Постанова № 58103382, 02.06.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/313/16

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

02 червня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

позивача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Віньковецьке ВП ГУНП в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року позивачу відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

У судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд залишити її без задовлення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.

Представником позивача подані письмові заперечення, у яких останній просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представником третьої особи подана заява про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на викладене, враховуючи приписи ч. 4 ст. 196 КАС України, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача та третьої особи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 01.02.2016 р. за №51 накладено, зокрема, на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани за недотримання вимог службової та виконавчої дисципліни, що полягає у порушенні вимог Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", наказу МВС України "Про затвердження правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України", що виразилось в перебуванні на службі із стійким запахом алкогольних напоїв.

Зі змісту наказу слідує, що 16.12.2015 р. працівниками відділу УКЗ ГУНП в Хмельницькій області здійснено перевірку несення служби, дотримання виконавчої, службової та транспортної дисципліни працівниками поліції Віньковецького ВП Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області.

Під час перевірки чергової частини Віньковецького ВП у приміщенні відчувався стійкий запах алкогольних напоїв. В подальшому при спілкуванні, зокрема, із старшим інспектор-черговим Віньковецького ВП Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області майором поліції ОСОБА_3 встановлено, що даний запах відчутний від нього, оскільки, як пояснив останній, він напередодні вживав алкогольні напої.

В наданих 16 грудня 2015 р. письмових поясненнях позивач пояснив, що 15.12.2015 р. був на святкуванні дні народження та вжив 100-150 гр. горілки, але так як має проблеми зі шлунком через видалення жовчного міхура зранку 16.12.2015 р. відчувався запах. Також вказав, що заступив на чергуванні, будучи в тверезому стані.

16.12.2015 р. заступник начальника УКЗ ГУНП в Хмельницькій області звернувся із письмовим рапортом на ім'я т.в.о. начальника ГУНП в Хмельницькій області, в якому було відображено зазначені вище обставини.

Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №25 від 20.01.2016 р. призначено службове розслідування за фактом порушення службової та виконавської дисципліни окремими працівниками поліції Віньковецького відділення поліції Дунаєвецького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області, проведення якого доручено працівникам УКЗ ГУНП в Хмельницькій області.

Висновком №8/16 перевірки за фактом порушення службової та виконавської дисципліни окремими працівниками поліції Віньковецького відділення поліції Дунаєвецького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області встановлено факт проведення перевірки 16.12.2015 р. приміщення чергової частини ВП та відмічено про опитування позивача стосовно запаху алкогольних напоїв.

У межах проведеного службового розслідування члени комісії прийшли до висновку - за порушення службової та виконавської дисципліни, що виразилось в перебуванні на службі зі стійким запахом алкогольних напоїв, зокрема, на старшого інспектора-чергового Віньковецького ВП Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_3 накласти дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем правомірно прийнятий оскаржуваних наказ, а відтак, відсутні підстави для його скасування.

Колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

В той же час, пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №580-VIII визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не було затверджено, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-IV, який не втратив чинність і продовжує діяти як станом на момент вчинення проступку позивачем, так і на момент накладення дисциплінарного стягнення.

Згідно ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (надалі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За змістом ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих, підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Згідно зі ст. 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За приписами ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатись такий вид дисциплінарного стягнення, як сувора догана.

Отже, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Як визначено ч.1 ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073.

Пунктом 2.1. вказаної Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є, зокрема, порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни.

Згідно з пунктом 6.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, яким визначено права та обов'язки виконавця (голови, членів комісії), що проводить службове розслідування, виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, серед іншого, має право ознайомлюватися і вивчати в установленому порядку відповідні документи, що мають відношення до службового розслідування, у разі потреби - знімати з них копії і приєднувати до матеріалів службового розслідування.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що в межах службового розслідування в порушення ч.1 ст. 14 Дисциплінарного статуту позивачу не було запропоновано надати свої пояснення безпосередньо під час проведення такого розслідування, а було лише використано пояснення, надані ним 16.12.2015 р.

При цьому, колегія суддів критично оцінює висновок суду першої інстанції, що не відібрання у ОСОБА_2 письмових пояснень під час проведення службового розслідування і використання пояснень, наданих ним раніше - 16.12.2015 р., не вплинуло на всебічність і об'єктивність службового розслідування оскільки таким чином, позивач був позбавлений можливості надати докази в свій захист.

Зокрема, колегією суддів досліджені протокол медичного обстеження для встановлення стану сп'яніння в якому вказано, що ОСОБА_2 16.12.2015 р. о 13:40 був тверезий, ознак вживання алкоголю немає.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки даному доказу та не врахував даний висновок при ухваленні оскаржуваного рішення.

Також не враховані судом першої інстанції пояснення начальника Віньковецького ВП Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області, згідно яких 16.12.2015 р. при проведенні інструктажу позивач був тверезий, запах алкогольних напоїв від нього не відчувався.

Не звернув суд першої інстанції і на ту обставину, що жодними належними та допустимими доказами, відповідачем не доведено перебування позивача на робочому місці у стані алкогольного сп'яніння чи перебування на службі із стійким запахом алкогольних напоїв.

Зокрема, висновок № 24/16 від 30 січня 2016 року містить твердження, що саме в приміщенні Віньковецького ВП Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області був наявний стійкий запах алкогольних напоїв.

Пояснення позивача надані 16.12.2015 року у яких останній вказав на те, що ним вживались алкогольні напої напередодні не можуть слугувати свідченням наявності у ОСОБА_2 стійкого запаху алкогольних напоїв.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За встановлених обставин колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку про те, що, видавши оскаржуваний наказ, ГУНП в Хмельницькій області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла до висновку, що адміністративний позов позивача слід задовольнити, а наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 01.02.2016 р. за №51 скасувати в частині накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції може скасувати її та прийняти нову постанову суду.

За змістом ч. 4 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви та апеляційної скарги сплачено 1157,52 грн. судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати в сумі 1157,52 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят сім гривень п'ятдесят дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області № 51 від 01.02.2016 року в частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.

Стягнути на користь ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати в сумі 1157,52 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят сім гривень п'ятдесят дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 02 червня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5