про притягнення ОСОБА_6, 19.05.1982 р. н. до відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного Кодексу України.

Звільнено ОСОБА_6 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КпАП України у зв"язку з малозначністю вчиненого правопорушення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 митниця Державної фіскальної служби, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що постанову про адміністративне правопорушення винесено відповідно до вимог митного законодавства на що суд не звернув уваги і на те, що звільнення позивача за ст.22 КпАП України не відноситься до компетенції суду при розгляді вказаної справи.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 05.02.2016 року о 16.55 год. в пункті пропуску «Виступовичі» митного посту «Північний» ОСОБА_2 митниці ДФС при проведені митного контролю легкового автомобіля «Mercedes-Benz E220», реєстраційний номер GA6582V, кузов №WDD2120021А005281, що слідував з України до Республіки Білорусь під керуванням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, було встановлено, що нею перевищено строк доставки вказаного транспортного засобу.

За вказаним фактом митними органами складено протокол про порушення митних правил №0043/101110300/2016 від 05 лютого 2016 року, а саме ч.3 ст.470 Митного кодексу України.

16 лютого 2016 року заступником начальника ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_7О винесено постанову за якою ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8 500 грн.

Суд першої інстанції, перевіряючи спірне рішення на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновків, що його прийнято суб"єктом владних повноважень без урахування того, що порушення митних правил відбулося внаслідок непередбачених обставин та непереборної сили, а тому в діях ОСОБА_6 відсутня вина, що є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за ст. 22 КпАП України.

Проте, колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Митне оформлення транспортних засобів, положення митних режимів, порядок переміщення транспортних засобів через митний кордон України та інші питання пов'язані з митним оформленням товарів регулюються Митним кодексом України (далі МК України).

Так, статтею 90 Митного кодексу України встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 95 Митного кодексу України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту; зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, вищезазначеними нормами митного кодексу законодавцем чітко передбачені строки на в'їзд і виїзд транзитних транспортних засобів, а також відповідальність особи за їх порушення.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що строк вивезення транспортного засобу сплив ще 13.01.2016 року.

Твердження позивача в частині того, що строки транзитного перевезення були порушені внаслідок обставин непереборної сили, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги.

За правилами ч. 2 ст. 95 Митного кодексу України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Зокрема, частиною першою статті 192 МК України передбачено дії перевізника у разі аварії чи дії обставин непереборної сили під час перевезення товарів.

Як встановлено судом, позивач на підтвердження обставин непереборної сили посилалася на те, що вона не могла вчасно вивезти транспортний зaciб у зв'язку з хворобою свого малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_2, в період з 12.01.2016 р. по 05.02.2016 р. включно, що підтверджується довідкою медичного закладу, кабінету сімейного лікаря м. Бровари від 29.01.2016 р. № 107, де зазначено, що «…дитина потребує догляду матері…» Встановлений діагноз: грип ускладнений гострим бронхітом.

Частиною 1 ст. 460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених ч. 3 ст. 469, ст. 470, ч. 3 ст. 478, ст. 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх ociб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митних деклараціях помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їx розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

В свою чергу, визначення понять «обставини непереборної сили» та «аварія» закріплено п.2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режим, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012р. №657 (далі - Порядок №657), відповідно до якого обов'язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність.

У цьому розділі терміни вживаються в такому значенні:

аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи;

документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили;

обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;

факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Враховуючи вищезазначене, обставини на які посилається позивач не є обставиною непереборної сили та не можуть бути застосовані у розумінні ч.1 ст. 460 МК України, а тому і звернення позивача до Київській митниці ДФС 29.01.2016 року з повідомленням щодо неможливості своєчасного вивезення за межі митної території України транспортного засобу у зв'язку з хворобою дитини не має значення для вказаної справи, оскільки таке звернення може бути пов"язано лише з існуванням факту аварії чи дії обставин непереборної сили.

Окрім того, таке звернення мало місце після закінчення перебігу строку транзиту.

З огляду на вищезазначене висновки суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_6 вини не відповідають вищезазначеним нормам митного законодавства та обставинам справи.

Так само, висновки суду щодо відсутності вини позивача у порушенні митних правил та звільнення за ст.22 КпАП України не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до статті 22 КпАП України при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Виходячи з приписів зазначеної статті, законодавець дає можливість органу (посадовій особі), що уповноважений вирішувати справу, за певних умов застосувати щодо порушника усне зауваження такий метод виховного впливу, що не пов'язаний ні з адміністративним стягненням, ні із заходом громадського впливу. Однак, застосування зазначеної статті ніяким чином не пов"язана з відсутністю вини, оскільки обмежившись усним зауваженням правопорушник повинен усвідомити протиправність своєї поведінки для того, щоб не допускати подібного в майбутньому. Окрім того, сама диспозиція частини третьої статті 470 МК України не передбачає в даній справі застосування "малозначність".

Разом з тим, поза увагою суду першої інстанції залишилася та обставина, що суд не наділений повноваженнями звільнення від покарання і винесення усного зауваження. Вказані процесуальні дії відносяться виключно до прерогативи органу, який розглянув справу (в даному випадку митного органу).

З огляду на вищезазначене, коли висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та нормам Митного кодексу України, постанова суду підлягає скасуванню відповідно до вимог ст.202 КАС України з ухваленням нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України задовольнити.

Постанову Богунського районного суду м. Житомира від "18" березня 2016 р. скасувати та прийняти нову.

Відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позову до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

ОСОБА_3

Повний текст cудового рішення виготовлено "02" червня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_6 АДРЕСА_1,07400

3- відповідачу ОСОБА_2 митниця Державної фіскальної служби України вул.Перемоги,25,м.Житомир,10000

4 - представнику позивача ОСОБА_4 вул. Руднянська, 22-а, м. Радомишль, Житомирська область - ,